Мусієнко Любов Анатоліївна, учитель Прилуцького закладу загальної середньої освіти I-III ступенів № 6 (ліцей № 6) Прилуцької міської ради Чернігівської області
ПЕДАГОГІКА ПАРТНЕРСТВА ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
У зв’язку з реалізацією концепції Нової української школи поняття «педагогіка партнерства» впевнено увійшло в нормативну базу освітнього процесу.
Упровадження принципів педагогіки партнерства в умовах реалізації нового закону «Про освіту» [1], Концепції «Нова українська школа» [2] змінює підхід до навчання, ставлячи на перший план особистість, а не механізми освітнього процесу.
В урядових документах зазначено, що саме спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками і є основою педагогіки партнерства та містить систему сучасних методів і прийомів навчання на засадах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості.
Цей підхід до навчання в різні часи опрацьовували В. Сухомлинський, Ш. Амонашвілі, І. Волков, І. Іванов, А. Макаренко, В. Караковський, С. Лисенкова, В. Шаталов та ін. Педагогіка партнерства визначає, що учень – добровільний і зацікавлений соратник, однодумець, рівноправний учасник освітнього процесу, турботливий і відповідальний за його результати [3].
Важливим аспектом партнерської діяльності вчителя та учня є розвиток творчої активності, творчого мислення, здібностей до активних та адекватних дій в нових умовах. Варто зазначити, що для досягнення спільної мети необхідна чітка та спрямована взаємодія всіх учасників освітнього процесу та усвідомлення важливості спільних дій.
Принципи педагогіки партнерства можуть і повинні бути реалізовані на всіх ланках освіти – від дошкільної до вищої (а не лише у межах НУШ).
У нових умовах освітнього процесу педагог повинен уміти виконувати нові функції вчителя – фасилітатора, коуча, тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії здобувача освіти.
Саме від рівня інтелектуального потенціалу педагога, його вміння творчо мислити й утілювати свої задуми в життя залежить кінцевий результат розвитку учнів.
Важливою тезою педагогіки співробітництва є те, що вчитель повинен зацікавити учнів освітньою діяльністю, підвищити інтерес до знань.
Для цього в педагогіці співробітництва використовуються найрізноманітніші форми навчання: колективно-групова робота, робота в мікрогрупах, робота в змінних групах, ігрова діяльність.
Зокрема, заняття-суд, яке можна використати під час вивчення протилежних поглядів у формі справжнього суду. Така форма роботи розвиває вміння відстоювати свій погляд, поважаючи думку опонента, розвиває вміння аналізувати й узагальнювати явища та події (суд над Чіпкою Вареником із роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»).
На сьогодні стають популярними заняття у формі дискусії, які сприяють засвоєнню знань. Вони вдосконалюють уміння спілкуватися, навчають переконливо й точно висловлювати свою думку та відстоювати власну позицію. В основі диспуту лежить проблемна ситуація. Обговорюючи це питання, учні не лише вирішують проблему, а й підвищують свою пізнавальну активність та вміння керувати своїми емоціями та психологічним станом (найбільш цікавими для обговорення є теми «Чи потрібні мові запозичення?», «Грубість – духовна слабкість чи демонстрування сили?», «Електронна чи друкована книжка?»).
Не менш цікавим та пізнавальним видом заняття, який удосконалює вміння аналізувати та систематизувати матеріал, сприяє формуванню вмінь самостійно отримувати знання, є урок-репортаж. Так, під час вивчення життя та творчості класиків української літератури (Івана Франка, Лесі Українки, Ліни Костенко) учні, обираючи роль «кореспондента», «біографа» чи «науковця», самостійно шукають джерела інформації, вчаться у скороченому варіанті записувати почуту чи здобуту інформацію, застосовувати отримані знання для аналізу різних літературних процесів чи фактів із життя письменників.
Ураховуючи вище зазначене, педагогіка партнерства є необхідною в освітніх закладах, оскільки розкриває потенціал та утверджує цінність кожного учня як особистості та готує молодь до майбутньої професійної діяльності та активної життєвої позиції.
Список використаних джерел:
1. Закон «Про освіту» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19. 52
2. Концепція «Нова українська школа» [Електронний ресурс] – Режим доступу:https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkolacompressed.pdf.
3. Кравчинська Т. С. Педагогіка партнерства: основні ідеї, принципи та сутність [Електронний ресурс] / Т.С.Кравчинська // Підготовка керівних та педагогічних кадрів до реалізації Концепції Нової української школи: Зб.статей Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції, 6 квітня 2017 р. –Харків: Харківська академія неперервної освіти, 2017. – С. 85–88, Режим доступу : http://conf-hano.at.ua/load/zbirniki/elektronnij_zbirnik_ materialiv/4-1-0-680.
4. Холковська І. Л. Партнерство як інноваційна форма діалогічної взаємодії викладача і студентів – майбутніх менеджерів [Електронний ресурс] / І.Л.Холковська // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія, випуск 55, 2018. – С. 136, Режим доступу: http://library.vspu.net/handle/123456789/11.