Стаття "Педагогіка партнерства заради успіху дітей"

Педагогіка партнерства заради успіху дітей

         Реформуючи та модернізуючи українську освіту одним із напрямків оптимізації навчального процесу є його спрямування на демократизацію взаємовідносин вчителя та учня, що відображається в нових підходах до навчання: створенні сприятливої атмосфери співробітництва, зниженні монологічного викладу матеріалу та дублювання інформації, яка може бути отримана з доступних джерел до діалогічного спілкування з учнями в ході навчального процесу, інтенсифікації впровадження в навчальний процес активних методів навчання, які дають можливість для розкриття творчої особистості, розвитку ініціативи, активізації пізнавально-навчальної діяльності учня. «Педагогіка партнерства» є однією із факторів ефективності взаємодії учасників освітнього процесу.

        В урядових документах вказано, що нова школа працюватиме на засадах педагогіки партнерства, в основі якої – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.

        Педагогіка партнерства що є одним із факторів ефективної взаємодії учасників навчального процесу ґрунтується на надзвичайно важливих принципах:

• Взаємоповазі всіх учасників навчального процесу;
• Довірливих стосунках та спільній наполегливій праці;
• Позитивному та доброзичливому ставленні одне до одного;
• Порозумінні та ефективній комунікації задля досягнення спільної мети;
• Забезпечення права вільного вибору;
• Горизонтальній моделі співпраці (всі учасники навчального процесу мають бути рівноправними);
• Соціальному партнерстві (добровільності визнання власних обов’язків та обов’язковість їх виконання).

      А тому «Педагогіка партнерства» - це напрям педагогіки, що включає систему методів і прийомів навчання і виховання на засадах гуманізму та творчого підходу до розвитку особистості, а учень – добровільний і зацікавлений соратник, однодумець, рівноправний учасник освітнього процесу, турботливий і відповідальний за його результати.

     В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними й зацікавленими спільниками, рівноправними учасниками навчально-виховного процесу, відповідальними за результат. Учитель має бути другом, а родина – залучена до побудови освітньої траєкторії дитини. Педагогіка партнерства визначає істинно демократичний спосіб співпраці педагога і дитини, який не відкидає різниці в їхньому життєвому досвіді, знаннях, але передбачає безумовну рівність у правах на повагу, довіру, доброзичливе ставлення і взаємну вимогливість.

     Сутність педагогіки партнерства полягає в демократичному та гуманному ставленні до дитини, забезпеченні їй права на вибір, на власну гідність, на повагу, право бути такою, як вона є, а не такою, якою хоче її бачити вчитель. Стосунки партнерства складаються там, де діти і дорослі об’єднані спільними поглядами і прагненнями. Педагогіка партнерства бачити в учневі добровільного і зацікавленого соратника, однодумця, рівноправного учасника педагогічного процесу, турботливого і відповідального за його результати.

     Сучасне навчання і виховання учнів вимагає нової педагогічної етики, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємоповага та творче співробітництво вчителя та учня. Ця етика утверджує не рольове, а особистісне спілкування (підтримка, співпереживання, утвердження людської гідності, довіра); зумовлює використання особистісного діалогу як домінуючої форми навчального спілкування, спонукання до обміну думок, вражень, моделювання життєвих ситуацій; включає спеціально сконструйовані  ситуації вибору, авансування успіху, самоаналізу, самооцінки, самопізнання. Принципово важливою є орієнтація партнерської діяльності вчителя та учня на розвиток творчості – творчої активності, творчого мислення, здібностей до адекватної діяльності в нових умовах.

        Людина нерозривно пов’язана із соціумом. А його успішний розвиток залежить від дотримання прав і свобод кожної людини. Тож і в школі батьки та вчителі можуть допомогти один одному краще розуміти інтереси, потреби та можливості дітей. Це дозволить обрати найбільш ефективну модель співпраці та підготує школярів до самостійного життя. Педагоги можуть допомогти батькам відкрити нові таланти школярів, стимулювати їхні інтереси та освітні можливості. А батьки, як перші вчителі дитини, здатні допомогти знайти з нею спільну мову.

        Взаємодія між учителем та батьками в рамках «Педагогіки партнерства» включає такі

       елементи:

1.               Постійну комунікацію, яка дозволяє оперативно реагувати на будь-які зміни та проблеми.
2.               Неформальне спілкування (спільне святкування визначних подій і свят, які мають важливе значення для життя дітей і школи).
3.               Усебічну допомогу й участь батьків у організації та проведенні свят, тематичних та позашкільних заходів.
4.               Участь батьків у навчальному житті своїх дітей (добровільна допомога під час створення навчальних матеріалів та формування освітнього середовища.

         Створення освітнього середовища на принципах педагогіки партнерства потребує чіткої та цілеспрямованої взаємодії всіх учасників навчального процесу, а також усвідомлення ними важливості досягнення спільної можливості.

         Засади педагогіки партнерства без перебільшення є основоположними для взаємин батьків та вчителів заради успіху дітей. Адже саме поведінка дорослих, їхні слова та вчинки є для дітей прикладом для наслідування. Вони впливають на світогляд школярів, на сприйняття ними своєї суспільної ролі, на уявлення про значення навчання у нашому житті.

       Завдяки такому підходу батьки можуть повною мірою включитись до навчального процесу. Це дозволить визначити спільне бачення траєкторії розвитку дитини, чітко усвідомити права та обов’язки одне одного, мінімізувати загрозу виникнення непорозумінь. Партнерські взаємини між учителем та батьками дають можливість оперативно реагувати на актуальні виклики та проблеми, а саме відстежувати зміни у поведінці дитини, краще розуміти її вподобання та життєві орієнтири.

      Рівноправність взаємин між педагогом та родиною учня дозволяє зменшити ризик виникнення конфліктних ситуацій. А якщо суперечності все ж виникнуть, їх завжди можна розв’язати конструктивно, знайшовши компромісне рішення. Така модель взаємодії дорослих неодмінно стане взірцем для школярів. Саме завдяки педагогіці партнерства такі поняття, як толерантність, співчуття та свобода вибору можуть стати основоположними для нашого суспільства.

     Отже партнерство в школі має базуватись на засадах добровільності, рівності, порозуміння та взаємодопомоги. Права та обов’язки учнів, батьків та вчителів треба чітко формулювати, а головне – усвідомити і захищати. Саме так зусилля кожного з них будуть спрямовані на досягнення спільної мети. І лише завдяки порозумінню, співпраці та підтримці кожного учасника навчального процесу можна досягти позитивного результату. І партнерські взаємини між учнями, вчителями та батьками є однією з ключових засад якісного реформування української школи.

      «Педагогіка партнерства», на сьогодні, є актуальною і все більше шкільних колективів України починають втілювати у життя ідеї педагогіки партнерства.