Стаття "ПРИЙОМИ НАВЧАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ УЧНІВ СЕРЕДНЬОЇ ЛАНКИ"

Курнос Л.Б.

ПРИЙОМИ НАВЧАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ УЧНІВ СЕРЕДНЬОЇ ЛАНКИ

 У статті розглядається суть та доцільність використання прийомів навчання критичного мислення англійською мовою учнів середньої ланки.

 Державна політика в освітній галузі відображена в Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», в «Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти» і спрямована на формування соціально-адаптованої педагогічної моделі випускника загальноосвітнього навчального закладу, та виявляє кінцеву мету загальної середньої освіти - виховання громадянина України, підготовленого до життя в сучасному суспільстві, здатного навчатися впродовж життя, оперувати й управляти інформацією, приймати виважені рішення, ефективно взаємодіяти з людьми, усвідомлювати свою роль у державі і світі, адекватно реагувати на проблеми й виклики часу і нести відповідальність за власні вчинки, досягати творчої самореалізації, підтримувати на належному рівні своє здоров’я.

          Визначальною рисою усіх програмних документів є орієнтація школи на особистість учня. Освіта в Україні - це освіта для людини, яка здатна до самоосвіти та саморозвитку, вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни [5]. Тому від сучасного навчального закладу вимагається запровадження нових підходів до навчання, які забезпечують розвиток у учнів необхідних компетенцій. При цьому поняття компетентності містить набір знань, навичок та вмінь, що дають змогу особистості ефективно здійснювати діяльність шляхом реалізації відповідних функції [1]. Головним принципом у проектуванні нових технологій повинна стати активність самого учня. Такий підхід суттєво змінює функції та форми організації навчального процесу, відмовляючись від формального повідомлення та перевірки знань і звертаючись до виявлення особистісного досвіду учнів щодо змісту матеріалу.

          Одним з таких підходів є формування під час навчання навичок критичного мислення, яке разом із фаховою і соціальною компетентністю забезпечує конкурентноздатність і мобільність освіченої людини на ринку праці, її готовність жити і працювати в умовах неперервних змін [2].

Модель сучасного освітнього процесу орієнтована на перехід від «школи знань» до «школи мислення», що потребує освоєння стратегій пізнавальної діяльності. Хоча здатність критично мислити була важлива у всі часи, тим, хто житиме в XXI ст., без неї просто не обійтися. Численні дані по Україні показують, що вкрай необхідні такі форми навчання англійської мови, які дозволили б учням мислити більш продуктивно.

Метою статті є з'ясування методичних умов ефективного використання прийомів навчання критичного мислення учнів у сучасній українській школі,  що сприяють формуванню та розвитку творчих здібностей учня; доведення необхідності використання інтерактивних уроків з елементами технологій критичного мислення.

У рамках технології розвитку критичного мислення в процесі вивчення англійської мови є 3 технологічні етапи: фаза виклику, фаза реалізації та фаза рефлексії. 

Прийоми і стратегії критичного мислення

Етапи	Виклик	Осмислення	Рефлексія
Прийоми	«Мозковий штурм» - Кластери - Концептуальне колесо - Прогнозування за ключовими словами - Таблиця тонких і товстих питань - Формулювання запитань, відповіді на які потрібно знайти в тексті - Кола по воді - Таблиця «З-Х-Д» - Вірні і невірні твердження	-Читання тексту з маркуванням за методом insert - Стратегія «Ідеал» -Стратегія «фишбоун» - зигзаг - Виділення ключових слів підкресленням - Пошук відповідей на поставлені у першій частині уроку запитання - Читання тексту з зупинками	- Сінквейн - Акваріум -Добудовування кластера з ключових слів - Відповіді на поставлені питання. - Організація усних і письмових круглих столів. - Організація різних видів дискусій. - Написання творчих робіт. - Дослідження з окремих питань теми і т.д.

 

 

Розглянемо докладніше суть деяких з наведених у таблиці, прийомів і стратегій.

“ Мозковий штурм”

Основна мета “навчального мозкового штурму" - розвиток творчого типу мислення. Отже, вибір теми для його проведення прямо залежить від кількості можливих варіантів вирішення тієї чи іншої проблеми.

"Навчальний мозковий штурм" зазвичай проводиться в групах чисельністю 5-7 осіб.

Перший етап - це створення банку ідей, можливих рішень проблеми. Приймаються і фіксуються на дошці або плакаті будь-які пропозиції. Критика і коментарі не допускаються. Регламент - до 15 хвилин.

Другий етап - колективне обговорення ідей і пропозицій. На цьому етапі головне - знайти раціональне в будь-якому з речень, спробувати поєднати їх у ціле.

Третій етап - вибір найбільш перспективних рішень з точки зору наявних на даний момент ресурсів. Цей етап може бути навіть відстрочений у часі та проведено на наступному уроці.

Фаза виклику дозволяє актуалізувати й узагальнити наявні знання з даної теми або проблеми, викликати стійкий інтерес до теми, мотивувати учня до навчальної діяльності, спонукати учня до активної роботи. Учителю дуже важливо вислухати всі думки. При цьому не може бути «правильних» або «неправильних» висловлювань, дуже важливим є правило: «Будь-яка думка учня цінна». На даному етапі дуже важливо не виправляти, не критикувати думки учнів, не нав'язувати їм своїх поглядів. Ефективно використовувати прийом «питального слова», що дозволяє вирішити 2 завдання одночасно – отримання інформації й розвиток навичок складання питальних речень. При вивченні теми «Подорож до Англії», доцільно задати учням питання: що б вам було цікаво дізнатися про Англію? На дошці треба записати питальні слова: Де? Коли? Куди? Звідки? Чому? Навіщо? Як? Що? Скільки? Хто? Учні складають питання, записують їх. У ході читання тексту учні виявляють потрібну інформацію, відповідають на питання, які ж самі поставили. Передбачається також робота з картою та іншими ресурсами.

На цьому ж етапі можливо використання прийому кластер. Суть даного прийому полягає в тому, що інформація, яка стосується якогось явища, систематизується у вигляді кластерів (грон) навколо цього ключового поняття. Асоціації, що виникають у зв'язку з цим поняттям, виводяться і систематизуються у вигляді свого роду опорних схем. Кластер служить для стимулювання розумової діяльності. Це - спонтанність, звільнена від будь - якої цензури, графічний прийом систематизації матеріалу. Думки не громадяться, а розташовуються в певному порядку. Технологія складання: запис ключового слова; запис слів, що приходять в голову навколо основного слова. Вони обводятся і з'єднуються з основним словом.

Кожне нове слово утворює собою нове ядро, яке викликає подальші асоціації. Таким чином, створюються асоціативні ланцюжки. Взаємопов'язані поняття з'єднуються лініями.

Прийом може бути використаний при роботі з лексичним і граматичним завданнями.

Seasons		Weekdays
Winter		Sunday
Spring	Calendar	Monday
Summer		Tuesday
Autumn		Wednesday
		Thursday
		Friday
		Saturday

 Кола по воді

Цей прийом є універсальним засобом активізувати знання учнів та їх мовленнєву активність на стадії виклику. Опорним словом до цього прийому може стати досліджуване поняття, явище. Воно записується в стовпчик і на кожну букву підбираються іменники (дієслова, прикметники, стійкі словосполучення) до досліджуваної темі. По суті це невелике дослідження, яке може початися в класі і мати продовження вдома.

Наприклад,тема уроку: “Пори року. Погода”/“Speaking about seasons and the weather”.

windy

winter

warm

autumn

hot

summer

rainy

«Тонкі» і «товсті» питання

Таблиця «тонких» і «товстих» питань може бути використана на будь-якій з трьох стадій уроку. Якщо ми користуємося цим прийомом на етапі виклику, то це будуть питання, на які наші учні хотіли б отримати відповіді при вивченні теми. Учням пропонується сформулювати питання до теми в формі «тонких» і «товстих» питань. Далі вчитель записує на дошці низку питань і просить учнів (індивідуально або в групах) спробувати відповісти на них, аргументуючи свої припущення. По ходу роботи з таблицею у ліву колонку записуються питання, що вимагають простої однозначної відповіді. В правій колонці записуються питання, що вимагають докладної, розгорнутої відповіді; питання, на які вони самі поки не можуть відповісти, але хотіли б знайти на них відповіді. Після того як прозвучать відповіді на дані питання, учням пропонується прочитати або прослухати текст, знайти підтвердження своїм припущенням і відповісти на «тонкі» і «товсті» питання. На етапі осмислення змісту прийом служить для активної фіксації питань по ходу читання, слухання; при рефлексії - для демонстрації розуміння пройденого. На етапі  рефлексії дається завдання скласти ще 3-4 «тонких» і «товстих» питання, занести їх до таблиці, попрацювати з питаннями в парах, вибравши найбільш цікаві, які можна задати всьому класу.

“Тонкі” і “товсті” запитання: “Speaking about a new friend”.

“thin” questions	“thick” questions
Where are you from?	Why do you like Christmas?
How old are you?	Why are you sad?
When is your birthday?	Do you like winter? Why? Why not?
Have you got a pet?	What do you do to help your mum?

 

 

Фаза реалізації дозволяє отримати нову інформацію, осмислити її, співвіднести з уже наявними знаннями. Організація роботи на даному етапі може бути різною. Це може бути розповідь, лекція, індивідуальна, парна та групова робота, перегляд відеоматеріалу. У будь-якому випадку це буде індивідуальне прийняття та відстеження інформації. В процесі реалізації смислової стадії головне завдання полягає в тому, щоб підтримувати активність учнів, їх інтерес, створений під час фази виклику. На даній стадії використовують прийом Інсерт, системна розмітка для ефективного читання і роздуми. Цей прийом допомагає виконати лексичні та граматичні завдання.

Метод Інсерт (insert)

При читанні тексту учні на полях розставляють позначки (бажано олівцем, якщо ж його немає, можна використати смужку паперу, яку поміщають на полях вздовж тексту).

Позначки повинні бути наступні:

v- якщо те, що ви читаєте, відповідає тому, що ви знаєте;

- - якщо те, що ви читаєте, суперечить тому, що ви вже знали, чи думали, що знали;

+ якщо те, що ви читаєте, є новим для вас;

? якщо те, що ви читаєте, незрозуміло, чи ви хотіли б отримати більш докладні відомості з цього питання.

Після читання тексту з маркуванням учні заповнюють маркувальну таблицю Інсерт, що складається з 4-х колонок. Причому, заповнюється спочатку 1-я колонка по всьому тексту, потім 2-я і т.д.

V

-

+

?

 

 Фишбоун (Д. Баланка)

У «голові» цього скелета позначена проблема, яка розглядається в тексті. На самому скелеті є верхні і нижні кісточки. На верхніх учні зазначають причини виникнення досліджуваної проблеми (ці записи вони можуть зробити і на стадії виклику, до читання тексту, в результаті актуалізації своїх знань і досвіду). Навпроти верхніх кісточок розташовуються нижні, на яких учні по ходу читання виписують факти, що відображають суть, факти. Факт додає проблемі ясність і реальні обриси, дозволяють говорити не про абстрактне рішення, а про конкретний механізм. Можливе додавання верхніх і нижніх кісточок, розширення представлених відомостей. При цьому технологія роботи може змінюватись.

 Стратегія «Джигсо» (Мозаїка)

- Учні класу об’єднуються у постійні групи (кількість учнів – це кілька частин у тексті). Кожен учень має певний номер.

- Текст поділяється учителем на логічно завершені частини.

- Кожна частина вивчається певною експертною групою, яка формується за однаковими номерами, за кольоровими картками.

- Робота експертних груп. Учні вивчають свою частину, готуються донести її зміст до своїх товаришів у постійній групі.

Отже, кожна дитина вивчає свою частину тексту, але за допомогою товаришів (експертів з іншої частини) повинна сприйняти весть текст в цілому.

- Повернення експертів до постійної групи і взаємонавчання.

- Перевірка засвоєння змісту і цілому всіма учнями.

Метою даного прийому є вивчення та систематизація великого за обсягом матеріалу. Для цього потрібно спочатку розбити текст на смислові уривки для взаємонавчання. Кількість уривків повинна збігатися з кількістю членів груп. Наприклад, якщо текст розбитий на 5 смислових уривків, то в групах (назвемо їх умовно робочими) - 5 осіб.

Цей прийом застосовується і на текстах меншого обсягу. У цьому випадку текст вивчається усіма учнями, принцип поділу на групи - запитання до даного тексту, їх кількість повинна збігатися з кількістю учасників групи. В експертні групи збираються фахівці з одного питання: для більш детального його вивчення, обміну думками, підготовки докладного відповіді на запитання, обговорення форми його подання. Повернувшись в робочі групи, експерти послідовно подають варіанти відповідей на свої питання.

«Читання із зупинками».

Матеріалом для використання прийому "Читання із зупинками" служить розповідний текст. Неодмінна умова для використання даного прийому - знайти оптимальний момент в тексті для зупинки. Ці зупинки - своєрідні штори: по одну сторону знаходиться вже відома інформація, а по іншу - зовсім невідома інформація, яка здатна серйозно вплинути на оцінку подій. Цей прийом вимагає не тільки серйозного коригування власного розуміння, але іноді навіть відмова від колишньої позиції. Але відмова не під чиїмось впливом, а в результаті особистої роботи з текстом, самостійного освоєння нового. Для школярів середньої ланки такими текстами можуть служити невідомі дітям казки і розповіді за сюжетною лінією.

Прийом «Читання із зупинками» розвиває в учнів такі вміння: аналізувати текст; ставити запитання; доводити свою точку зору; виділяти головну думку тексту.

Критичне мислення - це інтелектуально організований процес, спрямований на активну діяльність щодо осмислення, застосування, аналізу, узагальнення або оцінці інформації, отриманої або створюваної шляхом спостереження, досвіду, рефлексії, міркувань або комунікації як керівництво до дії або формування переконання.

У моніторингу результатів навчання англійської мови важливо вміти  ефективно поєднувати різні види мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання та письмо. Мовленнєва робота на уроках англійської мови допомогає зорієнтувати шкільне навчання на розвиток мислення, мовлення учнів, якщо принципово важливими є такі моменти:

-   учні намагаються висловлювати власну думку й обґрунтовувати її;

- приймаючи до уваги можливість різних поглядів на проблему, учні аналізують їх та виявляють здатність змінити свою думку в разі переконливих аргументів на користь іншої точки зору;

-  учні пов’язують обговорену проблему з життям, з власним досвідом;

-  учні надають можливість висловитись співрозмовникові та дати оцінку. 

Навчаючи учнів критично мислити, учитель допомагає їм  подивитись на будь-яку життєву ситуацію з різних сторін, зорієнтуватися у вирішенні даної проблеми, критично міркуючи, а не скаржачись.

Фаза рефлексії спрямована на цілісне осмислення, узагальнення отриманої інформації, присвоєння нового знання, нової інформації учнем, формування у кожного з учнів власного ставлення до досліджуваного матеріалу.

Сформоване критичне мислення сприяє адекватної рефлексивної оцінці своєї діяльності. При завершенні певного етапу роботи над темою діти вчаться задавати собі питання: «Що з вивченого я знаю добре, а що ще недостатньо? Що я повинен зробити для того, щоб усунути прогалини? Чи можу я впоратися самостійно чи мені потрібна допомога? » і планувати свої подальші дії.

На даному етапі на уроках англійської мови доцільно активно використовувати найбільш творчий прийом - сінквейн. Походить від французького слова «cinq» - п'ять. Сінквейн - це вірш, який вимагає синтезу інформації і матеріалу в стислих виразах, це вірш, що складається з п'яти рядків.

Правила написання сінквейну:

В першій сходинці тема називається одним словом (зазвичай іменником).

Другий рядок - це опис теми в двох словах (двома прикметниками ).

Третій рядок - це опис дії в рамках цієї теми трьома словами (дієслова).

Четвертий рядок - фраза з чотирьох слів, що показує відношення до теми (почуття однією фразою).

Останній рядок - це синонім з одного слова, який повторює суть теми.

Camel

Kind and big

Help, carry, eat

Ship of the desert

A strong animal

Тема для сінквейна обирається спільна для всіх учнів за матеріалами прочитаного або прослуханого тексту для подальшого обговорення складеного “резюме”. Метою сінквейна є розвиток умінь вчитуватися, вслухуватися, виділяти головне, визначати власну позицію до отриманої інформації. Сінквейн підштовхує учнів до розмірковувань та критичного аналізу теми. Вірші, складені в парах, можна представити на обговорення класу.

Сінквейн - швидкий, але потужний інструмент для рефлектирування, синтезу та узагальнення понять та інформації.

Базова модель ("Виклик - Реалізація сенсу - Рефлексія") задає не тільки певну логіку побудови уроку англійської мови, але й послідовність і способи поєднання конкретних методичних прийомів.

 Отже, метод розвитку критичного мислення учнів на уроках англійської мови може бути широко використаний у викладацькій та методичній роботі. Він надасть неоціненну допомогу в самоосвіті учнів та вчителів, а крім того, є своєрідним путівником у сучасній когнітивній психології. Рекомендується педагогам, а також всім, хто цікавиться теорією прийняття рішень.

 Таким чином, система освіти засобом широкого використання педагогічних технологій у навчально-виховному процесі може активно впливати на прагнення до саморозвитку і самовдосконалення, на формування навичок критичного мислення, як громадянської якості, необхідної для ефективної співпраці, продуктивного спілкування, комфортного життя.

 

Література:

1. Бєлкіна-Ковальчук О. В. Формування критичного мислення учнів початкових класів у процесі навчання: дис. … канд. педагог. наук: 13.00.09. – теорія навчання [Текст] / О. В. Бєлкіна-Ковальчук. – Луцьк: Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки, 2006. – 215 с.
2. Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П. Критичне мислення. Як цього навчати.- Харків: Основа, 2007. – С.7-9. 
3. Голобородько О.А. Особистісно-орієнтовані технології навчання іноземних мов // Тези доповідей міжнародного форуму “Мовна освіта: шлях до євро інтеграції”. – К., 2005. – С. 61.
4. Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. К., 2000, №21.- с.11.
5. Лабенко О. Розвиток критичного мислення в середніх загальноосвітніх закладах// Рідна школа. – 2001. - №4. 
6. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання: Наукю-метод. посібн. / За ред. О.І. Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 194с.
7. Терно С.О. Розвиток критичного мислення старшокласників у процесі навчання історії. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. – 275с. 
8. Тягло А. В., Воропай Т.С. Критическое мышление: проблема мирового образования ХХI века // Постметодика. 2001. № 3 (35). С. 19-20.
9. Тягло О.В. Критичне мислення: Навчальний посібник. - Х: Основа, 2008. - 189 с.
10.  Браус Дж., Вуд Д. Инвайронментальное образование в школах: Пер. с англ. Вашингтон: NAAEE, 1994. – 130с.
11.  Дайана Халперн. Психология критического мышления. 4-е междунар изд. - СПб.: Питер, 2000. - 512 с.

Курнос Лариса Борисівна, спеціаліст вищої категорії, старший учитель, Олешківська спеціалізована школа І-ІІІ ст.№ 4