Стаття "Проєктна діяльність в початковій школі"

                           Проєктна діяльність  в початковій школі

            Сучасна школа – це школа швидкого і гнучкого реагування на стрімкі, динамічні, а інколи й драматичні зміни в суспільстві. Сьогодні школа має допомогти дитині вижити в нестабільному суспільстві, виробити захисні механізми, навчити самостійно вирішувати життєві проблеми.                          Компетентнісний підхід покликаний подолати прірву між освітою і вимогами життя. Школа має стати не підготовчим етапом до життя, а самим життям; сприяти становленню особистості, як творця і проектувальника власного життя, гармонізації та гуманізації взаємин між учнями і педагогами, школою і родиною на основі ідеї самоцінності дитинства.

       Компетентність – специфічна здатність, яка дає змогу активно розв’язувати проблеми, що виникають у реальних ситуаціях життя. Вона формується в процесі навчання і виховання не лише в школі, а й під впливом сім'ї, друзів, роботи, культури тощо. Тому реалізація компетентісного підходу залежить від освітньо-культурної ситуації, в якій живе і розвивається школяр.

       Розвиток життєвої компетенції учня протягом його навчання в 1-4 класах передбачає формування в нього здатності планувати свій час, прогнозувати та діагностувати певні життєві ситуації, проектувати варіанти їхнього розв’язання. Основним елементом життєтворчої компетенції, який потрібно сформувати у цей період, є ціннісне ставлення дитини до власної життєдіяльності. Воно включає розуміння дитиною своїх вчинків та їх впливу на життя. На допомогу учням у формуванні життєвих компетенцій приходять інтерактивні технології навчання, ігрові, тренінгові, проєктні технології.

Мета проєктного навчання:

1. Сприяти підвищенню особистої впевненості у кожного учасника проекту.
2. Надихати на розвиток комунікативності та уміння співпрацювати.
3. Забезпечити механізм розвитку критичного мислення дитини, уміння шукати шляхи вирішення проблеми.
4. Розвивати в учнів дослідницькі уміння (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати аналітичне мислення.

 Для успішних занять проєктною діяльністю необхідна наявність певних умов: бажання самої дитини, сприятливе середовище,грамотний доброзичливий викладач – консультант. Без цього проектна діяльність буде формальною, нецікавою для учня та неплідною.

Створення проєкту - це творчість у першу чергу учнів, які працюють над проєктом. Враховуючи рівень розвитку самостійності у дитини, педагог обирає певний характер координації. Слід враховувати, що тільки особиста зацікавленість учня в триманні результату, позитивна мотивація вирішення проблеми проєкту можуть підтримати його самостійність. В залежності від цього допомога учителя може  полягати:

• у підборі літератури та інших джерел інформації з теми;
• у формулюванні гіпотези і визначенні цілей, яких треба досягти;
• у показі способів та прийомів роботи зі знайденим матеріалом;
• в обговоренні зібраного матеріалу;
• у підготовці тексту виступу;
• у моделюванні, в тому числі і комп’ютерному.

Комусь із дітей потрібна більша допомога, а хтось готовий до більш самостійної роботи. Тим самим реалізується принцип індивідуалізації навчання і досягається найкращий результат.

Проєкт, безумовно, розвиває мислення, мовлення, уміння формулювати свої думки, виступати перед аудиторією. Нерідко робота над проєктом і його презентація допомагають дитині сформувати адекватну самооцінку. Деякі діти зможуть повірити у себе, самоствердитися, а деякі, навпаки, зрозуміють, що без праці нічого не досягти. Учень вчиться працювати в колективі, брати на себе і розділяти відповідальність за вибір, вирішення питань. Особливої уваги у початковій школі потребує завершальний етап проєктної діяльності – презентація (захист) проєкту. Для цього треба допомогти учням провести самоаналіз проєкту, потім допомогти оцінити процес проєктування за допомогою запитань. Також діти потребуватимуть допомоги при підготовці проєкту до презентації. Захист проєкту – завершальний етап його виконання, коли учні звітують про проведену нами роботу. Як правило, захист проєктів здійснюється у формі виставки тих виробів, які вони створили. Крім того, іноді доцільно просити дітей підготувати невеликі виступи з розповіддю про свій проєкт. Після захисту проєкту виготовлені вироби можна подарувати людям, чиї потреби вивчали діти, членам родин учнів, можна передати у дитячий садок. Важливо, щоб діти відчули потребу у тих виробах, які вони виготовили, відчули атмосферу свята від того, що вони принесли людям радість. Дуже важливе питання – оцінювання виконаних проектів, яке має носити стимулюючий характер. Школярів, які досягли особливих результатів у виконанні проєкту, можна відзначити дипломами або пам’ятними подарунками, при цьому у початковій школі має бути заохоченим кожен учень, який взяв участь у виконанні проєкту. Не варто перетворювати презентацію у змагання проєктів із присудженням місць. Краще виділити декілька номінацій і зробити так, щоб кожен проєкт «переміг» у якійсь номінації. Окрім особистих призів можна приготувати спільний приз для усього класу за успішне завершення проєктів. Це може бути похід до лісу, на виставку, в музей, на екскурсію і т.д.

   Отже, можна зазначити, що системне запровадження проєктної технології в школі (починаючи з початкової ланки) призводить до того, що учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але також як метод організації та планування своєї подальшої життєдіяльності. Врешті це сприяє підготовці молоді, яка будує свою діяльність на основі демократичних цінностей, схильна до навчання впродовж життя, здатна бути конкурентноздатною на європейському і світовому освітніх просторах та на ринку праці.