Стаття "Проектно-ігрова діяльність учнів як засіб формування читацької компетенції

Проектно-ігрова діяльність учнів

як засіб формування читацької компетентності

                             Виконала:

                             вчитель зарубіжної літератури

                              Запорізької гімназії №93

                              Яновська В. М.

                                 М. Запоріжжя

                                   2023рік

Не викликає сумніву, що правильно

встановленими цілими, міцними,

безпечними сходами можна кого

завгодно вивести на

будь – яку висоту.

                                                                                          Я. Коменський

І. Актуальність і перспективність проблеми

Одна з найскладніших проблем, що завжди стояла перед людством – це проблема людини в мінливому, динамічному світі. На  початку ХХІ століття найповніше проявилась фундаментальна залежність нашої цивілізації від тих компетентностей, які формуються в загальноосвітній школі, оскільки саме вона є важливим чинником утвердження громадянського суспільства, підготовки випускників до життя, формуючи в них якості конкурентноспроможного працівника на ринку праці. Багато молодих людей залишають школу, не маючи свідомого уявлення про ті компетенції, які їм будуть конче необхідні у професійному житті: здатність працювати в групі; командний дух і смак ризику; почуття відповідальності й особистої дисципліни; почуття ініціативи, допитливості, творчості, дух професіоналізму, прагнення до досконалості, почуття здорової конкуренції, почуття служіння загальній справі, патріотизм. Для підготовки людини до життя в постійно мінливому світі необхідно розвивати у вихованців уміння працювати самостійно, без постійного менторства з боку керівництва; здатність брати на себе відповідальність з власної ініціативи, проявляти ці ініціативи, не запитуючи інших, чи слід це робити, готовність визначати проблеми і шукати шляхи їх розв’язання, уміння аналізувати нові ситуації і застосовувати знання для такого аналізу, здатність уживатись з іншими,здатність засвоювати нові знання з власної ініціативи, уміння приймати рішення. Саме тому загальноосвітній навчальний заклад зорієнтований сьогодні на створення умов для соціального розвитку школярів з урахуванням їх індивідуальних особливостей.

Сучасна людина мусить вміти розв’язувати такі проблеми, які ніколи не поставали перед її батьками й учителями. Учити дітей мислити, знаходити постійну потребу в самоосвіті та самовдосконаленні протягом усього життя, - ось першочергові завдання освіти сьогодення. Тобто, освіта набуває компетентнісної спрямованості.

Компетентнісний підхід у сучасній шкільний освіті зробив                                   актуальним звернення і вчителів, і вчених - педагогів до проблем застосування активних і інтерактивних методів навчання. У свідомість українських учителів поступово через публікації останнього часу і через систему додаткової освіти закладається думка, що саме активні і інтерактивні методи навчання створюють необхідні умови як для розвитку компетентностей учнів, так і для розвитку й виховання особистості як активного громадянина.

ІІ. Теоретичне обґрунтування проблеми

Так що ж таке компетенція? У вітчизняній педагогічній літературі, а саме в наукових працях А. Хуторського уживаються поняття ”компетенція”-

1) добра обізнаність із чим-небудь;

2) коло повноважень якої-небудь організації,               установи чи особи;

і поняття ”компетентність”- властивість від компетентний.

Компетентний-

1) який має достатні знання в якій-небудь галузі, який з чим-небудь добре обізнаний, тямущий; який ґрунтується на знанні, кваліфікований;

2) який має певні повноваження, повноправний, повновладний.

Поняття компетенції традиційно вживається у значенні ”коло повноважень”, ” компетентність” же пов’язується з обізнаністю, авторитетністю, кваліфікованістю. Тому доцільно в педагогічному сенсі користуватися саме терміном  « компетентність”.

Освітня компетентність – це здатність учнів здійснювати складні культуровідповідні види діяльності. Отже, освітня компетентність – це особистісна якість, що вже склалася.

Звідси можна дійти висновку: освітня компетенція як ідеальна, нормативна моделює властивості учня й у певному сенсі обслуговує термін ”освітня компетентність”, більш конкретно описуючи його смислове наповнення.

Педагогічні експерти пропонують таку внутрішню структуру компетентності:

 знання ;

 пізнавальні навички;

 практичні навички;

 відношення;

 емоції;

 цінності та етика;

 мотивація.

”Ключовими компетентностями школярів є емоційна, ігрова, комунікативна, інформаційна, соціокультурна, проектна, гуманітарна, проектно-методична та інші. Ключова компетенція – це визначальна компетенція, тому що вона відповідає умовам реалізації, котрі … є певної мірою універсальними ”.

Державний стандарт загальної освіти визначає ключові компетенції як готовність учнів використовувати засвоєні знання, уміння та способи діяльності в реальному житті для розв’язання практичних завдань.

С. Шишов характеризує компетентність як можливість установлення зв’язку між знанням та ситуацією, як здатність знайти процедуру знання та дії, що відповідає проблемі. Він пропонує сукупність ключових компетенцій як перелік певних дій чи вмінь.

Вивчати:

 уміти вирішувати проблеми

 уміти використовувати власний досвід

 самостійно займатися власною освітою

Шукати:

 добувати інформацію

 уміти працювати з документами

 працювати з різними базами даних

Думати:

 критично мислити

 мати власну позицію та формувати власну думку

 оцінювати соціальні звички, пов’язані з оточуючим середовищем

Співпрацювати:

 уміти співпрацювати в групі

 приймати рішення

 уміти домовлятися

 бути стійкими перед труднощами

Досить довгий час школу звинувачували в тому, що вона не готує дитину до життя. У сучасному стрімкому світі витрачати час спочатку на навчання, а потім на підготовку до життя – то просто гаяти його. Предметне навчання – це тільки основа для формування компетентностей як інтегрованого результату навчальної діяльності учнів. Звісно, завдання щодо формування всіх груп компетентностей стоять перед учителем будь-якого предмету, і шляхи реалізації основних вимог в певній мірі вирішуються кожним учителем, його системою методів та технології навчання.

За твердженням науковця Битянової М.Р. - однією із важливих технологій, яка забезпечує результативність творчої діяльності учнів, є ігрова технологія. Основна мета ігрових форм – це створення мотивації досягнення в спільній діяльності, що сприяє розвитку дітей. Можна виділити наступні напрямки ігрової діяльності:

 навчальні ігри

 ігри-тести

 творчі ігри

 комунікативні ігри

 психотехнічні ігри

 ігри-проекти

Навчальне проектування орієнтоване перш за все на самостійну діяльність – індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують впродовж визначеного відрізка часу.

Таким чином, суть проектно-ігрової діяльності – стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають засвоювання знань  через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування надбаних знань - від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з прагматичними, дотримуючи відповідний їх баланс на кожному етапі навчання.

На думку І. Чечель, провідного фахівця з методики проектної ігрової діяльності, - метою навчального проектування є створення таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учнів. Під час використання ігрової технології вирішуються ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань, розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвиваючи критичне мислення, сферу комунікації.

Переваги ігрової діяльності перед іншими видами проектної діяльності:

 у грі формуються установки виховної діяльності

 легше долаються стереотипи

 коригується самооцінка

 ігрова форма сприяє професійному і неформальному спілкуванню

 у грі проявляється інтелектуальна сфера особистості

Критерії оцінювання ефективності гри полягають в:

 зниженні егоцентричних тенденцій в поведінці гравців

 зниженні нормативного самоконтролю

 розхитуванні стереотипів

 активізації творчого потенціалу

 підвищенні адекватності само- і взаємооцінок

Саме тому дуже важливо виявляти, навчати, виховувати обдарованих дітей. Учителю необхідно використовувати різні форми діяльності з розвитку здібностей школярів, враховувати індивідуальні особливості учнів, формувати й підтримувати позитивні налаштування, залучати його до активної діяльності, навчати самовихованню, самооцінюванню своїх здібностей й водночас виявляти незвичайні творчі здібності.

Таке завдання було поставлене перед нами, вчителями гімназії, де вчаться здебільшого обдаровані діти, тому виникла потреба організувати роботу щодо виявлення та виховання особистостей, які вміють критично, творчо мислити , яких називають обдарованими дітьми.

З чого починається робота? Насамперед з визначення таких понять, як “здібність  ”,”обдарованість”.

Так, у тлумачному словнику Ожегова “здібний ” визначається як наділений здібностями до чогось, який може щось краще  зробити за інших, тобто це поняття визначається через співвідношення з успіхами в діяльності. ”Обдарованість” розглядається як ступінь вираження таланту.

Якщо зробити узагальнений портрет обдарованої дитини, то він має бути таким:

 Оригінально розв’язує будь-які завдання

 Може навести декілька варіантів розв’язку однієї й тієї ж проблеми

 Впевнена в собі (хоча це й необов’язково)

 Добре орієнтується в обставинах

 Може передбачати успішність або неуспішність рішення.

Звідси висновок про необхідність своєчасно знайти, зберегти і розвинути в молодому поколінні здібності, обдарованість, талант.

Пошук таких дітей, не байдужих до предметів гуманітарно-естетичного напрямку, почався мною в гімназії № 93 з 1995 р.

Була організована ”Літературна вітальня”, учасником якої стали старшокласники. Саме їх бажання проводити театралізовані літературні вечори, присвячені творчості їх улюблених письменників та поетів, стало основою роботи цього літературного об’єднання учнів та вчителів. За декілька років різними групами обдарованих дітей були проведені театралізовані виступи:

 “Лірика С.Єсеніна“

 ”Дві душі - два крила” (літературний вечір, присвячений творчості М. Цвєтаєвої і А.Ахматової)

 ”Краса душі і сила почуттів в поезії  В.В. Маяковського”

 ”Авторська пісня, присвячена творчості В. Висоцького, Б. Окуджави, Ю. Візборга”

 ”Діалоги з В.М. Шукшиним”

 ”Східна поезія”(лірика О. Хайяма, Рудакі, Гянджеві, Нізамі)

 “Історія російського театру”

 ( за творами М.О. Островського, Д. І. Фонвізіна,  О. С. Грибоєдова, М.В. Гоголя)

 Театралізована вистава за твором М. Старицького «За двумя зайцями»,

 Міні - спектакль за твором М.А. Булгакова “Майстер і Маргарита“

 “Мина  Мазайло “ за твором М.Г. Куліша та інші.

Виступи дітей, які брали участь в цих театралізованих виступах, завжди сприймалися глядачами зацікавлено, іноді з захопленням, бо учні бачили своїх товаришів з іншого боку, їм до сих пір невідомого. Артистизм їх гри, проникливе й виразне читання поетичних творів, вміння невимушено грати ту чи іншу роль на сцені давало змогу відкрити в собі якісь грані таланту чи здібностей, які ще не проявилися до цього часу.

Згадується мені вислів випускника гімназії М. Мірошниченка, який після виступу сказав, що тепер в його житті завжди буде місце для поезії С. Єсеніна, якого він грав на сцені, а Р. Гаджилов навіть змінив свою зачіску і в певній мірі зовнішність для того, щоб образ В. Маяковського був реальніший в його виконанні.

До театралізованих виступів залучалися не тільки артистично обдаровані діти, але й ті, що вміли добре танцювати і співати, завжди для них знаходилися ролі, пов’язані з танцем чи з піснею.

Так, Катя Маришова в фрагменті спектаклю, в якому мова йшлася про відносини С. Єсеніна і Айседори Дункан, не тільки зіграла свою роль, а й станцювала, що допомогло зрозуміти сутність  жіночого образу. А в театралізованому виступі, присвяченому життю та творчості М. Цвєтаєвої та А. Ахматової, виконувались вірші, покладені на музику О. Рахматуліною та В. Бондаренко під їх авторський акомпанемент гітари.

Така творча співпраця вчителя й учня дає змогу не тільки розвинути здібності останнього, але й сам вчитель отримує задоволення від цієї співпраці можливо більше, ніж самі діти. Це перш за все відчуття того, що обдаровані діти мають змогу реалізувати себе як особистість, повірити в себе, одержати підтримку, поштовх для розвитку здібностей, які можливо стануть їх професійним здобуттям.

Так, на сьогодні ми можемо переконатися в цьому, так як саме ці учні, закінчивши школу, стали журналістами, теле- та радіо ведучими, фотокореспондентами, вчителями  (це Є.Пряникова, яка працює на телеканалі 1+1, О. Суровцева – радіо “Плюс”,О. Воротюк – редактор газети “Діалог +”, Є. Голота, В. Балахонов, О. Ішматов,  Т. Матенчук – викладачі вищих та середніх учбових закладів).

ІV. Наявність елементів новизни та оригінальності

Але крім цього напрямку можна назвати ще одне русло виявлення здібностей дітей. Це їх участь в ігровому проекті, який започаткував міський ЦДЮТ ще в 1997 року. Було запропоновано учням 9-11 класів прийняти участь в літературно - інтелектуальній грі  “Лабіринт” та “Чарівне перо”. За 25 років (1997-2022 р.р.) було залучено до участі в цих проектах майже 300 дітей, які зуміли сформувати комунікативні і інформативні та політкультурні  компетенції. Учнями були опрацьовані наступні літературні твори:

 Дж. Селінджер «Ловець в житі»

 Ільф і Є. Петров “12 стільців”

 Е.М. Ремарк “ Три товариша”

 М. Булгаков “Майстер та Маргарита”,“Собаче серце”

 К. Дойл “Записки Шерлока Холмса”

 П. Загребельний “Роксолана”

 П. Коельо “Алхімік”

 О.Донченко “Перша медаль”

 А.Дюма “Три мушкетера ”, “Дама з камеліями”

 М.Старицький “За двома зайцями”                                                      

 М. Котляревський “Енеїда”

 В. Шкляр «Тінь сови»

 О. Сайко «Кав’ярня на розі», «Ранковий прибиральник»

 М. Матіос «Солодка Даруся»

 Агата Крісті «Кривий будиночок»

 І. Нечуй-Левицький «Над Чорним морем»

 Й. Ягелло «Кава з кардамоном»

 Т.Г. Шевченко «Повісті»

 Г. Грін «Винні зірки»

 С. Кінг Кладовище мертвих звірів»

 Дж. Орвелл Колгосп тварин»

 О. Сайко Новенька та інші історії»

 Ця гра проходить в 3 етапи: 2 полуфінальні гри, 1 фінальна гра, в якій визначається переможець. Ця остання гра була завжди хвилюючим святом для команди; з одного боку, було потрібно продемонструвати добру обізнаність з запропонованого твору, вміння вести гру, налаштуватися на вперту боротьбу з супротивниками, а з іншого – це відчуття згуртованості команди, яка вміє вигравати, яка справляє враження своєю грою на присутніх.

V. Результативність

  За 25 років участі в літературно-інтелектуальній  грі команда гімназії № 93 – є неодноразовий переможець, який раз у раз займав призові місця. Ми кращі!

З ким доводилося грати? Це команди гімназій № 31, № 27, № 44, середніх шкіл № 28, 96, № 47, № 108, № 84, ліцеїв  “Захисник”, при ЗДУ, ЗІЕІТ. № 1, Що дає учням ця гра? По-перше, глибоке знання літературних творів, по-друге, вміння знаходити художні деталі тексту, які допомагають скласти цілісну картину всього твору, по-третє, розвивати аналітичні здібності: порівнювати, зіставляти, визначати головне і другорядне в тексті, в-четверте, знайомитися з художньою манерою того чи іншого письменника та інше.

Це один бік розвитку компетенцій учнів в політкультурній та інформативній площині. Щодо розвитку комунікативної та соціальної компетенцій, то можна визначити, що учасники гри вчаться створювати ситуації порозуміння, співчуття, вміння слухати, а також вдосконалюється процес виховання, взаємоповаги учнів один до одного, емоційної врівноваженості. Вони вчаться ставити проблеми та їх вирішувати, бути лідерами і просто учасниками, а головне – вони  вчаться працювати в команді.

За час участі в цьому проекті деяка частина учнів визначилася неабияким хистом і в знанні літературних творів, і в високих лідерських якостях, ставши визнаними переможцями в персональній грі “Фаворит” (1997-1998 р. – Попова Поліна, 2001-2002 р. – Голомб Володимир, 2003-2004 р.  – Циганова Катя, 2004-2005 р.  – Лисенко Катя, 2005 – 2006 р.  – Жеребна Яна, 2006-2007 р. – Цигвінцев Микита), 2008-2009 р. - Каптюх Дарья, 2010-2011)-Палайда Юрій, 2012-2013 р. -Репенко Артем, 2013-2014 р. -Бураджиева Валерія, 2014- 2015- Дехтяр Анастасія, 2015-2016-Коротченко Олександра, 3016-2017- Чабан Анастасія, 2017-2019 – Левішко Поліна, 2019-2020- Кулик Ліза, 2020-2021- Колесник Карина, 2021-2022-Казимірська Анастасія).

VI. Практична значущість досвіду

Маючи добрі результати участі в цій літературно – інтелектуальній грі, було прийнято рішення, що таку гру потрібно проводити ще й на районному рівні ( на базі нашої гімназії)

І ось з 2003-2004 навч. року і по цей час ми радо приймаємо усіх бажаючих взяти участь в цьому ігровому міжшкільному проекті. Враховуючи побажання і учнів, і учителів за основу гри ми взяли твори літературних класиків

 О.С. Пушкін “Повісті Бєлкіна”, »Полтава»

 А. П. Чехов “Жарт», “Наречена”, “Агрус”

 М. В. Гоголь “Вечори на хуторі біля Диканьки”, «Шинель», «Портрет». М. Зощенко «Баня», »Аристократка», «Щастя». О Генрі «Вождь Червоношкірих»

В цих іграх брали участь команди ліцею “Вибір”, середніх шкіл № 77, № 35, № 95, № 52, № 12, № 4 та інші

Переможцями і призерами цих ігор стали команди шкіл № 35, № 52, № 95, № 93, № 101, яких було нагороджено грамотами та цінними подарунками. І учасники  команд, і вболівальники, крім знання цих літературних творів, набували досвід невимушеного спілкування, удосконалювали комунікативні вміння, привчались до колективних дій, які досягаються співпрацею та взаємодопомогою в атмосфері демократизму і дружнього спілкування. Саме така діяльність учнів забезпечує упевненість у своїх здібностях, звільняє від страху перед новою діяльністю, привчає до діалогу у взаємовідносинах і переконливого обґрунтування відповіді, висловлення своєї думки, розкриття шляхів розв’язання тієї чи іншої проблемної ситуації. І користь від такої творчої співпраці неоднозначна:

 Учні вдосконалюють уміння триматися перед аудиторією, налагоджувати емоційний контакт

 Оволодівають інтерактивними технологіями, що забезпечує продуктивну і результативну діяльність

 Вдосконалюються аналітичні здібності, прийоми роботи з текстом, особистий стиль в такому роді діяльності

Обдарована дитина в своєму розвитку проходить різні етапи: на одному етапі її хвилює гра, на іншому – реалізація свого творчого потенціалу, формуючи при цьому ті чи інші компетенції.

Мова йдеться про участь цих дітей в різних конкурсах  на різних рівнях: от міських до республіканських. Скажу тільки, що за останні  роки учні нашої гімназії брали участь в міському літературному конкурсі “Квітневі дзвони”, організованому міським ЦДЮТ, де зайняли призові місця ( Лисенко Катя – І, ІІ місця, Ткаченко Таня – ІІ місце, Переверзєва Юля – ІІІ місце). В цьому році в конкурсі “Літературна перлина”, організованому міським комітетом в справах сім’ї та молоді при держадміністрації, Переверзєва Юля була нагороджена грамотою та цінним подарунком за участь в ньому.

“У кожній дитини є сонце, тільки дозвольте йому світити”, - писав Д.Карнегі. Ось і переді мною основна ціль – спонукати їх до творчості, залучати до різних форм літературної освіти, вдосконалювати їх майстерність. Нині в умовах компетентнісно – орієнтованого підходу до навчання учнів на уроках потрібно переорієнтовувати літературну освіту з науково – інформаційних теоретизованих позицій на особисто-орієнтовані, гуманістичні.

Тому на кожному уроці намагаюсь створити проблемні ситуації, спланувати діяльність так, щоб учні розвивали творчу індивідуальність: це робота з додатковою літературою, це виконання творчих завдань ( написання розгорнутих відповідей на питання, аналіз поетичного твору, твір – роздум, розробки мультимедійних уроків та їх використання на узагальнюючих уроках. При такій організації навчання у вчителя немає потреби штучно підтримувати інтерес дітей до предмету: він виникає в ході такої творчої продуктивної діяльності. Вважаю за необхідне розвивати в учнів їхню емоційну сферу,  відчуття прекрасного, цінувати життя, поважати творчу індивідуальність.

 Існує в гімназії ще один напрямок розвитку творчої індивідуальності учнів: це робота редакційної групи, яка випускає шкільну стінгазету та інші. Тематика їхніх стінгазет – цікаві події із життя школи та учнівського колективу, матеріали, які цікаві насамперед їм самим і також всім учням. Їхня творча діяльність базується на технології групової проблемної роботи, формуючи досвід роботи із різних  ключових компетенцій.

Викладена система заходів формування компетентності учнів у позакласній роботі з зарубіжної літератури не вичерпують, звісно, всіх аспектів даної проблеми, але дозволяє зробити висновок, що саме такий підхід дає змогу сформувати ті компетентності, які адаптують учнів до сучасного життя в умовах постійного і швидкого реформування не тільки в освіті, але й в суспільстві; допоможуть підготувати їх до самореалізації у професійній і громадянській життєдіяльності на основі самопізнання та формування  особистої відповідальності за власну долю.

Список літератури

1. Гушлевська І. Поняття компетентності у вітчизняній та зарубіжній педагогиці // Шлях освіти.-2004.-№ 3

2. Життєва компетентність особистості: Науково-методичний посібник / За редакцією Л.В. Сохань, І.Г. Єрмакова –         К. :Богдана, 2003

3. Освітні технології: Навч.-метод. посіб./ за редакцією О.М.Пєхоти - К. : Видавництво А.С.К., 2003

4. Практикум по психологическим играм с детьми и подростками: под редакцией Битяновой М.Р.- СПб: Питер, 2002

5. Самоукина Н.В. “Игры, в которые играют…” / Психологический практикум/, - Дубна : Феникс,1997

6. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии : Учебное пособие, - М. : Народное образование, 1998

7. Чернишова Р., Андрюханова В. Мета сучасної школи – компетентність // Директор школи. Україна.-2001.-№ 8

8. Хуторской А. Ключевые компетенции как компетент личностно-ориентированной парадигмы образования // Народное образование.-2003.-№ 2

9. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти // Стратегія реформування освіти в Україні.- К. : “К.І.С. ”, 2003

10. Подласый И. Продуктивная педагогика.- М . : Народное образование, 2003