Стаття"РЕАЛІЗАЦІЯ НАСКРІЗНИХ ЗМІСТОВИХ ЛІНІЙ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ІСТОРІЇ"

Про матеріал

У статті розглядається варіант моделювання сучасного освітнього сценарію через реалізацію наскрізних змістових ліній як засобів інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей здобувача освіти під час проведення практичних занять з історії.

Перегляд файлу

Гармаш Людмила Олександрівна,

учитель історії, правознавства та громадянської освіти

(вища категорія, старший вчитель)

Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1

Охтирської міської ради Сумської області

РЕАЛІЗАЦІЯ НАСКРІЗНИХ ЗМІСТОВИХ ЛІНІЙ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ІСТОРІЇ

Ключові слова: наскрізні змістові лінії, ключові компетентності, інтегровані змістові лінії, міжпредметні та предметні змістові лінії, практичні роботи, лабораторно-практичні заняття, критичне мислення, громадянскість, медіаграмотність.

Питанням реалізації наскрізних змістових ліній, необхідності інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей у навчальній діяльності, оновленню програм з історії присвячено не один форум фахівців педагогічних наук та історичної освіти. У 2017 р. над оновленням навчальної програми з історії працювала Робоча група у складі: науковців (Мудрого М. М., Щупака І. Я.), спеціалістів департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України (Євтушенко Р. І.), обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти (Пастушенка Р. Я.), вчителів-практиків (Бурлаки О. В., Ксьондзик Т. М., Майданик О. Г, Хлипавки Л. М.).

Загальний аналіз сутності та характеристику компетентностей в освітніх системах зарубіжних країн та України здійснили на попередньому етапі дослідження І. Єрмаков, Е. Зеєр, О. Локшина, О. Овчарук, О. Пометун, О. Савченко та інші дослідники.

Метою статті є вивчення проблеми реалізації наскрізних змістових ліній під час проведення практичних занять з історії.

Розвиток освіти у сучасних вимірах неможливий без усвідомлення стратегічних пріоритетів освітньої парадигми, змін ціннісного і мотиваційного потенціалу освіти, необхідності зробити її особистісно значущою для кожної людини, суб’єкт-суб’єктною і полісуб’єктною. Завдання нової української школи – моделювати сучасний освітній сценарій через реалізацію наскрізних змістових ліній як засобів інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей здобувача освіти.

Наскрізні лінії «фокусують» увагу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнюють ключові компетентності, допомагають формуванню уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Наскрізні змістові лінії реалізуються через інтегровані змістові лінії («Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність») та міжпредметні та предметні змістові лінії («Культурна самосвідомість», «Інформаційне середовище», «Цінності й моральність») [2, 3].

Безсумнівно, ефективність навчання залежить передусім від залучення учнів/учениць до різноманітних видів діяльності, що дає змогу їм успішніше оволодівати суспільним досвідом, забезпечує соціальну активність особистості, її спрямованість на творчу діяльність. Інструментом формування діяльнісного компоненту в процесі навчання історії повинні стати практичні заняття. Вони можуть відбуватися в різних формах: як на окремій ланці уроку (для вивчення нового матеріалу, узагальнення, закріплення тощо), так і протягом усього уроку (лабораторно-практичне заняття). Така робота може виконуватися як за вибором учителя/учительки, учнів, як у класі, так і вдома, але з обов’язковою презентацією її результатів на занятті. Організація лабораторно-практичних занять передбачає певну динаміку, яка полягає у збільшенні в кожному наступному класі лабораторної (обсяг, складність, характер і види джерел) і практичної (урізноманітнення способів діяльності) складової, ступеня самостійності учнів/учениць (від виконання роботи за допомогою вчителя/учительки за докладною інструкцією до самостійного виконання за загальним завданням). За основними видами діяльності практичні роботи поступово змінюють свій характер від описових і частково-аналітичних до переважно аналітичних [3].

Головним критерієм успішності роботи вчителя/учительки, як зазначається у Навчальній програмі 5-9 класи. Історія України. Всесвітня історія, має стати не так змістова повнота, як уміння налагодити творчу роботу школярів/школярок з орієнтацією на формування ключових і предметних компетентностей [3].

Метою наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи. Брати на себе відповідальність – це перспектива, що впливає на все, що ми робимо в житті – наше особисте життя, наші стосунки і зв’язки з родиною, друзями, колегами і суспільством в цілому. Брати на себе відповідальність означає розглядати альтернативи, а також наслідки наших рішень, визначати пріоритети, свою моральну позицію. Громадянську відповідальність членкиня-кореспондентка НАПН України, докторка педагогічних наук О. Пометун розуміє як здатність, спроможність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства. Громадянська компетентність є інтегративною характеристикою особистості, яка охоплює і певний рівень психологічної готовності до активного здійснення суспільного життя - громадянскість [4, 18].

Ця наскрізна лінія освоюється через колективну діяльність – дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо, яка розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Тому, готуючи вправи для практичного заняття, доцільніше передбачити їх виконання групою з 2-4-х учнів. Такі завдання дозволять учням бути ініціативним, формувати власну думку й уміти її висловлювати, брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Змістова лінія «Культурна самосвідомість» спрямована на розвиток школяра як особистості, яка розуміє роль культури у формуванні мислення, усвідомлює зміни різних культур упродовж історії, має уявлення про різноманіття культур та їх особливості, цінує свою культуру і культурну багатоманітність світу, розуміє важливість міжкультурного спілкування і співробітництва, з повагою ставиться до представників інших культур; розуміє значення культурної традиції для розвитку суспільства [3].

Реалізацію змістової лінії «Культурна самосвідомість» не можливо представити без інтеграції з такою змістовою лінією як «Екологічна безпека та сталий розвиток». Знання історичних фактів господарського розвитку різних країн і народів орієнтують учнів на сприйняття природи як цілості взаємозв’язку людини і природного середовища, залежність людини від природних ресурсів, навчають замислюватися над проблемами навколишнього середовища та шляхами їх розв’язання [3]. Тому, готуючи вправи для практичного заняття, доцільніше акцентувати увагу на підборі таких ігрових форм завдань як «Дерево пізнання», «Намалюй поняття», «Реставратор», «Сторітелінг», «Аукціон», «Фотоексперт», квести, гра «Що? Де? Коли?», «Історична мозаїка», «Асоціативний кущ», «Хмара слів», «Марафон», «Асоціативний кросворд», підготувати/прочитати текст за ролями (наприклад, історик, флорист, інженер, економіст, соціолог) та інших.

Формою проведення практичного заняття може стати віртуальна екскурсія.

Головною метою змістової лінії «Інформаційне середовище» є зростання учня як людини, яка сприймає і розуміє навколишнє інформаційне середовище, здатна його критично аналізувати, а також діяти в ньому відповідно до своїх цілей і усталеної в суспільстві комунікативної етики.

Завдання для практичних занять для учнів 5–6 класів повинні орієнтувати на сталий пізнавальний пошук, на розуміння важливості різних джерел інформації; навчати вибирати джерела інформації (можна використати вправи «Реставратор», «Сторітелінг», «Фотоексперт», кросворд з фрагментами, вправа «шість капелюхів» тощо).

Для учнів 7–9 класів завдання практичних занять повинні передбачати вправи критичного аналізу інформації, відокремлення істотного від неістотного, висловлення зважених суджень (можна використати вправи «Аукціон», «Фотоексперт», «Асоціативний кущ», «Хмара слів», «Асоціативний кросворд», «Ментальна карта», «Тиха дискусія», «Коло ідей» та інші).

Формування критичного мислення – доволі непроста, але важлива задача. Правильно підібрані інструменти, вправи, техніки відповідно до вікових, інтелектуальних особливостей учнів, рівня сформованості їх навичок дозволять учителю:

мотивувати учнів до навчання та задовольняти їхні освітні потреби якнайкраще, залучати до плідного обговорення навчальних проблем і діяльності на заняттях
гармонізувати освітнє середовище, стимулювати конструктивні зміни в процесі навчання
створювати належні освітні умови для виховання успішних та щасливих людей, заохочувати самовираження учнів
доцільно добирати засоби діагностики компетенцій учнів.

Оволодіння учнями навиками критичного мислення сприяє виробленню якостей, необхідних для продуктивного обміну думками: терпимість, уміння слухати інших, відповідальність за власну точку зору, здатності протистояти авторитетам, силі традиції і переконанням більшості. Такою особистістю неможливо маніпулювати [6, 18].

Завдання для практичних занять у старших класах мають бути спрямовані на формування медіаграмотності: використання цифрових технологій для пошуку потрібної історичної та соціальної інформації, перевірки і впорядкування; створення вербальних й візуальних (графіки, діаграми, фільми) текстів, мультимедійних презентацій; виявлення маніпуляції інформацією соціального та історичного змісту під час аналізу повідомлень електронних медіа; тощо. Ділові ігри, тренінги, онлайн-флешмоби, дискусії, проведення інтерв’ю, укладання порадників – методи і прийоми, які можна застосувати при формуванні завдань практичних занять для учнів старших класів.

Медіаграмотність — найважливіший комплекс навичок і знань, необхідних людині в сучасному інформаційному суспільстві. Як знаходити потрібну інформацію і переконуватися в її вірогідності, як відокремлювати пропаганду від фактів і фільтрувати інформацію в ситуаціях конфлікту; що таке інформаційна безпека і чим вона відрізняється від цензури, як розпізнавати маніпуляцію — це лише неповний список викликів, що стоять перед людьми в різних країнах світу, незалежно від соціально-політичної системи, ладу, культури та рівня їхнього розвитку [1, 6]. Дослідники медіаграмотності розробили наочну схему, яка дозволяє критично проаналізувати ті медіаповідомлення, які ми споживаємо [1, 19-34].

Самореалізація особистості в соціальному середовищі залежить від готовності особи до адаптації та креативного прийняття рішень, здатності пристосовуватися до простору і зберігати свою індивідуальність, будувати партнерські стосунки і протистояти негативному впливові, вміння відстоювати власну думку і дбати про власне емоційне здоров’я. Ці завдання реалізується через змістові лінії «Цінності й моральність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність», «Громадянська відповідальність». О. Пометун відмічає: «Громадянська компетентність як і будь-яка інша, повною мірою виявляється лише в реальній життєвій ситуації, адже вона не може бути ізольована від конкретних умов її реалізації – в ній органічно поєднуються мобілізація знань, умінь і способів поведінки особистості, спрямованих на умови конкретної діяльності. При цьому компетентна людина застосовує стратегії, найприйнятніші для виконання тих чи інших завдань [5, 12]. Тому знання про форми громадянської активності, механізми реального громадянського впливу у вирішенні проблем різного рівня, моделі й стратегії взаємодії з органами влади є базовим знаннєвим компонентом особистості.

Працювати самостійно й у групі; планувати, організовувати, реалізовувати індивідуальні чи командні проекти, представляти їх результати – можуть бути як форми виконання завдань практичного заняття, а можуть передбачати й позаурочну діяльність учнів. Особистість має отримати базовий рівень компетенцій, які допоможуть їй активно жити й діяти в умовах сучасних цивілізаційних викликів, постійно самовдосконалюватися, адекватно реагувати на зміни в суспільному просторі, площині професійної реалізації, особистому житті, бути здатній до творчості, робити відповідальний вибір.

Реалізація наскрізних змістових ліній та моніторинг сформованості предметних компетенцій під час проведення практичних занять з історії можна здійснити, використовуючи інтерактивні форми навчання. Якщо вчитель/учителька ставить за мету практичного заняття здійснити контроль знань, активізацію пізнавально-пошукової діяльності учнів чи актуалізацію знань, тоді доцільно підготувати завдання на платформі кахут, кластайм, веб-квест.

Нині в Україні відбувається зміцнення громадянського суспільства через зростання громадянської активності, потужний волонтерський рух, посилення патріотизму та відповідальності громадян за своє майбутнє. Саме тому набуває особливої актуальності виховання відповідальних громадян, які розуміють свої права й обов’язки та здатні до активної участі у суспільному житті. Завдання нової української школи – моделювати сучасний освітній простір через реалізацію наскрізних змістових ліній як засобів інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей здобувача освіти, забезпечити розвиток освіти у сучасних вимірах через формування ціннісного і мотиваційного потенціалу здобувача освіти. А практичні чи лабораторно-практичні заняття з історії мають стати майданчиком моделювання сучасного освітнього сценарію.

Список використаних джерел

1. Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін: Посібник для вчителя / За ред. В. Іванова, О. Волошенюк, О. Мокрогуза – К.: Центр вільної преси, Академія української преси, 2016. 201 с. URL: http://www.aup.com.ua/upd/mo.pdf – Заголовок з екрану.

2. Наскрізні змістові лінії /Міністерство освіти і науки України [Електронний ресурс] / Наскрізні змістові лінії. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/naskrizni-zmistovi-liniyi – Заголовок з екрану.

3. Наскрізні змістові лінії. Навчальні програми 5-9 класи./Інститут модернізації змісту освіти. Історія України. Всесвітня історія (5-9 класи). URL: https://imzo.gov.ua/osvita/zagalno-serednya-osvita-2/navchalni-prohramy-5-9-klasy-naskrizni-zmistovi-liniji/istoriya-ukrajiny-5-9-klasy-naskrizni-zmistovi-liniji/– Заголовок з екрану.

4. Пометун О.І. Формування громадянської компетентності: погляд з позиції сучасної педагогічної науки /Вісник програм шкільних обмінів. – 2005. – № 23. – С. 18.

5. Практичний довідник учителя громадянської освіти: методичний посібник /О. Пометун, Т. Ремех. – Київ, 2018. – 96 с.

6. Хлібопашенко О.С. Використання технології критичного мислення на уроках історії з метою формування ключових компетентностей учнів з досвіду роботи. URL: https://naurok.com.ua/vikoristannya-tehnologi-kritichnogo-mislennya-na-urokah-istori-z-metoyu-formuvannya-klyuchovih-kompetentnostey-uchniv-z-dosvidu-roboti-43685.html – Заголовок з екрану.