Україна в умовах незалежності

Тема 31. Україна в умовах незалежності

Державотворчі процеси в Україні Особливості державного будівництва в УкраїніСтановлення й утвердження незалежної держави відбувалося водночас із завершенням процесів формування української політичної нації та національної самосвідомостіСкладне соціально­економічне становище перших років незалежності призвело до розчарування частини населення в ідеї суверенності, чим скористались противники незалежності.

Чинники, що сприяли державотворчому процесу1. Державотворчі традиції. 2. Мирний шлях здобуття незалежності. 3. Підтримка з боку населення.4. Демократичний вибір. 5. Міжнародне визнання України. 6. Підтримка з боку США та інших держав. Чинники, що негативно впливали на державотворчий процес. Економічна криза. Корупція вищих ешелонів влади. Тривала відсутність відчутних позитивних зрушень сприяла поширенню апатії в суспільстві. Деформованість і незавершеність формування української нації. Невиробленість національної ідеї. Втручання Росії, яка не змогла змиритись із втратою України

Реалізація Фіксація кордонів. 4 листопада 1991 р. Верховна рада прийняла Закон «Про державний кордон України», який проголошував недоторканність кордонів, визначав по рядок їх охорони та правила переходу. Визначення громадянства. 8 жовтня 1991 року Верховна рада прийняла Закон «Про громадянство України». Громадянство надавалось усім, хто проживав на території республіки, незалежно від соціального стану, статі, політичних та релігійних поглядів, хто не був на момент набуття чинності Закону громадянином інших держав і не заперечував проти отримання громадянства України. Визначення національної символіки. У січні–лютому 1992 р. постановами Верховної ради за тверджено як Державний гімн мелодію М. Вербицького «Ще не вмерла Україна», синьо­жовте знамено — Державним Прапором, а тризуб — Малим Державним гербом України

Запровадження власної грошової одиниці. Із метою виходу з рубльової зони в 1992 р. на території республіки були запроваджені купони багаторазового використання, а 2 вересня 1996 р. відповідно до Указу Президента на зміну купону прийшла справжня національна ва люта — гривня. Створення власних збройних сил. Власні збройні сили — гарант захисту державної неза лежності, територіальної цілісності та суверенітету країни. 11 жовтня 1991 р. Верховна рада затвердила концепцію оборони та розбудови Збройних сил України. У цьому документі констатувалося прагнення України стати нейтральною, без’ядерною, позаблоковою державою. 6 грудня побачив світ Закон «Про Збройні сили України», у якому Україна як незалежна держава і суб’єкт міжнародного права офіційно проголо шувала створення власних збройних сил

Формування партійно-політичної системи. Формування трьох основних гілок влади — законодавчої, виконавчої та судової. Главою держави є Президент. Він гарантує державний суверенітет, територіальну цілісність України, дотримання Конституції України, прав і свобод людини й громадянина .(Верховна рада Законом від 5 липня 1991 р. запровадила Інститут Президентства){5 FD0 F851-EC5 A-4 D38-B0 AD-8093 EC10 F338}Законодавча влада. Виконавча влада Судова влада Верховна Рада (парламент) — вищий законодавчий орган влади, на місцях — обласні, районні, міські, селищні ради Кабінет Міністрів (уряд), міністерства, відомства, державні комітети, місцева державна адміністрація, виконкоми Верховний Суд Украї ни, загальні, арбітражні, військові суди (згодом — Конституційний Суд)Протистояння президент — Верховна рада відбувалося не тільки в центрі, а й у регіонах, де воно набуло форми конфлікту між місцевими радами та органами місцевої державної адміністрації. Останні були створені навесні 1992 р. відповідно до Закону України «Про представника Президента України» та Положення «Про місцеву держав ну адміністрацію». Верховна рада 1994 р. ліквідувала місцеві державні адміністрації

Причини гіперінфляції у 1992–1993 роки Вплив лібералізації ціноутворення в Росії. Примусовий вихід України з рубльової зони. Стрімке зростання цін на енергоносії (за 1992 р. у 300 разів). Страйковий рух середини 1992 р. (шахтарі, транспортники, вчителі тощо), спричинений черговим підвищенням цін на сільгосппродукцію, змусив уряд збільшити розміри заробітної плати, яка не була економічно підкріплена. Виділення державою значних ресурсів для підтримки АПК та інших галузей промисловості (лише у першому кварталі 1993 р. було виділено 3 трлн крб державної фінансової допомоги і 1 трлн крб пільгових кредитів). Прорахунки у проведенні економічних реформ, фактичне їх припинення у 1993 р. недовіра населення до купоно­карбованців (з листопада 1992 р. — українські карбованці), фінансові спекуляції. Загострення політичної боротьби

Дострокові вибори Президента й депутатів Верховної ради (1994 р.) Причини виборів. Загострення протистояння між Президентом, урядом і Верховною радою. Наростання економічної кризи в державі (безробіття, інфляція, борги по зарплатні тощо)Невдоволення населення погіршенням умов життя (у червні 1993 р. почали страйкувати шахтарі Донбасу, згодом страйк перекинувся на інші регіони)

Вибори Президента Зареєстровано 7 кандидатів на посаду Президента. Відбувалися у 2 тури (у першому ніхто не набрав більше 50 % голосів; 19 липня 1994 р. він склав присягу на вірність українському народові й офіційно став Президентом України І тур виборів

Вибори депутатів Верховної ради Відбувалися за мажоритарною системою, а не за партійними списками. Велика кількість претендентів на один депутатський мандат; Дуже напружена боротьба під час виборчих перегонів Результати виборів: КПУ — 25 %; Рух — 5,9 %; Селянська партія — 5,34 %; СПУ — 4,15 %; безпартійні — 55,6 %, незначну кількість місць отримали представники УРП, СДПУ, УХДП, Партії праці та ін. Пропрезидентські сили зазнали значної поразки. Прорахунки влади знову зробили привабливими гасла комуністів і соціалістів

Президенство Л. Кучми. Політична та економічна нестабільність (протягом 1994–1999 рр. в Україні помінялося чотири уряди). недостатні темпи соціально­економічних реформ. Призупинення падіння виробництва; гальмування економічної кризи в країні. зупинення гіперінфляції; запровадження власної національної валюти — гривні. Прийняття Конституції України. Утвердження України на міжнародній ареніКонституційний процесІ етап — 1990–1993 рр.ІІ етап — 1994–1996 рр.8 червня 1995 р.-прийняття Конституційного договору між Верховною радою України та Президентом України20 березня 1996 р- Проект нової Конституції України передано Верховній раді України28 червня 1996 р.- V сесія Верховної ради України прийняла Конституцію України. Україна — президентсько-­парламентська республіка, у якій державна влада розподіляється на три незалежні гілки: законодавчу, виконавчу, судову.

Вступ України до Ради Європи Визначною подією з точки зору завершення складної і тривалої (понад три роки) процедури вступу України до РЄ стало засідання Комітету міністрів РЄ, яке відбулося 19 жовтня 1995 р. На підставі винесеного 26 вересня 1995 р. ПА РЄ висновку Комітет міністрів РЄ одностайно ухвалив резолюцію про запрошення України стати 37-м членом організації і приєднатися до її Статуту.31 жовтня 1995 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України про приєднання до Статуту Ради Європи.9 листопада 1995 р. відбулась урочиста церемонія вступу України до РЄ, в якій взяла участь делегація України на чолі з Прем’єр-міністром України. Прем'єр-міністр України Євген Марчук на церемонії вступу України до Ради Європи

У вересні 1996 р. в обіг запроваджено сучасну грошову одиницю — гривню. Обмінний курс становив 100 тис. купоно­карбованців за одну гривню. Нові гроші було видруковано в Англії та Канаді. Українська грошова система ґрунтується на обігу кредитних і паперових грошей. 1996–1997 рр. валютний курс гривні до долара складав 1,75–1,9. 1998 р. для гривні було встановлено «валютний коридор», тобто крайні величини співвідношення з американським доларом — 1,95–2,25. У 1997 році за рейтингом впливового фінансового журналу «Global Finance», Віктор Ющенко увійшов до шістки найкращих банкірів світу. Грошова реформа 1996

1997– 1998 рр. світова фінансова криза Починається стрімке падіння курсу гривні. Фінансова криза в Україні мала внутрішню природу. Країна виявилася нездатною сплачувати свої як внутрішні, так і зовнішні борги. Але завдяки умілому керівництву НБУ обвального падіння курсу не відбулося. Зниження курсу гривні відбулося повільно. Зрештою курс вдалося стабілізувати на співвідношенні 1$ = 5 грн. • економічна ситуація залишалася складною. • Вкрай важким було становище населення: виплата пенсій, заробітних плат, стипендій відбувалися несвоєчасно. Практично були згорнуті всі соціальні програми. • Після спаду світової фінансової кризи в Україні окреслилося поступове зростання базових економічних показників

Друга каденція Л. Кучми 1999-2004рр. Президентські вибори 1999 р. • Зареєстровано 13 кандидатів на посаду Президента. • Відбулося два тури виборів: Л. Кучма (56,25 %) П. Симоненко (37.80 %)16 квітня 2000 р. Всеукраїнський референдум Винесено питання: • недовіра Верховній раді; • скасування депутатської недоторканості; • скорочення кількості депутатів до 3000 осіб; • формування двопалатного парламенту; • прийняття Конституції на Всеукраїнському референдумі; • право Президента на розпуск Верховної ради, якщо протягом місяця в ній не сформувалася парламентська більшість. Більшість громадян України підтримали нововведення, але вони так і не були втілені в життя

28 листопада 2000 р. Початок «касетного скандалу» у зв’язку зі зникненням журналіста Г. Гонгадзе, який писав критичні статті на адресу Президента та його оточення. Загострення політичної ситуації

2004 р. Вибори Президента України. • 26 кандидатів на посаду Президента, жорстка боротьба між ними. Вибори тривали впродовж трьох турів. І тур — 31 жовтня 2004 р. Переможці В. Ющенко В. Янукович (39,26 %) (39,11 %) ІІ тур — 21 листопада 2004 р. Центральна Виборча Комісія (ЦВК) оголосила переможцем В. Януковича. Коаліція опозиційних сил звинуватила ЦВК у фальсифікації результатів виборів, оскаржила рішення ЦВК у Верховному Суді України й вивела на площу незалежності в Києві своїх прибічників (ці події отримали назву «помаранчева революція»)

Верховний Суд виніс рішення про переголосування II туру президентських виборів. • 8 грудня Верховна рада прийняла пакет документів (містив зміни до Закону «Про вибори Президента України», політичну реформу, яка повинна була набрати чинності з вересня 2005 р. або січня 2006 р., інші домовленості); Переобрання ЦВК, яку очолив Я. Давидович. У пакеті з ними була затверджена конституційна реформа, що обмежує владу Президента України й передає частину його повноважень кабінету міністрів і парламенту. Після прийняття цих рішень революційна напруга в суспільстві значно зменшилась. У ході повторного голосування, проведеного 26 грудня 2004 р. переміг Віктор Ющенко. результати: В. Ющенко (51,99 %), В. Янукович (44,21 %).

Політика В. Ющенка (2005-2010)Віктор Ющенко першим із президентів України пішов на спілкування з журналістамибуло виведено з Іраку українських військовихтривалість служби в армії було скорочено до одного року замість двох Україну було внесено до списку країн зі статусом вільна країна. В. Ющенком було відкрито Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська слава» . За ініціативи Президента Ющенка відбулася реставрація палацу Кирила Розумовського. Влітку 2006 року Ющенко відкрив монумент «Пам'яті Героїв Крут».28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні», яким Голодомор визнаний геноцидом українського народу. 10 січня 2010 року Президент Ющенко присвоїв провіднику ОУН Степану Бандері звання Героя України .2 квітня 2007 року президент України Віктор Ющенко підписав указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України 5-го скликання. Підставою для цього Віктор Ющенко назвав неконституційний спосіб формування конституційної більшості у ВР, а саме входження до коаліції окремих депутатів а не цілих фракцій. Конфлікт між Ющенко та Тимошенко-інституційний конфлікт між президентом і прем'єром

Президенство В. Януковича 25 лютого 2010 — 22 лютого 201422 лютого 2014 року визнаний Верховною Радою України таким, що у неконституційний спосіб самоусунувся від здійснення конституційних повноважень, та є таким, що не виконує свої обов'язки .24 січня 2019 року визнаний винним у державній зраді, посібництві у веденні агресивної війни, за що нині засуджений на 13 років позбавлення воліВ жовтні 2010 року Конституційний суд визнав неконституційним Закон «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року і відновив дію Конституції України 1996 року. Таким чином, Янукович через кишеньковий Конституційний суд змінив форму правління в Україні, повернувши її від парламентсько-президеньської знову до президентсько-парламентської. Після цього рішення КСУ повноваження Президента значно розширились. Ці дії були розцінені Генеральною прокуратурою в 2017 році як держпереворот та незаконне захоплення влади. Підписання 21 квітня 2010 р. угоди про подовження терміну перебування ЧФ РФ на території України, без попереднього суспільного обговорення.28 — 29 листопада 2013 року на Саміті глав держав у Вільнюсі Президент України Віктор Янукович не підписав Угоду про асоціацію між Україною та Євросоюзом, що викликало бурхливі негативні реакції Заходу та України, додавши ще більших масштабів Євромайдану. Янукович підписує угоду про фактичну капітуляцію з опозицією 21 лютого 2014

Інтеграція України до ЄС 1994 р. Угода про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною (набула чинності з 1998 р.) започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно­економічних та гуманітарних питань. 2005 рік Ухвалення плану дій «Україна–ЄС». Прискорення процесів інтеграції, розробка «дорожньої карти» — плану просування України до вступу в ЄС, який включає подання заяви на вступ, здобуття Україною статусу країни з ринковою економікою, вступ до Світової організації Торгівлі (СОТ), набуття асоційованого членства в ЄС. 2008 рік набувають чинності угоди про спрощене оформлення віз. Розпочато візовий діалог з метою досягнення у майбутньому безвізового режиму. Україна приєднується до СОТ, відкривши цим шлях до перемовин про глибоку та всебічну зону вільної торгівлі з ЄС.2014 рік підписання Україною Угоди про асоціаію з Європейським Союзои ( ЄС)

Президенство П. Порошенка (червень 2014- травень2019) Люстрація. Антикорупційне бюро Деолігархізація Декомунізація Децентралізація Реформування армії Сприяння створенню Єдиної помісної православної церкви Судова реформа Вища рада правосуддя Електронні декларації Освітня реформа Підтримка української мови. Підписання безвізового режиму. 17 травня 2017 На зустрічі із Дональдом Трампом, 20 червня 2017 Порошенко, Путін та Меркель на святкуванні 70-тої річниці висадки союзників в НормандіїВселенський Патріарх Варфоломій I підписує томос про автокефалію Православної церкви в Україні