Стаття " Реалізація завдань екологічної освіти на уроках географії та в позаурочний час на основі використання краєзнавчого матеріалу"

                  Новогригорівська філія  І-ІІ ступенів

 КЗО «Межівська ЗШ №1    І-ІІІ ступенів» Межівської селищної ради»

РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАВДАНЬ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ

НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ КРАЄЗНАВЧОГО МАТЕРІАЛУ

Вчитель географії

Яценко Людмила Василівна

ВСТУП

Актуальність теми. У наш час гостро постає проблема правильного ставлення до природи, екологічна ситуація в Україні та й в усьому світі – докази цього. Тому дуже важливим процесом є формування екологічної освіти школярів. Адже виховати краще, ніж перевиховувати. Саме  шкільний вік є найоптимальнішим для засвоєння головних екологічних знань. Екологічно орієнтована освіта підростаючого покоління стає необхідною запорукою для ефективного визначення і розв’язання екологічних проблем в Україні та світі.

В умовах особливо небезпечного загострення екологічної кризи  в   Україні і її сьогоднішньої  орієнтації  на природоохоронну й ресурсозберігаючу  політику та входження в загальноєвропейську й світову  систему екологічної безпеки  ефективне вирішення численних екологічних проблем  має не тільки велике  національне, але й міжнародне значення.

Екологічна освіта в Україні вважається сьогодні пріоритетним напрямом навчання і виховання учнів загальноосвітніх шкіл. У вирішенні задач екологічної освіти учнів важливе місце займає краєзнавчий підхід, який передбачає комплексне вивчення природи рідного краю. Звідси випливає необхідність максимального  використання можливостей краєзнавчого підходу в навчанні.

Об’єкт дослідження:   формування екологічної освіти з використанням краєзнавчих матеріалів на уроках географії. 

Предмет дослідження: вплив еколого – краєзнавчої  освіти на процес навчання .

Мета. Теоретично обґрунтувати значення краєзнавчого матеріалу у формуванні екологічної освіти.

Завдання дослідження: 

1. Уточнити поняття «екологічна освіта», розкрити основні цілі і завдання  .
2. Довести важливість  краєзнавства у системі екологічного освіти;
3. Обґрунтувати вплив еколого – краєзнавчої  освіти на якість знань учнів .

Гіпотеза дослідження: підвищення якості знань через використання краєзнавчого матеріалу

Методи дослідження: теоретичні - вивчення і аналіз педагогічної, психологічної, екологічної літератури у межах аналізованої проблеми; емпіричні - педагогічне спостереження процесу; педагогічний експеримент, обробка результатів дослідження.

Теоретична значимість дослідження у тому, що його результати сприяють рішенню актуальною наукової проблеми - підвищення ефективності процесу екологічної освіти  із урахуванням її краєзнавчої спрямованості.

Практична значимість дослідження. Результати дослідження можна використовувати у системі еколого-краєзнавчої освіти предметів природничого циклу.

РОЗДІЛ І.  ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ КРАЄЗНАВСТВА В ЕКОЛОГІЧНІЙ ОСВІТІ ШКОЛЯРІВ.

1.1.Поняття і сутність екологічної освіти школярів.

 Одним з важливих напрямків, пов'язаних з вирішенням екологічних проблем на сучасному етапі є екологічна освіта і виховання підростаючого покоління. Екологічна освіта в Україні вважається сьогодні пріоритетним напрямом навчання і виховання учнів загальноосвітніх шкіл.

Разом з тим слід зазначити, що співвідношення понять «екологічна освіта» і «екологічне виховання» досі залишається в педагогіці дискусійною проблемою. Більшість вчених-педагогів розглядають «екологічну освіту» як цілеспрямований вплив на особистість з метою формування її світогляду, усвідомленого ставлення до навколишнього, озброєння дитини екологічними знаннями, вміннями, навичками10, с.25.

Згідно Концепції загальної екологічної освіти, екологічна освіта - безперервний процес навчання, виховання і розвитку особистості, спрямований на формування системи наукових і практичних знань, ціннісних орієнтацій, поведінки і діяльності, що забезпечують відповідальне ставлення людини до навколишнього соціально-природному середовищі.

Шкільна екологічна освіта , як важлива ланка в загальній системі освіти, покликана забезпечити досягнення цілей навчання, спрямованих, зокрема, на:

• формування екологічно грамотних людей, які розуміють біологічні закономірності, зв'язки між живими організмами, їх еволюцію, причини їх видового різноманіття;
• встановлення гармонійних відносин з природою, суспільством, самим собою, з усім живим як головною цінністю на Землі[13 ,с.3].

Провідним принципом екологічної освіти і виховання повинні “мислити глобально – діяти локально”.

Особливості змісту екологічної освіти школярів досить повно висвітлені в ряді праць. Серед особливостей екологічної освіти необхідно відмітити наступні:

• її кінцевою метою є формування екологічної свідомості і громадянської позиції, а не тільки оволодіння певною сумою знань і вмінь; носієм екологічної свідомості, який детермінує вчинки є все населення країни, в ідеалі – планети, а не тільки певні групи людей;
•  комплексний характер екологічної освіти і виховання означає його реалізацію засобами різноманітних предметів9, с.10, с.154.

Звідси витікають і вимоги до організації екологічної освіти, яка повинна базуватись на ряді підходів багаторівневої організації екологічної освіти від дошкільних закладів до вузів:

• екологізації навчальних предметів – екологічні аспекти присутні в усіх навчальних дисциплінах як обов’язковий компонент;
• запровадження інтегрованих узагальнюючих екологічних курсів у старших класах.
• Тобто, екологічна освіта має представляти цілісну систему, що охоплює все життя людини. Воно також ставить своєю метою формування світогляду, заснованого на уявленні про єдність з природою. Екологічна освіта є сукупністю екологічних знань, екологічного мислення, екологічного світогляду, екологічної етики, екологічної культури[13 ,с.3].

- Критерієм ефективності екологічної освіти і виховання можуть служити як система знань на глобальному, регіональному, локальному рівнях, так і реальне поліпшення навколишнього середовища своєї місцевості, досягнуте зусиллями школярів. 5, с.14.

Умови екологічної освіти і виховання:

Перша найважливіша умова - екологічне виховання учнів повинне проводитись в системі, з використанням місцевого краєзнавчого матеріалу, з урахуванням наступності, поступового ускладнення і поглиблення окремих елементів.

• Друга неодмінна умова - треба активно залучати школярів у посильні для них практичні справи по охороні місцевих природних ресурсів[1 ,с.33]

На думку сучасних педагогів-екологів І.Д. Звєрєва [10, с. 29], А.Н. Захлебного [9 ,с69], І.Т. Суравегиної [19 с.31-39], А.П. Сідельські [18 с.41] зміст екологічної освіти являє собою сукупність міжпредметних-екологічних ідей, наукових екологічних та морально-екологічних знань, інтелектуальних та практичних умінь і навичок, соціально виробленого досвіду творчої діяльності, що підлягають засвоєнню учнями в процесі формування у них відповідального ставлення до природи. Змісту екологічної освіти належить центральна роль у процесі формування в особистості відповідального ставлення до навколишнього середовища.

В цілому рівень відповідального ставлення школяра до навколишнього середовища визначається тим, наскільки домінуючі в суспільстві цінності, соціально - значущі норми і правила ставлення до природи.

Досить часте відвідування природних об'єктів дозволяє школярам візуально, без роз'яснень з боку вчителя зафіксувати ті небажані перетворення, які відбуваються в природі. Для дітей стають очевидними величезні масштаби руйнувань навколишнього середовища, і неадекватність заходів, що вживаються для відновлення зруйнованого. Що виникає при цьому почуття переживання за долю навколишньої природи створює потрібний фон для розвитку відповідального до неї відношення, яке визнається в якості однієї із завдань екологічної освіти 2 ,с40.

Екологічна освіта, що включає екологічне навчання і виховання, повинна стати всеохоплюючою, випереджаючою, сформувати відношення до природи на основі екологічного імперативу - ставлення до природи як до самого себе. Досягти цього можна на основі використання методів та ідей не лише природничих наук, а й гуманітарних, адже мета екологічної освіти полягає у формуванні екологічних знань, екологічного світогляду і переконань школярів, і на цій основі формування нової людини - людини, яка вважає себе частиною природи, а саму природу - живою істотою5, с.134.

З вище сказаного, «екологічна освіта» - це безперервний, динамічний, постійно що розвивається процес навчання, виховання та розвитку особистості, направлений замінити формування системи наукових установ та практичних знань, умінь і навиків, ціннісними орієнтаціями, поведінки й діяльності, які забезпечують відповідальне ставлення до оточуючої соціально - природної сфери, і здоров'я [13 ].

1.2  Місце шкільного краєзнавство в системі екологічної  освіти

Здавна відомо, що найважливішою складовою життя людини як свідомої істоти є усвідомлення нею свого буття, засвоєння знань про навколишній світ і саму себе. Це і є краєзнавство – знайти себе в навколишньому середовищі й у собі[21,с.36].

У науковій літературі немає однозначного трактування краєзнавства як педагогічного поняття, його вважають науковою дисципліною, методом навчання й виховання, дидактичним принципом, формою позакласної роботи тощо. Така термінологічна невизначеність очевидно зумовлена багатоманітністю педагогічних функцій краєзнавства, слабкою розробкою його теоретичних основ11, с.14.

 Краєзнавство не можна вважати науковою дисципліною, оскільки воно не має чітко окресленого об’єкта дослідження і неспроможне дати якісно нові знання. Результати краєзнавчого вивчення, як правило, стосуються певної галузі науки. 

Немає підстав відносити краєзнавство до методів навчання і виховання. Метод, як відомо, — це спосіб засвоєння знань, формування певних якостей дитини. Краєзнавство ж не розкриває конкретного способу пізнавальної чи виховної діяльності, його неправомірно поставити, наприклад, поряд з методом бесіди, дослідним методом. Інша річ, коли за допомогою дослідного методу здійснюються краєзнавчі пошуки слідопитів, геологів, етнографів тощо.

З переходом до вивчення основ наук значення краєзнавчого елементу у змісті освіти зростає. Він органічно включається в уроки усіх шкільних предметів і виконує різноманітні дидактичні функції. В одному випадку краєзнавчий матеріал сприяє збудженню пізнавального інтересу, стає засобом створення проблемних ситуацій. У другому — виступає як засіб ілюстрації, унаочнення наукових ідей, що підлягають засвоєнню. В третьому — служить засобом здійснення міжпредметних зв’язків[14,с 29].

Краєзнавство слід розглядати як багатогранну діяльність — освітньо-пізнавальну, пошуково-дослідну, суспільно корисну.

Завдяки краєзнавчим спостереженням відбувається активне засвоєння учнями навчального матеріалу і набуття ними навичок, необхідних у житті. У дітей розвивається почуття необхідності поваги до всього живого, турботи про нього, а найголовніше – здатність передбачити насідки своєї поведінки в природному середовищі.

Для ефективної краєзнавчої роботи необхідно керуватися:

• способами активізації учнів у цій роботі;
• можливостями педагогічних технологій, групових методів та індивідуальних форм навчання;
• дослідницькими краєзнавчими уроками, які мають суттєві переваги над традиційними;
• існуючими технологіями моделювання наукового краєзнавчого дослідження;
• можливостями для формування в учнів дослідницьких вмінь;
• установкою на кінцевий результат залучення учнів до краєзнавчої роботи – цілеспрямований розвиток їх особистості. 3, с.9.

Можна зробити висновок, що краєзнавство міцно увійшло до загальноосвітньої школи, і є важливим засобом підвищення якості знань.

Зміст шкільного курсу географії сприяє екологічній освіті школярів і має для цього величезні можливості 8, с.34.

РОЗДІЛ ІІ. РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАВДАНЬ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ КРАЄЗНАВЧОГО МАТЕРІАЛУ.

Зміст екологічної освіти комплексний. Він включає ідеологічні, наукові, етично-естетичні, правові, особистісно-світоглядні і практичні аспекти. Для їх реалізації в шкільному курсі географії склалися найбільш сприятливі умови, ніж в інших предметах. Цілі і завдання географічного і екологічного виховання тісно взаємозв'язані між собою і доповнюють один одного.

Мета екологічної освіти полягає у формуванні відповідального ставлення до природи, яке повинне стати важливим елементом у системі соціальних відносин майбутнього громадянина. Це визначило основне завдання екологічного виховання - подолати споживчий підхід до природи, впливаючи на аспекти свідомості: науковий, художній, етичний. Завдання уроків географії є перш за все - формування знань і умінь, необхідних для раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища, оцінки природною і господарського становища в своїй місцевості; виховання норм і правил поведінки в природі[22].

Шкільна географія - інтегрований курс, тому це базовий предмет для розвитку  екологічно краєзнавчих знань . У цілому в кожному розділі курсу географії,  послідовність вивчення взаємодії суспільства і природи включає п'ять етапів8, с.14.

На першому етапі у школярів формуються мотиви необхідності і бажання, прагнення та інтерес до пізнання об'єктів, явищ живої природи і людини як природної істоти.

На другому етапі формуються екологічні проблеми як наслідок реальних протиріч між людським суспільством і живою природою. Пізнавальний інтерес на цьому етапі розвивається на основі дослідження діяльності людини як екологічного фактора, економічної і позаекономічної оцінок, початкової характеристики екологічних проблем і уявлень про прогнозування можливих змін у природних системах.

На третьому етапі розкриваються наукові основи оптимізації взаємодії людини і суспільства з екологічними системами на базі ідей охорони природи, керованої еволюції і перетворення біосфери у ноосферу.

На четвертому етапі досягається усвідомлення школярами історичних причин виникнення сучасних екологічних проблем, розглядаються шляхи їх розв'язання на основі міжнародного співробітництва

П'ятий етап — практичний - є важливим у формуванні відповідального ставлення учнів до природи. На цьому етапі забезпечується реальний внесок школяра у справу охорони навколишньої природи, оволодіння нормами і правилами поведінки в природному середовищі 22.

Курс шкільної географії, побудований у відповідності з вимогами сучасного рівня географічної науки і завданнями дальшого зміцнення зв'язку навчання і виховання з життям, пронизаний елементами екології і краєзнавства. Географічні поняття, що застосовуються учнями на прикладі свого краю, є найбільш переконливим, легко запам’ятовуються. Зв’язок з найближчим оточенням надає практичної спрямованості навчанню: у дітей виробляються навички поводження в природі , спостережливість, з’являється інтерес до екологічних та господарсько-економічних проблем.

Навчальне краєзнавство переслідує два завдання. Одне завдання - всебічне вивчення своєї місцевості , інша - використання краєзнавчого матеріалу у викладанні . Вони тісно пов'язані: рішення першої відкриває шлях другий[3,с.18].

Використання краєзнавчого матеріалу – це процес врахування досвіду учнів у природоохоронній діяльності рідного краю, органічний зв’язок з природою рідного краю, наповнення екологічного виховання і освіти учнів національним змістом 16.

З курсу загальної географії школярами починається вивчення систематичних курсів географії. Програма курсу включає достатньо широке коло краєзнавчих знань,  використання яких сприяє формуванню в учнів багатьох  понять. Краєзнавчі знання, отримані  учнями при вивченні літосфери, гідросфери і атмосфери, стають визначальними при розгляді ландшафтних комплексів .

У 8 класі в курсі "Фізична географія України" розширюються знання про природу рідного краю, більш детально вивчається своя область (географічне положення, рельєф, клімат, природа). Досить часто використовується краєзнавчий матеріал екологічної спрямованості.

У  9 класі порівняння знань про рідний край з матеріалом, що вивчається в курсі географії, спонукає учнів до активної розумової діяльності, привчає робити самостійні висновки та узагальнення.

Курс "Географія світу" у порівнянні з курсами загальної географії має обмежені можливості для використання  краєзнавчого матеріалу. На уроках географії у 10 класі порівнюються  особливості природи місцевості, що вивчаються,  із відповідними особливостями і проблемами  своєї місцевості, які добре знайомі учням 16.

Для вчителя географії цінним є не тільки підготовка краєзнавчого матеріалу, але й складання тематичного плану щодо здійснення краєзнавчого підходу в процесі навчання.

 У педагогічну літературу і шкільну практику поняття "краєзнавчий підхід" ("краєзнавчий принцип") увійшло як один із педагогічних принципів навчання, який означає уточнення, конкретизацію, розкриття і підтвердження наукових понять фактами і явищами оточуючої дійсності 12.

Якщо основним предметом шкільного краєзнавства є всебічне вивчення рідного краю, збір і узагальнення краєзнавчого матеріалу, то "краєзнавчий принцип" передбачає систематичне встановлення зв'язків між вивченням будь-якого курсу географії з тими знаннями, які одержують учні в результаті безпосереднього дослідження краю.        Краєзнавчий принцип передбачає вміння визначати суттєві ознаки і зміст понять (довкілля, природне середовище, географічне середовище; антропогенний вплив на природне середовище, охорона природи), встановлювати системні зв’язки між ними (охорона природи – природокористування – антропогенне навантаження – ресурсозбереження – ресурсозабезпечення) 7, с.3-6.

Обов'язкове використання у викладанні придбаних краєзнавчих знань - головне призначення навчального краєзнавства . Але для цього вчителю необхідно мати у своєму розпорядженні достатній краєзнавчий матеріал і вміти зробити з нього для уроків відповідний відбір всього , що сприятиме засвоєнню та розумінню навчального предмета.

Географічні поняття, що застосовуються учнями на прикладі свого краю, є найбільш переконливим, легко запам’ятовуються. Зв’язок з найближчим оточенням надає практичної спрямованості навчанню: у дітей виробляються навички поводження в природі , спостережливість, з’являється інтерес до екологічних та господарсько-економічних проблем.

У здійсненні краєзнавчого підходу у навчанні географії принципове значення має врахування вікових і психологічних особливостей учнів. Наприклад, молодші школярі відрізняються більшою сприйнятливістю. Для них є характерним намагання все конкретизувати, шукати відчутну опору. Особливо приваблює їх нове, яскраве і невідоме. У мисленні дітей середнього віку у порівнянні з учнями молодших класів значно посилюється роль абстрагування. Для них характерним є намагання встановити зв'язки і взаємозалежності. Але розвиток абстрактного мислення і підлітків ще в деякій мірі спирається на конкретні уявлення. Основне призначення краєзнавчого матеріалу полягає у тому, щоб зв'язати чуттєве сприйняття з абстрактним мисленням 6 ,с.37.

У розумовому розвитку старших школярів відбуваються наступні якісні зміни, які обумовлені ускладненням навчальної діяльності, збагаченням життєвого і пізнавального досвіду. У процесі отримання  знань старші школярі пов'язують матеріал, що вивчається, з раніше одержаними знаннями, із життєвим і пізнавальним досвідом. Врахування життєвого і пізнавального досвіду і знань учнів про природні і економічні умови своєї місцевості є неодмінною умовою активізації розумової діяльності учнів.6 ,с.37.

У збагаченні життєвого і пізнавального досвіду школярів значне місце належить організації екскурсій, залученню учнів до суспільне корисної праці, проведенню вечорів.

Питання змісту краєзнавчого матеріалу, методів і прийомів здійснення краєзнавчого підходу набувають першочергового значення у роботі вчителя. Одним з активних методів, що широко використовується  в навчально-виховному процесі з географії, є бесіда. Залежно від дидактичних установок розрізняють такі види бесід:

Перевірна бесіда використовується для перевірки знань учнів, коли вчитель ставить завдання ілюструвати теоретичні знання місцевими відомостями, фактами і прикладами з навколишнього середовища.

Евристична бесіда проводиться з метою підведення учнів до нових для них самостійних висновків та узагальнення нових знань.

Повторювально-узагальнювальна бесіда використовується
для узагальнення й повторення пройденого матеріалу з метою встановлення глибини знань учнів і їхнього вміння ілюструвати географічні поняття місцевими відомостями, фактами і прикладами .

  Використання краєзнавчого матеріалу можливе у всьому комплексі методів навчання, які застосовуються у школі. Так. у розповіді вчителя, у бесіді з учнями, при лекційному викладі матеріалу, при демонстрації моделей, у ряді лабораторних робіт, на екскурсіях, при роботі з книжкою, при виконанні письмових і графічних робіт знаходиться місце для різноманітного застосування місцевого матеріалу з навчально-виховною метою, але слід мати на увазі,   що педагогічним критерієм оцінки використання краєзнавчого принципу у навчанні ні в якому разі не може бути кількісний підхід. Здійснення краєзнавчого підходу у викладанні географії дає найбільш ефективні результати в умовах, коли: по - перше, вчитель має необхідні знання про рідний край, вміє визначити географічну специфіку свого природно - географічного оточення і володіє прийомами встановлення органічного зв'язку програмного матеріалу із явищами оточуючої дійсності; по - друге, учні володіють певним мінімумом краєзнавчих знань і вмінь і мають достатнє уявлення про природно - економічні умови своєї місцевості; по - третє, у школі є необхідні навчальне - наочні посібники, виготовлені на краєзнавчому матеріалі15, с.68..

Особливо важливе значення має дотримання тих вимог, які висуваються до змісту краєзнавчого матеріалу, що використовується на уроці:

1.      Відбір такого краєзнавчого матеріалу, який сприяє формуванню у учнів наукового світогляду.

2.      Краєзнавчий матеріал, який використовується у викладанні шкільної географії, повинен бути типовим для конкретної території. З цією метою краєзнавчий матеріал потрібно узагальнити таким чином, щоб на конкретних фактах школярі вчилися бачити відображення загальних закономірностей життєдіяльності природи і людського суспільства.

3.      Краєзнавчий матеріал з географії повинен сприяти озброєнню учнів політехнічними знаннями, вміннями і навичками, відповідати завданням трудового виховання і професійної орієнтації школярів.

4.      Відомості, які розкривають природно - економічні умови рідного краю,  повинні відповідати програмним вимогам курсів шкільної географії. Вони не повинні підміняти собою основний зміст курсу і викликати перевантаження учнів 16 . 

 Я погоджуюсь з думкою ,що використання краєзнавчого матеріалу є важливою складовою формування екологічної освіти  школярів, що відіграє важливу роль у необхідних переконань і практичних навичок, певної орієнтації та активної життєвої позиції в галузі охорони, збереження і примноження природних ресурсів рідного краю

РОЗДІЛ ІІІ. ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ – ЦЕ МЕТА І РЕЗУЛЬТАТ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ В НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ.

Світ,  який оточує дитину, це перш за все світ природи з безмежним багатством явищ, з невичерпною красою. Я вбачаю виховний сенс у тому, щоб дитина бачила, відчувала, переживала, осяг розумом, як велику таємницю, залучення до життя в природі…

В. О. Сухомлинський[26,с.36]

3.1Система еколого – краєзнавчої  освіти  закладу

Система діяльності по екологічному вихованню в нашому закладі  будується таки чином. Зміст екологічної освіти розкривається у взаємодії всіх загальноосвітніх дисциплін. Екологізація охоплює  зміст всіх навчальних дисциплін  .Включення в навчальний план інтегрованого курсу "Основи екології" 11 класі робить процес екологічної освіти цілісним, завершеним.

На жаль, у навчальних програмах на вивчення тем екологічного спрямування відводиться досить мало часу, отож, більше уваги даним темам можна приділити в позакласній роботі. Тут поле фантазії необмежене.

  В школі  проводяться  різноманітні екологічні заходи: конференції, бесіди на екологічну тематику , свято Золотої осені , конкурси  малюнків “Красиве поруч” , виставки “Дари природи і умілих рук”.

  Природоохоронна робота включає проведення  рейдів “Впорядкування територій ” , екологічних акцій “Жовтий лист - осінь без диму” , «Посади  свою троянду ”. З весни і до осені у жителів села викликає захоплення  насадження цілої галявини троянд.  Біля школи піднімається березовий гайок та  посаджений юними екологами.

Одним з головних напрямів залучення школярів закладу  до вивчення рідного краю є пришкільний  літній оздоровчий табір , у якому  діти   розвивають свої пізнавальні інтереси. В таборі школярі  мають змогу  відпочити та оздоровитися.

Надзвичайно велике значення  у формуванні цілісної системи екологічних знань учнів відіграють  еколого – краєзнавчі екскурсії,  під час  яких створюються всі умови для вивчення і дослідження природи рідного краю, виявлення порушень природних умов. Тематичні екскурсії  проводяться  членами гуртка «Дивосвіт», під керівництвом вчителя географії.

 У школі  ведеться пошук нових форм еколого - краєзнавчої  роботи, які мають за мету навчити молодь творчо думати, аналізувати, навчитися одержувати знання, вміти працювати з літературою, а головне, прищепити любов до рідного краю, бережливе ставлення до природи. Такими формами являються та активно впроваджуються у школі круглі столи. Проводиться розробка екологічних проектів.

 В закладі приділяється велика увага агітаційно – пропагандистській роботі не тільки серед учнів школи, а й серед мешканців району,  активно працює екологічна агітбригада, яка бере участь у районних  конкурсах агітбригад

Таким чином, систему безперервної екологічної освіти і виховання засобами екологічного краєзнавства  можна представити у вигляді схеми

2. З досвіду роботи вчителя географії

Навчити дитину бачити красу рідної природи, берегти і любити її - одне із завдань вчителя географії.

Багаторічний досвід роботи в школі дозволяє під час підготовки до уроків географії пропускати через себе всі інновації, і лише потім відточуючи, застосовувати ці інновації. Протягом всього учительського життя

працюю  над виробленням стилю роботи, результативністю, а головним моїм завданням є не «загубити дитини, виховати в ній найкращі почуття»

 Працюючи над даною проблемою та прагнучи виховати всесторонньо освічену особистість я,  як учитель ставлю перед собою таку мету:

1. Викликати в учнів інтерес до предмету шляхом використання інтеграції навчальних предметів, комп’ютерних технологій, широкого використання місцевого краєзнавчого матеріалу екологічної спрямованості .(Використовую прийом «Якщо...». Учням пропонується описати ситуа­цію: що станеться у світі в разі зміни чого-небудь. Наприклад  «Що буде, якщо вичерпаються всі корисні копалини в нашій області ? Прийом допомагає знаходити нові рішення, вчить застосовувати набуті знання і на практиці. )

2. Розвивати практичні вміння учнів, використовуючи уроки – захисту проектів , еколого - краєзнавчі екскурсії,  уроки – практикуми,  уроки - ділові ігри;  уроки-змагання; комп’ютерні уроки; уроки – подорожі .

3. Виховувати в учнів любов до рідного краю через екскурсії .

. Залучення учнів до екологічно зорієнтованої діяльності у процесі екологічного  виховання забезпечую організацією практичних  робіт, тематика яких пов’язана з формуванням практичних вмінь та навичок проведення науково-екологічних досліджень, природоохоронної діяльності, створення екологічних проектів, природоохоронних акцій в позакласні години.

Я намагаюся планую   навчальну діяльність учнів з врахуванням як краєзнавчого матеріалу так і матеріалу з елементами екологічної освіти (Додаток 1)

 На уроках я прагну реалізувати такі завдання :

1.Формування в учнів цілісного географічного знання через розкриття регіональних закономірностей.

2. Розкриття ролі географії у вирішенні економічних, екологічних і соціальних проблем суспільства шляхом використання інтеграції предметів.

3. Здійснення краєзнавчих експедицій з метою вироблення в учнів умінь практично застосовувати здобуті географічні знання, користуватися джерелами географічної інформації, самостійно шукати, аналізувати та передавати її.

4.Обгрунтування доцільності наукового підходу до природокористування, єдності навколишнього середовища, людини та її діяльності.

5. Виховання  освіченої людини, гуманіста та природолюба.

В емоційному плані найбільш ефективним, на мій  погляд, можуть стати звернення до поезії (вірші мають  бути дібрані так, щоб можна було емоційно висловити ті ж екологічні ідеї, котрі пояснювалися на раціональному рівні), використання образних способів передачі інформації, звернення вчителя безпосередньо до дітей: «А зараз ми уявимо...» .

 Одне  з важливих завдань вчителя  географії я вбачаю в тому, щоб навчити школярів розуміти природу в усій складності взаємозв’язків її складових, виховувати потребу у спілкуванні з природою( Додаток 2) .Саме використання краєзнавчого матеріалу полегшує засвоєння учнями наукових понять і закономірностей, є важливим засобом виховання і могутнім джерелом знань. Багатогранне і різноманітне життя рідного краю дає невичерпний цікавий наочний матеріал для навчання та виховання учнів, допомагає учителеві поєднувати теорію з практикою. При здійсненні краєзнавчого підходу до навчання в розумінні учнів встановлюється зв'язок між географічними поняттями, які вивчаються та закономірностями і їх проявом на конкретній території. Спостереження процесів та явищ оточуючого середовища є найвищою формою прояву наочності у навчанні географії, доводить учнів до розуміння природи як єдиного цілого.(Додаток 3)

  В роботі використовую ігри , які формують у дітей  вміння і навички екологічної спрямованості .Крім того, гра виступає суттєвим фактором впливу на емоційно-вольову сферу школярів, стимулом до вну­трішньої пізнавальної мотивації.(Додаток 4 )

Разом з дітьми я здійснюю екскурсії  «Екологічною стежкою». Це одна з форм позакласного  екологічного виховання. Це розмічений маршрут екскурсії в природу  по ходу якого підготовленим екскурсоводом ведеться  розповідь про природні об'єкти і явища, які зустрічаються. Під час виступу діти вчаться виразно, емоційно, переконливо передавати свої знання, щоб слухачі  усвідомили, що необхідно бережно ставитися до живої природи.             

Екологічні семінари дослідницького напряму є одним із джерел набуття нових екологічних знань для учнів, допомагає за­кріплювати, розширювати і поглиблювати набуті на уроках знання.

Форми узагальнення та поширення досвіду:  участь очному етапі конкурсу «Учитель року - 2014» , виїзних засіданнях районного методоб’єднання  вчителів географії : «Пошуково- дослідницька діяльність учнів під час навчальних екскурсій з географії », «Форми і методи екологічного виховання» (2012), презентація творчого  проекту з використанням ІКТ «Мій рідний край , моя земля» (2014), участь у конкурсах ,експедиціях (Додаток 5)

  Моніторинг річних оцінок учнів засвідчив , що переважає достатній рівень знань у 6-8 класах і середній у 9-10 кл(Додаток 5). Мені, як вчителю географії , є над чим працювати.

ВИСНОВКИ

Екологічна освіта є сукупністю екологічних знань, екологічного мислення, екологічного світогляду, екологічної етики, екологічної культури.

Однією з важливих методичних умов формування екологічних знань в учнів є глибокий аналіз змісту навчальної програми всіх курсів, який дозволяє вчителю визначити місце і роль екологічної освіти й виховання в навчальному процесі.

Використання краєзнавчого матеріалу екологічної спрямованості  з сучасними освітніми технологіями відкриває нові можливості для реалізації потреб особистості в розвитку творчого потенціалу, сприяє формуванню ключових компетентностей учня, дозволяє стимулювати їх до активної діяльності.

В програмі шкільної географії закладений значний потенціал екологічних знань, в реалізації яких ведуча роль належить вчителю. Результат цієї роботи можна розглядати як один із варіантів екологічного виховання на уроках географії. В цій роботі є пропозиції до екологічного виховання, які можна використовувати на уроках.

Таким чином , зміст шкільного курсу географії сприяє екологічній освіті учнів і має для цього величезні можливості. В їх реалізації і в підготуванні екологічного грамотного покоління основна роль належить вчителю, його творчій ініціативі. І, закінчити цю роботу хочу такими словами Бородіна: «Природа – такий же унікум, як картина Рафаеля.

Знищити її легко. Відновити неможливо»!

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Авраменко Н.Л. Екологія в системі освіти // Збірник наукових праць науково-методичної конференції “Людина та навколишнє середовище – проблеми безперервної екологічної освіти в вузах”. – Одеса: вид-во ОДАХ, 2000. – С.113.
2.  Андрущенко В.П. Екологічна політика і освіта: проблеми становлення // Роздуми про освіту: Статті, нариси, інтерв’ю. – К., 2004;
3.  Асєєв, В.Г. Вікова психологія: Навч.посібник / Володимир Григорович Асєєв. - Іркутськ: ІГПІ, 1999. - 190 с.
4. Бенедюк В.В. Організація краєзнавчої роботи учнів у процесі вивчення фізичної географії основної школи (V-IX класи): Автореф. дис.. … кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання географії / Валентина Володимирівна Бенедюк. – Інститут педагогіки АПН України. – Київ, 1999. – 24 с. 
5. .Білявський Г. О. Основи екології: теорія та практикум : навч. посіб. / Білявський Г. О., Бутченко Л. І., Навроцький В. М. - К. : Лібра, 2002. - 352 с     
6. Жестнова Н.С. Стан екологічного виховання учнів / / Початкова школа. 1989. № 10-11.
7. Жупанський Я. І., Круль В. П. Про об’єкт і предмет вивчення національного краєзнавства // Краєзнавство. – 2010. – Ч. 1-2. – С. 3-6.
8. Заставний Ф. Виховний потенціал географічного краєзнавства в Україні. Географія та основи економіки в школі. 2012 №2 с.40.
9. Захлєбний, А.Н. На екологічній стежці / Анатолій Никифорович Захлєбний. - М .: Педагогіка, 2009 - 183 с.
10. Звєрєв, Н.Д. Екологія в шкільному навчанні / Ігор Дмитрович Звєрєв - М .: Просвещение ,. М., 2003. - 294 с.
11. Іванов П.В. Основи шкільного краєзнавства: Навчальний посібник. Петрозаводськ. ПГУ, 1997. - 106с. 
12. Крачило М.П. Краєзнавство і туризм. Підручник / М.П. Крачило [Електронний ресурс]. - Режим доступу до дж.: http://buklib.net/index.php?option=com_jbook&catid=210
13. Концепція екологічної освіти України. Затверджена рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України протокол № 13/6-19 від 20.12.2001 р. - К., 2001. - 24 с.
14. Краєзнавство: посібник для вчителів. - М.: Просвещение, 1987. - 158с. 
15. Різак В.П. Краєзнавчий принцип у вивченні шкільного курсу географії. – Географія. – Х.: «Основа», 2006. – № 15-16, с. 58-60.
16. Позакласні форми екологізації освіти [Електронний ресурс] / І.С. Булгаков // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. — 2002. — N 21. — С. 10-14. — Бібліогр.: 7 назв. http://www.nbuv.gov.ua/articles/2002/02bisese.zip
17. Рудницька Н.Ю. Використання вчителями краєзнавчого матеріалу в навчально-виховному процесі: історико-педагогічний аспект / Н.Ю. Рудницька [Електронний ресурс]. - Режим доступу до дж.:http://studentam.net.ua/content/view/7801/97/
18. Сідоренко Л. І. Аксіологічні аспекти сучасної екології / Л. І. Сідоренко // Практична філософія. - 2007. - № 3. - С. 22 - 29.
19. Сідельскій, А.П. Людина і природа / А.П. Сідельскій.- Ставрополь, 1985.- С. 41-
20. Суравегина, І.Т. Теорія і практика формування відповідального ставлення до природи / Ірина Трохимівна Суравегина. - М .: Академія, 1986. - С. 31-49.
21. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. К. 1969 с 30.
22. Шляхи здійснення екологічної освіти і виховання: [Електроний ресурс].Режимдоступу:http://www.rusnauka.com/1_NIO_2008/Ecologia/25453.doc.htm

ДОДАТКИ

Додаток 1

Таблиця 1 – Календарно- тематичне планування уроків географії у 8 класі

Додаток 2

Екскурсія до лісу

Мета: Показати на прикладі одного з угрупувань, його структуру, різноманітність видів біогеоценозу, формувати і розвивати поняття про взаємозв'язки різних явищ природи; виховувати бережливе ставлення до природи.

1. Підготовка учнів до екскурсії.

1. Ознайомлення учнів із завданнями екскурсії, місцем її проведення.

ВСТУПНЕ СЛОВО .У кожного з нас слово "ліс" викликає багато приємних асоціацій, лісова прохолода, спів птахів, смак ягід, грибне полювання, чисте повітря. Здавна народ приміряв до себе добру енергетику живого дерева: і ложка "найсмачніша" - дерев'яна, липова , і хата найтепліша - дерев яка, і лава найміцніша - дубова, і хлопці - "мов дуб", а дівчина - "мов калина".

Рідна природа... Неосяжний, розмаїтий, чарівний світ. Цей світ можна побачити тільки у безпосередньому спілкуванні з природою.

Сьогодні ми здійснимо надзвичайну подорож, ближче ознайомимось з красою нашої землі України, нашого рідного краю – Межівщини. Цього сонячного і світлого дня ми пройдемо лісом і послухаємо, про що нам розкажуть наші дерева... Наша подорож проляже до сивого гайочку, що росте на околиці села Водолазького.

2.   Повторення правил поведінки в природі.

- Послухайте і скажіть, які помилки допустили діти, що побували на екскурсії ? "Ми вирішили поїхати в ліс самі. Запаслися продуктами, не забули про компас і транзистор. Веселою музикою ми сповістили ліс - ми прибули! Дні стояли спекотні, сухі, але в лісі спека не так відчувалася. Дорога привела нас до березового гаю...Нарешті привал. Швидко наламали гілляк та розпалили багаття, заварили чаю. Перед тим, як вирушити з гаю повикидали поліетиленові мішки, банки. Червоні жарини багаття "підморгнули" нам на прощання. В кущах ми знайшли гніздо якогось птаха. Потримали у долонях блакитні яєчка і поклали їх у гніздо. На узліссі ми знайшли маленького їжачка. Вирішили, що мама його покинула, взяли його до школи.

Раптом набігли хмари, небо прорізали блискавки, загримів грім. Почався рясний дощ Але нам не страшно, - ми встигли добігти до одинокого дерева і заховались під ним. Раптом поперек дороги проповзла змія. Ми з палицями кинулися до неї. Коли ближче підійшли до нерухомої змії і побачили у неї на потилиці дві жовті плями. З оберемками лісових квітів ми прийшли до дому. Весело минув день.

П. Проведення екскурсії

1. Організація конкурсу спостережливих дорогою до місця екскурсії: Спостереження за: - станом неба; висотою Сонця; особливостями, видами хмар; напрямом і силою вітру; весняними явищами в житті рослин.

 2.   Проведення екскурсії.

Подивіться на ці краєвиди. Хіба може когось залишити незворушним така краса ? Розкішні дуби, кучеряві клени створюють неповторну красу. Цей ліс живий і в нього добрі очі.

Ліс - це не просто велика кількість дерев, що випадково виросли поряд, а така сукупність лісових рослин, в якій виявляється їх тісний взаємний вплив на зайняту територію і навколишнє середовище.Ліс - це єдність лісових рослин, специфічного тваринного світу, мікроорганізмів, грибів

Ліс - це символ багатства, добробуту і могутності Батьківщини, це своєрідний універсальний магазин, скатертина-самобранка з великою кількістю "товарів" - від будівельних матеріалів до харчових продуктів і вітамінів. Як можна розуміти такі приказки: "Ліс не школа, а всіх навчає" "Ліс - природне багатство"

 3.   Самостійна робота груп за завданнями.

1 группа: 1) Визначити породи деревна певній ділянці. 2)Опис ярусів.

2 група:    1) Описати 3 рослини деревних або кущових порід.

2). Записати назви рослин, які ще цвітуть.

3 група:1) Ознайомитися з тваринами, що живуть на трав’янистих рослинах 2)   Охарактеризувати грунти,  її освітленість ділянки.

4 група:1) Встановити представники яких царств проживають на цій ділянці, вивчення слідів тварин , 2)  Вказати який зв’язок існує між рослинами і тваринами.

Звіт груп .

III. Підведення підсумків екскурсії.

Додаток 3

Тема:  Гідросфера .

Мета: сформувати в учнів знання про воду ,ознайомити учнів   з її походженням та значенням води для всього живого; розширити уявлення про зна­чення води та розчинів у природі й житті людини, поглибити знан­ня про фізичні властивості води; сформувати вміння виявляти властивості води, її значення для розвитку живих істот на нашій планеті,  сприяти формуванню бережливого ставлення до води

Тип уроку: спільний навчальний проект

Фрагмент уроку

І фрагмент     Екологи  «Вода в небезпеці»  Ми збирали докази того ,що вода потребує захисту.  З давніх давен люди намагалися селитися поблизу води. І наше село Новогригорівка розташоване в долині річки Бик . Усе життя людини було пов’язане з водою. Збільшувалась кількість людей, росли їх потреби. Вода годувала, напувала. Але цього виявилось мало. Її впрягли в млинове колесо, змусили крутити лопасті турбін гідроелектростанцій. Застосували в холодильних установках, поставили на службу медицині. Вода у всьому – їжі, одязі, будівельних матеріалах. Жодне найсучасніше виробництво не можу обійтися без води.

Вода, земля й повітря — найцінніші скарби, які подарувала нам природа. Нині вода зі звичайної природної речовини перетворюється на найдорож­чу сировину, що не має замінників Надмірне вирубування лісів, осушування боліт є причиною зменшення наповнюваності    річок, що призводить до значних втрат прісної води, дефі­цит якої спричинений також  забрудненням водойм промисловими і побутовими відходами. Наприклад, у Дніпро   викидається без будь-якого очищення половина об'єму міських стічних вод. Унаслідок забудов зникають малі річки.

Колись дзвінкі твої потічки

За містом весело текли,

 Аж поки синь твоєї стрічки

Будови владно обняли.

Росли нові й нові споруди...

 Бетон і цегла — вшир і ввись.

 Красу твою згубили люди,

Яких ти тішила колись.

Покрилось русло твоє брудом,

 Нема прозорої води.

 Течуть отруйні плями всюди,

Немов автографи біди.

Кожна людина повинна відчувати особисту відповідальність за все існуюче у Всесвіті. Вода – мати життя, і вона заслуговує на нашу повагу, подяку і любов.

Додаток  4

ІІ  фрагмент

Пропоную взяти участь у екологічна задачі-тренінгу «Питна вода»

У Країні Недбалості жило 12 жителів  Кожен житель країни мав  джерело чистої питної води. Кожне джерело давало  щодня 10 літрів води .

Яка кількість питної води?

Але жителі цієї країни були екологічно неграмотними і не берегли своїх джерел. Так, поблизу джерел № 5, 9,  вони влаштували сміттєзвалище. В джерела все частіше потрапляла велика кількість сміття. Через декілька років вода  у цьому джерелі стала гіркою і непридатною для пиття.

Скільки води залишилося? Скільки залишилося придатної для пиття води?

Пройшло ще кілька років, і жителі країни вирішили побудувати хімічний завод та теплову електростанцію, яка працювала на бурому вугіллі. їх розташували так, що відходи з цього хі­мічного заводу забруднили джерела № 6,7,8 , а відходи електростанції засипали джерела  № 2, 11

 Що змінилося?  Скільки води, придатної для пиття, залишилося ?А що  залишилося сталим?

 Незабаром жителі країни побуду­вали автомобільну дорогу. Поблизу цієї дороги опини­лися джерела № 4, 3, . Пил, бруд, шкідливі речовини від автомобілів почали потрапляти у ці джерела. Окрім того, водії та туристи, які зупинялися напитися води із джерел, залишали всіляке сміття, мили автомобілі, зливали поблизу відпрацьоване машинне масло. На місці джерел утворилося засмічене болото з брудною незрозумілого кольору водою з масними плямами на поверхні. Джерело № 12     теж забруднилося.

Що змінилося?  Скільки води, придатної для пиття, лишилося в країні?

         Жителі країни займалися земле­робством і на своїх полях вирощували різні культурні рослини. А щоб врожаї були кращими, щедро посипа­ли поля мінеральними добривами, отрутохімікатами для боротьби із шкідниками. Ці всі хімічні речовини з дощовими водами потрапляли у підземні води, а ра­зом з ними у джерела, з яких пили воду жителі Країни Недбалості. Так води в джерелах №  10 ста­ли гіркими, отруйними.

Яке джерело  залишилось чистим?

 Скільки пит­ної води лишилося жителям цієї країни?

 Діти, зробіть висновок, що  чекає далі на жителів Країни Недбалості?

 Можливо  ви вже щось подібне чули чи бачили в нашому селі Новогригорівка ?Розкажіть про це 

Яких порад  треба дотримуватися.

Поради.

Не кидати в річки і на берегах бите скло і сміття.

Очищати джерела, що живлять річки, від сміття, мула, корчів.

По берегах для їх зміцнення висаджувати дерева і чагарники.

Взимку прорубувати лунки в льоду, щоб рибам було легшим дихати

Я думаю ,що ви тепер розумієте ,що вода має велику цінність.

ІІ фрагмент

  Вчитель Презентація мультимедійного проекту  «Криниці» (демонструються фото криниць, колодязів села Новогригорівка )

Ми сьогодні говорили про воду .А яка вона на смак так і не знаємо?

Жінки, випиваючи більше п'яти стаканів води в день, мають на 41% менше проблем із серцем,  а  чоловіки - на  54%. Пропоную випити мінеральної води «Дніпропетровська».

Додаток 5

Таблиця 2 –Інформація про розробки учнів, зроблені під керівництвом учителя

Додаток 6 Таблиця 3   Результати досвіду

Моніторинг річних оцінок учнів