Стаття "Розвиток критичного мислення як засіб формування ключових компетентностей у молодших школярів"

 Розвиток критичного мислення як засіб формування ключових

                    компетентностей у молодших школярів

          Сучасне життя та прогрес потребує виховання особистості, яка має бути компетентною в різних сферах життєдіяльності. Запорука соціалізації та конкурентоспроможності учнів – це формування ключових компетентностей. Визначаються ці компетентності як здатність людини здійснювати складні види життєдіяльності, ефективно розв’язувати р навчальні завдання та життєві проблеми. В цілому, життєвий шлях особистості залежить від її життєвої компетентності. Важливим чинником успішного формування предметних і ключових компетентностей молодших школярів є добір учителем найбільш ефективних засобів, методів, прийомів навчання і форм організації навчальної діяльності.

         Методика критичного має великий потенціал, реалізація якого створює оптимальні умови для формування ключових компетентностей учнів. Багатоманітність педагогічних методів і прийомів даної технології допомагають вчителю спонукати учнів до творчої активності усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань.

Процес творчої переробки інформації, пов’язаної з її усвідомленням, переосмисленням та творчою генерацією ідей починаємо з постановки проблеми і закінчуємо прийняттям рішення з даної проблеми.

Впроваджуючи технологію критичного мислення, ставлю перед собою за мету формувати в учнів ключові компетентності, а саме: комунікативну, соціальну, інформаційну, полікультурну, компетентність самоосвіти і саморозвитку, компетентність продуктивної творчої діяльності, що передбачає заохочення учнів до формування оригінальних точок зору, критичного сприймання, кидати виклик висновкам і твердженням, вирішувати проблеми, уміти використовувати власний досвід, уміти співпрацювати в групах,

Допомагаю і вчу учнів робити колективні висновки, а головне, даю їм можливість доводити правоту власних висновків у дискусії з іншими. Головне те, що формую життєво – компетентну, творчу особистість. Актуальність технології розвитку критичного мислення:

• підвищення якості освіти;
• активна взаємодія в процесі навчання, співнавчання, взаємоначання;
• суб′єкт – суб’єктні відносини в процесі навчання;
• використання знань у нестандартних життєвих ситуаціях.

      Розвиток ключових компетентностей засобами методів, прийомів і форм роботи технології критичного мислення формують у дітей здатність успішно взаємодіяти з іншими, дозволяє проявляти ініціативу, підтримувати та керувати власними взаєминами з людьми.

            Сучасна школа потребує, щоб учні не просто запам’ятовували навчальний матеріал, а й запитували, досліджували, творили, розв’язували, інтерпретували та дебатували за його змістом, тому що учні, які мислять критично, зазвичай навчаються з інтересом. Щоб процес навчання був більш емоційним, результативним, обов’язково має існувати зворотній зв’язок. Співпраця між учителем і учнями – запорука успішної роботи. Компетентнісний підхід у навчанні вимагає, щоб сучасні навчальні засоби виконували не тільки інформаційну, а й мотиваційну та розвивальну функції.

 

                        Стратегії КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

                                        Мозкова атака 

Формуємо комунікативну, соціальну, полікультурну компетентність, використовуючи «Мозкову атаку» на етапі актуалізації знань. Комунікативна компетентність – вміння спілкуватись усно, висловлювати свої думки. Соціальна компетентність – вислуховувати думки інших, узгоджувати їх та доходити до порозуміння. Полікультурна компетентність – формування загальнолюдських якостей, ствердження гуманістичної моралі.

• згадуємо все, що відомо з цієї теми (важливо згадати все, що знаєте чи думаєте, що спаде вам на думку з теми; немає значення, чи правильне те, що згадали, чи ні);
• записуємо думки на дошці;
• класифікуємо інформацію.

Тема. В.О.Сухомлинський. Щоб ти став кращий.

Мета:

-  формувати вміння творчо осмислювати прочитане, аргументувати правильність власної думки, вміти вислухати іншого, узагальнювати почуте;

• розвивати критичне мислення, вміння працювати в групах, парах;
• виховувати в собі турботу, милосердя, доброту і щирість почуттів.

 

• формувати комунікативну компетентність, соціальну компетентність, компетентність творчої діяльності

Використання стратегій ЧПКМ на уроці:

• Асоціативний кущ;
• Мозкова атака;
• Читаємо – думаємо – обмінюємось ідеями;
• Порушена послідовність;
• Сенкан
• Речення з відкритим кінцем

Матеріал до уроку: тексти В.О. Сухомлинського «Щоб ти став кращий.»

                          АКТУАЛІЗАЦІЯ

   «Мозкова атака»

• Як ми ставимося один до одного?
• Як людина повинна ставитися до інших людей?
• Чи потрібна кожному з нас взаємопоміч?

 

                       Таксономія запитань Блума

Цю таксономію застосовуємо з метою опису різних типів запитань – від нижчого рівня до вищого рівня мислення на етапі рефлексія, формуємо комунікативну компетентність, компетентність творчої діяльності. Комунікативна компетентність – усне мовлення, висловлення власної думки і вміння слухати інших. Компетентність творчої діяльності – розширення обріїв пізнання, створення словесних картин за уявою, надання характеристики героям, розв’язання проблемних ситуацій на основі сучасного життя.

Багаторівневе опитування:

1. Буквальні, прості запитання – назвати факти, згадати певну інформацію.
2. Питання уточнення.

• тобто, ти вважаєш, що …?
• ти насправді думаєш, що …?

3. Інтерпретаційні (пояснювальні).

• Чому? Чому листя на деревах жовтіє?

4. Творчі.

• Як розвиватимуться події далі?

5. Запитання на оцінку.

• Вироблення суджень: добре чи погано, правильно чи неправильно?

6. Практичні.

• Як би ви вчинили на місці героя?

Тема: Чому голуби до Олега прилетіли.  В.Сухомлинський

Мета:

• вчити аналізувати прочитане, формувати навички навчального співробітництва, аргументувати правильність власної думки;
• розвивати критичне мислення, усне мовлення дітей;
• виховувати любов до природи, бережне ставлення до птахів;
• формувати комунікативну компетентність, соціальну компетентність, компетентність творчої діяльності

Обладнання:

Малюнок голуба, картки для роботи в групах.

Методи і прийоми:

«Передбачення за назвою», «Джигсоу - 2», «Кубування», «Ромашка Блума», «Сенкан», «Думайте. Відповідайте», «Самомоніторинг».

Матеріал до уроку:

Тексти В.О. Сухомлинського «Чому голуби до Олега прилетіли»

                                                ІІІ РЕФЛЕКСІЯ

1. Таксономія запитань Блума

а) Буквальні запитання:

- Хто живе у дерев’яній хатці на шкільному подвір’ї?

- Що діти приносять щодня голубам?

- Де діти годують голубів?

б) Пояснювальні питання:

- Чому голуби не наближаються до дітей?

- Яке завдання на літо дала дітям вчителька?

- Чому голуби прилетіли до Олега?

в) Питання – уточнення:

- Якщо б діти годували голубів, вони прилетіли б до інших учнів?

- Якщо б Олег не годував птахів, чи прилетіли б вони до нього?

г) Творчі:

- Як будуть розвиватися події далі? Пофантазуйте.

- Що було б, коли всі учні годували голубів?

д) Запитання на оцінку:

- Добре чи погано вчинив Олег?

- Як вчинили інші учні?

е) Практичні:

- Як би ви вчинили на місці героя?

                                     Джигсоу – І («Мозаїка») 

Комунікативну, соціальну, інформаційну компетентність формуємо, застосовуючи технологію «Джигсоу-1». Комунікативна компетентність – формування культури усного мовлення як засобу вільного спілкування та самовираження. Соціальна компетентність – робота в групах (постійних та експертних), узгодження та порозуміння думок в групі. Інформаційна – опрацювання інформації на підставі аналізу, синтезу, узагальнення; діалог як засіб отримання інформації один від одного.

1. Учні класу об’єднуються у постійні групи (кількість груп залежить від кількості частин тексту).
2. Текст поділяється учителем на логічно завершені частини.
3. Кожна частина тексту вивчатиметься експертною групою, яка формується за однаковими номерами, за кольоровими картками членів постійних груп. Експерти вивчають свою частину тексту, готуються донести її зміст до своїх товаришів у постійній групі.
4. Повернення до своїх груп для викладання контролю. Учні мають засвоїти матеріал у цілому.
5. Індивідуальна та групова звітність.

Тема: «Ластівка з перебитим крилом» Василь Сухомлинський

Мета:

• формувати в учнів навички співробітництва, учити робити аналіз прочитаного, працювати в групах;
• розвивати критичне мислення, усне мовлення, пам'ять;
• виховувати бережне ставлення до природи, повагу до матері;
• формувати комунікативну, соціальну, інформаційну компетентність, компетентність творчої діяльності.

Обладнання:

Портрет В.О. Сухомлинського , малюнок ластівки.

Методи, прийоми і форми роботи:

«Кубування», «Передбачення», «Джигсоу - І», «Порушена послідовність», «Думайте -Відповідайте», «Ромашка Блума».

Матеріал до уроку:

Тексти В.О. Сухомлинського «Ластівка з перебитим крилом»

ІІ УСВІДОМЛЕННЯ ЗМІСТУ, ДЖИГСОУ – І

                              Постійні групи

 

 

Перша група вивчає І частину тексту «Після гарячого літнього дня загриміла гроза …                    … під кущ заховатися».

Друга група вивчає ІІ частину: «Кілька днів жили пташенята під кущем…              випало з гнізда, покалічилось».

Третя група вивчає  ІІІ частину тексту: «До осені жило поранене пташеня під кущем…                             … тривожне попискування».

Четверта група вивчає ІV частину тексту: «Відлетіли пташки в теплий край…                  … сльози».

                                 Експертні групи

 

Кожен експерт доносить зміст своєї частини до своїх товаришів.

Учні повертаються у постійні групи, викладають один одному засвоєний ними матеріал.

Як учні засвоїли матеріал в цілому перевіряємо за допомогою запитань або переказу оповідання.

Питання:

• Що сталося літнього дня після грози?
• Хто доглядав за ластів’ятком до осені?
• Чому молода ластівочка не могла полетіти у вирій?
• До кого вона довірливо притулилася?
• Що здалося людині?
• Чому ластівка «плакала»?
• Добре чи погано вчинила людина?
• Як би ви вчинили на місці автора.

 

           Керована діяльність читання – мислення з  передбаченням

         Передбачення – припущення про те, що може трапитися на основі того, що відомо, що виявлено, усвідомлено. «Кероване читання – мислення з передбаченням» застосовується на етапі усвідомлення змісту, формує комунікативну компетентність – уміння спілкуватись усно, висловлювати свої думки; компетентність творчої діяльності – виявлення творчого потенціалу учнів, логічного, образного мислення, створення умов для розвитку творчої особистості.

Після ознайомлення з назвою твору та його автором перед читанням ставимо дітям запитання, що дозволяють зробити припущення, про що саме розповідатиметься у тексті.

Текст розподіляється на частини, і далі учні читатимуть його за частинами. Після читання кожної частини учням ставляться запитання, а також пропонується зробити передбачення стосовно того, що трапиться у наступній частині. Після читання наступної частини це передбачення аналізується, й учні знову прогнозують наступні події.

Тема: Ґавеня і соловей. В.Сухомлинський

Мета:

• вчити аргументувати правильність власної думки, удосконалювати навички свідомого читання формувати в учнів навички навчального співробітництва;
• розвивати критичне мислення, усне мовлення дітей;
• виховувати повагу і любов до матері; до батьків;
• формувати комунікативну, соціальну компетентність, полікультурну компетентність, компетентність творчої діяльності.

Обладнання: 

Портрет В.О. Сухомлинського , малюнок солов’я, ґави.

Методи, прийоми і форми роботи:

«Кубування», «Передбачення», «Кероване читання – мислення з передбаченням», «Незакінчене речення», «Порушена послідовність», «Метод Пресс», «Сенкан»

Матеріал до уроку:

Тексти В.О. Сухомлинського «Ґавеня і Соловей».

ІІ УСВІДОМЛЕННЯ ЗМІСТУ

«Кероване читання – мислення з передбаченням»

Читання І частини тексту;

Бесіда. 

• Скільки Ґавенят вивела Ґава?;
• Чи любила вона своє дитя?;
• Як вона проявляла свою любов?;

1. Технологія «Незакінчене речення»

• Продовжити речення «Та ось полетіла ґава…»
• Що, на вашу думку, буде далі?

Обговорення в групах. (Передбачення)

Читання ІІ частини тексту (експертами груп)

Бесіда. Міркування.

• Чи справдилися ваші передбачення?
• Куди полетіла Ґава?
• Як себе поводило Ґавеня?
• Що зробили пташки, які почули плач Ґавеняти.

    Передбачення. Технологія «Незакінчене речення»

• Продовжити речення «Почув соловей…»
• Зробіть передбачення до наступної частини.

Читання ІІІ частини (самостійно)

Бесіда.

• Що зробив Соловей, коли почув плач Ґавеняти?
• Яка була пісня Солов’я?
• Чи почуло цю пісню Ґавеня?  Чому?
• Що воно зробило?

2. Передбачення до ІV частини

Читання ІV частини.

Міркування. Бесіда.

• Що зробило Ґавеня, коли почуло пісню матері?
• Що воно сказало Солов’ю?
• Яка була пісня у Ґави?
• Чому задумався Соловей?
• Чому ліс не чув того вечора солов’їного співу?

 

                                    Метод «Прес»

Використовуючи на уроці метод «Прес» формуємо в учнів соціальну компетентність, що допомагає навчити знаходити вагомі аргументи і формулювати свою думку відносно спірного питання і розбиратися у своїх ідеях, а також формулювати їх у вигляді чіткої та логічної структури. Також формуємо комунікативну компетентність, використовуючи діалог, дискусію.

Стратегія може бути використана на будь – якому етапі уроку.

1. Висловлюємо  свою думку: «Я вважаю…»
2. Пояснюємо причину такої точки зору: «Тому що…»
3. Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «… Наприклад …»
4. Узагальнюємо, формулюємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

     Тема уроку: Ґавеня і соловей. В.Сухомлинський.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                   Висновки

Успішність і ефективність формування компетентностей молодших

школярів залежать від форм і методів організації навчально-виховного

процесу. Пріоритетними в цьому сенсі стають сучасні педагогічні технології, які забезпечують активні форми діяльності учнів, залучають їх до творчого процесу пізнання, дослідження проблем, формування власної думки та самореалізації. Форми та методи критичного мислення забезпечують саме таку діяльність учнів та формують ключові компетентності, що сприяє розвитку творчої особистості.

Технологія критичного мислення дозволяє кожному учневі самостійно мислити і висловлювати переконливі думки. Учень вчиться приймати рішення, яке надасть йому змогу розв’язати поставлену вчителем на уроці проблему. Для цього дитина аргументує свою відповідь – рішення, доводить що саме це рішення є найкращим, оптимальним. Захищаючи свою позицію в спілкуванні учень набуває досвіду жити в соціумі, таким чином набувається досвід та формується соціальна компетентність учня.                 

Результатом системного застосування методики критичного мислення стає формування життєвих компетентностей.

Вважаю, що методика розвитку критичного мислення формує творчу особистість, а саме учні перетворюються на особистостей здатних використовувати набуті знання у нестандартних життєвих ситуаціях, генерувати нові ідеї.

Учні, які навчаються за даною методикою мають наступні ознаки:

• Сприймають думки інших критично, мають здатність прислухатися до думок інших, оцінювати й аналізувати їх.
• Аргументовано повідомляють про прийняте рішення на основі свого життєвого досвіду, набувають життєвої компетентності.
• Небайдужі у сприйнятті подій.
• Дитина виявляє вміння проникати у суть проблеми, виявляє допитливість.
• Учень вміє вести дискусію, здатен до діалогу, тобто вислухати думку інших та переконливо доводити свою позицію.