Стаття "Розвиток творчих здібностей на уроках виробничого навчання"

 

 

 

 

 

 

Розвиток творчих здібностей учнів на уроках виробничого навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготовила майстер в/н

 Гладинюк Наталія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        Розвиток творчого потенціалу учнів можна віднести до однієї з найбільш актуальних завдань педагогіки. К.С. Виготський формулював цю задачу так: «Життя - це система творчості, постійного напруги та подолання, постійного комбінування і створення нових форм поведінки». Важливою педагогічною завданням освітньої системи є підтримка і розвиток інтелектуально-творчого потенціалу учнів, оскільки розвиток і виховання обдарованих і талановитих учнів вирішує нагальні завдання формування творчого потенціалу суспільства, забезпечує можливість інтенсивного соціального та науково-технічного прогресу, подальшого розвитку культури, всіх галузей виробництва і соціального життя. Підготувати майбутніх робітників і фахівців до розвитку творчих здібностей - це означає уникнути трафаретності і ремісництва у їх майбутньої самостійної діяльності, сприяти розвитку власної креативності учнів.

         Своєчасне виявлення і створення умов для стимулювання учнів до різних видів діяльності, підтримка обдарованих учнів є найважливішим завданням. Чітка і продумана організація освітнього процесу справляє на учнів істотний виховний вплив, сприяє формуванню творчого потенціалу майбутніх робітників і фахівців.

          Програми урочної та позанавчальної роботи відрізняються високим рівнем насиченості змісту, вивченням широких тим, міжпредметної діяльністю, якісним рівнем завдань, що дозволяють розвивати творче, критичне і логічне мислення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Формування творчого потенціалу учнів в основі освітнього процесу

         Форми розвитку учнів будуються на основі індивідуалізації і диференціації навчального процесу. Індивідуально-особистісна основа діяльності дозволяє задовольняти запити конкретних учнів, використовуючи потенціал їх можливостей.

          Виділені наступні форми діяльності:

· індивідуальне навчання за програмами творчого розвитку;

· система творчих конкурсів, фестивалів, олімпіад;

· науково-практичні конференції та семінари.

          Важливою умовою розвитку творчих здібностей є зміст програмного матеріалу, демонструє різні аспекти людської індивідуальності. В освітній процес включені діалогічні, дискусійні форми роботи, що сприяють розкриттю індивідуальності, формуванню професійних навичок особистості, розширенню арсеналу розумової техніки, багатством емоційно-чуттєвого світу.

       Серед них:

· групова дискусія;

· форум;

· ділова бесіда;

· турніри;

· аукціон ідей.

 

2. Продуктивні технології у виробничому навчанні.

          На сьогоднішній день завдання формування готовності учнів до розвитку творчих здібностей є актуальною для викладачів і майстрів виробничого навчання і усвідомлюється значущим компонентом їх професійної компетентності.

          Пріоритетним напрямком роботи викладачів та майстрів виробничого навчання є створення умов для саморозвитку та самореалізації учнів, розкриття їх творчого потенціалу, що забезпечує здатність приймати нестандартні рішення, творчу діяльність, успішне просування в професійному та іншій сфері діяльності.

          Організація виробничого навчання базується на основних принципах навчання:

· навчання на рівні вимог передової техніки виробництва;

· навчання на основі продуктивної праці;

· наочність навчання;

· систематичність і послідовність в навчанні;

· доступність і посильність навчання, врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів;

· міцність засвоєння знань і навичок.

         В умовах ринкової економіки підприємствам громадського харчування  необхідні фахівці, які мобільно реагують на освоєння нових технологій, швидко адаптуються в умовах виробництва, які здатні проявляти ініціативу. У зв'язку з цим зростає значення використання у виробничому навчанні форм і методів діяльності учнів, які дозволяють формувати творче, професійне мислення, можливість самостійного застосування знань. Перед кожним заняттям виробничого навчання передбачається об'ємна підготовча робота, це пояснюється набуттям досвіду в роботі з учнями, аналізом викладацької  діяльності.

          Особистісно орієнтоване навчання покликане забезпечити необхідні умови для розвитку індивідуальних здібностей учня.

          Особистісно орієнтоване навчання передбачає використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, що дозволяють розкривати суб'єктний досвід учнів.

          При цьому перед майстром постають нові завдання:

· створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі групи;

· стимулювання учнів до висловлювань, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, одержати неправильну відповідь;

· використання в ході уроку дидактичного матеріалу, що дозволяє учневі вибирати найбільш значущі для нього вид і форму навчального змісту;

· оцінка діяльності учня не тільки за кінцевим результатом (правильно-неправильно), а й за процесом його досягнення;

· заохочення прагнення учня знаходити свій спосіб вирішення завдання, аналізувати способи роботи інших учнів у ході навчання, вибирати та освоювати найбільш раціональні;

· створення педагогічних ситуацій спілкування на заняттях виробничого навчання, що дозволяють кожному учню виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створення обстановки для природного самовираження учня.

          У технологіях, заснованих на колективному способі навчання, навчання здійснюється шляхом спілкування в динамічних або статичних парах, динамічних чи варіаційних групах, коли кожен вчить кожного, особлива увага звертається на варіанти організації робочих місць учнів та використані при цьому засоби навчання. Переваги такої технології полягають у наступному:

· Розвиваються навички думки, включається робота пам'яті;

· Актуалізуються отримані досвід і знання;

· Кожен учень має можливість працювати в індивідуальному темпі;

· Підвищується відповідальність за результат колективної роботи;

· Удосконалюються навички логічного мислення, послідовного викладу матеріалу.

          Ігрова форма занять створюється за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які дозволяють активізувати пізнавальну діяльність учнів.

При плануванні гри дидактична мета перетворюється в ігрову завдання, виробниче навчання підпорядковується правилам гри, навчальний матеріал використовується як засіб для гри.

          Більшості ігор властиві чотири головні риси:

· Вільна розвиваюча діяльність;

· Творчий, дуже активний характер цієї діяльності;

· Емоційна піднесеність діяльності, суперництво, змагання, конкуренція;

· Наявність прямих або непрямих правил, що відбивають зміст гри, логічну та тимчасову послідовність її розвитку.

          Значення гри неможливо вичерпати й оцінити. Гра, будучи розвагою, відпочинком, здатна перерости в навчання, у творчість, у модель типу людських відносин і проявів у праці.

        Метод проектів - це метод навчання, який дозволяє будувати навчальний процес, виходячи з інтересів учнів, що дає можливість учню виявити самостійність у плануванні, організації та контролі своєї навчально-пізнавальної діяльності. В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних, творчих інтересів учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.

         Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізка часу. Цей метод органічно поєднується з методом навчання у співпраці, з проблемним і дослідницьким методом навчання.

        Інформаційні технології є засобом активізації пізнавальної діяльності і творчого потенціалу учнів.

      Різноманітний ілюстративний матеріал, мультимедійні та інтерактивні моделі піднімають процес виробничого навчання на якісно новий рівень. Не можна скидати з рахунків і психологічний фактор: сучасному учневі набагато цікавіше сприймати інформацію саме в такій формі, ніж за допомогою застарілих схем і таблиць. При використанні комп'ютера на уроці інформація є не статичною неозвученою картинкою, а динамічними відео - і звукорядом, що значно підвищує ефективність засвоєння матеріалу.

      Технологія навчання у співробітництві значною мірою може бути реалізована при груповій роботі з використанням комп'ютера та інших технічних засобів. Навчальні програми і комп'ютерні моделі, віртуальні лабораторні роботи, створення мультимедійних презентацій як не можна краще підходять для спільної роботи пар чи груп учнів. При цьому учасники роботи можуть виконувати як однотипні завдання, взаємно контролюючи або замінюючи один одного, так і окремі етапи загальної роботи.

      При виконанні завдань у парах або групах не потрібно однакового рівня володіння технічними засобами, у процесі спільної роботи відбувається і вдосконалення практичних навичок більш «слабких» в цьому відношенні учнів.

       Всі члени робочої групи зацікавлені в загальному результаті, тому неминуче і взаємонавчання не тільки з предмету проекту, але і з питань ефективного використання обчислювальної техніки та відповідних інформаційних технологій.

       Робота над проектом спонукає учня до глибокого вивчення будь-якої теми курсу і освоєння нових програм і програмних продуктів, використанню новітніх інформаційних і комунікаційних технологій. Безсумнівно, що тут вирішуються багато завдань особистісно-орієнтованого навчання.

       Технологія розвивального навчання забезпечує крім знань, умінь і навичок, способи самостійного опанування знань на уроках виробничого навчання. Тільки тоді ці знання допомагають розвитку здібностей у процесі здійснення самостійної пізнавальної діяльності, а також забезпечення емоційно-ціннісного ставлення до змісту і процесу освіти, формування гуманістичної спрямованості особистості.

       Такий підхід культивує творче ставлення до діяльності, формує загальнонавчальні вміння, сприяє оволодіння засобами і способами мислення, розвиває уяву, увагу, пам'ять, волю, формує культуру спілкування.

        Застосування розвиваючого навчання спрямовано на підготовку учнів до самоосвіти, самовизначення, саморозвитку.

3. Педагогічна майстерність як умова ефективності роботи з розвитку здібностей учнів.

            Процес розвитку креативної особистості учня неможливий без активного, нестандартного мислячого педагога з розвиненим творчим потенціалом. Природна енергія учня, як правило, вимагає виходу, тому одне з завдань педагогів - організувати творчу діяльність, яка буде сприяти розвитку творчого потенціалу учня. Головною умовою вирішення цього завдання є реалізація педагогом власного творчого потенціалу, прояв творчої активності, тобто демонстрація зразка.

            Розвиток творчих якостей учнів тісно пов'язане з зростанням і розвитком творчих можливостей самого майстра.

            Майстер виробничого навчання:

1. забезпечує повне та якісне виконання навчальної програми виробничого навчання навчальної групи та виробничої практики;

2. здійснює тематичне та виробниче планування;

3. готує, планує, проводить заняття в навчальних майстернях, лабораторіях.

           Діяльність майстра виробничого навчання спрямована на розробку гнучких індивідуалізованих програм, створення теплої, емоційно-безпечної атмосфери в навчальній групі, виявлення поваги до індивідуальності учня, заохочення творчості та роботи уяви, стимулювання розумових процесів.

          Рівень педагогічної компетентності майстра виробничого навчання значною мірою визначає якість підготовки учнів, майбутніх працівників сучасного виробництва: мобільних, конкурентоспроможних, готових до ефективної роботи.

           Важливим напрямком в роботі майстрів виробничого навчання є створення умов для саморозвитку та самореалізації учнів, розкриття їх творчого потенціалу, що забезпечує здатність приймати нестандартні рішення, успішне просування в професійній та іншій сфері діяльності.

         На уроках виробничого навчання має бути взаємна творчість майстра і учнів, а це насамперед сприяє виникненню між ними довіри, зацікавленості учня і його віри в успіх.

       Для розвитку технічної творчості учнів у системі профтехосвіти необхідно:

1. Урізноманітнити форми і методи теоретичного та виробничого навчання.

2. Створити матеріально-технічну базу відповідає сучасним вимогам.

3. Активізувати пізнавальну активність учнів.

4. Формувати професійні вміння та навички учнів у період навчання та в позаурочний час.

        Отже, підготовка фахівців, які відповідають сучасним вимогам, залежить від подальшого удосконалення роботи щодо розвитку творчого потенціалу учнівської молоді як провідного напряму, який концентрує в собі можливості органічної єдності навчання, виховання і розвитку, навчальної і позанавчальної роботи на основі досягнень передової педагогічної науки, підвищення майстерності педагогічних кадрів.

         На етапі професійного самовизначення розвиток творчих здібностей учнів відбувається в умовах диференційованого та індивідуалізованого навчання. Учні, що володіють здатністю до навчання, залучені в діяльність, де виявляється їх самостійність мислення, ініціатива.

        Успішний розвиток особистості відбувається в процесі її самореалізації. Тому важливими завданнями сучасної освіти є соціально-педагогічне виявлення, підтримка і супровід обдарованих учнів для збереження в подальшому їх видатних якостей.

          Професійне становлення особистості неможливо без творчого підходу. Кваліфікований фахівець сьогодні - це конкурентоспроможний фахівець.

          Конкурентоспроможність фахівця це:

Ø компетентність і професійна мобільність;

Ø цілеспрямованість і впевненість у своїх силах;

Ø заповзятливість і діловитість;

Ø емоційна стійкість і комунікабельність.

          Велике значення в творчій діяльності має безперервність творчого процесу. Постійна, систематична творча діяльність учнів приведе до виховання стійкого інтересу до творчої праці, отже, і до розвитку творчого потенціалу.

 

 

Список використаної літератури.

1. Аронов М.Ф., Молчан Л.Л. Сучасний урок. Мінськ, 1994.

2. Аронов М.Ф. Формування основ професійної майстерності. Мінськ, 1994.

3. Атутов Н.В. Технологія і сучасна освіта. - М.; Педагогика.1996.№2

4. Рудик Г.А. Ігрові ситуації на уроках спеціальних предметів. Методичні рекомендації. - М: Видавничий центр АПО, 2000.