7 жовтня о 19:00Вебінар: Як педагогічні працівники можуть створити безпечний онлайн-простір для учнів

Стаття "Розвиток творчих здібностей учнів на уроках суспільно-гуманітарних дисциплін шляхом застосування технології проблемного навчання"

Про матеріал

В статті окресленні теоретичні засади впровадження технології проблемного навчання. Акцентується увага на меті, цілях, завданнях та принципах цієї технології, підкреслюються її переваги та недоліки.

Перегляд файлу

Розвиток творчих здібностей учнів на уроках суспільно-гуманітарних

дисциплін шляхом застосування технології проблемного навчання

------------------------------------------------------------------------------------------------

Устименко А.М., вчитель російської мови та зарубіжної літератури

 

                                                                      Знання – як і небеса – належать усім.

                              Жоден учитель не має права приховувати їх від будь-кого,

                                                               хто про них просить.

                                                                   Викладання – мистецтво віддавати.

                                                                               Абрахам Джошуа Гешель

Великий педагог Василь Сухомлинський говорив, що навчання не повинно являти собою звичайне накопичення знань або служити для тренування пам’яті. Він вчив дітей, що за допомогою спостереження, мислення, уміння міркувати можна стати і творцем, і мандрівником, і відкривачем. На сьогоднішній день перед суспільством особливо гостро постала проблема не стільки підготувати фахівців у теоретичному плані, скільки навчити їх вирішувати практичні завдання, знаходити нетрадиційні, оригінальні, нові підходи, тому проблемне навчання набирає особливої актуальності.

Технологія проблемного навчання не нова: вона набула поширення в 20-30-х роках в радянській і зарубіжній школі.  Проблемне навчання ґрунтується на теоретичних положеннях американського філософа,  психолога і педагога Дж. Дьюї (1859-1952). Найвизначніші педагоги минулого завжди шукали шляхи перетворення процесу навчання в радісний процес пізнання, розвитку розумових сил і здібностей учнів ( Ж.-Ж. Руссо, І. Г. Песталоцці та ін). З другої половини 60-х рр. ідея проблемного навчання починає всесторонньо і глибоко розроблятися. Велике значення для становлення теорії проблемного навчання мали роботи психологів, які розвинули положення про те, що розумовий розвиток характеризується не тільки обсягом і якістю засвоєних знань, а й структурою розумових процесів, системою логічних операцій і розумових дій.

Істотне значення в розвитку теорії проблемного навчання мало положення про роль проблемної ситуації в мисленні й навчанні. Особливий внесок у розробку теорії проблемного навчання внесли М.І.Махмутов, A. Матюшкін,  Т. В. Кудрявцев, І. Я. Лернер, І. А. Ільницька та ін.

У чому ж полягає суть навчання з використанням методу постановки проблем? Проблемне навчання ґрунтується не на передаванні готової інформації, а на отриманні учнями певних знань та вмінь шляхом вирішення теоретичних та практичних  проблем.

                           Мета проблемного навчання.

  • Засвоєння результатів наукового пізнання, системи знань;
  • отримання результатів;
  •  формування пізнавальної самодіяльності  учня ;
  • розвиток творчих здібностей.

Слід зазначити, що не всякий вид утруднень здатний викликати проблемну ситуацію. Тому технологія проблемного навчання передбачає осмислення характеру утруднення. Учень повинен відчути, що для вирішення певної задачі йому бракує тих знань, які він вже отримав, виникає необхідність у пошуку нових шляхів і способів дій. Таким чином, з’являється необхідність пошуку як одного з компонентів творчого мислення.

                         Цілі та завдання проблемного навчання.

  • набуття знань, умінь, навичок;
  • засвоєння засобів самостійної діяльності;
  • розвиток пізнавальних і творчих здібностей ;
  • розвиток мислення, здібностей учнів і творчих умінь;
  • засвоєння учнями знань, умінь,  здобутих в ході активного пошуку;
  • самостійне вирішення проблем.

 Під час проблемного навчання вчитель не повідомляє знання в готовому вигляді, а ставить перед учнем завдання (проблему), зацікавлює його, викликає в нього бажання знайти спосіб її розв’язання.

Принципи проблемного навчання:

  • самостійність у роботі учнів;
  • дидактичні завдання;
  • інтеграція і варіативність;
  • розвивальний характер навчання.

Проблеми класифікують:

  • за галуззю і місцем виникнення;
  • за роллю в пізнавальному процесі;
  • за способом їх вирішення.

 

За галуззю і місцем виникнення 
розрізняють такі навчальні проблеми:

  • предметна – виникає в межах одного предмета і розв’язується. засобами і методами цього предмета;
  • міжпредметні – виникають в навчальному процесі в результаті міжпредметних зв’язків і зв’язку навчання з життям;
  • урочні – виникають безпосередньо на уроці, вирішуються колективно або індивідуально під керівництвом вчителя;
  • позаурочні – виникають в процесі виконання домашніх завдань, у позакласній роботі, в життєвому досвіді учнів; вирішується переважно індивідуально.

 

Щодо способів розв’язання виділяють такі проблеми:

  • фронтальна – проблема, яку ставлять перед класом і вирішують зусиллями всіх учнів;
  • групова – вирішується окремою групою учнів;
  • індивідуальна – проблема, яку ставить сам учень або вчитель, але вирішує учень самостійно.

 

           Проблемні ситуації створюють різними способами:

  • Зіткнення учнів з життєвими явищами, фактами, які потребують теоретичного обгрунтування.
  • Використання навчальних і життєвих ситуацій.
  • Постановкою дослідницьких завдань учням.
  • Спонуканням учнів до аналізу фактів і явищ дійсності, зіткненнями їх з життєвими уявленнями і науковими поняттями про ці факти.
  • Висуненням гіпотез і організацією їх дослідження.
  • Спонуканням учнів до порівняння, зіставлення, протиставлення фактів, явищ, правил, дій, внаслідок яких виникають проблемні ситуації.
  • Ознайомлення учнів з фактами.

 

Які ж методичні прийоми, використовуються вчителем для  створення проблемних ситуацій:

  • - учитель підводить учнів до суперечності й пропонує їм самостійно знайти спосіб її вирішення;
  • - викладає різні точки зору з одного і того ж питання;
  • - спонукає учнів робити порівняння, узагальнення, висновки з ситуацій, співставляти факти;
  • - ставить конкретні запитання (на узагальнення, обгрунтування, конкретизацію. логіку мислення);
  • - визначає проблемні теоретичні і практичні завдання (наприклад, частково-пошукові або дослідницькі);
  • - ставить дослідницькі завдання (наприклад, з недостатніми або надлишковими даними, з суперечливими даними, свідомо допускаючи помилки тощо).

Дослідницька діяльність є в повній мірі самостійним пошуком учнем розв’язання проблеми.
Технологія проблемного навчання сприяє не тільки набуттю учнями необхідної системи знань, умінь та навичок, але й досягненню високого рівня їх розумового розвитку, формування в них здатності до самостійного оволодіння знань шляхом власної творчої діяльності, розвиває інтерес до навчальної праці; забезпечує грунтовні результати навчання.

 Як вже зазначалося раніше, технологія проблемного навчання передбачає процеси породження творчого пошуку і мислення. Вони не будуть виникати в тому випадку, якщо вчитель ставить учням непосильні на певному етапі навчання завдання і учні ще не готові до цього виду діяльності. Це необхідно враховувати, щоб учні не втратили віру в свої сили і щоб у них не пропало бажання осягати нове і вчитися.

Багаторічні дослідження підтверджують, що технологія проблемного навчання складається з наступних етапів:

– осмислення проблемної ситуації;

– аналіз цієї ситуації і визначення конкретної проблеми;

– її рішення шляхом висування припущень, поетапна перевірка гіпотез;

– аналіз і перевірка правильності прийнятого рішення.

  Урок у технології проблемного навчання виглядає як ланцюжок навчальних проблем, які вчитель створює, вислуховує різні точки зору, аналізує їх за участю учнів, знаходить вдалі форми та способи фіксації отриманих результатів.

 

Урок у системі проблемного навчання може мати форму :

  • дослідження;
  • пошук істини;
  • діалог;
  • відкриття;
  • семінари;
  • критичне мислення;
  • диспути.

 

        ПРОБЛЕМНІ  СИТУАЦІЇ  НА УРОКАХ СПОНУКАЮТЬ:

  • активізувати пізнавальну діяльність учнів;
  • підвищити рівень мотивації;
  • розвинути вміння самостійно і творчо мислити та застосовувати здобуті знання у практичній діяльності;
  • пожвавити мовленнєву активність учнів;

          забезпечити міцність набутих знань та вмінь.

 

                 Плюси і мінуси проблемного навчання.

Напевно, ніхто не стане заперечувати ті гідності, які має проблемне навчання. Це і розвиток уваги, спостережливості учня, і активізація пізнавальної діяльності, мислення, і виховання самостійності, самокритичності, ініціативності, відповідальності, обережності, рішучості, нестандартності мислення. Але головне – проблемне навчання забезпечує міцні знання, які здобуваються самостійно.

Одним з недоліків такого навчання можна назвати труднощі, які неминуче виникають під час навчання. Це :

– складність матеріалу, що вивчається;

- недостатність базових знань учнів;

-  на вирішення проблемних завдань потрібно більше часу.

У той же час проблемне навчання відповідає вимогам сьогоднішнього дня, дозволяючи виховати творчу, аналітично мислячу особистість .

         Отже, проблемне навчання – один із засобів розвитку розумових сил учнів, їх  творчого мислення, яке забезпечує міцне засвоєння знань, робить навчальну діяльність захоплюючою, оскільки вчить долати труднощі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
17 березня 2018
Переглядів
688
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку