Урок "На крові щастя не збудуєш". Компаративний аналіз романів Ф. Достоєвсько "Злочин і кара" і П. Мирного й І. Білика "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"

Тема:        На крові щастя не збудуєш

 

Компаративний аналіз романів Ф. Достоєвського “Злочин і кара” і П. Мирного й      І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

 

Мета: дослідити тематику і проблематику романів; визначити спільне та відмінне у них; розвивати вміння і навички осмислювати прочитане, аналізувати твори; висловлювати власне ставлення до вчинків персонажів; обґрунтовувати свої думки.

І.Актуалізація опорних знань

Робота з опорою

ХІХст.

«золота доба»

Критичний реалізм Соціально-психологічний роман

1866р.

1875р.

ІІ.Мотивація навчальної діяльності

Учитель

В центрі уваги на сьогоднішньому уроці буде творчість двох великих письменників: Ф. Достоєвського та П. Мирного. Компаративний аналіз - порівняльний аналіз. Ми маємо дослідити тематику та проблематику романів; визначити спільне та відмінне в зображенні головних та другорядних персонажів.

ІІІ.Формування нових знань, умінь, навичок

1. Повідомлення учнів-істориків

Роман Ф. Достоєвського створювався в період спаду суспільного руху після 1863 року, коли уряд розгромив революційні організації в Росії. Крах націй і сподівань відбився на настроях народу. Саме в цей час Некрасов пише:

Надрывается сердце от муки,

Плохо верится в силу добра,

Слыша в мире царящие звуки

Барабанов, цепей, топора.

В країні загострюються соціальні протиріччя. Розвиток капіталізму призводить до різкого збагачення верхів і до нужденності низів. Все це примушувало чесних людей шукати шляхи звільнення народу. І в цей же час народжуються різноманітні теорії.

Учень-літературознавець

Достоєвський задумував роман ще на каторзі. І наче в підтвердження своїх ще не чітких і не ясних образів і ідей прочитав в газетах про студента, що вбив листоношу і пограбував пошту; про семінариста, який за годину після вбивства дівчини, спокійно снідав; про купецького сина- раскольника, який вбив прачку і кухарку, з метою пограбування їхньої хазяйки.

Учень-історик

Роман П. Мирного був, за визначенням І. Франка, першим романом з народного життя. Історичний екскурс в минуле допоможе нам побачити картини безземелля, напівголодного існування, непомірних поборів, утисків з боку панів та чиновників.

З приходом в українське село «голодної волі» почалися бунти, які придушувалися різками та арештами. Саме «голодна воля» зумовила появу в середовищі працьовитих хліборобів злодіїв та бандитів.

Весною 1872 року П. Мирний під час службового відрядження почув історію селянина Василя Гнидки, який вирізав сім ’ю заможного козака, за що був засуджений до каторжних робіт.

Учень

П. Мирний запише в щоденнику: «На мій погляд, Гнидка - безталанна дитина свого віку, скалічений виводок свого побуту, - пригніченого усяким панством..., - де все стало і стоїть нерухомо на однім місці, стояло, поки зачало гнити у самому корні. Де одно загнива, там починає інше заражатись; і при вонючій духоті, яку розносить усе гниле, тяжке стає життя народженому, гірке воловодіння з цвіллю. І от починає воно боротьбу за своє місце, за життя; починає розшукувати шляхи. Де ти знайдеш його без освіти, де ти знайдеш його у тому широкоглядному мороці, який сповиває усе й усіх? А тут постає таке питання: не я задавлю - мене задавлять!.. І кидається чоловік, як звірина, на все, купається в крові людській і знаходить в тім свою утіху, пораду для свого серця.»

 

Учитель

Отже, і Достоєвський і Мирний добре знають народне життя, намагаються відтворити ті явища, процеси, які відбуваються в суспільстві.

І.Ф. Достоєвський і П. Мирний письменники — психологи.

Психологізм - одне з найвагоміших досягнень літератури другої пол. XIX століття. Зображуючи реальні картини життя народу, занурюються у внутрішній світ героїв, досліджують бездонну глибину людської душі, безмірність її. Намагаються відповісти на запитання: чому так сталося?

Внутрішній світ героїв Достоєвського і Мирного, їх психологічний стан пояснюються двома чинниками - соціальними умовами та сформованими в цих умовах характерами.

Петербург Достоєвського. Яким він постає в романі?

Учень

Це не тільки фон, на якому розгортаються події, але як би і душа цих подій, символ життя не нормального, не благополучного, аморального. Міський пейзаж в романі тісно переплітається з душевним станом героїв та автора.

Учень

Петербургу романі «двойственный». З одного боку: в ясний літній день Раскольников стоїть на Ніколаєвськом мосту і вдивляється в чудову панораму Петербурга. «Необъяснимым холодом веяло на него всегда от этой великолепной панорамы; духом немым и глухим полна была для него эта пышная картина...»

З іншого боку, Раскольников живе в районі Сенної площі, в С-му провулку (на думку дослідників це Столярний провулок, дена 16 будинків було 18 трактирів і З «увеселительных» заклади). В трактирах Петербурга він зустрічається з Мармеладовим та Свидригайловим, в Таїровому провулку бачить жінок, які живуть по жовтому білетику.

Учень

Вражає опис злиденного побуту сім ’ї Мармеладових, зображення життя дітей: «Найменша дівчинка, років 6, спала на підлозі, якось сидячи, скорчившись. ...Хлопчик, роком старший за неї, весь тремтів в куті і такав... Старша дівчинка літ 9, височенька та тоненька, як сірник, в одній всюди сорочці... стояла в куті після маленького брата...»

Учень

Кімната Раскольникова - «шкаф», «гроб», «конура», «каюта», «каморка».

Учень

У романі П. Мирного бачимо життя українського селянства. Читаємо про долю Мотрі, яка змушена тяжко працювати, але сім \я не може вирватися із злиднів; малий Чіпка змалечку - по наймах. Шматок чорного хліба - і то розкіш. Бачимо в романі тяжкі картини кріпаччини, потім «голодної волі», несправедливість та утиски багатих, страждання бідних.

Учень

«Не дурно Чіпка жалкував про хліб: він був у них як розважений... Одними руками що заробиш? Тільки що з голоду не мерли... Сказано - убожество!»

Учень

«Вільні?.. Були вільні, поки волі не було... Ох!.. Робив, доки силу витратив та зуба в роті не стало... Тоді й з двору - геть на виступці! Не переводь даремно панського хліба!.. Спасибі люди добрі зглянулись... А от тепер знову завадило: плати десять карбованців за рік! ...За віщо?., з чого?.. І те їм оддай... А сам з голоду пропади... Прокляті! І суду на вас не має, й права!» - скаржився дід Улас.

Учень

«Там люди сновигають; там чоловіки бідкаються своїм убожеством та лютими морозами...»

Учитель

Такими були соціальні умови, в яких формувалися характери головних героїв  Родіона  Раскольникова та Чіпки Варениченка.

3. Робота із схемою «Засоби психологізму»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учитель

Письменники використовували різні засоби психологізму для повноти характеристики своїх героїв. Які, на ваш погляд, є найбільш важливими для розкриття образів Раскольникова і Чіпки?

Учні

портрет                                                                                   мова

пейзаж                                                                                   сни

внутрішні діалоги                                                               двійництво

 

Учитель

Внутрішній світ героїв письменники розкривають з середини - через мову, сни, ззовні - через портрет, дію, - пейзаж, опосередковано - через інших героїв.

Отже, працюємо над характеристикою образів.

Раскольніков

колишній студент «задавлен бедностью»

Риси характеру :

«мрачен, надменен и горд»

добрий

жалісливий

правдивий

цілеспрямований

має критичний розум

любить матір та сестру

автор теорії про поділ людей на звичайних та незвичайних

кримінальний злочинець

 

Чіпка

селянин

риси характеру:

любов до землі

 працьовитий

терплячий

лагідний

здатний на щирі почуття

 любить бабусю Оришку,

діда Уласа

кохає Галю

бунтар-правдошукач

кримінальний злочинець

 

Учитель

Використовуючи стратегію «Кола Вена», визначте спільні риси героїв.

 

Вихідці з бідних сімей

Зростали без батьків

Здатність на щирі почуття

Сильні особистості

Роздвоєння

Правдошукачі

Злочинці

 

«Неудавшийся Наполеон»         ?            «пропаща сила»

Чому так сталось?

 

Учитель

Назвіть найбільш вагомі, на вашу думку, причини злочину Раскольникова.

Учні

• голод;
• лист від матері, бажання допомогти матері та сестрі;
• бідність, прагнення поправити свої фінансові справи;
• допомогти сім ї Мармеладових;
• продовжити навчання;
• допомогти всім, хто потребує допомоги;
• перевірити власну теорію: «тварь дрожащая», «право имею».

Учитель

Назвіть найбільш вагомі причини злочину Чіпки

Учні

• намагається служити людям;
• помста тим, хто кривдив його і свіх бідняків;
• встановити правду.

Учитель

В обох героїв: і Раскольникова, і Чіпки благородна мета. Якими були результати тих добрих справ, що мали поліпшити життя бідного люду?

Учень

Чіпчині гроші були пропиті в шинку. Він став «зарізякою». Галя, звертаючись до нього, говорить: «Так оце та правда!? Оце вона!!!»

Учень

Раскольников привалив награбоване каменем, забувши про благородну мету.

Учень

Став вбивцею старої лихварки, Єлизавети, причиною трагічного життя Миколки, передчасної смерті матері.

Учитель

Чим відрізняються герої романів?

Учень

Раскольников освічений. Він створює теорію, яку і хоче перевірити вбивством. Довести самому собі спроможність «переступити через кров». Він бореться із своєю совістю, вважаючи її слабкістю.

Учень

Чіпка не створює теорії, але ділить людей на дві категорії «Хіба в земстві не ті люди, що були? Хіба вони в один раз перемінилися? Чого ж їм можна служити? Чому мені ні? Кожен із нас несе гріх за собою... Чого ж одному прощено... а мені немає ні забуття, ні спокути? І не карали і винуватий... Де ж та правда на світі?»

Чіпка, на відміну від Раскольникова, відчуває несправедливість цього поділу.

Учень

У Чіпки не виникає питання, чи зможе він «переступити через кров». Перше вбивство було випадковим. Але один злочин тягне за собою інший.

Учитель

Життєві задуми героїв зазнали краху. Раскольников зізнається у скоєному злочині і йде на каторгу. Чіпка також. Обидва несуть покарання за злочини. Чи розкаюються вони?

Учень

Ні не розкаюються. Раскольников робить висновок, що його теорія правильна «Чем моя мысль была глупее других мыслей и теорий, роящихся и сталкивающихся одна с другой на свете, с тех пор как этот свет стоит?..»

Учень

Чіпка «...як той сич насуплений, тільки коли-не-коли з-під насуплених брів посилає на людей грізний погляд...»

Учитель

Якими ми бачимо героїв в кінці творів?

Учень

П. Мирний дає волю читачам. Ми не знаємо, що буде з Чіпкою далі в житті. Раскольников на каторзі все-таки усвідомив свій гріх. Він примирився з Богом і готовий до нового життя.

Учитель

Краще зрозуміти героїв романів допомагають інші персонажі творів. Одні з них ніби відтінюють головних героїв, інші намагаються допомогти їм.

Учень

І Раскольников і Чіпка мають своїх «двійників».            

 

Чіпка                                                              Грицько (в дитинстві) обидва бідні,

сироти, підпасичі в діда Уласа.

Обидва скручували горобенятам

голівки та періщили їх герлигами.

 Максим Ґудзь (в зрілі роки) - грабіжник.

Гине після чергового грабунку.

 

 

  Раскольников                                                                Альона Іванівна                                                        

                                                                 Як павук смоктала із людей,

                                                   совість її не мучила.

                                                                             Лужин - хижак нового часу.

                                                                       Не зупиняється ні перед чим на

                                                      шляху до багатства.

                                                                   Свидригайлов - не знає докорів

                                                                   сумління, аморальний, злочин -

                                                                 ний, грає життям людей зара-

                                                            ди задоволення; все життя  

                                                          в  гонитві за насолодами

 

Учень

Перегукуються романи жіночими образами - Соні і Галі. Обидві йшли в житті поруч, спрямовували на добро, християнську любов, терпіння, примирення. Соня боролась за свого коханого до кінця. Для Галі ноша виявилась занадто важкою.

IV. Підсумок. Стратегія «Мікрофон»

Учитель

Письменники йшли в житті і літературі кожний своєю дорогою. Але одностайними були в одному:

Учні

• Не можна зло побороти злом.
• Не можна спокійно жити, коли на твоїй совісті вбивство.
• Яких би бід не зазнавала людина в житті, не можна ставати на шлях злочину. Зло - огидне, бридке.
• Якими б мотивами не керувалась людина, вона не має права позбавляти іншу людину життя.
• Не можна ненавидіти цілий світ через те, що є на світі байдужі і злі, підлі, жорстокі, підступні.