Стаття "Розвиток творчих здібностей учнів засобами театрального мистецтва".

Про матеріал
Шкільний театр - це дивовижний світ, в якому всі діти талановиті і неповторні. Тільки гра, яка дає простір уяві, може звільнити внутрішній світ дитини. Театральні заняття виховують у школярів креативність, громадську активність, прагнення і потребу в творчій віддачі отриманих знань і умінь.
Перегляд файлу

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ ЗАСОБАМИ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА

 Коваль Наталія Анатоліївна, керівник театрального колективу «Пролісок»

«Театр – це чарівний край, у якому дитина радіє, граючи, а у грі вона пізнає світ».

                                                                                                                  С.І.Мерзлякова.

     Проблема розвитку творчих здібностей особистості є однією з пріоритетних в педагогіці, оскільки прогрес суспільства – це шлях постійної творчості, подолання стереотипів і вироблення нових, нестандартних, часто, несподіваних ідей, оригінальних підходів і шляхів до їх втілення.

     На сучасному етапі все більше уваги приділяється пошуку перспективних підходів до вирішення проблеми гуманізації процесу виховання, стимулювання пізнавальної активності вихованців, накопиченню досвіду їх творчої і креативної діяльності. В реалізації цього складного процесу важлива роль належить мистецтву, що допомагає дітям глибше пізнати себе, свій внутрішній світ, спонукає до самовдосконалення.

     Однією з найцікавіших форм проведення творчого дозвілля для дітей та учнівської молоді з найменшого віку є заняття акторською майстерністю. У тій чи іншій мірі основи акторських навичок закладаються, формуються та розвиваються у вихованців гуртків різних  напрямків мистецтва (вокал, хореографія, циркове мистецтво). Проте найглибші підвалини для виховання маленьких артистів, звичайно, становлять ґрунтовні та систематичні заняття у дитячих театрах.

     Важко переоцінити значимість розвитку акторських здібностей у дітей: синтетичне театральне мистецтво навчає вихованців бути впевненими, розкутими, формує сценічну культуру та пластику. Під час занять стрімко розвиваються пам’ять, самоорганізація, вміння фокусуватися на деталях, увага до власних емоцій та відчуттів, фантазія.  Виховне значення розвитку акторських здібностей полягає ще й у всебічному розвитку особистості засобами театру. Ця феноменальна галузь людського творення прищеплює дітям гарний смак, відчуття гармонії,  і сам зміст театральної вистави, і її сценічна форма – спосіб втілення матеріалу на сцені – у поєднанні слугують якнайкращому формуванню глибокої освіченої особистості.

     Основою вдалої театральної постановки є блискуча взаємодія учасників всього дійства, координація їх дій, злагоджена спільна творча робота. Без навичок спілкування, розвиненої емпатії та уміння відчувати партнерів по сцені неможливо уявити вдалий акторський ансамбль. І саме ці якості є також необхідним підґрунтям для формування психології успіху у дітей, уміння працювати у великих та малих групах, встановлювати міцні соціальні зв’язки.    

     Театр – це світ мистецтва, який духовно збагачує людину, допомагає глибше пізнати красу навколишнього світу. Привернути дітей до театрального мистецтва, виховати й зберегти природну сутність особистості дитини, її індивідуальність, вплинути на розвиток її духовно-естетичних якостей – завдання театрального колектива  «Пролісок».

     Театр – це синтез багатьох мистецтв:

  • літературної діяльності (читання п’єси за ролями, постанова вистави);

-   образотворчої діяльності (добір одягу персонажів, малювання декорацій, виготовлення атрибутів );

     - музичної діяльності (виконання пісень, танців, інсценування музичних творів тощо).

  Тому в театральному гуртку нашого  закладу є можливість розкрити різні сторони творчих здібностей і нахилів вихованців, сприяти їх  креативному розвитку.

        Шкільний театр - це дивовижний світ, в якому всі діти талановиті і неповторні. Тільки гра, яка дає простір уяві, може звільнити внутрішній світ дитини. Театральні заняття виховують у школярів креативність, громадську активність, прагнення і потребу в творчій віддачі отриманих знань і умінь.

       Шкільний театр у школі не може починатися з дорослих. Навіть якщо ми, педагоги, думаємо, що у школі все визначають вчителі, їхні бажання або можливості, то насправді, все в школі визначають діти  та дійсність, яку формують вони. Це їхні стосунки, їхні проблеми, їхні запити і їхні можливості.

      Справжній театр (а шкільний театр саме таким і є) - справа, що вимагає дуже глибокої особистісної участі. Через нього світ відкривається у своїй цілісності, а людина в неповторності. Саме тому глибоке розуміння тієї педагогічної дійсності, яка існує в даному шкільному співтоваристві, виділення больових точок, реальних проблем і спроба говорити про них зі шкільної сценічного майданчика зробило наш театр по-справжньому значущим в очах тих, хто породжує цю педагогічну дійсність, в очах учнів нашої школи.

        У професійному театрі існує поняття "акторське розкриття", тобто спектакль, або режисер, або власні зусилля (а можливо - всі разом) дозволили акторові максимально проявити свій творчий потенціал, свою професійну палітру. Є цьому аналог і в шкільному театрі. Це особистісні розкриття: та праця, яка була вкладена; той шлях, який був пророблений в подоланні себе, починаючи з простих механічних зусиль з освоєння тексту, систематичного відвідування репетиції і закінчуючи вдало знайденим інтонуванням, рухом, створенням цілісного сценічного образу та іншими театральними премудростями.

      Дитина, потрапивши в положення актора (також як і професійний актор), працюючи над роллю, за всіма законами театру сама стає його творцем, матеріалом та інструментом. Але ще він і організатор самого себе, і опора для інших в загальній роботі. Чи можливо все це осягнути одноразово, без серйозної особистісної участі, без включення внутрішніх ресурсів, без справжнього вольового зусилля? Створення умов для прояву цього зусилля, для можливості дізнатися про себе те, що "я в змозі проявити це зусилля" і є одне з безліч "навіщо?", для чого існує шкільний театр. 

Шкільний театр відкриває великі можливості для здійснення цілеспрямованого виховного процесу, гармонійного розвитку особистості.

Знання з театрального мистецтва – вміння правильно та красиво говорити, триматися перед аудиторією, мати естетичний смак, розвинену пам’ять, логічне мислення – все це у сучасному суспільстві потрібне не тільки митцям, але й пересічній людині. Актуальність театрального мистецтва в системі засобів художньо-естетичного виховання зростає у зв’язку із загостренням проблем виховання цілісної особистості, оскільки театр є вираженням комплексного художнього погляду на оточуючий світ. Завдяки синтезу драматургії, музики, сценографії, акторської гри, сценічної дії театральне мистецтво виступає своєрідною моделлю єдиної мистецької палітри, в якій усі види мистецтв, маючи різну природу, доповнюють один одного в процесі творення художнього образу та його сприйняття. Шкільний театр виконує інтегруючу функцію для решти напрямків художньо-естетичного виховання, а також для пізнання етики, історії, літератури, філософії, естетики.

Включення школярів у театральну діяльність є неоцінним з огляду на громадянське становлення особистості, ефективним шляхом морально-етичного виховання; театральна творчість сприяє формуванню спостережливості та уважного ставлення до оточуючих людей, здатності до співчуття і співпереживання, готовності до співпраці, тому що більшою мірою, ніж інші види художньо-творчої діяльності, потребує міжособистісного спілкування у процесі спільного знаходження художнього рішення і розв’язання організаційних питань. Виховання усіх цих рис „переплітається” з розвитком емоційності сприйняття різноманітних життєвих явищ і творів мистецтва. Театральну творчість у всьому її різномаїтті слід розглядати як основу пізнання школярами життя.

      Одна з найсерйозніших проблем шкільного театру - це вибір репертуару. Як і з чого його вибирати, кожен колектив вирішує сам.

        Будь-який керівник театральної трупи знаходиться в постійному пошуку репертуару. Наш театр шанує класику, звертається до неї, відчуває в ній живе співзвуччя потребам дітей, які прийшли грати на сцені. Наближення ми прагнемо  зробити внутрішнім, грунтуватися на розтині спорідненості прагнень, переживань, емоцій, на розкритті вічних тем любові і ненависті, ставленні до горя і щастя, війни і миру, народженню і смерті, на відкритті вічного в сьогоднішньому. 

      Дитячий колектив, як правило, в точності відтворює колектив дорослих. Тому що не можна дати дитині те, чого не маєш і навчити тому, чим сам не володієш.                                                     

        Результат спільних зусиль - готове подання, свято чи спектакль, концентрують у собі всі удачі, невдачі, зусилля, старання, відкриття, сльози, сміх, робота над декораціями і афішами, з'ясування стосунків між батьками та вчителями... Все-все-все. І тому час вистави - це час "згущення світу", його ущільнення до розмірів прожитого життя. Час завмерлого дихання і найвищої точки переживання за себе і найголовніше - за інших: за маму, тата, бабусю, які сидять у залі, і за дівчисько, "яка нарешті дізнається, який я насправді". За всіх знайомих і незнайомих, які прийшли побачити мене на сцені, або мене, що стоїть при вході в зал, ввічливо пропонує публіці програмку і прохає залишити верхній одяг в гардеробі... "адже ви прийшли в театр...". 

        Ми пам'ятаємо, як дивилися  виставу - інсценізацію про подвиг молодогвардівців за твором О. Фадєєва «Молода гвардія» «Знов білим цвітом вкрилися сади і знов приходить свято Перемоги» дорослі глядачі, на очах яких були сльзи, тому що події відбуваються  під час Великої Вітчизняної війни.  

       Залучення  дітей у активну творчу діяльність у позакласній роботі - це ефективний засіб розвитку здібностей дітей, їх творчої індивідуальності, ініціативи та формування особистості. Мистецтво театру - це колективне мистецтво. Першочерговим завданням є виховання у дітей елементарних навичок необхідних для колективної творчої роботи. Участь у шкільних спектаклях, підготовка театралізованих вистав формують у дитини зібраність, організованість, відповідальність, дисциплінованість, почуття "ліктя" партнера, допомагають у подолання збентеження, сором'язливості, скутості. Переживаючи важливі ситуації, дитина по-новому усвідомлює проблеми, свою реакцію, відношення до подій, цінностям, до конкретних людей. Вона  відкриває нові можливості побудови стосунків та самореалізації. В умовах драматичної імпровізації дитина отримує можливість поліпшити самого себе. Театр перетворюється на засіб, що допомагає дітям відшукати втрачені, приховані області свого "я" і висловити їх.  Крім цього, участь у шкільних постановках володіє потужним терапевтичним ефектів у подоланні багатьох дитячих комплексів, збереження їх психологічного здоров'я.

        Діти в шкільному театрі привчаються розуміти прекрасне і творити його власними руками. Ця робота надає дітям можливості реалізувати свої творчі здібності, адже театру потрібні талановиті актори і співаки, гримери і костюмери, декоратори, навіть знавці музики та комп’ютерної справи.

         Наш театр допомагає сором’язливим повірити у власні сили, здібним – розвити свій талант, а "проблемним” – відчути свою значимість для колективу; відчути радість від того, що вдячні глядачі так само захоплено аплодують тобі, як і шанованим відмінникам.

         Театр робить диво з дітьми: і це не тільки вміння поводитись на сцені, вдосконалення навичок виразного читання, це, перш за все, виховання творчого ставлення до справи. Як відрадно спостерігати, коли в житті сором’язлива дівчинка береться за роль жорстокої чарівниці, як старанно працює вона над жестами, мімікою, силою та тембром голосу, самостійно, творчо придумує мізансцени.

        Формуючи базові компетентності на навчальних заняттях зі світової  літератури та у позаурочний час, особливу увагу  шкільний театр приділяє фестивальній і конкурсній діяльності учнів. Адже участь у конкурсі – це і своєрідна перевірка якості не лише  сформованих знань, умінь та навичок, а й  компетентностей, і та нова, дещо незвична соціальна практика для дитини, яка ставить її перед необхідністю опановувати ключові життєві компетенції (соціальні, комунікативні, продуктивної творчої діяльності) на якісно новому рівні, в нових умовах. Ситуація конкурсу - огляду потребує від вихованців  вміння спілкуватися із незнайомими людьми, приймати самостійно рішення, «завойовувати» нову аудиторію, працювати на спільний результат, одстоювати власну точку зору, переконувати, навіть вміти програвати та «тримати удар».

         Своєрідним творчим звітом театралів стали численні виступи перед учнями школи, батьківською громадою на районних, обласних, всеукраїнських конкурсах театрального мистецтва.  Неодноразово театральний колектив «Пролісок» ставав переможцем районних конкурсів шкільних театрів, районного конкурсу «Таланти Чернігівського краю. Діти», обласного молодіжного фестивалю естрадного мистецтва «Зорепад - 2018», обласного фестивалю театрального мистецтва «Мій чарівний театр», «Світ театру та Я», Всеукраїнських конкурсів «Щастя поруч», «Таланти Осені – 2019», «Таланти Хортиці», а вихованці нагороджені кубками, медалями, дипломами, грамотами різних рівнів.

         За час існування театрального колективу було представлено багато постановок: казки «Коза-Дереза», «Аленький цветочек», «Білосніжка», «Снігова королева», «Муха Цокотуха», вистави «Курчатка Курочки-хохлатки», «Пригоди Діда Мороза», «Артисти – невдахи, або врятувати свято», «Наречена для Кощія», «Качечка Крячечка». Вже четвертий рік поспіль, традиційним стало проведення театралізованих масових дійств до Дня Святого Миколая «Наслідуймо добро і вчинки Миколая». Вихованці театрального колективу «Пролісок» показують вистави не тільки у своїй школі, а і у прилеглих дитячих садочках селища: «Сонечко» та «Посмішка». Слід також відмітити активну участь вихованців  у районних святах до Дня захисту дітей. Учням молодших класів району показані вистави: «Літо-літечко прийшло», «За мотивами казок братів Грімм», «Свято казки», «У пошуках торбинки сміху», «Качечка Крячечка». З метою національно-патріотичного виховання підростаючого покоління театральний колектив «Пролісок» підготував театралізовану концертну програму «Дякую, мій воїн захисник!» для військовослужбовців військових частин в с. Обіточне Чернігівського району Запорізької області та м. Бердянськ. Проведений театралізований святковий концерт «Для мам та бабусь», присвячений Міжнародному жіночому дню. На шкільних святах «Проліском» представлені різноманітні сценки: «Класна дама», «Про Стецька», «Лист з минулого», «Квіти для матусі», «Як Стецько собі наречену вибирав». Виконуються гуморески П. Глазового, В. Моруги та ін.., уривки із поем Т.Г.Шевченка «Катерина» та «Княжна», ремінісценція п’єси Михайла Старицького «Сватання на Гончарівці» — «Сватання у Чернігівці», флешмоб «Перлина Україна», прозові оповідання І. Мацко «Дивна подруга» та «Кошеня», Я. Стельмаха «Нахаба», уривок «Циганської поеми» Л. Костенко «Папуша», уривки комедії М. Старицького «За двома зайцями» та багато іншого.  

          Вміло поставлена робота театрального колективу має допомогти виховати розвинену особистість з високими духовними та фізичними якостями. Дуже важливо пам’ятати кожному, що саме під покровом богині Мельпомени народжується високе творіння. Адже театр володіє великою силою. Він виховує розум глядачів через серця. Шкільний театр, звичайно, має свої особливості. Він різниться від професійного тим, що, перш за все, виховує самих учасників сценічних видовищ, служить для розвитку їх творчих сил.

        У центрі уваги кожна дитина. На заняттях відбувається знайомство з основами драматизму і акторської майстерності, обговорюється творчість знаменитих (улюблених) акторів, вивчається історія костюмів і значення декорацій, предметного оточення у виставі. Враховуючи жанр постановок, музичне шоу, велика увага приділяється пластиці, танцям, виразності рухів. І тут з'являється можливість у дітей, які мають досвід у заняттях в хореографічних колективах, брати участь у процесі постановки танців.  Робота починається задовго до показу, оскільки вони повинні якісно записати необхідні музичні фрагменти, продумати шумові і світлові ефекти. Силами дітей і батьків створюються декорації до вистав, костюми, випускається театральна програмка. Подібна співучасть в процесі сприяє підвищенню авторитету учасників вистави, робить   театральну постановку своєю власною для кожної дитини. Вся школа - і діти, і батьки, і педагоги чекають з нетерпінням прем'єри шкільного спектаклю.    Участь у театральних постановках, безсумнівно, впливає на формування смаку, прилучає школярів до світу прекрасного, знаходить позитивний відгук у їхніх душах. Граючи і виконуючи різні ігрові ролі, діти вчаться бачити події з різних позицій, враховувати дії та інтереси інших, дотримуватися норм і правил. Нам особливо близькі слова Т.І. Баєва: "Виховання має забезпечити гармонію людини із собою через визначення нею гармонії з іншими: суспільством, природою, людською діяльністю". Цілком очевидно, що розвиток особистості обумовлено розвитком всіх інших особистостей, з якими вона перебуває у прямому чи непрямому спілкуванні.. А якщо це так, то стає зрозумілим, що дитина має шанс стати самодостатньою, конкурентоспроможною особистістю, здатною адаптуватися до нових економічних умов, що має можливість самовизначення, самовиховання, поліпшення духовного і морального клімату, сприйнятливою до пропаганди здорового способу життя, збереженню культурних і національних традицій.

       В.А.Сухомлинський писав: "Для того щоб людина могла сприймати красу, вона повинна сама навчитися її творити”.

       Участь дитини у діяльності шкільного театру – запорука того, що вона вчитиметься відчувати і сприймати прекрасне, творитиме його, а, згодом, вдосконалюватиме себе у відповідності із законами краси.

      Діти в шкільному театрі привчаються розуміти прекрасне і творити його власними руками. Ця робота надає дітям можливості реалізувати свої творчі здібності, адже театру потрібні талановиті актори і співаки, гримери і костюмери, декоратори, навіть знавці музики та комп’ютерної справи.

      Наш театр допомагає сором’язливим повірити у власні сили, здібним – розвити свій талант, а "проблемним” – відчути свою значимість і потрібність для колективу; відчути радість від того, що вдячні глядачі так само захоплено аплодують тобі, як і шанованим відмінникам. Театр робить диво з дітьми: і це не тільки вміння поводитись на сцені, вдосконалення навичок виразного читання, це, перш за все, виховання творчого ставлення до справи. Як відрадно спостерігати, коли в житті сором’язлива дівчинка береться за роль жорстокої чарівниці Гінгеми, як старанно працює вона над жестами, мімікою, силою та тембром голосу, самостійно, творчо придумує мізансцени.

      Вміло поставлена робота театрального колективу має допомогти виховати розвинену особистість з високими духовними та фізичними якостями. Дуже важливо пам’ятати кожному, що саме під покровом богині Мельпомени народжується високе творіння. Адже театр володіє великою силою. Він виховує розум глядачів через серця. Шкільний театр, звичайно, має свої особливості. Він відрізняється від професійного тим, що, перш за все, виховує самих учасників сценічних видовищ, служить для розвитку їх творчих і креативних  сил.

        Ви прийшли в театр. І цей театр створили для Вас Ми. Ми, чиї імена ви можете прочитати в пропонованій програмі. І, звичайно ж, в самому кінці вистави, вам будуть поіменно представлені всі учасники - все Ми. гримери, костюмери, актори. І всім нам будуть адресовані оплески залу, кожному - особисто. Тому що ім'я кожного учасника має бути оголошено публічно, і нехай представлення всіх учасників буде довгим. Нехай це не прийнято в професійних театрах, але тут, у школі - це дуже важливо, тому що це імена тих, хто створив Наш театр, у Нашій школі, потрібний всім. Тим, хто прийшов сьогодні дивитися, а завтра вийде на цю сцену, щоб після із завмиранням серця почути: "Сьогоднішній спектакль нашого театру для вас підготували і зіграли..."

 

1

 

doc
Додано
15 червня 2021
Переглядів
2106
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку