КЗ «Нікопольський фаховий медичний коледж» ДОР»
Стаття
«Симптоми і наслідки геморагічного синдрому у дітей»
Підготувала: викладач Лариса СИТНИКОВА
Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії професійної підготовки №2
Протокол від «____» _______2024 р. № ___
Голова циклової комісії ______ Тетяна ЖУРАВЛЬОВА
Нікополь – 2024
Геморагічні діатези з'являються при змінах у ланках гемостазу (таких як ураження судинної стінки) і виникають при стані підвищеної кровоточивості як дитячого організму, так і дорослого.
Що таке геморагії
У медицині мимовільне витікання крові з судин на будь-якій ділянці тіла носить назву геморагії. Даний патологічний синдром проявляється у пацієнтів у відповідь на зовнішній вплив або при наявності внутрішніх захворювань. Геморагічна хвороба виникає через пошкодження цілісності стінок судин, зменшення кількості тромбоцитів, порушення коагуляційного гемостазу. При цьому кров витікає за межі кровоносної судини через пошкоджену зону. Види аномалії залежать від того, в якій частині тіла вона проявляється.
Геморагічний синдром характерний для таких захворювань
Серед форм геморагічних хвороб виділяють спадкові та набуті порушення гемостазу. Останні пов'язані з багатофакторними порушеннями системи згортання крові (наприклад, гострий синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання), ураженням кровоносних судин дисметаболичного, імунного, токсикоінфекційного,імунокомплексного походження, аномаліями адгезивних білків плазми крові, ураженням тромбоцитів і мегакаріоцитів. Спадкові геморагічні захворювання обумовлені:
- - патологіями факторів згортання крові;
- спадковим порушенням гемостазу;
- - генетичними структурними змінами судинної стінки.
Геморагічні діатези у дітей
Через нестачу вітаміну К може розвиватися геморагічний синдром новонароджених, серед ознак якого виділяють: геморагічні шкірні висипання, пупкові кровотечі. Може статися кишкова кровотеча або внутрішньомозковий крововилив. Причиною виникнення геморагій у новонароджених може бути прийом під час вагітності матір'ю ліків:саліцилатів, фенобарбіталів або антибіотиків. Геморагічна хвороба у дітей виникає при:
- неопластичному ураженні сполучної тканини;
- тромбоцитопенії;
- коагулопатії;
- вазопатії;
- гемофілії.
Геморагічні захворювання – класифікація
У медицині описано такі типи геморагічних синдромів: гематомний, петехіально-плямистий, змішаний, синячково-гематомний, васкуліто-пурпурний, ангіоматозний. Перераховані види відрізняються характером прояву, причинами. У кожному окремому випадку необхідно дотримуватися індивідуальної тактики лікування.
Гематомний тип зумовлений хронічною генетичної кровоточивістю. Ця важка хвороба на ґрунті зниженого згортання проявляється у пацієнта у вигляді хворобливих відчуттів при крововиливах у суглоби (гемартрози), порушенням функції опорно-рухової системи. При травмі внутрішні гематоми утворюють у м'яких тканинах із-за чого і виникає біль.
Петехіально-плямистий тип по-іншому називається синячковим із-за зовнішніх проявів на тілі у вигляді синців,. З’являється при порушеннях згортання крові (дефіциту факторів згортання, гіпо - і дисфібриногенемії), тромбоцитопатії і тромбоцитопенії (тромбоцитопенічна пурпура).
Мікроциркуляторно-гематомна, або змішане синячково-гематомна кровотеча розвивається при наявності в крові імунних інгібіторів факторів IX і VIII, передозуванні тромболітиків і антикоагулянтів, ДВЗ-синдрому, хвороби Віллєбранда, тяжким браком факторів протромбінового комплексу і фактора XIII. Зовні цей тип захворювання проявляється через петехіально-плямисті шкірні геморагії, гематоми великих розмірів в заочеревинній області та стінці кишечника, петехіальним шкірним висипом.
Симптомами васкуліто-пурпурного типу є шкірні висипання червоного кольору (еритема). При захворюванні спостерігаються схильність до кровотеч у кишечнику і запалення нирок (нефрити), імунні та інфекційні васкуліти, ДВЗ-синдром
Ангіоматозний тип розвивається в області артеріовенозних шунтів, ангіом, телеангіоектазій. Для цього типу хвороби характерні геморагії в зоні судинних аномалій і наполегливі кровотечі постійної локалізації.
Патогенез геморагічного синдрому
В якості механізму розвитку геморагічного синдрому і його проявів маємо наступну картину патогенезу:
- при циркулярних розладах;
- зниження нейротрофичної функції центральної нервової системи;
- порушення ангіотрофічної функції тромбоцитів.
Причини геморагічного синдрому
Може розвиватись геморагічна симптоматика при порушення коагуляційного гемостазу,судинних аномаліях, активності ферментів, системи згортання крові, при прийомі лікарських препаратів, що порушують агрегацію тромбоцитів. Фахівці змогли встановити різновид захворювань, при яких великий ризик появи геморагій:
- гепатит;
- онкологія;
- важкі вірусні інфекції;
- цироз печінки;
- недостатність протромбіну в крові;
- гемофілія;
- лейкози;
- васкуліти.
Причини геморагій залежать від первинної або вторинної форми захворювання. Для першої характерна наявність генетичної детермінації: в організмі є дефектний ген, який здатний в будь-який момент викликати геморагічне захворювання. Вторинна форма виникає від пошкоджень стінок судин (при аутоімунному процесі, механічному пошкодженні, запаленні і хімічній інтоксикації), при вторинній тромбоцитопенії, ДВЗ-синдромі, геморагічному васкуліті і дефіциті факторів протромбінового комплексу.
Симптоми геморагічного синдрому
Існує зв'язок між областями локалізації геморагічних діатезів та клінічною картиною, інтенсивністю прояву, специфічністю симптомів захворювання. Ознаки геморагії в порожнині носа проявляються рецидивуючими кровотечами з телеангіоектазій (розширень дрібних судин). Такі прояви симптомів характерні і для геморагій в області губ, в роті, глотці і шлунку. У віці до 30 років і в період статевого дозрівання збільшується частота кровотеч з телеангіоектазій. Серед інших ознак розрізняють:
-розшаровуючі гематоми;
- шкірні прояви;
- запізнювальна кровоточивість;
- зменшена кількість тромбоцитів;
- екхімози поверхневі;
- петехії;
- гемартрози.
Лікування геморагічного синдрому
Від симптомів і причини хвороби у пацієнтів залежить лікування геморагії. В комплексній терапії беруть участь: імуноглобулін, плазмаферез, глюкокортикостероїди. При запаленні кровоносних судин (васкуліти) приймають негормональні імунодепресанти, нестероїдні протизапальні засоби (нпзп), проводять терапію ГКС (глюкокортикоїдну) і намагаються зменшити симптоми запалення. При гемофілії A вводять відсутній фактор VIII, а при гемофілії B – XI.
Серед основоположних принципів терапії виділяють:
- симптоматичне лікування;
- внутрішньовенну ін'єкцію синтетичного аналогу вітаміну К – вікасолу, хлориду кальцію і кислоти аскорбінової;
- при необхідності здійснюють переливання крові, її компонентів (тромбоцитарної, еритроцитарної маси) та плазми;
- прийом ліків, які сприяють зміцненню стінок судин (етамзілат);
- при місцевому лікуванні геморагій показано: сухий тромбін, гомеостатична губка, амінокапронова кислота.
Наслідки геморагічної хвороби
При легкому ступені хвороби і своєчасному лікуванні прогноз захворювання є сприятливим. Проте існують випадки, коли при пізньому виявленні хвороби виникають важкі ускладнення геморагічного синдрому, які можуть призвести до летального результату.
Серед таких наслідків виділяють: масивні внутрішні кровотечі, крововиливи в мозок, порушення серцевої діяльності, надниркової недостатності. У дитини може виникнути гіповолемічний шок, який проявляється зниженням артеріального тиску і температури тіла, слабкістю, блідістю. Щоб не допустити описаних наслідків, необхідно відразу ж, як тільки помітили симптоми, везти дитину на консультацію до педіатра.
Профілактика геморагічного синдрому
Дотримання нескладних профілактичних заходів здатне вберегти від розвитку патологій. Виявити геморагічну кровотечу допоможе аналіз крові, а знизити ризик його появи можна, якщо:
Бережіть своїх дітей та виконуйте рекомендації лікаря!
1