УДК 377.3:172.15

Тематичний розділ. Методично-педагогічні інновації із загальноосвітньої підготовки.

О. А. Байдак

викладач фізичного виховання, спеціаліст вищої категорії, старший викладач вище професійне училище № 11 м. Вінниці М. М. Марченко

викладач фізичного виховання, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист, керівник фізичного виховання

вище професійне училище № 11 м. Вінниці

 

СТАНОВЛЕННЯ СВІДОМОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ЗАКЛАДІВ

ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ В ПРОЦЕСІ

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Анотація. У статті розглянуто місце національно-патріотичного виховання в сучасному навчальному закладі. Висвітлено важливість формування вмінь у підлітків особистісної ідентифікації зі своєю нацією, віри в духовні сили та майбутнє країни, волі до праці на користь народу; усвідомлення моральних та культурних цінностей; знання історії, звичаїв, обрядів, символіки країни; національної гідності. 

Ключові слова: фізичне виховання, національно-патріотичне виховання, компетентність, толерантність

O. Baidak, M. Marchenko. FORMATION OF CONSCIOUSNESS OF EDUCATORS OF PROFESSIONAL (VOCATIONAL AND TECHNICAL)

EDUCATIONAL    INSTITUTIONS    IN    THE    PROCESS    OF    NATIONAL-

PATRIOTIC

Abstract. The article considers the place of national-patriotic education in a modern educational institution. The importance of developing skills of adolescents' personal identification with their nation, faith in the spiritual strength and future of the country, the will to work for the benefit of the people; awareness of moral and cultural values; knowledge of history, customs, rites, symbols of the country; national dignity.

Key words: physical education, national-patriotic education, competence, tolerance

Моє завдання разом з близькими друзями 

− це навчити себе і інших тому, що успіх країни  починається з твого успіху... Важливо, щоб ціле  покоління почало думати по-іншому. 

І …. ми будемо мати дуже багато.

Святослав Вакарчук

Вступ. Найвищою цінністю на Землі є людина. Виховання людини, формування особистості є невід'ємною частиною культури суспільства. Українська держава ставить на порядок денний надзвичайно важливе і невідкладне завдання - виховання справжнього патріота рідної землі із сформованою громадською компетентністю. 

У зв'язку із ситуацією в країні значно зростає роль військової підготовки у стінах навчального закладу, який безпосередньо (а в більшості випадків - раз у житті) дає молоді знання і вміння, пов'язані з їх майбутньою військовою діяльністю. Набуті в закладах освіти військові знання та навички визначатимуть рівень спроможності виконання конституційного обов'язку громадянином України щодо захисту Вітчизни.

Саме навчальні заклади є єдиним центром з підготовки всіх без винятку юнаків (незалежно від того, будуть вони призвані на строкову військову службу чи ні в мирний час) та більшості дівчат до захисту Вітчизни. В цій ситуації надзвичайно зростає роль предмета «Захист Вітчизни» як складової частини військово-патріотичного виховання, яка повинна бути спрямована на підготовку юнаків у теоретичному, практичному, фізичному і психологічному плані до майбутньої військової діяльності.

Революційні зміни у листопаді 2013 - березні 2014 р., війна на Сході країни продемонстрували готовність молодого покоління відстоювати національні цінності, українську державність, орієнтацію на фундаментальні орієнтири світової цивілізації; засвідчили виховання української молодої людині в дусі толерантності і поваги до інших національних спільнот і релігійних конфесій, бажання долучитися до сім'ї народів, які творять спільний європейський дім.

Побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру, виховання ціннісного ставлення до соціального оточення та самої себе, національно свідомого, високоосвіченого, життєво компетентного, толерантного громадянина-патріота, здатного до саморозвитку та самовдосконалення, відповідального перед своєю нацією.

Мета статті – висвітлити важливість та необхідність національнопатріотичного виховання для формування національно-патріотичної свідомості, а саме: особистісної ідентифікації зі своєю нацією, віри в духовні сили та майбутнє країни, волі до праці на користь народу; усвідомлення моральних та культурних цінностей; знання історії, звичаїв, обрядів, символіки як всієї країни так і її регіонального різноманіття.

Головною домінантою національно-патріотичного виховання молоді є формування в особистості ціннісного ставлення до суспільства, держави та самої себе; відчуття свої належності до України, усвідомлення єдності власної долі з долею своєї країни; активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції.

Актуальність роботи полягає у тому, що на уроках фізичної культури та предмету «Захист Вітчизни» викладач повинен сприяти вихованню у підлітків почуття патріотизму, формування особистості на засадах духовності, моральності, толерантності, забезпечення створення умов для фізичного розвитку, а також свідомого ставлення здобувачів освіти до здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад у молоді.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розробкою та втіленням патріотичного виховання на уроках фізичної культури та предмету «Захист Вітчизни» стали роботи таких науковців як Каюков В.І, Кузь В.Г., Вишневський О., Руденко Ю.Д., Сергійчик З.О. 

Викладачами фізичного виховання та предмету «Захист Вітчизни» вищого професійного училища № 11 м. Вінниці в процесі реалізації механізму технології формування патріотичних рис і якостей особистості передовсім звертається увага на добір методів навчально-виховної діяльності, які стимулюють процес засвоєння важливих для цього знань, формування національно-патріотичної свідомості щодо вияву активної громадянської позиції в практичній діяльності. Для цього використовуються пізнавальний, емоційно-почуттєвий, операційнодіяльнісний методи.

В процесі освітньої діяльності нами було визначено, що застосування на уроках рухливих та народних ігор, розваг, естафет, козацьких забав, спортивних ігор сприяють вихованню патріотичних почуттів, моральних та фізичних якостей, формують свідомого громадянина України.

Ігри, що сформувалися під впливом національно-визвольних війн, які містять у своїх історичних сюжетах бойовий і патріотичний характер, є справжньою школою національного виховання. Вони закладають основи любові до своєї історії, до народного війська, виховують почуття патріотизму, людської гідності. 

Важливою ланкою у підготовці молоді до свідомого життя вже давно стала позакласна та позаурочна робота. Перевага її полягає, в першу чергу, в відсутності примусу для обов’язкового виконання, необхідності колективного бажання для досягнення перемоги, можливості кожного підлітка прийняти посильну участь. 

В навчальному закладі розроблені та стали традиційними Дні здоров’я, Дні олімпійських та параолімпійських змагань, Дні козацтва. Пропонуємо увазі читача сценарій свята, присвяченого Дню козацтва.

Сценарій спортивно-патріотичного свята «Козацькі розваги», присвяченого Дню козацтва.

Лунають фанфари, виходять ведучі.

В. 1. Доброго дня, дорогі наші викладачі, майстри, гості та учасники гри.

В. 2. Ми раді вітати вас у цьому залі.

В. 1. Уже стало традицією до Дня козацтва проводити у нашому училищі серед юнаків «Козацькі розваги».

В. 2. Із давніх-давен наш народ умів захищати свою землю. Її сини-воїни демонстрували зразки мужності, звитяги на полях битв із ворогами. Невмирущою славою покрили свої знамена козацькі полки Запорізької Січі у визвольній боротьбі під проводом Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Івана Сірка, Северина Наливайка, Петра Сагайдачного. І не вина українських воїнів у тому, що доводилось століттями їм проливати кров за інтереси поневолювачів. Але й у таких умовах вони проявляли мужність, звершували подвиги, якими захоплювався і продовжує дивуватись світ!

В. 1. Ось і сьогодні ми зібралися для того, щоб привітати всіх зі святом Пресвятої Богородиці – заступниці українського козацтва та провести конкурсну програму для майбутніх воїнів. Із Днем козацтва вас!

В. 2. Народна мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити сама себе не може.

В. 1. Тому це – святий обов’язок тих, хто на ній живе, хто користується всіма її благами і дарами.

В. 2. Ви, як майбутні воїни, повинні мати хорошу спортивну підготовку. Тож подивимось, чи не відсирів порох у порохівницях. Чи достойна росте зміна?

В. 1. У сьогоднішніх змаганнях, які проходять під гаслом: «Роби з нами, роби як ми, роби краще нас», приймають участь дві команди: збірні І- ІІІ курсів та груп ТУ. Вони продемонструють свої знання з історії українського козацтва, силові якості, кмітливість та спритність.

В. 2. Боротьба буде нелегкою. Адже за правилами змагань в переможці вийде та команда, яка отримає більшу кількість балів.

Оцінювати та слідкувати за змаганнями буде журі у складі…..

В. 1. Тож побажаємо успіху і перемоги усім учасникам змагань. Запрошуємо команди зайняти свої місця.

(Під звуки маршу команди стають на відведені місця).

В. 1. Команди – на старт (команди шикуються на лінії старту). Молодь на свята народного календаря під час народних ігор змагалась на спритність, силу, винахідливість. Тож давайте побачимо, якими є наші учні.

Конкурс «Павучок»

(ведучий оголошує суть естафети, а команди шикуються і змагаються)

Учасник в положенні упор руками назад, ноги вперед пересувається з баскетбольним м’ячем на животі до орієнтира і назад, передає естафету другому і так уся команда. Яка команда швидше закінчить естафету, отримує – 2 бали, друга – 1.

В. 2. Світлий бік характеру запорізьких козаків – це їх добродушність, безкорисливість, щедрість, схильність до щирої дружби, висока любов до особистої свободи, повага до старших, простота, поміркованість, винахідливість у домашньому побуті.

В. 1. До сторонніх людей запорізькі козаки завжди були гостинними і привітними, чесними навіть із ворогами православної віри.

В. 2. На війні козак відзначався розумом, хитрістю, вражав ворога великою відвагою, дивовижним терпінням і здатністю терпіти нестатки й жах смерті. А чи відважні, спритні наші учасники, ми зараз перевіримо?

Естафета «Удвох на трьох ногах»

Два учасники від кожної команди зв’язують ближні ноги скакалкою, біжать оббігаючи орієнтир, розв’язують скакалку і передають іншим двом учасникам. Умови суддівства ті ж самі. 

Слово журі

В. 1. Для того, щоб налякати ворога, запорожці нерідко самі поширювали неймовірні чутки про свою силу й непереможність, змушуючи й інших вірити у це. 

В 2. Серед них завжди були такі, котрих ні вогонь, ні вода, ні шабля, ні звичайна куля, крім срібної, не брали. Вони могли відмикати замки без ключів, плавати човном по підлозі, як по морських хвилях, брати голими руками розпечені ядра, жити на дні ріки та інше.

В. 1. Багато розповідали запорожці про силу своїх богатирів. Був у них такий силач: коли він причащався, то четверо чоловік мусили підтримувати священника, щоб той не впав від одного богатирського подиху. Так! Богатирі були такі, яких ніде не зустрінеш! А чи є богатирі серед вас? От ви зараз і покажете свою силу і непереможність.

Змагання силачів

По 3 учасники від команди. Два піднімають гирі (16 кг.) і один (24 кг.), кількість разів у сумі.

В. 2. Ще до недавнього часу тема козаччини, взагалі історія виникнення Запорізької Січі, приховувалася і замовчувалася. Лише кілька десятків років тому ми відчули дух козацький на сторінках періодичних видань, у книгах істориків та письменників, які з’являються й миттєво зникають із полиць книжкових крамниць.

В. 1. Багато людей чимало зробили, щоб відкрити козацькі скрині, і тепер прагнуть дати кварту чистої джерельної води зі струмка козацької криниці.

В. 2. А чи ж були у козаків скрині? Дійсно, кожному відомо, що у козаків, насамперед, був кінь стрімкий, шабля гостра, шаровари червоного кольору…

А що ще ви знаєте про козаків? Давайте-но пригадаємо історію…

Конкурс «Перевір свою кмітливість»

Кожна команда по черзі отримає по 3 запитання з 4-ма варіантами відповіді з історії українського козацтва. Правильна відповідь -1 бал. В. 1. Що ж, з історією у вас все гаразд. Молодці!

В. 2. Як свідчить літопис, слабку людину січове товариство ніколи не брало в старшини. Навпаки, ватажка вибирали серед сильних людей. Таким могутнім вождем був Іван Підкова, гетьман низових козаків, який був такої міцної породи, що легко гнув підкови. Добрий фізичний розвиток мали Петро Сагайдачний, Іван Мазепа, Богдан Хмельницький. 

Побачимо, хто з наших капітанів має кращий фізичний розвиток. 

Згинання і розгинання рук в упорі від підлоги.

Слово журі.

В. 1. Запорожець не знав ні «соб», ні «цабе», тому був здоровим, вільним від хвороб, умирав більше на війні, ніж у дома. Тепер народ слабкий і недовговічний: як 90 років прожив, то під собою і стежки не бачить, а в давнину у 100 років тільки в силу вбирався, тому запорожці жили довго і весело.

А молодці які були.

А зараз естафети:

1)                      Хокей – ведення волейбольного м’яча гімнастичною палицею до орієнтира і назад.

2)                      Ведення баскетбольного і футбольного м’яча.

3)                      Переправа – учасник переставляючи дощечки проходить дистанцію вперед і назад.

4)                      Вершники – 2 учасники по черзі несуть один одного.

5)                      Перенесення ракетками м’яча.

6)                      Чехарда – уся команда стрибає один через одного.

Слово журі.

В. 2. Про хоробрість запорізьких козаків нічого й говорити! Великі вони були вояки, страшні. На війні запорожці мало дорожили життям і вмирали в боях, як справжні лицар.

В. 1. Темними сторонами характеру козаків було те, що багато хто з них любив похвалитися своїми бойовими подвигами, похизуватися своїм одягом, збруєю та зброєю. Крім того, запорожці відзначались легковажністю й непосидючістю. Ще більше відзначались вони своєю безтурботністю й лінощами. 

В. 2. Але в тім, ми сьогодні не будемо зупинятися на цих темних сторонах козацького характеру. Нам важливо, щоб ви запам’ятали оті інші його сторони і виховували їх у собі, відшліфовуючи та вдосконалюючи. А чи ж справді ви є нащадками своїх дідів-прадідів, славних козаків українських? Ось це ми зараз перевіримо!

Конкурс «Перетягування канату».

Приймає участь вся команда.

В. 1. Ну що ж, ви чесно і завзято змагались між собою. І показали що ви можете бути справжніми нащадками славних запорізьких козаків.

В. 2. Ви з гідністю пройшли всі випробування, натхненно виконували такі нелегкі завдання, і нам залишилось визначити і назвати найдостойніших.

В. 1. Слово надається журі, яке оголосить результати змагань і назве переможців.

(Журі оголошує результати за останні конкурси, потім остаточні, називає команду, яка перемогла) .

Нагородження переможців і учасників.

В. 2. Наш вечір наближається до кінця. Але свято не закінчується. Ми ще раз вітаємо вас, наші воїни, незрадливі сини Вітчизни. Саме вам продовжувати естафету героїзму і мужності у справі захисту мирного сьогодення і нашого майбутнього. А високе усвідомлення священного обов’язку нехай кожному додасть святковості!

В. 1. Нехай над нашою державою небо буде тільки мирним, а всі перемоги здобуватимуться у праці, навчанні, натхненні! Щастя вам. Добра, радості, здійснення усіх ваших мрій! 

В. 2. А зараз запрошуємо учасників змагань і вболівальників скуштувати справжній козацький куліш.

Висновки. Проблема національно-патріотичного виховання має бути у центрі уваги педагогів, тому необхідно сприяти формуванню патріотичності кожної особистості. Варто звернути більшу увагу на заходи патріотичного виховання (спрямування) у ЗП(ПТ)О та активно залучати до них здобувачів освіти, адже навчальний заклад виступає джерелом не тільки знань, а й зміни стилю свідомості, поведінки та мислення сучасного молодого покоління. Важливо не просто виховувати молодь, яка матиме певні знання, уміння та навички, необхідні для майбутньої професійної діяльності, а й патріотично налаштовану особистість, яка здатна активно діяти у суспільстві.

Слід визначити, що такі чинники, як мова, традиції, звичаї, обряди історичне минуле, правова обізнаність, дотримання принципів народності, поінформованість щодо сучасної ситуації в країні відіграють важливу роль у вихованні громадянина-патріота та сприяють ефективності процесу патріотичного виховання учнівської молоді в умовах навчального закладу

 

 

 

 

             Перевірила                                 А. Степанківська