Стаття "Стрес та його репутація"

Стрес та його репутація

У сучасному суспільстві слово «стрес» стає невід'ємною частиною повсякденної лексики. Створюється відчуття, що весь світ перебуває в стресовому стані.

Всім нам відоме ім’я канадського психолога Ганса Сельє як розробника теорії про стрес. Якщо Г.Сельє говорив про стрес як механізм адаптації до холоду, голоду, спеки, то у сучасному світі мова йде про адаптацію до психологічних впливів та непередбачуваних подій.

Сьогодні ми говоримо про стрес через передбачувані події, в яких нас оцінюють. Іспити, конкурси, ЗНО – це завжди стрес. Випускникам, наприклад, цілий рік, ледь не кожного дня, нагадують про важливість складання цього тесту. Нагадують батьки, які хочуть, аби діти вчились у престижному виші, нагадують вчителі, яким потім треба відзвітувати по рейтингах школи. Та й самі учні не хочуть перед однокласниками виглядати в поганому світлі.

Як же ми, люди, відчуваємо себе в ситуації оцінювання?

Пригадайте, будь ласка, як ви себе відчуваєте, коли проводите, наприклад, відкритий захід і ваші професійні компетенції оцінюють колеги, адміністрація. Або на курсах підвищення кваліфікації проходите тестування, яке перевіряє рівень вашої обізнаності. Які емоції переважають?

Пригадайте, як ви у свої шкільні часи реагували на участь у подібних заходах. Пропонуємо лише декілька питань для саморефлексії, щоб емоційно наблизитися до ситуації оцінювання.

Ці 5 питань ставили нашим дев’ятикласникам та одинадцятикласникам. Всього 187 учнів. Приблизно однакова кількість учнів 9-х та 11-х класів.

Вчора в Телеграм запропонували колегам відповісти на ці ж 5 питань. Відгукнулося 48 психологів. Дякую вам. Хто вчора не встиг, то пропонуємо сьогодні усно для себе дати ці відповіді.

1. Перед вами сім основних емоційних станів людини:

•              здивування,
•              щастя,
•              гнів,
•              сум,
•              відраза,
•              страх,
•              спокій.

Який з цих станів найближчий до понять «іспити, олімпіади, конкурси, ЗНО»?

Як і роботу з іншими параметрами особистості, питання про стрес і ЗНО бажано починати з діагностування особливостей наявного стану. Наші респонденти відповіли наступним чином:

ПСИХОЛОГИ

•                страх – 85%
•                здивування – 8%

УЧНІ

•                  більше половини учнів із поняттями «іспити, олімпіади, конкурси, ЗНО» пов’язує такий емоційний стан як страх (52%),
•                  понад чверті (27%) – спокій,
•                  кожен п’ятий (21%) – сум.
•                  найрідше дев’ятикласники та одинадцятикласники відчувають щастя та гнів – по 7%.

 Отже, найбільш виражений страх.

 2. Якими психічними та соматичними проявами супроводжувались у вас такі життєві ситуації як іспити, олімпіади, конкурси, ЗНО:

1) станом психічного напруження;

2) роздратуванням;

3) відчуттям спустошення;

4) головним болем;

5) слабкістю;

6) спазми в животі;

7) порушення сну;

8) прискорене серцебиття;

9) інше.

Результати опитування учнів з даного питання наступні:

ПСИХОЛОГИ

•                35% – прискорене серцебиття
•                64% – психічне напруження
•                33% – порушення сну

УЧНІ

•                  Близько третини опитуваних відчувають прискорене серцебиття (37%),
•                  35% – роздратування,
•                  32% – психічне напруження,
•                  у кожного четвертого (25%) порушується сон,
•                  а кожен шостий (16%) відчуває спустошення.

 Всі ці прояви (психічні і соматичні) є ознакою переживання стресового стану.

3. І як же ви рятувалися?

Для подолання стресових ситуацій

ПСИХОЛОГИ використовують

•                музику (29%)
•                спілкування з друзями (63%)
•                смачну їжу 29%)
•                малювання  10%
•                консультацію у психолога (8%)

УЧНІ

•                  музику (66%),
•                  спілкування з друзями (48%),
•                  смачну їжу і сон (по 39%),
•                  найменша кількість схильна знімати напругу малюванням, медитацією (по 9%),
•                  в крайньому випадку звертаються до психолога (1%).

 4. Не буду питати, як ви готувалися до іспитів, олімпіад, конкурсів, ЗНО, але прошу спрогнозувати, як на це питання відповіли наші учні. Які відповіді вони обрали?

 1) регулярно займаюсь самостійно,

 2) займаюсь з репетитором,

 3) не займаюсь додатково, тому що вистачає знань, здобутих на уроках,

 4) не займаюсь додатково, хоча не вистачає знань здобутих на уроках?

А відповідь така:

ПСИХОЛОГИ

•                6% – займаються з репетитором
•                73% – регулярно самостійно готуються
•                13% – не займається додатково

УЧНІ

•                  60% займаються з репетитором,
•                  46% – регулярно самостійно готуються,
•                  п’ята частина учнів не займається додатково.

5. І останнє питання до вашої уваги. Важливе. Учням пропонувалося продовжити речення «Щоб ефективно підготуватися до іспитів, мені потрібно …».

Узагальнивши відповіді учнів, ми з’ясували, що потрібні

ПСИХОЛОГАМ

•                вміння докладати більше зусиль, наполегливості, регулярних занять, позбавитися ліні (33%)
•                вміння ефективно розпоряджатися часом (менше часу сидіти в телефоні, більше часу приділяти самопідготовці) (27%)
•                налаштування на успіх, підтримки близьких (40%)

УЧНЯМ

•                  вміння докладати більше зусиль, наполегливості, регулярних занять, позбавитися ліні (35%),
•                  вміння ефективно розпоряджатися часом (менше часу сидіти в телефоні, більше часу приділяти самопідготовці) (29%),
•                  кожен п’ятий потребує впевненості, налаштування на успіх, підтримки близьких (22%).

Отже, учням бракує підтримки, наполегливості та вміння ефективно розпоряджатися часом.

З якою метою ми проводили таке опитування?

Щоб виявити, в якому напрямку слід працювати психологу, вчителям та батькам учнів, яких очікує ЗНО.

По-перше, робота з тривожністю, адже через ЗНО у 52% виникає страх.

По друге, підвищувати рівень психологічної культури учнів. Як видно з опитування наші респонденти для подолання стресу, щоб не зашкалювали такі симптоми як прискорене серцебиття, роздратування та напруження, в основному користуються засобами житейської психології: музика, спілкування з друзями, смачна їжа. Отже, є потреба розширювати репертуар тих засобів, якими вони користуються, за рахунок психологічних прийомів. Сьогодні ми будемо далі про них детально говорити.

Наступна проблемна зона, яку ми виявили в результаті опитування і воно потребує нашої уваги – це те, що 20% учнів не готується до іспитів, тобто не займається додатково. І ми розуміємо, що треба працювати в напрямку розвитку самосвідомості учнів: вести бесіди, які допомогли б усвідомити учням значення іспитів та ЗНО та наслідків, бесіди, які б нагадали про особливості пам’яті – як важливо пригадувати, повторювати, писати шпаргалки.

І, нарешті, в останньому питанні ми з’ясували, що дітей треба навчати тайм-менеджменту, розвивати волю та наполегливість і, звичайно, підтримувати, налаштовувати на успіх.

І тут буде доречно поговорити з дітьми про репутацію стресу, розповісти про його механізм, звернути увагу на те, що стрес не можна розглядати однозначно негативно або позитивно.

Дійсно, якщо глибше зануримося в учіння Г.Сельє про стрес, то виявимо, що він розглядає стрес як можливість  організму реагувати на нові подразники, на нові обставини. При цьому зростають ресурси для подолання нових обставин. Це фізичні ресурси:

• викид адреналіну з наднирників (організм надає стимул серцево-судинній системі);
• реакція з боку імунної системи (відбувається загартування, тренування організму);
• зміни метаболізму (прискорення обмінних процесів).

І це корисно. Ці процеси покращують можливість організму реагувати під час стресу. Проте вони не безкінечні. Коли людина знаходиться в такому стані півроку чи рік – це вже дестрес, тобто постійний стрес. Тоді погіршується пам'ять, розсіюється увага, починаються переїдання чи недоїдання. При тривалому стресі організм виснажується.

Доречно буде згадати три стадії стресу.

На першій стадії стрес призводить до розкриття адаптаційних резервів та ресурсів організму,  на другій – організм активно справляється зі стресом, а на третій відбувається виснаження резервів організму.

Давайте поглянемо чим ця інформація може бути корисною для нас. На першій стадії можемо сконцентруватися на тому, на що ми можемо вплинути (наприклад, на рівень наших знань з предмету та процедури проведення ЗНО), оцінити складність завдання та можливі варіанти дій. На другій – рухаємося до мети. При цьому слідкуємо за тим, чи є ще сили продовжувати рух, чи вже пора підзаряджатися, щоб залишатися продуктивними та уникати стадії виснаження. Якщо ж відчуваємо виснаження, час дати організму можливість відновитися.

Важливо розуміти, оптимальними у житті людини є не повна відсутність стресу, а його прийнятний для нас рівень і обмеженість дії стресу у часі. Бо стрес – це наша енергія і внесок у нашу мотивацію до дії! І лише ми вирішуємо як цю енергію використати. Тобто, ми можемо боятися і нічого з цим не робити, а можемо використовувати нашу життєву енергію, яку відчуваємо у відповідь на стрес, для того, щоб підготуватися до іспитів.

Закон Єркса – Додсона в психології стверджує, що існує певний оптимальний рівень стресу, при якому діяльність виконується найкраще для даної людини, в конкретній ситуації. Причому, чим складніше завдання, тим менший рівень стресу буде оптимальним.

Як же керувати стресом?

І як жити у стресі, щоб не зламатися від емоційних навантажень?

Як отримувати задоволення від стресу?

Як розвиватися у стресі?

Один з важливих принципів протидії стресу – позитивні емоції. Вони лежать в наступних трьох площинах:

1. задоволення основних фізіологічних потреб – їжа¸ сон, фізична активність;
2. наявність задоволення в сімейному житті, в партнерському (для дітей це наявність теплих стосунків в родині);
3. дозований успіх у тих сферах, які є для людини значущими (робота, навчання, хобі тощо).

На цьому й будується здоров’я.

Наостанок наведу думку доктора медичних наук, завідувача кафедри психосоматичноі медицини та психотерапії медико-психологічного факультету Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця Олега Чабана: «Настрій собі треба створювати самому! На твій настрій ніхто не буде працювати!». Пропоную у своєму світогляді, у власній картині світу культивувати цю ідею та сіяти її у свідомості наших учнів.