Стаття "Сучасний стан вищої освіти Німеччини"

СУЧАСНИЙ СТАН ВИЩОЇ ОСВІТИ НІМЕЧЧИНИ

Система вищої освіти  знаходиться в процесі модернізації. Велике значення набувають порівняльні дослідження якості освіти, які допомагають відслідковувати зміни, коригувати напрямки реформ і планувати подальший успішний розвиток освіти.

   Німеччина одна з перших підписала Болонську угоду про реорганізацію системи вищої освіти і є прикладом ефективної та добре проведеної модернізації вищої освіти.

   На сьогоднішній день одним із репрезентативних моніторингів є Академічний рейтинг університетів світу (ARWU), який з високою часткою об'єктивності дозволяє оцінити якість вищої освіти в міжнародному контексті і визначити проблеми, які обумовлюють її непродуктивність. Щороку понад 1200 університетів входять в рейтинг ARWU, і 500 кращих публікуються.

   Система вищої освіти Німеччини включає більше 440 вузів. Її основу складають університети і спеціалізовані (професійні) вузи. Поряд з ними існують педагогічні, теологічні вузи, вищі школи управління, мистецтв. Німецькі вузи є переважно державними; лише в останні роки було створено кілька приватних університетів. Університетська освіта націлена на підготовку всебічно розвиненої людини, що володіє широким кругозором професіонала.

   У німецькій системі вищої освіти є університети трьох категорій. До першої відносяться створені в епоху Середньовіччя класичні університети - Гейдельберг, Фрайбург, Тюбінген та ін. Тут, поряд з новими, традиційно сильні філософський, медичний і теологічний факультети. До другої категорії відносяться перетворені в університети колишні галузеві вузи. Це - технічні університети Аахена, Ганновера, Дармштадта, Мюнхена, Штутгарта та інших міст. У третю категорію включені нові державні і приватні університети, відкриті близько 40 років тому в Бохумі, Білефельді, Констанці, Регенсбурзі, інших містах.

    Система вищої освіти ФРН представляє різні типи вищих навчальних закладів, які здатні задовольнити потреби кожного студента.

   Hochschule - це ВНЗ, як правило, гуманітарної спрямованості.

   Інший тип вищого навчального закладу - Fachhochschule - на українську мову можна перекласти, як університет прикладних наук або вища спеціальна школа. Особливістю Fachhochschule є тісний зв'язок між теорією і практикою. Вони готують висококласних фахівців для окремих галузей, як правило, це - інженерна справа, управління бізнесом, дизайн і соціальні спеціальності.

   Universität - крупніше, ніж Hochschule і Fachhochschule. Кількість факультетів і предметів, що вивчаються може бути дуже велике (до 400). Тут студенти займаються суто науковою діяльністю, тут проводяться фундаментальні і прикладні дослідження. В університеті представлені такі області знання, як медицина, природні, технічні та гуманітарні науки, правознавство, теологія, економіка, соціологія та аграрні науки. Широкий вибір предметів в рамках одного факультету дозволяє отримати міждисциплінарна освіта і спеціалізуватися на різних аспектах дослідження.

   Technische Universität - університет технічної освіти. Там детально досліджуються окремі сфери науки: хімії, фізики, машинобудування, електроніки, електротехніки, матеріалознавства і т.п.

   Існує також ряд спеціалізованих вищих навчальних закладів. Наприклад, педагогічні училища, теологічні школи, художні та художньо-музичні школи, школи кінематографії і т.п.

    У Німеччині проголошений принцип «академічної свободи», згідно з яким свобода надана не тільки вузам в питаннях управління, а й кожному студенту. У Німеччині не існує жорсткої системи навчання в загальному обов'язковому порядку. Тобто багато що залежить від самостійності, відповідальності і самодисципліни студента. Студент німецького вузу не відвідує заняття зі своїми однокурсниками, але відповідно до обраної спеціальності та її навчальною програмою складає свій навчальний план і організовує свій час, щоб відповідати загальним вимогам по даній спеціальності, які досить високі.

   Німецькі вищі навчальні заклади побудовані так: спочатку дворічний базовий курс (Grundstudium), який закінчується здачею проміжних іспитів (Zwischenprüfung) або ще так званий переддипломний іспит (Diplom-Vorprüfung). Успішне складання цих іспитів дозволяє на наступному рівні, тобто перейти на дворічний професійний курс (Hauptstudium). Навчання на даному курсі включає в себе поглиблене вивчення дисциплін спеціалізації, триває, як правило, ще 5 семестрів і закінчується випускними або державними іспитами (Staatsexamen) на отримання диплома (Diplom).

   Академічні ступені, які присвоюються німецькими університетами, відрізняються від тих, які прийняті в англомовних країнах. Адже в Німеччині на даний момент паралельно існують дві структури навчання у ВНЗ :

       1. нова дворівнева система бакалавр-магістр;

       2. традиційна навчальна програма з отриманням диплома (спеціаліста) або магістра (Magister Artium).

   Так у Федеративній Республіці Німеччини прийнято видавати диплом про вищу освіту (Diplom), який отримують випускники більшості математичних, природничих, економічних і соціально - наукових факультетів. Найбільш поширена ступінь з присудженням після закінчення навчання на гуманітарних факультетах - магістр (Magister Artium).

        Випускникам вищих навчальних закладів не університетського типу видається із зазначенням типу вузу (Diplom FH).

        Також довчившись на старших курсах університету, студенти можуть отримати університетський диплом :

         - бакалавр (BA - Bachelor) - це перший диплом, який дає базові знання за фахом і методичні навички, а також право на професійну діяльність. Тривалість навчання складає 3-4 роки, для допуску необхідний атестат про закінчену середню освіту (Abitur). Для отримання ступеня бакалавра необхідно набрати в залежності від навчального плану від 180 до 240 кредитних одиниць.

         - магістр (MA - Master) - це другий диплом після 1-2 років навчання (60-120 кредитних одиниць). Початок навчання або відразу після бакалаврату, або після декількох років професійної діяльності. У магістратурі робиться акцент на більш глибоку спеціалізацію і наукову роботу. Магістратура разом з дипломом фахівця є передумовою для допуску до аспірантури.

        Звісно, випускники ВНЗ мають право продовжувати наукову діяльність в аспірантурі (Promotion), яка розглядається в Німеччині як третя ступінь Болонського процесу. Написання дисертації можливо тільки в університетах. Підготовка дисертації, пов'язана з проведенням незалежного наукового дослідження, яка триває від 2 до 4 років після отримання магістерського або еквівалентної ступеня (Diplom / ErstesStaatsexamen / MagisterArtium). Ступінь кандидата наук (Doktor) присвоюється після написання дисертації та успішної здачі усного іспиту або захисту дисертації.

      Отже, розвиток системи вищої освіти в Федеративній Республіці Німеччини, класичному децентралізованому державі, яка об'єднує 16 земель з правом «виключної компетенції» в сфері освіти, відбувався відповідно до історично створених соціально-економічних та політичних умов, які визначали вибір шляхів, сформованих культурною політикою в країні протягом майже 60-ти останніх років. Також не менш істотним фактором були і продовжували залишатися національні німецькі традиції в сфері культури і освіти. Адже на сьогоднішній день Німеччина гармонійно поєднує старі університетські традиції, інноваційні методи управління освітою і науково-дослідну діяльність, що призводить до високої якості освіти.