Стаття “Виховний потенціал уроків української мови: методи та шляхи реалізації”

Педагогічні науки

Ємельянова Валентина Володимирівна

Вчитель української мови та літератури 

Уманська гімназія №11

Уманської міської ради Черкаської області

“ВИХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: МЕТОДИ ТА ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ”

Анотація: у статті досліджується виховний потенціал уроків української мови та способи його реалізації в сучасному навчальному процесі. Розглядаються методи та прийоми, які сприяють формуванню моральних, етичних і духовних цінностей у школярів під час вивчення рідної мови. Особлива увага приділяється інтеграції виховних елементів у різні види мовленнєвої діяльності, розвиткові патріотизму, шанобливого ставлення до культурної спадщини та поваги до мовної різноманітності. У статті наведено практичні рекомендації для вчителів щодо організації навчальних занять з акцентом на виховний компонент, спрямований на формування гармонійної та свідомої особистості.

Ключові слова: виховний потенціал, уроки української мови, мовленнєва діяльність, моральні цінності, патріотизм, культурна спадщина, виховання, формування особистості.

Вступ. Українська мова як невід’ємна частина культурної спадщини народу має не лише комунікативне, а й глибоке виховне значення. Уроки української мови в школі є важливим інструментом формування духовно багатої та свідомої особистості, здатної цінувати свою рідну мову, культуру та історію. Вони сприяють не тільки розвитку мовленнєвої компетентності, а й виховують моральні та етичні якості, формують почуття патріотизму, повагу до інших, розуміння важливості культурної самобутності.

В умовах сучасної школи уроки української мови мають значний виховний потенціал, адже саме на них у процесі опанування мовленнєвих навичок та вивчення мовних явищ учні засвоюють важливі життєві цінності. Через аналіз художніх текстів, вправи на розвиток мовлення та роботу з фольклором учитель може сприяти вихованню в учнів моральної свідомості, етичної поведінки та позитивних рис характеру.

Під час вивчення мовних норм і правил учні також знайомляться з культурою мовлення, що є частиною їхнього духовного розвитку.

Актуальним завданням педагогів є пошук ефективних методів та прийомів, які дозволяють інтегрувати виховні аспекти в уроки української мови, щоб максимально розкрити їхній потенціал. У цій статті розглядаються різні шляхи реалізації виховного потенціалу уроків української мови, обґрунтовуються їх значення та надаються практичні рекомендації щодо застосування виховних методик у навчальному процесі.

Метою роботи є дослідження та обґрунтування способів реалізації виховного потенціалу уроків української мови в сучасному навчальному процесі. Проаналізувати методи та прийоми, які сприяють формуванню моральних, етичних і патріотичних цінностей у школярів під час вивчення української мови, а також розробити практичні рекомендації для педагогів щодо інтеграції виховних елементів у різні види мовленнєвої діяльності для гармонійного розвитку особистості учнів. Уроки української мови, окрім навчання мовним знанням і вмінням, є потужним інструментом виховання особистості, оскільки вони здатні формувати духовні, моральні та культурні цінності у школярів. Виховний потенціал уроків української мови полягає у здатності впливати на світогляд учнів, формувати їхні етичні орієнтири, сприяти патріотичному вихованню, а також розвивати почуття відповідальності за рідне слово, свою культуру та історію.

Одним із ключових аспектів реалізації виховного потенціалу є розвиток мовленнєвої культури. Вивчення норм літературної мови допомагає учням не лише грамотно та логічно висловлювати свої думки, але й виховує повагу до рідної мови та її багатства. Робота над вдосконаленням мовленнєвих навичок сприяє формуванню таких моральних якостей, як стриманість, уміння слухати та враховувати думки інших, ввічливість у спілкуванні. Аналізуючи різні мовні явища, учні пізнають багатогранність української мови, її естетичний і культурний вимір.

Для реалізації виховного потенціалу уроків української мови важливо використовувати різноманітні методи, спрямовані на формування духовно багатої та свідомої особистості. Одним із таких методів є робота з художніми текстами, яка дозволяє учням ознайомитися з найкращими зразками української літератури, зрозуміти її глибину та моральний зміст. Аналізуючи художні твори, учні здобувають можливість відчути красу рідного слова, осягнути його емоційно-естетичне багатство,  засвоїти моральні та етичні цінності, що є невід’ємною частиною духовного виховання.

Особливо важливою є робота з текстами, у яких порушуються питання національної самобутності, історичної пам’яті, патріотизму. Учні, ознайомлюючись з творами українських класиків, вчаться розуміти та цінувати культурну спадщину свого народу, поважати його історію та традиції. На основі таких текстів педагоги можуть проводити дискусії та обговорення, що сприяють формуванню свідомого ставлення до рідної мови та країни. У такий спосіб уроки української мови стають не лише освітнім, а й виховним простором, де розвивається патріотичний світогляд учнів.

Інтеграція елементів народної творчості, фольклору та традицій у навчальний процес є ще одним шляхом реалізації виховного потенціалу уроків української мови. Робота з прислів’ями, приказками, легендами, народними піснями розширює кругозір учнів, знайомить їх з національними особливостями мови та культури, сприяє формуванню почуття поваги до духовної спадщини. Через вивчення фольклору учні пізнають моральні норми, народну мудрість, які передавалися з покоління в покоління, що допомагає виховувати у них гуманістичні цінності та етичні принципи.

Окрім цього, на уроках української мови варто використовувати різноманітні творчі завдання, які стимулюють учнів до самовираження та розвивають їхню духовну сферу. Це можуть бути написання творів, есе, віршів, де учні розкривають свої почуття, думки, рефлексують над важливими життєвими темами. Така діяльність не лише розвиває мовленнєві вміння, але й сприяє самопізнанню та формуванню світогляду, вчить цінувати внутрішній світ кожної людини, виховує емпатію та розуміння інших.

Реалізація виховного потенціалу уроків української мови також можлива через використання інтерактивних методів навчання, таких як обговорення, диспути, рольові ігри. Вони залучають учнів до активної взаємодії, сприяють розвитку комунікативних навичок, вчать поважати думку інших та вести діалог на основі взаєморозуміння. Під час таких заходів учні мають можливість висловлювати свої погляди, обговорювати суспільно важливі теми, формуючи в собі почуття громадянської відповідальності та толерантності.

Таким чином, уроки української мови мають великий виховний потенціал, який вимагає свідомого та цілеспрямованого використання в освітньому процесі. Реалізація цього потенціалу можлива через різноманітні методи роботи: аналіз художніх текстів, залучення фольклору, проведення творчих завдань, інтерактивні методи навчання.

  Такий підхід сприяє формуванню у школярів духовно-моральних цінностей, патріотизму, культури мовлення, розвиває їхню здатність мислити критично та цінувати красу рідного слова. У результаті уроки української мови стають не лише засобом навчання, а й важливим етапом формування гармонійної, свідомої та духовно багатої особистості.

Література

1.Методика викладання української мови : Навчально-методичний посібник. Для студентів українського відділення філологічного факультету / Оксана Костів, Олеся Сколоздра-Шепітко. – Львів, 2018. – 202с.

2.Ситченко А. Методика викладання літератури: [термінологічний словник] / А.Л. Ситченко, В.І. Шуляр, В.В. Гладишев – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. – 132 с.

3.           Шуляр В.І. Урок літератури в умовах 12-річної школи: 5-9 класи: [методичний посібник] / Василь Іванович Шуляр. – [2-ге видання]. – Миколаїв: Вид-во «Іліон», 2008. – 284 с.

4.           Вайнола Р. Формування творчих якостей особистості школяра у системівиховної роботи // Нові технології навчання: наук.-метод. зб. – К., 1998. – Вип.23. – С. 159 – 169.

5.           Мирончук Н.М. Особливості життєвого самовизначення та формуванняпрофесійних намірів старшокласників / Мирончук Н.М. // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2010. – Випуск 52. – С. 71-74.