Стаття "Використання прийомів сенсорної інтеграції в корекційній роботі вчителя-дефектолога"

Свічкарьова Зоя Віталіївна

учитель - дефектолог,

 спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, старший учитель

 Парасковіївської  СШ №40 Донецької обласної ради     

Використання прийомів сенсорної інтеграції в корекційній роботі вчителя-дефектолога

   Головною складовою повноцінного розвитку дітей є розвиток сенсорної інтеграції. Методи сенсорної інтеграції можуть і навіть повинні включатися як складові частини в заняття за будь-якими іншими методиками. Недооцінити значення стимуляції сенсорного сприйняття світу неможливо. Через розвиток сенсорики ми даємо дитині механізм пізнання світу.

   Сенсорна інтеграція  - процес, під час якого нервова система людини отримує інформацію від рецепторів всіх відчуттів (дотик, вестибулярний апарат, відчуття тіла або пропріоцепція, нюх, зір, слух, смак), потім організовує їх і інтерпретує так, щоб вони могли бути використані в цілеспрямованій діяльності. Іншими словами, це адаптаційна реакція, що служить для виконання певної дії, прийняття відповідного положення тіла, і т. п. Чим краще працює сенсорна система, тим більше достатньої інформації отримує мозок і видає більше адекватних відповідей.   Автор методу сенсорної інтеграції  є  Джин Айрес- логопед, психолог, трудотерапевт (США). 

   При виникненні порушень обробки сенсорних сигналів з'являються дисфункції в моторному, пізнавальному розвитку, а також в поведінкових характеристиках дитини.

   Сенсорна інтеграція, необхідна для руху, говоріння, гри - це  фундамент більш складної інтеграції, що супроводжує читання, письмо і адекватну  поведінку.  «Цікаво» - це «дитяче» визначення сенсорної інтеграції.

    Пізнання оточуючого світу починається з відчуття, з сприйняття. За допомогою відчуття пізнаються окремі ознаки, якості предметів, які безпосередньо впливають на органи чуття дітей.  Більш складним пізнавальним процесом  є сприйняття, що забезпечує відображення багатьох признаків предметів, з якими діти безпосередньо стикаються, діють. Чим багатше відчуття і сприйняття, тим ширше і багатогранніше будуть отримані учнем знання про навколишній світ. 

   Відомо, що успіх розумового розвитку тісно пов’язаний з сенсорною інтеграцією. В зв’язку з цим, однією з головних задач  вчителя дефектолога є підтримка інтересу дітей  до навчання через сенсорні стимули. Необхідно організовувати інтерес дітей так, щоб їм захотілось щось зробити, здійснити свій творчий задум , щоб з’явилося бажання займатись творчими видами діяльності.

   У  учнів з особливими освітніми потребами, а особливо у дітей з порушенням аутистичного спектру відзначається недостатність процесу переробки сенсорної інформації , часто діти не можуть цілісно сприйняти об’єкт спостереження, вони сприймають їх фрагментарно, виділяючи окремі, несуттєві признаки. Все це ускладнює процес корекції і соціалізації. Одним з можливих шляхів рішення цієї проблеми є використання елементів сенсорної інтеграції  в загальній системі корекційної роботи.

   Метод сенсорної інтеграції в роботі вчителя-дефектолога  передбачає стимуляцію роботи органів чуття, спрямовану на активізацію пізнання, різносторонню  корекцію поведінки через сенсорику. В досвіді представлено систему роботи по збагаченню чуттєвого досвіду дітей , розвитку творчих здібностей та комунікативних навичок  засобами арт-терапії з використанням прийомів сенсорної інтеграції.

   На даний час арт-терапія все більше інтегрується в систему корекційної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами,  та базується на основних положеннях Л. Виготського про те, що мистецтво є основою психічного розвитку дитини [2], про складну структуру дефекту та компенсаторні можливості людського організму.

   Таланти та можливості дітей з особливими освітніми потребами, звичайно, найбільше розкриваються під час творчої діяльності. Компенсаторний прояв прихованого творчого потенціалу здійснює значний терапевтичний ефект, зокрема завдяки феомену створення так званої «ситуації успіху» [3].

   О.Вознесенська вважає, що використання технік та технологій арт-терапії в освіті має велике практичне значення: учасники здобувають цінний досвід позитивних змін, поступово відбувається поглиблене самопізнання, самосприйняття, гармонізація особистості, особистісне зростання, розвивається рефлексія й аналіз своєї поведінки, думок і почуттів, розширюються зв’язки з іншими людьми, через переживання спільних емоцій, завдяки подоланню труднощів, людина очищується та стає більш терпеливою та спокійною,  допомагає розвинути здатність до ефективного спілкування, навчитися сприймати себе та інших [1]. Арт- терапія сьогодні це вже не пошук, а активний інструмент [3].

    Основний обсяг інформації на уроках образотворчого мистецтва візуальний.  Взагалі людина отримує  більшість інформації про навколишній світ завдяки зору.

   Зорове сприйняття – це складна робота , в процесі якої здійснюється аналіз великої кількості подразників, що впливають на око. Чим досконаліше зорове сприйняття, тим різноманітніше відчуття по силі і якості, а значить  більш  повним,  точним і диференційованим відображується оточуючий світ. Порушення зорового сприйняття  викликають  труднощі в розрізненні предметів ( розмір, співвідношення частин цілого, визначення дзеркальних або близьких за конфігурацією елементів та ін..) Недостатній розвиток зорового сприйняття обумовлює відставання і в просторовому орієнтуванні.  

    Ігрові вправи на розвиток зорового сприйняття тренують спостережливість, увагу, пам’ять, формують уяву про форму, колір, розмір, просторове розташування предметів, збагачує словниковий запас.  Практичні вправи з сенсорним матеріалом (кольорові фарби різної фактури, крейда, пластилін, солоне тісто, насіння, ін. природний матеріал) допомагають зацікавити дітей  ( особливо дітей з РАС) відволікти від труднощів, страхів невдачі, розслабити, забезпечити найбільш успішне виконання завдання, розвивають психічні та мовні процеси. Арт-терапевтична методика монотипія  впливає на емоційну сферу , формує внутрішні відчуття. В роботі з природним матеріалом розвиваються сенсорні відчуття, мілка моторика, діти навчаються відчувати світ через тактильний контакт водночас створюючи його візуальний образ. З допомогою тактильно-рухового сприйняття розвиваються уявлення про форму, розмір, розташування в просторі, якість використаних матеріалів. Органом  дотику слугує рука. Від синхронних рухів пальців рук , точності, цілеспрямованості і послідовності  рухів  залежить повнота і правильність образу предмету сприйняття.  Саме такі види «ручної» роботи використовуються в практичній діяльності:

• Робота з пластиліном ( декорування, «малювання», ліплення);
• Малювання ватними паличками «крапковий малюнок»;
• Техніка «монотипія»
• Техніка «набризки»
• Аплікація крупами та різними природними матеріалами.

   Крім того, практична діяльність викликає позитивні емоції у дітей, допомагає знизити розумову втому. Гармонічність поєднання різноманітних форм, розмірів, фактури, кольорової гами, природних якостей матеріалів не тільки дозволяє дітям засвоїти нові відчуття, а і створює особливий емоційний настрій.  Використання в корекційній роботі з дітьми з особливими освітніми потребами, РАС сенсорного матеріалу має ряд переваг:

- педагог має можливість зацікавити учнів, пробудити в них допитливість, здобути їх  довіру, знайти саме той кут зору, при якому щоденна одноманітність стає  яскравим та дивовижним світом;

- різноманіття матеріалів дозволяє активізувати відчуття, сприйняття, зорово- рухову координацію;

- урок з використанням елементів сенсорної інтеграції викликає у дітей  емоційне піднесення, малоактивні діти з РАС приймають активну участь в такому виді діяльності. 

 - використання прийомів сенсорної інтеграції допомагають розкрити резервні можливості кожної дитини, є дієвим засобом профілактики вторинних дефектів. 

    Таким чином прийоми сенсорної інтеграції в корекційній роботі вчителя-дефектолога  сприяють задоволенню потреби дитини в пізнанні себе, а також оточуючого світу, розвитку свідомості і самосвідомості,   забезпечують розвиток моторних, мовленнєвих, комунікативних, пізнавальних, сенсорних умінь і благотворно впливають на загальний розвиток дитини в цілому. 

                                                   Література:

1. Арт-терапія в роботі практичного психолога: Використання арт- технологій в освіті / О. Вознесенська, Л. Мова. – К.: Шк.світ, 2007. – 120с.

2. Выготский Л.С. Психология искусства. – М.: Педагогика, 1987. – 346с.

3. Ленів З.П. Арт-терапія в інклюзивній освіті // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Зб. наук. праць. Серія 19. Випуск 11. – К., 2008. − C. 98-100.