Стаття "Використання термінів і професіоналізмів у професійному мовленні"

ВИКОРИСТАННЯ ТЕРМІНІВ І ПРОФЕСІОНАЛІЗМІВ У ПРОФЕСІЙНОМУ МОВЛЕННІ

Підвищення загальномовної культури майбутніх спеціалістів та їхньоï фаховоï мовної культури неможливе без опанування мови в усіх її аспектах. Мова і професія – понття нероздільні. Вони покликані обслуговувати потреби суспільства, окремих його груп і кожної людини зокрема.

Удосконаленням своєï мови людина повинна займатися все життя. Мова змінюється й розвивається, інтелектуально зростає й сама людина. Сьогодні країна потребує від студента, майбутнього фахівця певної галузi, не тільки знання свого фаху, а й високого рівня володіння професійним мовленням.

Фахове спілкування - важливий засіб оволодіння професією та спеціальністю, без знань якої сучасний фахівець не зможе ефективно розв'язувати складні практичні завдання. І справді, мовна норма твориться, формується, виробляється в процесі практики, в процесі постійного спілкування людей у різних сферах діяльності. Ще Вольтер наголосив, що чудова думка втрачає свою цінність, коли вона погано висловлена. Розвиток мовлення майбутніх фахівців будь-якої галузі починається із збагачення їхнього словникового запасу. Чим більший лексичний запас, тим ширшае його кругозір, легше дається навчання, підвищується загальномовна культура майбутнього спеціаліста та його фахової мовної культури.

 Процес формування професійноï культури мовлення складається з таких основних компонентів:

- засвоєння професійної лексики і термінології обраного фаху;

- прищеплення студентам навичок роботи зі словниками, довiдниками;

- формування вмінь сприймання, відтворювання і створення фахових текстів різних видiв стилів;

- моделювання мовленнєвої ситуації, які виникатимуть у майбутній професійній діяльності;

- уникнення порушень літературної мови у фаховій галузі.

Будь-яка професія, будь-який вид трудової діяльності породжує свою термінологію. Термінологія належить до лексики професiйноï i наукової мови, яка є самостійним функціонуючим різновидом загальнонаукової мови. Українська термінологія формувалася впродовж багатьох століть, своїм корінням вона сягає античних часів, а становлення її почалося з другої половини XIX ст. Що ж міститься у назві терміна. Слово термін пов'язане з легендою.

Термін - ім'я римського бога меж і кордонів. Давні римляни вважали межу священною, вірили, що вона перебуває під покровительством Термiна, якого зображали у виглядi межового каменя. Культ Терміна ввiв, за легендою, цар Нума Помпілій, збудувавши храм Терміна і встановивши свято терміналії.  В останній день римського року, 28 лютого, власники сусідніх полів сходилися біля спільного межового каменя, прикрашали його квітами, приносили жертви (хліб, мед, вино) і співали пісень. Осквернення і псування межового каменя вважалося тяжким злочином.

3 Терміном пов'язано поняття термін у мовознавстві. Подібно до того, як межові камені позначають кордони земельних ділянок, термiн точно позначає межу визначеного поняття.

Наукові поняття визначаються спеціальними словами -  термінами, які складають основу наукової мови.

Термiн - це слово або усталене словосполучення, яке має наукове чи спеціальне поняття. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а поняття приписується терміну, додається до нього.

Усі терміни мають низку характерних ознак:

•            системність терміну (зв'язок з іншими термінами певної предметної сфери);
•            наявність дефініції (визначення) в більшості термінів;
•            моносемічність (однозначність) терміну в межах однієï предметної галузі, однієї наукової дисципліни або сфери професійної діяльності;
•            стилістична нейтральність;
•            відсутність експресії.

Мова професійного спілкування вимагає однозначності тлумачення основних понять, зафіксованих у термінах. Інакше кажучи, iдеальним для термінології є той стан, коли одному окремому поняттю відповідає один термін. Лінгвістами - філологами доведено, що спеціальні галузеві терміни становлять понад 60% професійної лексики фахівця, решту посідає загальнонаукова термінологія та загальновживані лексеми.

Ще один рiзновид фахової лексики професіоналізми. Схожість професіоналізмів і термінів у тому, що вони належать до галузевої лексики.

Професіоналізми- слова і мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Вони не завжди відповідають нормам літературної мови і виступають, як неофіційні синоніми до термінів. На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення. Вони не є нормативними в професійній документації, текстах, в офіційно усному мовленні. Професіоналізмам властива образність, експресивно-емоційне навантаження. Вони зароджуються й розвиваються на основі народної мови, наприклад: оранка, косовиця, скирду вання, силосування - професіоналізми працівників сільського господарства; прикинути баланс, запроцентувати працівників банківсько-фінансової, торговельноï сфер. Вони утворюються за рахунок префіксів, суфіксів, словоскладань (декваліфікація, пливучість, типаж) . За визначенням А.Калініна «Різниця між терміном і професіоналізмом визначається тим, що термін - це абсолютно офіційне, прийняте й узаконене в даній науці, галузі промисловості, у сільському господарстві, назва якогось поняття, а професіоналізми - напівофiцiйне слово, розповсюджене (найчастіше в розмовній мові) серед людей якоїсь професії, спецiальності, але не є по суті, науковим позначенням поняття».

Отже, головне завдання вищої освіти та фахової передвищої освіти - формування мовної культури студентів, майбутніх фахівців різних галузей дiяльності, котрі на належному рівні вміли б практично користуватися рідною мовою в найрізноманітніших життєвих ситуаціях.