Стаття. Впровадження інноваційних технологій навчання - умова інноваційного розвитку закладів освіти

ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ – УМОВА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

Плотникова Оксана Вікторівна,

заступник директора з навчально-виховної роботи

Запорізького навчально-виховного комплексу І ступеня «Світанок», спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист

У статті розкрито актуальність впровадження інноваційних педагогічних технологій, підкреслено мету, завдання та очікувані результати, наведено обґрунтування переваг використання інноваційних технологій навчання, створення ефективної системи навчання учнів, роль управлінської діяльності, результативність взаємодії педагогічного колективу та учнів.

Сучасний етап модернізації системи освіти, нові освітні стандарти  вимагають впровадження та використання інноваційних педагогічних технологій в навчально-виховному процесі. Завдяки їх використанню відбуваються  суттєві зміни у змісті, формах і методах навчання, виховання та управління педагогічним процесом.

Впровадження та використання інноваційних педагогічних технологій базується на творчій взаємодії педагогів та дітей, яка спрямована на самостійний пошук учнями нових знань під керівництвом вчителя, нових пізнавальних орієнтирів, вироблення загальнолюдських норм і цінностей, оволодіння мистецтвом рефлексії. Інноваційна діяльність в освіті передбачає не тільки формування якісних знань, а й початкового рівня соціальної зрілості учнів, які прагнуть до самостійності, розвивають навички креативного та критичного мислення.

Основу і зміст інноваційних освітніх процесів становить інноваційна діяльність, сутність якої полягає в оновленні педагогічного процесу.

Дослідженням розробки методології і теорії поняття педагогічної технології займалися сучасні педагоги В. Безпалько. Б. Лихачов, М. Кларин, В. Монахом,  Г. Селевко. Проблеми педагогічної інноватики розглядали вчені як Н. Юсуфбеков, О. Арламов, А. Ніколас, В. Журавльов, які співвідносили поняття нового у педагогіці з такими характеристиками як прогресивне, позитивне, сучасне, передове.

Готовність до окремих напрямків педагогічної діяльності стала предметом досліджень науковців:

- до інноваційно–педагогічної діяльності І.В. Гавриш, Т.М. Демиденко;

- до дослідницької діяльності – В.В. Борисова, Є.В. Кулик;

-до організаційно–проектної діяльності учнів – М.Л. Пелегейченко, Т.А. Газуки;

- до інтерактивного навчання учнів –Л.В. Мельник, Н.О. Павленко.

Розробкою інноваційних технологій навчання займалися А.Єршов (комп’ютерні (інформаційні) технології), А.С. Бєлкін (педагогічна технологія створення ситуацій успіху), Ж. Піаже,  Л.Виготський, Ч. Темпл, Д. Стіл, К. Мередіт (технологія розвитку критичного мислення), В. Коваленко, Б. Нікітін, П. Підкасистий, М. Стронінта (ігрові технології), О. Пометун,  Л. Пироженко (інтерактивні технології), К. Баханов, Д. Дьюї, В. Кілпатрик, В. Гузєєв, І. Єрмаков, О. Пехота, І. Чечель (технології проектного навчання).

Перед керівництвом закладів постає необхідність планування управлінської діяльності щодо вивчення та поширення інновацій.

Мета впровадження інноваційних технологій в загальноосвітніх закладах полягає у:

1.Визначенні переваги інноваційного навчання над традиційним.

2.Створення умов для непереривної освіти та самоосвіти учасників навчально-виховного процесу.

3.Вивченні та впровадженні сучасних технологій в навчально-виховний процес через творчу взаємодію педагогів та дітей, батьків, адміністрації.

4. Оновлення матеріально-технічної бази.

 Завдання, які постають в процесі впровадження інноваційних технологій :

1.Планування управлінської діяльності.

 2.Обґрунтування необхідності їх впровадження.

3.Виявлення рівня готовності педагогів до інноваційної діяльності.

4.Підвищення рівня теоретичних і практичних знань у  сфері нововведень шляхом різноманітних методів, форм та технологій роботи.

5.Забезпечення психологічного супроводу інноваційної педдіяльності.

6.Підвищення результативності роботи педагогів та рівня навчальних досягнень учнів, поширення досвіду роботи.

Очікувані результати:

1.Побудова інноваційного навчально-виховного процесу.

2.Ефективність і результативність впровадження інновацій.

3.Підвищення рівня науково-методичної компетентності та інноваційної грамотності педагогів шляхом освіти та самоосвіти.

4.Високий рівень досягнень педагогів та мотивації учнів до освіти.

5.Систематичне використання сучасних технічних засобів.

Таким чином, інноваційний процес в закладах освіти має певну структуру:

1)діяльнісна – сукупність компонентів: мотиви - ціль-завдання-форми-методи-результати;

2) суб’ єктивна – включає діяльність всіх суб’ єктів комплексу: директора, заступників, учнів, педагогів, батьків; відображають характер стосунків між суб’єктами комплексу.

3)змістовна – передбачає вивчення засвоєння нововведень в навчання, виховання; організації навчально-виховного процесу, управлінні школою.

4)управлінська – передбачає взаємодію чотирьох видів управлінських дій: планування – організація навчальної діяльності – керівництво – контроль.

5)організаційна структура має наступні етапи: діагностичний - прогностичний -власне організаційний –практичний – узагальнюючий - впроваджувальний.[1]  Впровадження інноваційних технологій відбувається за відповідною програмою (планом).

Управлінська діяльність з впровадження  інноваційних технологій в закладах полягає у мотивуванні вибору педагогічних інновацій, аналізі стану попереднього впровадження педагогічних нововведень в практику діяльності навчального закладу, конкретизації змісту педагогічної інновації, морально-психологічній підготовці педколективу до реалізації завдань інноваційної діяльності, підборі літератури, розробці необхідного методичного та ресурсного забезпечення, плануванні заходів та визначення завдань методичних об’єднань вчителів, конкретизації видів і форм роботи з впровадження, контролі та обліку досвіду впровадження, підведення підсумків та узагальнення результатів.

 Застосування в освіті сучасних інноваційно-педагогічних технологій дозволяє створити ефективну систему навчання учнів, яка: сприяє активізації пізнавальної діяльності, мотивації до навчання, високій результативності; забезпечує вільний вибір; створює ситуацію успіху; забезпечує психологічний комфорт; розвиває в учнів креативне та критичне мислення, творчі та інтелектуальні здібності; сприяє формуванню,  висловленню власної думки та  індивідуалізації навчальної діяльності; формує навички само та взаємоконтролю, вміння передбачати та прогнозувати результати; поєднує теоретичні і практичні знання; дозволяє ефективно використовувати додаткову літературу, технічні засоби навчання.

З метою створення умов для інноваційної діяльності педагогів,  запобігання їх психологічного вигорання необхідно проводити:

- семінари–тренінги на розвиток комунікативних умінь і навичок та профілактики професійного вигорання;

- психолого-педагогічні семінари з особистісного зростання та  психологічного супроводу педагогічного колективу;

- ділові гри, направлені на засвоєння технології організації ефективного виховного впливу, покращення спілкування, формування навички групової дії, ефективного спілкування, активного слухання;

- заняття з елементами тренінгу;

- семінари–практикуми, які знайомить з психокорекційними методами, що дають змогу гармонізувати психологічно-емоційний стан людини, створити позитивний психологічний мікроклімат та ознайомити з техніками профілактики стресових ситуацій;

- засідання круглих столів з використання інтерактивних форм роботи з колективом.

В процесі інноваційної діяльності постає проблема підтримки педагогів у професійному зростанні. Тому слід виділити найбільш дієві способи:

- власний приклад творчої діяльності адміністрації закладів;

- освіта і консультування;

- заохочення, спонукання, переконання;

- своєчасна допомога та підтримка;

- оприлюднення результатів педагогічної діяльності;

- залучення до участі у розробленні  планів;

- забезпечення сучасними мультимедійними засобами навчання.

Отже, завдяки інноваційним процесам у закладах створюються  комфортні умови для навчання, розвитку та виховання школярів, освоюються нові сучасні технології, методи і форми роботи, підвищується рівень професійної компетентності педагогів, оволодіння  ними ІКТ – технологіями. Результатом інноваційної діяльності є підвищення в учнів інтересу до навчання, рівня їх компетентностей з предметів, участі в творчих та інтелектуальних конкурсах. Педагоги поширюють власні досвіди роботи шляхом участі в професійних конкурсах, виставках, висвітлюють власні наробітки у фахових журналах. З метою обміну досвідом педагоги створюють власні сайти, блоги. Значно підвищується рівень співпраці батьків та школи у вирішенні проблем навчання та виховання підростаючого покоління.

Література:

1.Даниленко Л.І. Модернізація змісту, форм і методів управлінської діяльності директора загальноосвітньої школи. − К., 1998.