19 квітня о 18:00Вебінар: Екологічна свідомість: від теорії до практики, або як почати сортувати сміття та зіровейстити

Майстер- клас "Мотивація на уроках суспільствознавчих дисциплін"

Про матеріал
Мотивація учнів до пізнавальної діяльності через основні способи фіксації навчального матеріалу та застосування інформаційно - комунікаційних технологій на уроках суспільствознавчих дисциплін
Перегляд файлу

 

Мотивація учнів до пізнавальної діяльності через основні способи фіксації навчального матеріалу та  застосування інформаційно  - комунікаційних  технологій на уроках суспільствознавчих дисциплін

 

Встановлено, що у різні періоди життя суспільства переважають ті чи інші мотиви навчання. Як вважають дослідники, основними  мотивами навчання у сучасних дітей  стають особисті мотиви: потреба в інформації, професійному становленню, саморозвитку, самореалізації і т.п. Саме тому на уроках історії та правознаства застосовую наступні прийоми та методи мотивації навчальної діяльності учнів.

 

    ПРИЙОМИ І МЕТОДИ

1. Комунікативна атака  це метод швидкого включення, мобілізації класу до навчання.

 Метод комунікативної атаки може застосовуватися  на будь-якому етапі   навчання, але найбільший ефект він дає саме під час   мотивації (на початку вивчення дисципліни, теми, уроку). Починаючи працювати над темою «Цивільно – правові відносини», звертаю увагу учнів на «Спадкове право» та мотивую їх до вивчення даного питання, демонструючи карикатури та вислів Й. Лаватера  «Ніколи не кажіть, що знаєте людину, якщо не ділили з нею спадок». 
 

2. Доведення та переконання - пояснення необхідності навчального матеріалу для життєдіяльності.  По можливості підкреслюю зв'язок знань з повсякденним життям, практичну спрямованість навчання.

Наприклад, на уроках   правознавства пропоную  учням складати за зразком найпростіші юридичні документи (трудовий договір, резюме, шлюбний контракт). Подібні вправи викликають в учнів жвавий інтерес та примушують реально поглянути на свої здібності та надбання.

 

3. Метод долання перешкод  допомагає активізувати   розумову діяльность учнів через створення спеціальних умов виконання завдань.

  На початку кожного уроку звертаю увагу учнів на проблемні запитання.

  • Що є головним чинником перемоги греків над персами? (6 клас, «Греко-перські війни»)
  • Як ви вважаєте, яка причина поширення Реформації в Європі? (8 клас, «Поширення Реформації»)
  • Який наслідок мала революція 1848-1849 років на Україні? (9 клас, «Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848—1849 рр. в Австрійській імперії»

 

4. Метод  делегування - залучення учнів до будь-якого етапу управління процесом навчання.

     Подібний метод розпочинаю впроваджувати у 5 класі, коли пропоную учням скласти питання та задати його однокласникам. Намагаюся спрямувати роботу учнів, пропонуючи створювати питання, які б починалися словами «Що?»,  «Коли?», «Як?», «Чому?»

 В 11 класі під час вивчення теми «Україна — співзасновниця ООН» пропоную учням співставити документи та аргументувати власну думку, ознайомившись із висловлюваннями західних та вітчизняних істориків щодо зовнішньої політики України.

 

5. Метод закріплення позитивного враження спосіб мотивації і стимулювання подальшої самостійної роботи учнів, підтримки їх позитивного враження від заняття, теми, дисципліни.

   Як правило,  застосовується на завершальному етапі. Так, у 8 класі, завершуючи    вивчення теми «Походження українського козацтва»  пропоную учням довести, що Військо Запорозьке як військово-політична організація українського козацтва сприяла затвердженню в козацькому середовищі демократичних традицій та принципів.

 Але даний метод може застосовуватися і на початку уроку. У 6 класі, починаючи тему «Підкорення Греції Македонією», пропоную учням пригадати результат греко- перських воєн та дати відповідь на питання   «Якщо греки перемогли у греко – перських війнах, чи могли зазнати поразки у війні з Македонією?»

6. Включення учнів в колективні форми діяльності. На мою думку,   ефективними є методи,  направлені на те, щоб залучати учнів у активне, спільне і засноване на критичному аналізі навчання. Саме тому залучаю учнів до групової роботи, намагаюся моделювати ситуації, щоб учні мали можливість дискутувати. На уроках історії разом з учнями створюємо міні- проекти на тему  «Київські князі».

 Починаючи з 6 класу пропоную учням груповий метод «Пошук інформації». Завдання формулюю таким чином, щоб знайдена учнями інформація доповнювала матеріал уроку.  Так, учнів 6 класу об’єдную у 7 груп та пропоную підібрати цікаві факти про сім чудес світу.  Семикласники під час вивчення теми «Франція в ХІ - ХV ст» отримують завдання зібрати різну інформацію  щодо походження та життя Жанни д’Арк.

 

     7. Метод пізнавальних ігор.   Основною перевагою методики рольової гри є те, що вона приносить задоволення як учням, так і вчителю. Таким чином, досягається триєдина мета навчального процесу.

Стало традицією проводити серед учнів 7 та 8 класів пізнавальні ігри. Так, між 7  класами було проведено брейн - ринг «Княжі часи». Учні 8 класів взяли участь  в  інтелектуальній грі «Козацька гордість і слава». Учасникам пропонувалися наступні завдання: відповісти на питання за темою, впізнати героя чи архітектурні пам’ятку.

Учні 9-11 класів беруть участь брейн – рингах та турнірах, які проводяться між школами міста.

 

   

   8.   Залучення до вивчення  краєзнавчого матеріалу.  Учні завжди із цікавістю дізнаються про історичні події, пов’язані з рідним містом. Тому склалася система роботи щодо вивчення краєзнавчого матеріалу. За останні роки накопичено низку досліджень: «Храми Люботина», «Вони творили історію Люботина»,  «Культура Харківщини у ХІХ столітті» та інші.

.

9. Метод проектів.  -   це метод, в основі якого лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів,  умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити. На уроках «Українознавства» систематично застосовую даний метод. Так, учні 5-7 класів працювали над створенням проектів «Міста України», «Соборність України», «Архітектурні пам’ятки України». Для свідомого пошуку матеріалу за темою, пропоную  учням дотримуватися плану оформлення матеріалу.

 

     9. Використання інформаційно-комунікаційних технологій під час уроків історії сприяє   розвитку творчих здібностей, стимулює пізнавальну активність, емоційну сферу та інтелектуальні почуття школярів. 

    На уроці,  використовуючи  навчальні ресурси,   організовую  дослідницьку діяльність учнів, орієнтую на  пошук інформації, намагаюся навчити оцінювати надійність різних інформаційних джерел, створювати власні електронні продукти (малюнки, мультимедійні презентації).

  Презентації вже давно увійшли у нашу практику.

1. Учні досліджують запропоновані питання та  створюють власні електронні презентації з 5 класу.

2. У цьому навчальному році вперше беремо участь у ІІІ Всеукраїнській олімпіаді «На урок».

3. Розпочали роботу щодо реєстрації та об’єднання у класи на сайті learningapps.org. За допомогою цього сервісу є можливість створювати та пропонувати учням різноманітні кросворди, роботу з картою чи ілюстрацією, відповідати на тестові питання, співставляти події.

Отже, використовуючи різноманітні методи мотивації навчальної діяльності учнів, можна досягти вагомих результатів. На мою думку, досягти успіхів можна лише тоді, коли  учень має   особисту зацікавленість і розуміння того, що й навіщо він виконує. Без формування  мотивів навчальної діяльності,  пізнання не може принести позитивних результатів і задоволення.

   Я впевнена, що творчості вчителя нема перешкод, важливо тільки вміло спрямувати її на досягнення поставленої мети.

 

«Ти можеш!» - повинен на­гадувати вчитель учневі.
«Він може!» - повинен нагадувати колектив.

«Я можу!» - повинен повірити в себе учень.

 

docx
Пов’язані теми
Педагогіка, Майстер-класи
Додано
25 лютого
Переглядів
63
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку