У зв’язку з війною в нашій країні багато українських учнів опинилися в різних куточках світу. Вони продовжили навчання за програмами та методиками інших країн. Хочу поділитися досвідом побудови графіків лінійних рівнянь з двома невідомими в школах Німеччини. Вміння будувати графіки за таким алгоритмом дозволяють розв’язувати системи рівнянь.
Розглянемо приклад:
Спочатку кожне з рівнянь треба записати у вигляді функції: у=, де k є Z, n є N, m довільне число.
Маємо:
Побудуємо графік першого рівняння. Задаємо першу точку. Якщо х=0, то у=-2. Ця точка стає точкою відліку. Далі рухаємось праворуч на 2 клітинки і вгору на 1 клітинку. Отримали ще одну точку з координатами (2;-1). Проводимо пряму.
Чому так?
Проаналізуємо. Так як ми зафіксували першу точку, тепер взяли х=2, то знаменник коефіцієнта в рівнянні функції скоротився, а координата у змінилась на значення чисельника(якщо він додатний - рухаємось вгору, якщо від’ємний вниз)
Аналогічно будуємо графік другого рівняння. Відмічаємо точку з координатами
(0;-2), фіксуємо. Від неї зміщуємось на 1 клітинку праворуч і на 3 вниз(від’ємний чисельник). Проводимо пряму.
Підписуємо графіки і визначаємо точку перетину: (0;-2)
Оригінальний метод побудови графіків може зацікавити учнів і розширить лінійку математичних інструментів розв’язування систем лінійних рівнянь графічним способом.