Кoндрук А. М.- спеціаліст вищoї категoрії,
викладач- методист Могилів-Подільського
технолого-економічного коледжу Вінницького НАУ
ЯКІСТЬ І БЕЗПЕЧНІСТЬ ВІД КОРМУ ДО ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ
Проблема якості продукції і послуг була і залишається актуальною. Вона є стратегічною проблемою, від вирішення якої залежить стабільність економіки нашої держави. Процес поліпшення якості продуктів об’єднує діяльність багатьох виробництв, тобто між якістю та ефективністю виробництв існує прямий зв'язок. Підвищення якості сприяє підвищенню ефективності виробництва та зниженню витрат і зростанню частки ринку.
На сучасному етапі розвитку науково - технічного прогресу якість продукції входить до ключових проблем розвитку національних економік. У всіх промислово розвинених країнах світу ведеться активний пошук шляхів вирішення проблем підвищення якості продукції, її конкурентоспроможності на світовому ринку. Що до вітчизняного виробництва, Україна стала членом СОТ, розвиває ринкову економіку та проголосила одним з основних напрямків розвитку агропромисловий сектор економіки і претендує на континентальне лідерство у виробництві органічних продуктів харчування, ціна на які щороку зростає. Виробництво тваринницької продукції в таких умовах вимагає запровадження справедливих, прозорих і, головне, ефективних правил їх виробництва та формування якості. Виробництво тваринницької продукції в сучасних конкурентних умовах базується на використанні високопродуктивних порід, гібридів і кросів тварин і сільськогосподарської птиці, а також на використанні високоефективних комбікормів. Виробництво останніх в Україні зростає з кожним роком.
Виробляють комбікорми переважно на сучасних комбікормових підприємствах, орієнтованих на тих споживачів, які виробляють птахівничу та тваринницьку продукцію на індустріальній основі. Одним із факторів стримування подальшого розвитку комбікормової галузі, а відтак і нарощування виробництва тваринницької продукції, є недосконалість законодавчої та нормативно-технічної бази. Так, якщо на окремі види кормової сировини діють державні стандарти України, які покликані забезпечити високу їх якість та гарантувати виробництво безпечних комбікормів і тваринницької продукції, то діючі державні стандарти на комбікорми суттєво обмежують розвиток асортименту комбікормової продукції, призводять до зниження її конкурентноздатності. Причина полягає в тому, що державні стандарти передбачають граничні обмеження мінімального та максимального рівня обмінної енергії, вмісту основних поживних та біологічно активних речовин у відповідності до різних видів тварин і птиці, їх статі, віку та періоду годівлі. Порівняльний аналіз високоефективних європейських програм годівлі тварин і птиці вказує на невідповідність періодів годівлі, передбачених українськими стандартами на комбікорми.
Водночас відомо, що застосування комбікормів з показниками якості, які не точно відповідають потребам тварин і птиці в енергії, поживних і біологічно активних речовинах призводить або до перевитрат комбікормів, або до недоотримання тваринницької продукції. І в одному і в другому випадках конкурентноздатність такої продукції знижується, оскільки зростають питомі витрати на її виробництво.
Шляхом вирішення цієї проблеми є розробка, прийняття та запровадження Закону України „Про корми”, який повинен стати основою для подальшого розвитку нормативно-технічної бази і комбікормової промисловості, що відкриє необмежені горизонти виробництва високорентабельної продукції птахівництва і тваринництва. Аналіз діючих законів про корми у розвинених країнах світу показав, що найбільш доцільним є запровадження принципу відповідності комбікормової продукції вимогам безпеки, відповідальності виробників за заявлені у сертифікатах показники якості та сертифікацію виробників.
Показники безпеки, які пред’являються до комбікормової продукції, в кожній країні різняться, хоча в основному їх перелік співпадає. Кожна країна має право запроваджувати нові додаткові показники безпеки, які гарантують захист здоров’я населення країни та задовільний екологічний стан комбікормових і тваринницьких підприємств. Перехід від дотримання затверджених у державних стандартах показників якості комбікормової продукції до забезпечення відповідальності виробників за відповідність заявлених у сертифікатах показників якості реальним значенням з одного боку суттєво змінює та спрощує організаційні підходи до виробництва комбікормів, з другого боку вимагає запровадження міжнародних систем контролю якості (ISO, HACCP та ін.) та сучасного лабораторного обладнання. Проте саме такий підхід надає можливість виготовляти комбікормову продукцію на будь-яке замовлення споживача, розвивати та удосконалювати програми і системи годівлі тварин і птиці, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної тваринницької продукції.
Сертифікація комбікормових виробництв передбачає надання дозволів на виробництво комбікормової продукції тільки тим виробникам, технологічні потужності, організаційна структура, системи контролю якості і персонал яких відповідають вимогам виробництва безпечної та високоякісної комбікормової продукції.
Високий рівень вимог до якості потребує не тільки запровадження широкої системи контролю походження та якості сировини, а й впровадження в технологічний процес сучасних прогресивних технологій, сучасного обладнання, які гарантують випуск якісної, безпечної комбікормової продукції, що в свою чергу є запорукою отримання якісної та безпечної тваринної продукції.
Для зниження витрат, задоволення вимог клієнтів, скорочення термінів розробки і виведення продукції на ринок на комбікормових заводах сьогодні використовують різні технології. Найбільш ефективними із яких є:
- технологічні процеси теплової обробки зерна, які застосовують для підвищення його кормової цінності і для підготовки комбікорму до подальшого гранулювання з метою зниження питомих витрат енергії, підвищення продуктивності преса і надання гранулам відповідної міцності.
Підвищення кормової цінності зерна і комбікормів під час теплової обробки досягається шляхом підвищення доступності поживних речовин, руйнування анти поживних речовин, покращення смакових якостей та зниження загального мікробного числа, що покращує санітарну якість зерна і комбікормів.
- поглиблена обробка комбікормів методом екструдування та експандування, які набули широкого застосування при запроваджені більш жорстких вимог до санітарної якості комбікормів. Проте вони призначені в першу чергу для підвищення поживної цінності кормів.
За даними компанії Amandus KAHL CmbH (Німеччина) застосування процесу експандування дозволяє отримувати комбікорми високої санітарної якості для подальшого виробництва високоякісної продукції тваринництва і птахівництва.
- кондиціювання комбікормів при пресуванні. Необхідність застосування цього технологічного процесу, в першу чергу, обумовлена заходами з гігієнізації комбікорму та підвищення ефективності наступних технологічних процесів;
- високотемпературна ферментація кормів, яка забезпечує застосування в тваринництві нетрадиційних, дешевих видів кормів; розщеплення анти поживних речовин, детоксикацію кормів; знешкодження токсинів і мікотоксинів; пастеризацію кормів; підвищення поживності кормів, підвищення рентабельності ферми.
Таким чином, проблема підвищення якості продукції актуальна для будь-якого підприємства,особливо на сучасному етапі, коли у зростанні виробництва все більше значення відіграє такий чинник, як якість та безпечність продукції, що у кінці кінців забезпечує її конкурентоспроможність.
Література: