Стаття за досвіду роботи "Про творчу співпрацю педагогичного колективу , учнів, батьків, у формуванні громадянської активності"

Про творчу співпрацю педагогичного колективу , учнів, батьків, у формуванні громадянської активності

Громадянська активність — активність людей, направлена на розбудову громадянського суспільства – «суспільства громадян з високим рівнем економічних, соціальних, політичних, культурних і моральних властивостей, яке утворює розвинені правові відносини з державою; суспільство рівноправних громадян, яке не залежить від держави, але взаємодіє з нею заради спільного блага…»

 Формування громадянського суспільства – основа розвитку правової демократичної держави, в якій кожен громадянин відчуває себе значущим, реалізованим та захищеним. Таким чином, майбутнє держави напряму залежить від рівня громадянської активності та залученості  населення до прийняття відповідальних рішень.

Як виражається активна громадська позиція?

Основу громадянської активності складають: 

-         інтерес до суспільної і громадської роботи;

-         організаторські здібності;

-         ініціативність; вимогливість до себе;

-         відповідальність за виконання громадських доручень;

-         готовність допомагати іншим.

Постає необхідність у:

-         створенні сприятливих умов для самореалізації та вільного розвитку особистості; 

-         формуванні активної життєвої позиції .

 Формування громадянськості, працелюбності, моральності, поваги до прав і свобод людини, любові до Батьківщини, сім’ї і довкілля мають стати пріоритетними у вихованні.

Г. Ващенко, видатний український педагог, у своїй книзі «Виховний ідеал» звертає увагу на громадянське виховання підлітків: «Школа мусить стати для них маленькою батьківщиною, яку вони люблять і честю якої вони дорожать, яку вони разом з педагогами розбудовують..»

 У процесі формування громадянської активності учнів необхідні умови створює позакласна виховна робота, метою якої є, як стверджує

П. Кендзьор (координатор освітних проектів), закріплення в учнів первинних навичок участі в суспільному житті, моделювання ситуацій соціальної поведінки.

 Виховання активного громадянина неможливо без патріотичного виховання школярів.

В моїй групі цього навчального року я провела заняття з метою формування у школярів почуття любові та поваги до Батьківщині, обов’язку, активності, свідомості, відповідальності:

«Ми українці: честь і слава незламним»;

«Я українець, моя сім’я, моя фортеця»;

«Україна – героїчна країна»;

«Україна – наша єдина країна»;

«Права і обов’язки школярів»;

«Україна – територія гідності та свободи»;

до Дня захисників і захисниць України;

«Шляхами подвигу і слави Українського козацтва»;

«Моральна мотивація вчинку»;

«Самовиховання, самооцінка, самореалізація» тощо.

Эффективность формування громадянської активності значним чином залежить і від педагогічних технологій - вони передбачають спільну взаємопов’язану діяльність вчителів, вихователів, учнів, сім’ї, шкільного колективу та інших суб’єктів процесу виховання з метою формування поглядів, переконань, навичок поведінки.

Під час формування громадської активності, ми виховуємо патріота, який  готовий підтримувати національні традиції, шанобливо ставитися до Конституції як основного закону держави, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин України.

Діти нашої групи активно беруть участь у загальношкільних заходах нашої школи, розповідають вірші про Батьківщину.

У своій виховній роботі я використовую такі методи: роз’яснення, беседи, приклади, доручення, змагання, заохочення.

   Під час бесіди я запитую дітей:

-         Як ти розумієш?

-         На твою думку…?

-         На твій вибір…?

Таким чином, я формую активність,  громадянську позицію учнів.

В моїй роботі по формуванню громадянської активності має значення

взаємний зв’язок вихователя, вчителів, учнів, сім’ї, шкільного колективу нашої школи.

Підлітковий вік є особливо важливим для формування громадянських якостей і цінностей, адже разом з ними формується громадянська позиція – основа, з якої народжується громадянин держави.

«Наші діти — це наша старість, погане виховання — це наше  майбутнє  горе, це наша провина перед іншими людьми».

(А. С. Макаренко).

 Дитина — дзеркало сім'ї: як у краплі води відбивається сонце — так у дітях відбивається моральна чистота матері й батька. Завдання школи  та батьків — дати кожній дитині щастя».

 (В. О. Сухомлинський).

Батьки нашої групи беруть активну участь у житті школярів, розвивають

самостійність та ініціативу, навчають бути дружелюбними та ввічливими, готовими допомагати іншим.

Особистий приклад батьків як головний метод сімейного виховання порівняно з усіма іншими методами і засобами має найбільший вплив на свідомість дитини, формування активної життєвої позиції, створення умов для самореалізації.

       Підростаюче покоління несе в собі потенціальну енергію подальшого розвитку. Від того, якою буде молодь сьогодні, які цінності, яка громадянська позиція становитимуть ядро її свідомості, від того, наскільки молоді люди будуть готові до нового типу соціальних відносин, залежить, яким буде майбутнє нашої країни.