Стаття за темою "МЕТОДИЧНІ ЛАЙФХАКИ ДИСТАНЦІЙНИХ СИНХРОННИХ УРОКІВ З ПРЕДМЕТІВ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ЗА ПРОФЕСІЯМИ СФЕРИ ПОСЛУГ"

Про матеріал
В статті описано досвід організації дистанційних синхронних уроків з предметів теоретичного навчання за професіями сфери послуг, зокрема: перукар (перукар-модельєр), манікюрник, візажист, візажист-стиліст, адміністратор, офісний службовець (бухгалтерія), секретар керівника. Наведено приклади застосування актуальних педагогічних методів, описано особливості контролю знань учнів з використанням цифрових інструментів
Перегляд файлу

ОМЕЛЬЯНЕНКО ГАЛИНА ІВАНІВНА

методист

Державний навчальний заклад

«Запорізьке вище професійне училище моди і стилю»

 

МЕТОДИЧНІ ЛАЙФХАКИ ДИСТАНЦІЙНИХ СИНХРОННИХ УРОКІВ З ПРЕДМЕТІВ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ЗА ПРОФЕСІЯМИ СФЕРИ ПОСЛУГ

 

Структура дистанційних синхронних уроків (далі – ДСУ) відрізняється від традиційної структури очних уроків. Для ДСУ ефективніше запланувати: мінімум пояснень, максимум інтерактивного спілкування з учнями. При підготовці до уроку викладачу доцільно збалансовано поєднувати викладання теоретичного матеріалу, демонстрацію відео роликів, презентацій, виконання практичних завдань і тестів, роботу з підручником тощо. У ході підготовки до ДСУ слід урахувати, що надати в повному обсязі навчальний матеріал, як це передбачено в очному форматі, не вдасться. Треба виокремити найголовніше і найсуттєвише, про що учні мають дізнатися саме на цьому уроці.

Не варто починати онлайн зустріч з нової теми, краще розпочати її з активної актуалізації знань за попередньо опрацьованими темами, під час якої учні одержують завдання і в процесі їх виконання пригадують потрібну навчальну інформацію. В цьому випадку розумові процеси учнів протікають більш активно, а кількість відновленої в пам’яті інформації зростає.

Слід пам’ятати, що викладання нового матеріалу за допомогою розповіді протягом 35-40 хвилин є неефективним, тож не варто розраховувати на такий час — треба орієнтуватись на менший, який залежить від складності теми уроку. Частину уроку можна використати для відеопояснення нового матеріалу, демонстрації навчальних зразків, схем. Не слід при роз’ясненні викладачем нової теми уроку говорити загальні фрази і читати з екрану комп’ютерного пристрою тексти, не підкріплені коментарями, цікавими візуальними об’єктами, спілкуванням з учнями.

Завдання доречно створювати таким чином, щоб вони були орієнтовані на взаємодію з учнями. Є виправданим і підтвердженим практикою застосування під час спільної роботи інтерактивних методів шляхом використання онлайнових сервісів, виконання завдань у окремих групах, чергування видів діяльності.

Треба уникати виконання на уроці вже знайомих вправ, які мають простий алгоритм. Важливо прорахувати свої дії та види робіт, передбачити час на вирішення практичних завдань, використовуючи різні інструменти ДСН (LearningApps.org, Classtime.com, Kahoot, Canva тощо), врахувати результати робіт та зворотний зв’язок. Однак, плануючи використання додаткових цифрових інструментів під час ДСУ, варто пам’ятати, що не всі учні мають можливість перемикатися між сервісом відеоконференції та іншим застосунком, особливо за умов долучення до уроку з мобільного телефону чи планшету.

У всіх випадках необхідно зважати на рівень сформованих професійних компетентностей учнів, рівень їхньої пізнавальної активності та темп навчальної роботи. Треба пам’ятати: учні різні, інформацію сприймають теж по-різному, тому інструкції викладача щодо виконання завдань мають бути конкретними, чіткими, лаконічними. Особливу увагу варто приділити виконанню практичних вправ під час віддалених лабораторно-практичних занять (далі-ЛПЗ), які можуть бути репродуктивними, частково пошуковими і пошуковими. Рекомендовані також ЛПЗ у формі онлайн-тренінгів, в процесі яких вихованці із супроводом викладача-тренера вирішують практичні завдання.

У структурі ДСУ важливим є етап перевірки засвоєння нового матеріалу, який можна здійснювати в різних режимах і форматах. Доволі ефективно організовувати індивідуальні онлайн бесіди з учнями, під час яких з'ясовувати причини невиконання завдань або обговорювати якість попередньо виконаних вправ. Цей спосіб має недолік: дуже складно викладачу здійснити індивідуальні онлайн бесіди, якщо кількість учнів і груп значна, але в окремих випадках такий підхід є обгрунтованим (у випадку перебування учнів на тимчасово окупованій території).

З деяких тем доцільно проводити тести або практикувати індивідуалізовані завдання. Для контролю знань існує безліч сервісів, серед яких Online Test Pad, Google форми, тести «На урок». Ці сервіси слід використовувати при перевірці домашнього завдання, закріпленні знань, для тестування вдома. Після опрацювання домашніх завдань учень може перевірити свої знання і отримати оцінку. Зацікавленість вихованців в такій інтерактивній діяльності досить висока: кожен з них при опрацюванні теми сам встановлює темп роботи, має можливість виконувати завдання стільки разів, поки не досягне свого найвищого результату. Слід зауважити, що зазначений спосіб перевірки засвоєння нового матеріалу має ризик порушення учнями вимог академічної доброчесності. Щоб уникнути цього ризику, деякі викладачі започатковували безпосереднє складання тестових і контрольних питань (завдань) для оцінювання професійних компетентностей учнівської молоді, яка завершила професійно-теоретичну підготовку за навчальним модулем. В цьому випадку викладач розробляє тести (не менше 24 тестових питань (завдань), в т.ч. із декількома правильними відповідями), контрольні питання і завдання, комбінований спосіб перевірки засвоєних знань з визначенням різних ступенів складності (І ступінь - тести; ІІ - запитання; ІІІ – завдання).

Вибір конкретного способу контролю знань залежить від об’єму змістовної частини навчального модуля, наявності лабораторно-практичних занять, можливості проведення пошукових робіт. Обов’язковою умовою при розробленні конкретного способу контролю знань є охоплення всіх тем, які містяться у навчальному модулі. Якщо декілька навчальних модулів містять невеликі за часом (до 6 годин) і обсягом теми, доцільно здійснювати одне тематичне оцінювання за цими навчальними модулями. Але, слід пам’ятати, що такі випадки мають бути враховані у затвердженій робочій навчальній програмі предмета або внесені зміни до цієї програми рішенням методичної комісії до початку навчального року.

Обов’язковою умовою реалізації всіх способів контролю знань є інформування учнів про критерії оцінювання та інструкції щодо складання тестових і контрольних питань (завдань).

Важливою ознакою забезпечення зворотного зв’язку під час організації ДСН та виконання тестів в режимі реального часу є відкриті камери комп’ютерних пристроїв викладача і учнів.

Викладачі училища започаткували новий підхід проведення перевірки знань в режимі реального часу, який полягає у виконанні наступних дій. Перед початком опитування кожен учень вносить до свого зошита поточну дату та назву навчального модуля. Викладач диктує кожне питання (або завдання) почергово, називаючи його порядковий номер. Учні прослуховують зміст питання (або завдання), проставляють у зошитах його номер і протягом раніше визначеного часу (2-3-х хвилин) надають відповідь на нього. У випадку, якщо учень не може сформулювати відповідь на питання, він також фіксує номер цього питання у зошиті, залишаючи його без відповіді. Після закінчення опитування, учні відправляють фото аркуша з відповідями в сервіс Google клас у розділ «Завдання» («+створити»). Як доводить практика, зазначений алгоритм контролю засвоєних знань учнів є більш об’єктивним у порівнянні з попередніми описаними способами і виключає списування, користування ресурсами Інтернет тощо.

В освітній роботі викладачів є випадки використання навчального часу для здійснення оголошень, вирішення організаційних та позаосвітніх питань тощо. Слід наголосити, що не варто витрачати навчальний час для розв’язання подібних питань. Це можна зробити за допомогою відповідного повідомлення у вайбер-групі або запланувати щотижневі онлайн зустрічі викладача з учнями, класним керівником, майстрами виробничого навчання, практичним психологом для обговорення спільних проблем, загальних питань, форм співпраці, взаємопідтримки.

Практика викладання у форматі ДСН доводить, що найбільш ефективними методами теоретичного навчання є методи навчального проєктування, сторітеллінгу та «перевернутого навчання».

Застосування методу навчального проєктування пов’язане з усіма додатками Google, що дає змогу організувати спільну роботи учасників освітнього процесу над одним проектом шляхом налагодження спільного доступу до документів, презентацій, відео роликів; здійснити контроль та перевірку знань за допомогою Google-форм.

Метод сторітеллінгу найбільш ефективно застосовувати в процесі актуалізації знань у вигляді пояснення викладачем матеріалу у формі розповіді історій або показу відповідних відео історій. Цей метод розвиває в учнів уяву, логіку; сприяє налагодженню емоційних зв’язків, створенню більш якісних взаємостосунків.

Метод «перевернутого навчання» полягає у попередньому асинхронному опрацюванні матеріалів до наступного уроку, а безпосередньо на ДСУ відбувається обговорення та практичне закріплення знань з нової теми. Плануючи використання різних джерел навчальної інформації, викладач має враховувати, що обсяг інформації, наданої в сервісі Google Клас за новою темою уроку, не має бути занадто великим і потребувати значного часу для його засвоєння.

Дає позитивні результати ДСУ, що грунтуються на використанні Steam-технології, яка спирається на інтеграцію природничих, гуманітарних наук, профільних теоретичних предметів професійної підготовки. Учні, працюючи разом, вчаться самостійно вирішувати професійні завдання без сторонньої допомоги, набувати умінь орієнтуватися у складних ситуаціях, гармонійно поєднувати у роботі наукову точність та творчу свободу, конструктивно критикувати й відстоювати свою думку, генерувати нові ідеї, дискутувати і обґрунтовувати власну позицію та разом формувати певні висновки.

Водночас, добре працює схема відведення певних періодів навчального дня для консультацій. Учні знають, що можуть звернутись до викладача у визначений час і отримати вичерпну відповідь. Якщо ж запитання виникає в інший момент, встановлюються правила надання відповіді у інший спосіб поза межами таких консультацій.

Маємо зазначити, що викладені рекомендації щодо структури, методів і технологій організації ДСУ з предметів професійно-теоретичної підготовки грунтуються на позитивному педагогічному досвіді провідних викладачів училища і можуть бути корисними для педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти інших регіонів.

 

docx
Додано
10 січня
Переглядів
98
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку