Стаття "Застосування інтерактивних технологій у освітньому процесі початкової школи"

Застосування інтерактивних технологій у освітньому процесі початкової школи

У статті висвітлено вплив інтерактивних технологій на якість організації навчально – пізнавальної діяльності учнів початкової школи. Розкрита доцільність використання інтерактивних вправ на різних етапах уроку з метою розвитку ключових компетентностей учнів. Наведено приклади вправ і завдань, які розвивають самостійність, критичне мислення, уміння вести дискусію і приймати рішення.

Згідно з Концепцією НУШ, майбутній випускник – це усебічно розвинена особистість, здатна до критичного мислення, патріот, здатний до прийняття відповідальних рішень, інноватор, здатний змінити навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя [4]. Тому одним з основних завдань педагога є розвиток критичного мислення та творчих здібностей учнів.

Орієнтація шкіл минулого століття на формування в учнів репродуктивного мислення призвела до того, що більшість дітей, які на відмінно знали шкільну програму, не вміли застосувати отриманні в школі знання під час розв’язання проблемних завдань у різних сферах суспільного життя.

Нині школа покликана забезпечити розвиток інтелектуальної, ініціативної, творчої, успішної особистості, здатну творчо мислити, розв’язувати проблеми, мати свою позицію, адаптуватися до різних умов життя. Саме початкова школа формує ключові і предметні компетентності школярів шляхом особистісно орієнтованого, діяльнісного й компетентнісного підходів та прищеплення позитивного ставлення до навчання. Через це набуває особливої актуальності питання активізації навчально-пізнавальної діяльності школярів, шляхом провадження інтерактивних технологій.

Інтерактивна модель навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, мета якої – створити сприятливі й комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуватиме свою успішність, інтелектуальну спроможність [ 2, с.10].

Проблема застосування інтерактивних технологій в навчальному процесі була в центрі уваги таких дослідників, як О. Єльникова, Г. Коберник, О. Коберник, О. Комар, Т. Кравченко, М. Крайня, Г. Крівчикова, В. Мельник, Н. Побірченко, О. Пометун, та ін. У своїх роботах дослідники обгрунтували доцільність застосування інтерактиву для посилення ефективності процесу навчання. Теоретичні аспекти, пов’язані з визначенням сутності інтерактивних методів, їх класифікації, визначенням найбільш поширених і придатних їх видів для розв’язання навчальних завдань набули висвітлення в працях А. Мартинець, М. Скрипник, Л. Пироженко, О. Пометун, С. Кашлєв, В. Симоненко, Н. Фомін та інших вчених.

«Сутність інтерактивного навчання, – стверджують Н. Побірченко та Г. Коберник, – полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання» [6, с.8].

Мета статті – висвітлити ефективність застосування інтерактивних технологій в освітньому процесі початкової школи, що створює умови розвитку ключових компетентностей учнів завдяки підвищенню мотивації, навчально-пізнавальної діяльності, формуванню інтересу до знань, співпраці. Головна риса інтерактивного навчання – використання власного досвіду учнями під час розв’язання проблемних питань. Дітям надається повна свобода розумової діяльності під час побудови логічних ланцюгів. Інтерактивне навчання дає змогу задіяти на уроці увесь клас. Діти отримують можливість висловлювати свої думки, обмінюватися ідеями зі своїми партнерами, дискутувати. Такий вид діяльності позитивно впливає на розвиток навичок спілкування, критичного мислення, партнерства.

Інтерактивне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формування вмінь. Перевага інтерактивного навчання в тому, що учні засвоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), у класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їхній інтерес щодо отримання знань [8].

Одне з призначень інтерактивних технологій полягає у стимуляції природної активності дітей, а саме:

•                   когнітивної (інтенсивність мислення, генерування ідей, висловлювання припущень, дослідження, творча уява, зосередженість, увага, спостережливість, аналітико-синтезуючі операції);
•                   емоційно-чуттєвої (емоційна напруга, переживання, емпатія);
•                   соціальної (імітація виконання соціальних ролей, обмін думками, ставлення, судження, тощо);
•                   фізичної (напруження, практична діяльність, рухливість) [3].

На уроках у початкової школи доцільно організовувати пізнавальну діяльність в малих групах на етапі застосування набутих знань. Клас можна об’єднати в групи дітей з різними навчальними можливостями та запропонувати їм виконати певну навчальну задачу.

Для розвитку пошукової діяльності використовуємо інтерактивний метод «Мозкова атака». Це метод навчання, коли всі учасники розмірковують над однією проблемою, обговорюють її, приймають спільне рішення. Цей метод підходить для початку уроку, коли потрібно мати кілька варіантів розв’язання конкретної проблеми. Діти навчаються критично мислити, розвивати уяву, фантазію, творчість. Це дає можливість вільно висловлювати свої думки. Мета роботи – зібрати якомога більше ідей протягом визначеного періоду часу.

Так, гарні результати показує метод «Дискусія». Така інтерактивна вправа дозволяє розвивати критичне мислення у школярів, навчає розв’язувати проблеми через самовираження, аналізувати ситуації; розвиває вміння визначати свою позицію щодо суперечливого питання, формулювати свої аргументи, сприймати пропозиції інших учасників діалогу. Цю вправу можна використовувати на різних етапах уроку. Наприклад, на уроці «Я досліджую світ», під час вивчення теми «Чому нам потрібна вода?» ставимо дискусійне питання: «Чи всім істотам на планеті потрібна вода для життя?». Діти, отримавши проблемне питання, під час дискусії визначають свої позиції, добирають аргументи на їх підтримку.

На етапі рефлексії використовуємо метод «Мікрофон». Під час виконання вправи кожному учневі слід висловити свою позицію одним реченням. Так розвиваються вміння швидко і чітко висловлюватися. Крім того, учень має можливість відмовитися від слова. Якщо він застосовує право відмови часто, слід провести з таким учнем індивідуальну роботу, заохочуючи до висловлювання своєї думки вголос.

Позитивно зарекомендувала себе в педагогічній практиці рольова гра. Активізація пізнавальної активності, розвиток інтелектуального мислення – це ті проблеми, які вирішуються в процесі гри. Граючи свої ролі, учні потрапляють у ситуацію, що дозволяє критично оцінювати свої знання в активній взаємодії. Атмосфера доброзичливості, заохочення в процесі обговорень, підтримка сором’язливих дітей під час інтерактивних ігор і вправ зумовлює розумовий та емоційний розвиток учнів, знижує страх перед можливими помилками.

Наведемо приклад використання інтерактивної гри «Броунівський рух» на етапі узагальнення знань і вмінь з природознавства за темою «Океани світу» (4 клас). Готуючись до уроку, по класній кімнаті (на столах, шафах, стендах, дверях, підвіконнях) розкладаємо картки з описом океанів світу (це може бути текстова інформація або зображення). Кожна ознака записується на окремій картці, назва океану не вказується. Діти, об’єднані в групи, шляхом жеребкування обирають океан. Пересуваючись по класу, групи збирають лише ті картки, на яких записані ознаки обраного ними океану. Решту карток залишають іншим групам. Групи пересуваються одночасно. Після завершення гри аналізуємо роботу кожної групи: чи всі потрібні картки зібрано, чи не взято карток з описом інших океанів.

З метою розвитку дискусійних навичок дітей, вмінням аргументувати свої доводи, аналізувати отриману інформацію, працювати у малих групах застосовуємо інтерактивну вправу «Акваріум». Її суть у тому, що в обговорені проблемного питання бере участь лише «робоча» група, яка сидить колом «у акваріумі» – внутрішньому колі. Решта дітей уважно слухають дискусію, сидячи в зовнішньому колі, але не беруть участі в обговоренні. Аналізуючи роботу групи, звертаємо увагу класу чи переконливими були аргументи, чи погоджуються учні з висновком робочої групи. Перевага цієї вправи полягає у тому, що залучаємо до обговорення увесь клас, розвиваємо вміння працювати в малих групах, уважно слухати співрозмовників, робити висновки, дискутувати, критично мислити. Таку інтерактивну вправу використовуємо на підсумковому етапі уроку, з метою узагальнення отриманих знань окремої теми або цілого розділу.

Інтерактивні вправи можна вдало використовувати і в роботі з батьками, наприклад, першокласників. Концепція сучасної школи передбачає психологічну і фізичну готовність дітей шестирічного віку до засвоєння шкільної програми. Однак не всім першокласникам вдається одразу включитися в навчальний процес. Тому під час батьківських зборів доцільно використовувати систему інтерактивних вправ, щоб залучити батьків до співпраці з учителем, надати їм можливість попрацювати в групах, спонукати їх прожити емоції, подібні до тих, які проживають діти під час спільної роботи. Адже лекційний виклад проблем шкільного життя першокласників та надання порад батькам не завжди є ефективними. Наприклад: батьківські збори №1 (вересень) за темою «Успішна адаптація першокласників як умова гармонійного розвитку особистості». Ділова гра «Готовність дитини до школи». Гра проходить в такі етапи:

•                   об’єднання у групи;
•                   вироблення правил співпраці;
•                   ознайомлення із завданням та вирішення проблемної ситуації.

Ситуація. Дитина володіє високим рівнем знань та навичок, необхідних для навчання в школі. У ході діагностування мотиваційної готовності, хлопчик сказав: «Я відвідую школу, тому що мене мама примушує. А якщо б не мама, я б до школи не ходив».

Запитання. Чи буде успішним навчання дитини у школі? Які ваші рекомендації щодо формування мотиваційної готовності?

У цій грі доцільно використовувати інтерактивний метод «Прес». Він допомагає навчитися знаходити вагомі аргументи і формулювати свою думку щодо дискусійного питання. Відповіді батьків повинні починатися словами: «Я вважаю… Тому що… Отже… Наприклад…»

Таким чином, інтерактивні технології навчання створюють необхідні умови як для становлення і розвитку компетентності, так і для розвитку виховання особистості активних громадян з відповідною системою цінностей. Окрім того, вони сприяють розвитку в учнів критичного ставлення до себе, уміння бачити свої помилки та адекватно реагувати на них. Адже завдяки правильному усвідомленню як позитивного, так і негативного досвіду власної поведінки та особливостей навчання школяр має змогу досягти порозуміння в будь-якій навчальній ситуації. Проте елементи інтерактивного навчання варто вводити в роботу з дітьми поступово, враховуючи вікові особливості молодших школярів.

Хоча підготовка до уроків за інтерактивною технологією потребує від учителя значної кількості часу, такі заняття стають засобами для створення комфортної атмосфери в класі, що дає змогу реалізувати особистісно орієнтований підхід у навчанні.

Література:

1.               Губенко О.О., Мельничук Л.В. Інтерактивні форми роботи з батьками першокласників: метод. збір. Тернопіль : Навчальна книга Богдан, 2009. 48с.
2.               Інтерактивні технології навчання у початкових класах / Авт.-упор. І.І. Дівакова. Тернопіль : Мандрівець, 2009. 180с.
3.               Кларин М. В. Интерактивное обучение – инструмент освоения нового опыта. Педагогика. 2000. №7. С. 12-18.
4.               Концепція НУШ. UPL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf (дата звернення: 07.05.2021).
5.               Новожилова М. О., Яськова Л. М. Настільна книга молодого вчителя початкової школи. Авт.- уклад. Харків: Ранок, 2009, 288с.
6.               Побірченко Н., Коберник Г. Інтерактивне навчання в системі освітніх технологій. Початкова школа. 2004. №10. С.8-10.
7.               Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : Наук.- метод. посібник/ Київ: А.С.К., 2004, 192с.
8.               Стецик І. Математичні аспекти впровадження нових педагогічних технологій на уроках математики. UPL: https://dspu.edu.ua/hsci/wp-content/uploads/2017/12/008-47.pdf (дата звернення: 09.05.2021).