Стаття "ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ ЯК СКЛАДОВА ГАРМОНІЙНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ"

ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ ЯК СКЛАДОВА ГАРМОНІЙНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

Глазков В. В.

Науковий керівник: старший викладач

кафедри фізичного виховання Макаренко Н. Г.

Криворізький державний педагогічний університет

Анотація.  Сучасний світ дуже швидко розвивається: виникають різноманітні винаходи, професії, інформаційні системи…  Усе це тягне за собою розвиток більшості наук, які є актуальними задля впровадження новітніх технологій, але дедалі частіше в світі, і безпосередньо в Україні, спостерігається тенденція занепаду фізичної культури юнаків і дівчат  - як наслідок неповноцінний розвиток особистості студента як представника молоді. Здоровий спосіб життя є важливою частиною життєдіяльності людства в цілому. Актуальність: спосіб життя визначає людину як особистість у соціумі, і тому необхідно розглянути аспекти впливу на здоровий спосіб життя. Об'єкт дослідження: Студентська молодь, на прикладі якої визначатимемо фактори та чинники впливу на їх спосіб життя. Мета: полягає у визначенні пріорітетів студенства у виборі дисципліни фізичного виховання в Криворізькому Державному Педагогічному Університеті (далі КДПУ) як одного із аспектів формування здорового способу життя. У статті будуть висвітлені результати опитування серед студентів 2-их курсів, що дасть змогу проаналізувати, яка кількість студентів вважає заняття фізичною культурою важливим фактором впливу на здоров’я. Методи дослідження: опитування у вигляді електронного анкетування.

Ключові слова: фізичне виховання, здоровий спосіб життя.

Заняття фізичною культурою та спортом мають велике значення у формуванні здорового способу життя, духовного та фізичного розвитку студентської молоді. Заняття фізичними вправами зміцнюють здоров'я, підвищують нервово-психічну активність до емоційних стресів, підтримують фізичну і розумову працездатність.

В останні роки з'явилися певні праці, пов'язані з вивченням проблем здоров'я й здоровий спосіб життя в рамках утворювального процесу професійної школи: обговорюються загальні питання здоров'я студентської молоді; ведеться аналіз поширення алкоголізму й наркоманії в молодіжному середовищі; досліджується вплив різних факторів на формування здорового способу життя студентів; вивчається характер і рівень валеологічних знань студентів; ведеться пошук умов і засобів формування здорового способу життя молоді.

Студент, як людина певного віку і як особистість, може бути охарактеризований з трьох позицій:

1)     з соціального боку, де відображені громадські прояви, відносини.

2)     з психологічного боку, це психологія особистості.

3)     з біологічного (фізичний стан студента).

Студентський вік характеризується інтенсивною роботою над формуванням своєї особистості, вивченням стилю поведінки.

У студентському віці завершується фізичне дозрівання організму. Цей період характеризується розвитком фізіологічних потенціалів (максимальна реактивність організму, оптимальні рівні артеріального тиску та ін.). До 17-18 років процес всебічного вдосконалення рухової функції близький до завершення. Одночасно спостерігається збільшення максимальних показників сили, швидкості рухів та інших показників, що свідчить про розвиток рухового апарату [1, 3].

Молоді люди в цей період володіють величезними можливостями для навчання, громадської діяльності. Тому фізична культура і спорт стає дійсно найважливішим засобом зміцнення здоров'я, природною біологічною основою для формування особистості, ефективного навчання, успішної суспільної діяльності [4]. Формування здоров'я успішно може проходити в умовах організації здорового способу життя.

Здоровий спосіб життя – це комплекс оздоровчих заходів, що забезпечують гармонійний розвиток, зміцнення здоров'я, підвищують продуктивність праці. Це такі форми і способи щодення, відмови від шкідливих звичок, загартування, оптимальний руховий режим. За таких умов стан здоров'я студентів змінюється і однозначно покращується. Стан здоров'я визначають впливом багатьох факторів. Але до умов, що дозволяють зберегти здоров'я, без сумніву, необхідно віднести і фізичну культуру. Не слід вважати, що заняття фізичною культурою і спортом автономно гарантують відмінне здоров'я. Обов'язковою умовою здорового способу життя студента є відмова від вживання алкоголю, паління, наркотиків.

Молоді люди не завжди володіють необхідними знаннями та переконаннями, щоб свідомо вибирати здоровий спосіб життя. Іноді їм заважають шкідливі для здорового способу життя традиції і вкорінені в побуті тієї чи іншої сім'ї звички.

Корисні звички допомагають у формуванні гармонійного розвитку особистості, шкідливі - навпаки, гальмують її становлення. Звички дуже стійкі.

Здоровий спосіб життя не можна придбати раз і назавжди на якомусь етапі виховання і розвитку особистості, як це відбувається із засвоєнням таблиці множення. Спосіб життя може бути здоровим лише тоді, коли він розвивається, доповнюється різними новими корисними для здоров'я елементами, звичками і тим самим вдосконалюється. Тому здоровому способу життя треба постійно вчитися, а значить йому треба постійно вчити, виховувати потребу в здоровому способі життя. В це поняття складовою частиною входить і фізична культура. Вдосконалюючи її викладання, ми вдосконалюємо і розвиваємо потреби особистості в здоровому способі життя [2].

На думку А.В.Царика, фізична культура об'єднує багато компонентів: культуру рухової активності, загартування, дихання, харчування, масаж, медитація, використання факторів природи. Про фізичну культуру слід говорити в першу чергу, тому що вона - основа і рушійна сила формування здорового способу життя.

У студентів, які активно й систематично відвідають заняття з фізичного виховання, виробляється певний стереотип режиму дня, підвищується впевненість у поведінці та рівень дотримання норм здорового способу життя.

Виходячи із цього, вплив здорового способу життя на гармонійний розвиток людини важко недооцінити. Індивід повинен дотримуватися культури певного виду розвитку. Дисципліна фізичного виховання є одним із аспектів здорового способу життя. Програмою цієї дисципліни передбачено освоєння умінь та навичок із різних видів спорту, формування понятійного апарату здорового способу життя та спрямування життєдіяльності студенства на «здоровий курс». Складність вивчення даного питання полягає  у можливості (неможливості) вести здоровий спосіб життя, адже це  надзвичайно суб‘єктивна проблема, тому що перш за все вона детермінована ступенем усвідомлення людиною важливості дій в цьому напрямі. Навіть при відсутності деяких об‘єктивних умов (комфортне житло, належне харчування, достатній доход тощо) особи з високим рівнем свідомості стосовно здорового способу життя прагнуть діяти заради власного здоров‘я. І навпаки, за достатньо об‘єктивних умов нестача особистісних стимулів унеможливлює прагнення бути здоровим. Тому вельми проблематично пропонувати такі індикатори , які б об‘єктивно висвітлювали реальні можливості (неможливості) реалізації здорового способу життя - ці можливості переважно залежать від самої людини. З іншого боку, існує певний мінімум об‘єктивних умов життя, який обумовлює можливості реалізації здорового способу життя. Тому можна виділити декілька індикаторів, що опосередковано спрямовані на виявлення таких можливостей. Це індикатор добробуту родини, який опосередковано характеризує потенційну можливість реалізації здорового способу життя, індикатор ставлення найближчого оточення до цінностей здоров‘я теж певний показник такої можливості, оскільки складно вести здоровий спосіб життя при негативному ставленні друзів і знайомих. Певні уявлення щодо цієї можливості дають індикатори ступеня перманентного стресу і захворюваності - хвора або постійно психічно напружена людина обмежена в реалізації здорових дій.

Крім того, опосередкованими індикаторами можливостей є питання щодо наявності взуття і одягу для занять фізичною культурою. Воно обумовлено не стільки тим, що можливість занять фізичною культурою і спортом залежить від наявності екіпіровки, скільки тим, що молодь потребує достатньо модної екіпіровки, аби не видаватися гірше, ніж однолітки. Тому цей індикатор об`єктивно відбиває не факт наявності (відсутності) будь-якого одягу і взуття для занять фізичною культурою і спортом, а, скоріше, суб‘єктивне сприйняття респондентами своєї можливості займатися. В цьому контексті наявність порядної екіпіровки опосередковано свідчить ще й про певні дії або принаймні прагнення до занять.

Певну інформацію про суб‘єктивну оцінку молоддю наявних обмежень щодо можливостей здорового способу життя дають показники стурбованості питаннями занять фізкультурою і спортом, поінформованості про здоровий спосіб життя, стану довкілля.

Отже, розібравшись із понятійним апаратом Способу життя, факторів впливу його на розвиток особистості, хочу запропонувати результати опитування серед студентів 2 курсу, котрі обирали додаткові обов‘язкові дисципліни на подальше вивчення. Мною було опитано 300 респондентів із різних факультетів КДПУ. Результати зазначені в таблиці.

Результати опитування серед студентів КДПУ

Згідно з даними, зазначеними у результатах опитування, видно, що лище 16 % опитаних мною студентів обрали дисципліни кафедри фізичного виховання. Найбільша кількість студентів надала перевагу вибору психолого-педагогічних, географічних та історичних дисциплін. Виходячи з цих результатів, можна зробити висновок про те, що лише невелика доля студенства КДПУ, та й мабуть, усієї України, не вважає заняття Фізичною культурою складовою гармонійного розвитку особистості. Перш за все, це пов`язано із загальною тенденцією занепаду фізичної культури в Україні. Лише в меншості шкіл України надають достатньої переваги урокам фізичного виховання; поняття здорового способу життя пояснюється впродовж життя людей лише деякий, малий проміжок часу, якого недостатньо для формування загальної культури відповідного напрямку.

У висновку хочу зазначити, що безперечно, спосіб життя є головною складовою гармонійного розвитку особистості. Наслідування культури духовного, морального, фізичного та соціального розвитку є вирішальними у формуванні індивідуальності, аспекти яких повинні мати реалізацію на відповідних дисциплінах, зокрема й фізичного виховання.

Література

1.          Белавенцева Г.Н. Человек должен быть здоровым. - М.: Книга, 1996. - С.9
2.          Гавенко В.Л. Проявление нарушении психического здоровья студентов: концептуально – психологический подход/ Здоровый образ жизни и физическая культура студентов: Социологические аспекты. – Вып. 1.- Москва, Харьков, 1990. – С.74-77.
3.           Добровольский В.К. Физическая культура и здоровье. - М.: Медицина, 1972. - С. 17-21.
4.          Реалізація здорового способу життя - сучасні підходи / За заг. ред. М. Лук'янченка, Ю. Шкребтія, Е. Боляха, А. Матвєєва. - Дрогобич : КОЛО, 2005. - 124