Стефаник В. Опорний конспект. ЗНО

Василь Семенович Стефаник (с.Русів 1871- 1936) – україн-ський письменник, по-ет, майстер новели, громадський діяч, по-літик. Посол (депутат) Австрійського парла-менту від Галичини

Майстер  соціально-психологічної новели.

- «Бетховен українського села» (П. Тичина)  

Літературний напрям – ЕКСПРЕСІОНІЗМ. Це така манера письма, яка харак-теризувалася пошуками               в передачі найтонших, найскладніших почуттів душі людини. Письменник художньо осмислював психіку людини, з різних точок зору говорив кількома голосами – від себе, від імені інших персонажів твору. Новеліст майстерно передає переживання особистості через екс-пресивність мовлення. Тому. Стефаника називають експресіоністом у мистецтві слова.

Пам'ятник в Івано-Франківську

Кінофільм “Камінний хрест” (1968), знятий  на Київській кіностудії за мотивами творів Василя Стефаника «Камінний хрест» та «Злодій». Режисер: Леонід Осика Сценарист: Іван Драч У головних ролях: Данило Ільченко, Борислав Брондуков     https://

vmire.life/video/

5jcNNdWon8s

В. Стефаник «Камінний хрест» аналіз 1899р. Жанр – новела.  Сам Стефаник назвав свій твір «студією» (художнім дослідженням внутрішнього світу селянина)  Історія написання: написано під враженнями від масової еміграції галицького селянства за кордон. «Камінний хрест» — єдиний твір Стефаника, цілком присвячений темі еміграції. В основу новели покладено реальний факт: Штефан Дідух (у творі Іван), односелець Стефаника, емігруючи до Канади, ставить на своїй нивці кам’яний хрест (який, до речі, і донині стоїть у Русові). У трагедії героя твору по краплі зібрано горе тисяч емігрантів, долею яких переймався письменник. Не раз проводжаючи на Краківському вокзалі земляків у далеку Америку, Стефаник постійно бачив опухлі від плачу очі, спечені губи, чув захриплі від стогону голоси. Ідейно-художній зміст. Письменник вказував на основні причини еміграції селян Галичини, зумовленої соціальною несправедливістю, злиденністю та неосвіченістю безправних селян. Тема: прощання Івана Дідуха із сусідами у зв’язку з його виїздом до Америки. Композиція: Експозиція – перший розділ, що знайомить читача з долею Івана Дідуха (працював виснажливо на кам’янистому горбі, що дістався у спадщину; героя прозвали Іваном Переламаним через те, що праця зігнула його в дугу). II – VII розділи – епізоди сповіді героя перед сусідами за своє життя, його прощання з односельцями. Кульмінацією новели є епізод танцю, який зображено по-експресіоністськи виразно. Усі монологи Івана (як засіб індивідуалізації персонажа) обертаються навколо образу горба, на якому встановив на пам’ять землякам камінний хрест з вибитими іменами. Образ камінного хреста – символ страдницької долі селянина, який усе життя гірко працював на землі і все одно змушений її залишати, бо вона не спроможна його прогодувати. Персонажі Іван Дідух (на прізвисько Переломаний); його дружина Катерина, їх сини, односельці,  кум Михайло. Центральне місце займає образ Івана Дідуха. Його портретної характеристики у творі немає, проте сказано, що зовнішність його була потворна: він був зігнутий у дугу тяжкою працею. Тому його в селі прозвали Переломаним. Іван – надзвичайно працьовита людина, дуже порядна, хоч і дивакувата, він патріот рідної землі, свого села.

Документальні фільми: «Василь  Стефаник» (1971, режисер Катерина Самофалова).

«Дорога. Василь Стефаник» (док. фільм з циклу «Гра Долі», студія «ВІАТЕЛ», реж. Василь Вітер).

- Людський біль цідиться крізь серце моє, як крізь сито, і ранить до крові. Людське щастя пересівається крізь душу,  як сонце крізь хмару, і до неба мене вносить. Сто раз спадати з неба у сором людський — боляче.                                В. Стефаник    ВИСЛОВИ

-«Се правдивий артист із Божої ласки, яким уже нині можемо повеличатися перед світом" (І. Франко)

-"Як коротко, сильно і страшно пише ця людина" (Максим Горький)