Презентація "Лісова пісня". Симбіоз високої духовності і буденного прагматизму в образі Лукаша. Кохання Мавки і Лукаша.

Симбіоз високої духовності і буденного прагматизму в образі Лукаша. Почуття кохання Мавки й Лукаша як розквіт творчих сил людини. Природа і людина у творі

Епіграф уроку: Я тебе за те люблю найбільше,Чого ти сам в собі не розумієш.«Лісова пісня» Леся Українка

«Впізнай героя»

Поміркуйте!Чому Мавка, часточка лісу, такого щедрого і багатого, говорить: „Ні, я таки зовсім, зовсім самотня...”

Зв’язок природи і людини«А чи не годі вже того грання?»«Чогось уже і ти став непривітний...»«Доню, доню,як тяжко ти караєшся за зраду!..»„Ох, як я довго спала!” „Весна ще так ніколи не співала, як тепер”.«Візьму собі твою співочу душу,а серденько словами зачарую...»«Я збагнула,що забуття не суджено мені.»«Він в подобі людськійупав мені до ніг, мов ясень втятий...»«Я з лісу не піду. Я в лісі буду.»«Живи моєю кров'ю! Так і треба,бо я тебе занапастив...»«О, не журися за тіло!»Лукаш сидить без руху

Подискутуймо! Яка сторона людської сутності — поривання до краси чи дріб'язковість, буденщина — здобула перемогу у фіналі?{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Образи твору. Що втілює авторка. Висновок. Мавка. Мрія про ідеальну людину, утвердження думки, що людина — творець краси. Мавка — прекрасний ідеал гармонійної, одухотвореної людини, втілений в образі казкового створіння. Лукаш. Боротьба світлих і чистих поривань з буденщиною життя. Лукаш — образ людини, яка має суперечливі погляди, а тому не може „своїм життям до себе дорівнятись”Мати Лукаша і Килина. Духовне зубожіння людини, її дисгармонія з природою. Грубості, лицемірству, підступності матері і Килини протиставлена мудрість, поетичність, любов до природи дядька Лева. Дядько Лев. Гармонія душевного багатства людини і краси природи

Лукаш. У тебе голос чистий, як струмок. Не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись. Як солодко грає,як глибоко крає,розтинає білі груди, серденько виймає!Бач, я тебе за те люблю найбільше,чого ти сам в собі не розумієш,хоча душа твоя про те співаєвиразно-щиро голосом сопілки…Не зневажай душі своєї цвіту,бо з нього виросло кохання наше!Той цвіт від папороті чарівніший —він скарби т в о р и т ь, а не відкриває.

Підіб’ємо підсумки!Образ Лукаша символізує складність людських поривань до ідеалу, приклад того, як засмоктує людину буденщина. Проте вбити мрію неможливо, і саме про це співає сопілка Лукаша у кінці п'єси. Звернений до власної долі монолог Лукаша перейнятий не стільки скорботою, скільки вірою у високе призначення людини, силу людського хисту, розуму, волі.1. Які риси Лукаша, на ваш погляд, найбільш руйнівні для особистості?2. Ви б хотіли чи ні мати такого друга, як Лукаш? Обґрунтуйте свою відповідь. Спробуйте виступити адвокатом Лукаша. Творче завдання

Проблемне питання. Чи було кохання між Мавкою і Лукашем?

Цікавить ваша думка…За що варто боротися з долею?Чи можливе було кохання між Лукашем і Мавкою?Чи реальна гармонія між людиною і природою?Хто і що зрадив у драмі-феєрії “Лісова пісня”? Позначка означає, що на питання цього слайду слід дати письмові відповіді і надіслати фото роботи вчителю.

Домашнє завдання. Виконати анкету М. Вороного (для усіх); Виконати фотоколаж до поезії «Блакитна панна», дібравши по 1 фото до кожної строфи (високий рівень)