STEM-проєкт «Досліджуємо рідний край. Славетні земляки. Євгенія Гончаренко - письменниця рідного краю»

Про матеріал

Конспект STEM-проєкт «Досліджуємо рідний край. Славетні земляки. Євгенія Гончаренко - письменниця рідного краю» дасть можливість познайомити школярів з творчістю славетної землячки.

Перегляд файлу

Урок підготували й провели

Наталія Чернишова, вчитель початкових класів

Олена Білоуха, вчитель англійської мови, образотворчого мистецтва

Тема. STEM-проєкт «Досліджуємо рідний край. Славетні земляки. Євгенія Гончаренко - письменниця рідного краю»

Очікувані результати: В процесі реалізації проєкту учні:

Ознайомляться з творчістю дитячої письменниці Євгенії Гончаренко.
Прочитають казку Є. Гончаренко «Нориця».
Дізнаються про екосистему існування гризунів.
Послухають вірш англійською.
Спроєктують хатинку для мишачої родини.
Змоделюють зображення цифри й математичні знаки в зображення мишки.
Намалюють ілюстрації до казки.
Пригадають правила безпечної поведінки в довкіллі.

Хід реалізації проєкту

Слухаємо вірш

https://gonchare.blogspot.com/p/blog-page_26.html

Лариса Колотуша «Є край у світі пречудовий…»

Є край у світі пречудовий,

Де сиплють трелі солов’ї.

Де у калиновім намисті

Блукає осінь в сизій млі.

Є край, де взимку сипле снігом,

А влітку – повен ягід гай.

І край цей Шосткинщина зветься…

Не край, а скажем – справжній рай!

Живуть в нім пречудові люди -

Всім зрозумілі і прості.

Серця у них гарячі й душі,

Скажу вам чесно, – золоті.

І похвала їм не потрібна,

Бо день за днем, за часом час

Працюють творчо, щедро, плідно,

Несуть вогонь душі до нас.

Вони у полі жито сіють,

Вони працюють у станків,

Вони танцюють й нам дарують

Свій солов’їний переспів.

Вони чарують словом дивним,

Вони книжок дарують світ.

На зустріч з ними ми чекали.

Євгенії Гончаренко сьогодні шлем привіт!

2. Досліджуємо життєвий та творчий шлях письменниці.

https://gonchare.blogspot.com/2016/03/blog-post.html

Народилась 8 грудня 1949 року в місті Шостка Сумської області в родині службовця. Закінчила ЗОШ № 11. З 1967 р. п’ять років працювала на місцевому заводі лаборантом.

В 1977 році закінчила Київський інститут харчової промисловості. За спеціальністю − інженер - технолог хлібопекарного, макаронного і кондитерського виробництв. З 1977 року чверть віку віддала системі профтехосвіти, працюючи майстром виробничого навчання і викладачем.

Вірші та казки пише зі шкільних років.

Її твори дивують своєю різножанровою палітрою: вірші, пісні, романи, новели, оповідання, казки і вірші для дітей. Ілюстровані власноруч книжки вона дарує відділам освіти, культури, школам і бібліотекам міста Шостки та в інших містах України.

Основна тема її творів – краса природи рідної Сіверщини, Полісся, краса землі її безжурного дитинства, відносини між сучасними людьми та їх філософія буття. Лірика Євгенії Гончаренко пронизана найпотаємнішим: любов’ю, радістю та одвічним прагненням жінки – бути щасливою.

− Усе, з чим я пішла в життя, дала мені моя старенька перша школа № 1 і матуся, − із вдячністю говорить Євгенія Василівна Гончаренко.

3. Слухаємо казку «Нориця» Є. Гончаренко.

Нориця

Стояв собі в полі Сухий дубок, який своїм дуплом дивився на стерню, що золотилася під сонцем побіля лісу. Поблизу Сухого дубка Сіра полівка виточила розгалужені неглибокі нори. Восени на стерні вона збирала зерно і золоті колоски, які зносила до комори, щоб узимку нагодувати своїх малят і себе.

Полівка була працьовитою мишкою. І Сухий дубок її за старанність поважав, лагідно називаючи Норицею. Не раз Сухому дубкові Сіра полівка скаржилася на своїх неслухняних малят.

- Ох, дубочку, мої ненажерливі малі ще зранку, як побігли, то оце й досі немає. Де вони гуляють? Не знаю. Чи у лісі, чи у полі ?

- Нічого знайдуться...- заспокоював Сухий дубок.

А коли мишенята поверталися додому, Нориця починала їх ганити:

- І де це ви були, неслухняні малята ?

- У лісі, - відповідали мишенята. - Від лисички та їжачка ховалися, щоб вони нас не з'їли.

- То що ж мені з вами робити ? Скільки раз казати ? У тому лісі живе сова, яка полює на нас.

- Та не тільки на вас. Вона полює навіть на зайчиків, тетеруків, маленьких пташок, - підказував Сухий дубок.

Наслухавшись розмов про сову, неслухняні мишенята день - два сиділи вдома, потім знову за своє - дружно утікали від Нориці в ліс.

Прийшла зима. Промерзлий ґрунт засипав сніг. Полівки почали рити ходи в заметах. Ця робота малятам сподобалася. Вони радо рили ходи та бігали по білому снігу. Одного разу мишенята по заметах вирушили до лісу. Гуляючи серед дерев, не помітили, як метелики – сніжинки засипали ходи в заметах, і, повертаючись полем додому, раптом заблукали. Почали гірко плакати:

- Що ж нам робити? Куди йти, скажіть, метелики -сніжинки? Де наші ходи, де нори?

- Це ви повинні знати! - одмовляли білі метелики, дружно кружляючи в повітрі. - І ми не бажаємо з неслухняними мишенятами розмовляти. Ідіть геть!

- Пробачте нас, - тремтіли полівки, - пробачте, будь ласка.

Жалібне благання малят почув Сухий дубок та й попросив снігових красунь зласкавитися над ними.

- Метелики - сніжинки, покличте вашого приятеля вітерця. Нехай вас поздуває з ходів Нориці.

Почув прохання Сухого дубка вітерець і почав дути на сніг, посміхаючись дубочку. Метелики - сніжинки відлітали з ходів, танцюючи чудовий зимовий танок. Нарешті мишенята побачили свої ходи. Та скоріше побігли додому, де їх очікувала Нориця.

Побачивши мишенят, Сіра полівка зраділа. Одразу просяяла:

- Ну чого ж вас знову понесло до лісу ? - допитувалася вона. - Я всі замети обшукала. Як ви не померзли ?

-Мамо, пробачте нас... - просили малята.

Після того, як розмова пожвавішала, мишенята побігли до комори. На свою пшеничну гору. До тепленької пшениці та смачної паляниці.

4. Відповіді на запитання за змістом казки.

5. Правила безпечної поведінки в довкіллі.

- Чому мишенята потрапили в небезпечну ситуацію? (Бо не слухали маму).

Повторюємо правила безпечної поведінки

https://www.youtube.com/watch?v=jBphn5MhRkM

5. Гра «Взаємні запитання»

Діти ставлять однокласникам запитання за змістом тексту.

6. Дослідження екосистеми гризунів.