STEM-проект: "Гідростатистичний фонтан або танцюючий фонтан".

УКРАЇНА

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«АУЛІВСЬКИЙ ОПОРНИЙ ЗАКЛАД  ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

І-ІІІ СТУПЕНІВ» АУЛІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

  вул. Пушкіна 8, смт. Аули Криничанського району Дніпропетровської  області

52310 тел.(факс.) (8-056-54) -2-54-16 e-mailaulyszs@gmail.comhttp://auly.klasna.com_

  Код ЄДРПОУ 24248087

Обласний конкурс на кращий STEM-проект для школярів «Промисловість надихає»

Номінація «Конкурс STEM-проектів «STEM у дії»»

ТемаSTEM-проекту: Гідростатистичний фонтан або танцюючий фонтан.

Підготували: керівник проекту Курило Ольга Миколаївна–

вчитель образотворчого мистецтва, художньої культури та інформатики

                               дизайн проекту: Підгородецька Олена Валеріївна–

вчитель біології, екології, природознавства та трудового навчання

Басараб Олександр Юрійович–

вчитель математики,фізики

Дніпропетровської обл.

Аулівського ОЗЗСО, Криничанського р-ну,

2019 р.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3РОЗДІЛ I. Розробка роботи групи «Гідростатистичний фонтан»……..……..6

1.        Історія фонтанів…………………………………………………………..6
2.        Види фонтанів…………………………………………………………….9
3.        Гідравлічний розрахунок фонтанів. Гідростатистичний тиск. Закон Паскаля…………………………………………………………………….12

РОЗДІЛ ІІ. Завдання для групи «Театр живих скульптур»……….………….19

2.1.Історія оригінального жанру…………………………………...………….20

2.2. Як навчитися бути живою скульптурою? ……………………………...…21

РОЗДІЛ ІІІ. Завдання для групи «Ознайомлення з мистецтвом боді-фейс-арт»………………….……………………..……………………………………..24

3.1.  Аквагрим……………………………………………………………………24

3.2. Правила застосування аквагриму…………………….…………………….26

3.3.Правила роботи з гримом…………………………………………………..28

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...30

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………...…………………30

ДОДАТКИ……………………………………………………..…………………32

ВСТУП

Актуальність STEM-проекту.

Актуальною проблемою завжди є благоустрій міста, району, села. Ми хочемо, щоб у нашому селищі Аули  з'явилися фонтани і в літню пору біля них було б особливо прохолодно та комфортно усім жителям. ТемаSTEM-проекту «Гідростатистичний фонтан або танцюючий фонтан»обрана нами не випадково, оскільки хотілося, щоб у нашій громаді теж з'явилися фонтани, а самі конструкції надавали б неймовірної чарівності нашому селу. Тому ми розпочали з живих фонтанів, на святкуваннях селища.

Мета та завдання.

Головною метою проекту є популяризація ідей STEM-проектів, формування у  дітей креативного мислення та інноваційного підходу до створення навколишнього предметного середовища; розвиток художньо-творчих здібностей, допомога учням правильно зорієнтуватися в епоху наково-технічного прогресу у суспільному виріїподій та явищ.

Відповідно до мети у роботі розв’язуються такі дослідницькі завдання:

- вивчення найбільш обдарованих учнів у різних галузях науки і розвиток їх творчих здібностей, поширення культури винахідництва;

- розширення кругозору, активне залучення учнів до процесу самоосвіти та саморозвитку;

- удосконалення вмінь та навичок самостійної роботи, підвищення рівня знань та ерудиції в тих галузях науки, що цікавлять учнів;

- організація науково-дослідницької діяльності учнів для удосконалення процесу навчання та профорієнтації;

- творча діяльність, участь у різноманітність заходах: міжнародних, всеукраїнських, обласних, районих конкурсах, конференціях, наукових читаннях, виховних заходах, що формує відповідні навички і заохочує до саморозвитку.

Апробація. До виконанняSTEM-проекту наукової роботи група учнів вже мала певний досвід: брала участь уДев’ятій Міжнародній виставкі«Сучасні заклади освіти – 2018» м. Київ де були нагороджені срібною медалю, неодноразові переможці обласних фестивалів-ярмарків «Петриківський дивоцвіт», Етно-рок фестиваль Kozak Fest– 2017, міжнародний Art Fest «Веремія».

Механізм реалізації STEM-проекту:

1.Визначення теми і метиSTEM-проекту.

2.З’ясування проблеми.

3.Ознайомлення учнів із суттю STEM-проекту та основними етапами його реалізації.

4.Робота з інформаційними ресурсами.

5. Презентація виконаних робіт: моделі, ескізи, моделювання та конструювання одягу для театра «Живих скульптур», ознайомлення з мистецтвом боді-, фейс-арт,публікації, проекти та інше.

Основні напрямки реалізації STEM-проекту

1.Залучення до науково-дослідницької діяльності здібних учнів відповідно до їх наукових інтересів.

2.Навчання учнів роботи з науковою літературою, формування культури наукового дослідження, використання засобів новітніх технологій.

3.Надання практичної допомоги учням у здійсненні експериментальної та дослідницької роботи.

4.Організація індивідуальних консультацій проміжного та підсумкового контролю в процесі наукових учнівських досліджень.

5.Підготовка, організація та проведення науково-практичної роботи.

Очікувані результати:

1.Активізація пізнавальної та творчої діяльності учнів, розвиток кругозору.

2.Підвищення інтересу до вивчення математики, літератури, музики, образотворчого мистецтва та природничих наук.

3.Розвиток навичок дослідницької діяльності.

4. Формування навичок самостійної роботи з джерелами інформації.

5.Удосконалення вмінь та навичок роботи з комп’ютерними технологіями.

6.Рання професійна орієнтація та професійна самовизначеність.

7.Формування вміння працювати в групі та індивідуально.

РОЗДІЛ I. Розробка роботи групи «Гідростатистичний фонтан»

Керівник групи вчитель математики, фізики О. Ю. Басараб, презентував роботу групи учень 10 класу Дмитро Терещенко.

Ідею танцюючого фонтану запропонувала вчитель української мови та літератури О. В.Поддубна, яка виступила у головній ролі танцюючого фонтану, який було презентовано на «Сяйво фестивалі»  Аулівської об’єднаної територіальної громади. На День села ауляни  насолоджувалися чудовим шоу – магічним світом живих скульптур. На фоні театру живих скульптур танцюючий фонтан був популярним об’єктом.

Фонтан справді вражав: спочатку було створено джерело, щопереходило у струмок, потім в маленьку порожисту річку, а даліперетворювався у широкий величний потік, що раптом з висоти зривався вниз ... у тихий мальовничий басейн. Таке видовище, що приводить у захват людей по всьому світу. До деяких пір цим мистецтвом володіла лише природа. Але ось у своєму прагненні до прекрасного людина почала підкоряти собі водну стихію, саму примхливу і загадкову. Пізнавши чуттєво, експерементально і теоретично рух води, вона підпорядкувала собі фонтани, і до цих пір людство удосконалюється в цьому приголомшливому мистецтві.
У цій роботі хотілося б розповісти про історію розвитку фонтанів, їх призначення і користь. Показати принциповий пристрій. Обговорити кожен елемент фонтану, його характеристики та особливості, а також матеріал з якого він зроблений. А найголовніше розповісти про способи та варіанти їх будівництва.
 

1.        Історія фонтанів

Майже вся історія людства пов’язана з фонтанами. Звичайно, на світанку цивілізації вони не були предметом розкоші або прикрасою побуту.Наприклад, жителі Месопотамії обладнали садові фонтани та використовували їх у якості іригаційних систем. Зрошувані ними сади, розташовані у сухих високогірних районах, прославились далеко навкруги своїми тінистими алеями та соковитими плодами.

Особливою славою овіяні й фонтани Давнього Єгипту. Єгиптяни надавали фонтанам як практичної, так і декоративної значимості. Вони черпали з них воду для своїх садів, влаштованих прямо всередині будинків, обнесених стінами, при цьому сади являли собою не тільки фруктові дерева, але й дивовижні декоративні рослини.

Дуже популярні були садові фонтани і в Персії у IV тис. до н.е., Перські сади, як правило, поділялися на 4 частини – одна відводилась під дерева для відпочинку та захисту від палючого сонця, на другій пахли яскраві квіти, на третій звучала та потішала людей музика, а на четвертій розташовувалися фонтани, що слугували, у першу чергу, водними резервуарами для зрошення. Однак улаштовувачі садів не забували й про красу: стіни та тераси, що оточували сади, прикрашалися яскравою плиткою, фонтани ж будувалися з метою створення особливої гри світла й тіні. Ефект був вражаючим.

Перським садам і фонтанам історично судилосяпомітно вплинути на європейську архітектуру. Солдати Риму, що брали участь у східних походах, вочевидь, так яскраво описали влаштування перських садів і фонтанів, що деяка їх подоба незабаром з’явилася й у Давньому Римі. Однак римські фонтани – це вже й дещо особливе! Римляни добре попрацювали над їхнім вдосконаленням. З обпаленої глини вони виготовляли труби, внутрішню поверхню фонтанних чаш викладали плиткою, а струмені не просто так злітали й падали, а били з пащ екзотичних тварин або фантастичних риб. До речі, римляни першими почали застосовувати при влаштуванні фонтанів насоси.

У період епохи Відродження фонтани у Європі прикрашали собою архітектурні ансамблі. Мало того, нерідко на них робився основний наголос, вони стали ключовою деталлю. Головував римський стиль. Справжньою законодавицею моди в архітектурі та, зокрема, у мистецтві створення так званих регулярних парків (тобто симетричних, з геометрично правильними планами) з цілими фонтанними системами, стала Франція. Класичний приклад – Версаль XVII ст. Фонтани Версалю виникли в один час з містом. Їх будували, озброївшись останніми науковими досягненнями того часу, одночасно забезпечуючи витонченість виконання. Саме версальські фонтани забезпечили витонченість виконання.

Також при будівництві російським імператором Петром І нової столиці – Петербурга за основу було взято самеверсальські фонтани. Треба визнати, що фонтани Петербургу в чомусь перевершили свій французький прототип. Це грандіозний музей фонтанного мистецтва XVIII–XIX ст. Тут представлено велику кількість одно- та багатоструменевих фонтанів, сольних, парних, згрупованих у ряди, фонтанів у вигляді водяних дзвонів і стовпів. Малюнки струменів не повторюються, це віяла, квіти, завіси тощо. Різні петергофські фонтани й за звучанням – від ледве чутного шелесту до оглушливого гомону.

Загалом історія фонтанів надзвичайно багата й часто приховує чимало загадок й таємниць. Наприклад, у Середні віки саме фонтани були центром монастирських садів. Вважалося, що вони сприяли ефективності молитов, самоті й роздумам про бога, що, безсумнівно, віталося. Багато фонтанів зводилося на уславлення богів, а тому наділялися чудовими якостями, оскільки вважалося, що царі небесні будуть милостивіші до смертних. Багачі, у чиїх палацах споруджувалися фонтани, були впевнені, що вони набагато ближче до богів, аніж бідняки.

Сучасні фонтани багатоликі: одні, наче віддаючи данину століттю техніки та машин, увібрали в себе складність інженерії та конструктивізму, інші, навпаки, – прагнуть до натуральності, дикої природи. Сперечатися про те, які кращі, – бездарне витрачання часу, адже кожен заворожує своєю індивідуальністю.

До речі, вченим вдалося науково пояснити факт, чому, знаходячись поряд з фонтаном, людина переживає позитивні емоції, а нерідко – захоплення. Це бризки від фонтана привносять у повітря негативні іони, що благотворно впливають на наш організм. Медики називають їх вітамінами здоров’я.

1.2.Види фонтанів:

У загальному розумінні садово-паркових об'єктів, фонтан є окремим видом водного пристрою, поряд зі штучним ставком, струмком, водоспадом і т. п. Але стосовно до типології фонтанів, своєму конструктивно-технічному виконанню, штучні струмки, водоспади, водні каскади, джерела і джерела, як водні пристрої, вже є різновидом фонтану. Умовно до цієї групи ми віднесли «Водяну завісу», перемістивши її з розділу «Фонтанні насадки».

Струмок – фонтан у вигляді штучного водоводу, служить декоративним елементом при відповідному оформленні стінок і укосів.
Водний каскад – фонтан, що включає штучні водоспади малої висоти падіння води із ступінчастим переливом самопливної води по уступах, створеним за принципом архітектурно-художньої композиції.

Пороги – фонтан, що включає штучні хвилеломи на шляху потоку води, який розбивається об перешкоду, з шумом і піною, скочується далі по руслу. Водоспад – це спеціально сконструйовані насадки і площини переливу, для створення ефекту падаючої води. Окремо виділяються водоспади з ламінарним потоком.

Джерело – фонтан, створений у якості декоративного елемента або в господарських цілях (водопостачання території). За своїм композиційним задумом і оформленням, головним є «одяг» джерела, а струмінь води – важливе доповнення до її архітектурного вигляду.
Він єгарним декоративним елементом для створення імітації природного водного джерела. Чудово підходить для створення чарівно-ностальгічної атмосфери минулого.

Водна завіса (Струнний фонтан) – належить до сучасних, високотехнологічних фонтанів. Вода, наче спадає окремими, суворо паралельними, ідеально рівними струменями, практично без бризок і шуму. Створюється містична картина повного умиротворення водної стихії. Є ефективним зволожувачем повітря.

В архітектурі та інтер`єрі також розрізняють кімнатні фонтани, які представляють собою елемент інтер'єру, в практичному плані можуть сприяти створенню оптимальної вологості;водоспади– це водні пристрої, засновані на ефекті падаючої води;  класичні фонтани, в їх основі лежать водна композиція і відповідна їй архітектура.

За типологією розрізняють архітектурні та скульптурні фонтани– в основі таких фонтанів лежить архітектурне рішення або скульптура, вода служить лише додатковим виразним елементом.

Плаваючі фонтани– покликані урізноманітнити водні поверхні природних водоймищ, часто служать практичним цілям аерації стоячої води.

Динамічні (світло-динамічні, музичні) фонтани– вища стадія еволюції фонтанів, що об'єднує найкращі можливості класичних фонтанів і сучасних технічних досягнень.

Основні компоненти фонтанів і їх конструкція.

Мета конструкції будь-якого фонтану полягає в тому, щоб привести воду в рух. Щоб вода рухалася і з її допомогою можна було створити привабливі композиції, в першу чергу необхідна достатня кількість води. Це може бути природний або штучний водойма, басейн. Штучні водойми зазвичай формуються в землі і герметизуються природними або синтетичними матеріалами. Басейни фонтанів виконуються головним чином з бетону, але можуть бути з пластика або високоякісної сталі.
Рішення по водному резервуару взаємопов'язане з типом фонтану і планованими водними ефектами. Рух води може бути у формі ледь помітного плавного перебігу у водоймі, невеликого струмка, вируючої води, що падає водоспаду, прозорого водного дзвони, спрямованої в небо струменя або складною водної композиції створюваної безліччю насадок.

Після вибору типу фонтану і водної композиції слід звернути увагу на підбір насоса, серця фонтану. Найпростіше рішення використовувати погружний насос, помістивши його безпосередньо в чаші фонтану.

Більш ефективним рішенням для великих фонтанів є «суха» установка насоса поза резервуаром басейну. Такий насос встановлюється нижче рівня води фонтану в спеціальному приміщенні і пов'язаний з ним.

Ці три елементи – водний резервуар, насадки і насос є основнимиі дуже важливими. Всі інші частини конструкції фонтану, служать для поліпшення привабливості фонтану, спрощення обслуговування та автоматизації його роботи.

Компоненти фонтану:

Басейн– є джерелом води для роботи фонтану. Розмір і форма водойми можуть бути визначені ефектами фонтану або ефект фонтану може бути розроблений до наявної водойми. Дно і стіни ванни повинні мати герметичні проходи для всмоктуючих труб, електричних кабелів.

Насадкиформують зовнішнє сприйняття фонтану, його водну композицію. Потрібно приділити особливу увагу до матеріалу виготовлення, якості виконання і до експлуатаційних характеристик насадок. Параметри насадок по тиску і витраті води, повинні бути прийняті до уваги при плануванні трубопроводів і виборі насоса.

Насоси фонтану є рушійною силою і серцем будь-якого фонтану. Тип насоса повинен відповідати способу установки.Продуктивність насоса слід підбирати відповідно до насадками і з урахуванням всіх можливих втрат напору в гідросистемі.

Водозабір монтується на всмоктуючій магістралі, захисна решітка або сітка, запобігають ушкодженню насоса і засмічення насадок.

Фільтр підтримує чистоту води в басейні, перешкоджає проникненню бруду в насос і далі в систему подачі. Для малих фонтанів застосовується механічне очищення за допомогою сітки на водозаборі. Для великих фонтанів доцільне застосування фільтрувальних установок.

Підводне освітлення дозволяє спостерігати роботу фонтану в нічний час. Добре продумане освітлення фонтану, тільки додає видовищності водним ефектів.

Перелив видаляє надлишок води, який виникає із-за дощів або інших причин.

Заставні патрубки і прохідні гільзи
потрібні для забезпечення герметичності ванни, в місцях проходу труб і кабелів, встановлюються заставні патрубки або прохідні гільзи.

Датчик повітря у комплекті з системою управління, змінює висоту струменів у залежності від сили вітру або повністю вимикає фонтан.

Електроклапани– основна складова системи управління гідравлічної частини фонтану.

Пульт керування залежно від складності фонтану і розв'язуваних завдань, служить для запуску насоса, включення освітлення, підтримки рівня води і т.д.

1.3. Гідравлічний розрахунок фонтанів. Гідростатистичний тиск. Закон Паскаля.

Фонтан являє собою архітектурну споруду. Для нормальної роботи фонтанів необхідне джерело води. Джерелом води для харчування фонтанів можуть бути ставки, ключі, міський водопровід і інші. З джерела живлення вода по фонтан трубопроводу через насадку фонтану надходить в атмосферу (мал. 1).

Використана вода скидається в водостоки або ж знову надходить в оборот.При гідравлічному розрахунку фонтанів зазвичай визначають витрати води у фонтані і висоту фонтанного струменя.

Розрахунок витрати води у фонтані проводиться за формулою витікання рідини через насадки:Q = μωНV0 = μωН , (1.1)

де μ – коефіцієнт витрати насадки, що залежить від її форми і кута конусності: для циліндричної – 0,82, конічної, збігається під кутом конусності 5, 13, і 45 °, відповідно 0,92, 0,945, 0,857; для коноідальной насадки – 0,97;ωН – площа поперечного перерізу вихідного отвору насадки;h0 – швидкісний напір у насадки або висота фонтанної струменя, м;V0 – швидкість води при виході з насадки, м / с.

Малюнок 1. Схема фонтана

1 – джерело живлення; 2 – водопроводная труба; 3 – насос;

4 – водостічний колодязь ; 5 – фонтанна насадка з випрямлячем.

Висота фонтану струменя (h₀) розраховується за формулою витікання рідини через насадки. З формули (1.1) можна визначити висоту фонтанного струменя (h₀):

h₀ = , (1. 2)

При рухі води по фонтан трубопроводу загальний натиск (Н) без урахування місцевих втрат напору витрачається на подолання опору по довжині трубопроводу (hДЛ) і на створення швидкісного напору (h0) при виході струменя з насадки:

Н = hДЛ + h0, (1. 3)

Втрати напору по довжині трубопроводу (hДЛ) визначаються за формулою:

hДЛ = АLQ2, (1. 4),

де А – питомий опір труби на 1 м при витраті води 1 м³ / с (значення А дані нижче);

L – довжина трубопроводу, м;

Q – витрати води в трубопроводі, м³ / с.

Значення А в залежності від діаметра труби (для труб були у вжитку, наведені значення множать на коефіцієнт 1,7)

d, мм 38 50 75 100 125 150 200 250 300 400 500 600

А 41840 10340 1113 268 82,4 31,4 6,86 2,11 0,805 0,176 0,054 0,021

Підставивши в формулу (1.3) відповідні значення hДЛ з формули (1. 4) і h0 з формули (1.2), отримаємо загальний натиск Н:

Н = АLQ2 +, (1. 5)

Перетворюючи цю формулу, знайдемо витрата фонтанної струменя:

Q =, (1. 6)

Підставивши в формулу (1.2) значення витрат води з формули (1.6), отримаємо формулу для визначення висоти фонтанної струменя (h0) через загальний натиск (Н):

h0 =, (1. 7)

Дійсна висота фонтанної струменя (hд) внаслідок опору повітря і стиснення дещо менше швидкісного напору (h0). Вона обчислюється за формулою Люгера:

hд =, або, (1. 8),

де φ – коефіцієнт (його значення наведені нижче).

Значення φ в залежності від діаметра вихідного отвору насадки:

d, мм 38 50 75 10

φ 0,0025 0,0014 0,0005 0,0002

Значення φ в залежності від діаметра вихідного отвору насадки (dН) можна знайти також за формулою:

φ =, (1. 9),

де dН – діаметр вихідного отвору насадки, мм.

Діаметр фонтанної труби (d) можна визначити за формулою:

d =, (1. 10),

де Q – витрати фонтанної труби, м³ / с;

v – швидкість води в трубах, яка приймається для фонтанів 0,5-0,6 м / с.

Закон Паскаля

За вказівкою Паскаля міцну дубову бочку до країв наповнили водою й наглухо закрили кришкою. У невеликий отвір у кришці вставили кінець вертикальної скляної трубки такої довжини, що кінець її опинився на рівні другого поверху. Вийшовши на балкон, Паскаль взявся наповнювати трубку водою. Не встиг він вилити й десятка склянок, як раптом, на диво усіх, хто обступив бочку, бочка із тріском лопнула. Її розірвала незрозуміла сила. Паскаль переконується: так, сила, що розірвала бочку, зовсім не залежить від кількості води в трубці. Вся справа у висоті, до якої трубка була заповнена.

У цьому досліді проявляється дивна властивість води – передавати тиск, що здійснюється на її поверхні (у бочці) по всьому об’єму, кожній точці стінки або дна бочки.

Так Паскаль прийшов до відкриття закону, що одержав його ім’я.

Тиск, створюваний на поверхню нерухомої рідини, передається рідиною однаково в усіх напрямках.

Закон Паскаля описується формулою тиску:

де р – це тиск, F – прикладена сила, S – площа посудини.

Вимірюється тиск у паскалях (Па)

Властивість рідин і газів передавати тиск у всіх напрямках широко використовується в техніці та повсякденному житті. Якби закон Паскаля не виконувався, ми не могли б чути – повітря не передавало б звук, не працювала б наша серцево-судинна система, адже незважаючи на те, що наші кровоносні судини мають велику кількість вигинів, тиск, створюваний серцем, передається в будь-яку частину нашого тіла. Саме на законі Паскаля ґрунтується дія водогону, системи гальмування багатьох транспортних засобів, системи відкривання дверей, гідравлічних пресів, домкратів і насосів.

Гідростати́чний тиск

Внаслідок притягання до Землі і завдяки власній плинності рідина створює тиск як на дно, так і на стінки посудини, в якій вона міститься. Рідина створює тиск і на будь-яке тіло, занурене в неї. Тиск нерухомої рідини називають гідростатичним тиском.

• Рідина знаходиться в полі тяжіння Землі.
• На кожну частинку діє сила тяжіння.
• Під дією цієї сили верхній шар тисне на нижній.
• Тиск на різних рівнях різний.
• Тиск в рідинах зумовлений її вагою.

Формула для визначення гідростатичного тиску – тиску, який чинить нерухома рідина на дно посудини: p = ρgh

Як бачимо, гідростатичний тиск залежить тільки від густини рідини та висоти стовпа рідини в посудині.

Гідростатичний тиск залежить від глибини занурення. Вимірюється в одиницях висоти стовпа рідини або в одиницях тиску (Па).

Гідростатичний тиск має такі властивості:

• завжди діє по нормалі (перпендикулярно) до площини та є стискаючим;
• у будь-якій точці всередині рідини в усіх напрямках однаковий, тобто не залежить від кута нахилу площини, на яку діє.Якщо у закритій посудині ми змінимо тиск на наповнюючу посудину рідину або газ, то зміну тиску відчують на собі абсолютно всі стінки цієї посудини.

Висновки до розділу. Підсумовуючи інформативний матеріал для дітей, слід, насамкінець, визначити основні правила пристрою фонтанів та зазначити, що фонтани, подібно до творів мистецтва – це комбінація ідеї, майстерності художника і виразних можливостей матеріалу. Тому учні мають усвідомити, що можливо забезпечити реалізацію практично будь-якої ідеї фонтана, потрібні тільки необхідні знання, які допоможуть прийняти вірні рішення щодо майбутнього проекту самостійно. При цьому необхідно визначити фактори, які треба враховувати при плануванні фонтану, а саме:

• вибір фонтанної композиції;
• відповідність оточенню;
• кліматичні особливості – в нашому регіоні, фонтан тривалий час не експлуатується. Важливо враховувати, як виглядає непрацюючий фонтан у навколишній обстановці і спосіб його консервації на зимовий період;
• прийнятний шумовий рівень – окремі фонтанні насадки або велику кількість задіяних водних ефектів, можуть створювати досить сильний шум, хоча іноді, навіть рідкісні краплі з крану, можуть служити дратівливим чинником;
• уникати установки під деревами – сухе листя, комахи і птахи, швидко засмічують воду і можуть призвести до поломки фонтану;
• враховувати вплив вітру – сильний вітер, порушує водний малюнок фонтану і сприяє надмірним витратам води, з причини її винесення за межі чаші;
• доступ до зовнішньої дренажної системи – для швидкого зливу і очищення басейну;
• підведення електроживлення;
• вирахувати бюджет, оскільки фонтан, не дешеве задоволення, як правило, він служить естетичним цілям і є прикрасою архітектурного або композиційного ансамблю.

Як і у виборі прикрас, краще дотримуватися принципу – взагалі не використовувати прикраси, ніж використовувати прикраси сумнівної якості. Крім добротності виконання, не можна забувати про регулярні витрати на експлуатацію, інакше фонтан стане пам'ятником непродуманих амбіцій.

 Звісно, зусиллями самих дітей фонтан не збудуєш, тому було би добре, аби їхню ініціативу підтримали дорослі – громада, спонсори й меценати. Тим паче, що рекреація з фонтаном стане окрасою не тільки школи, а всього села.

РОЗДІЛ ІІ. Розробка роботи групи «Театр живих скульптур»

(Керівник групи вчитель біології, екології, трудового навчання О. В. Підгородецька; презентувалароботу театрального дійства учениця 10 класу Маріам Мартиросян)

Ідея цього шоу Театр живих скульптур належить вчителю біології, екології та трудового навчанняОлені Валеріївній Підгородецькій, яка працює в художньо-естетичному напрямку над створенням своєрідної святкової атмосфери в селі вже більше10 років. Почувши про розробку гідростатистичного фонтану одразу почалася робота. Ми мали на руках досить точні ескізи образів, проте почали ще самостійно шукати інформацію, щоб зрозуміти суть цихособистостей які будуть компонувати для фону танцюючого фонтану. А потім почалися щоденні пошуки матеріалів для костюмів. Ви ж розумієте, що не можна просто так прийти у крамницю і купити костюм. А тим більше, за правилами, ці костюми мають бути зі шкіри або зі схожих на неї матеріалів щоб фарба добре на них трималася. Так, це за правилами. Але всі правила відправилися в смітник коли ми дізналися про бюджет.

Вихід був один: шукали все, що хоча б теоретично підійшло. Шукали на блошиних ринках, у старих коморах друзів та родичів. Без перебільшення, кожного дня шукали де могли. Наш біологічний кабінет перетворився на творчумайстерню.

Найскладнішим технічно виявився костюм ценральної фігури, який повинен був заховати всю конструкцію гідростатистичного фонтану. Кожна трубка по якій подавалася вода під`єднувалась до кожної кисті пальців і фіксувалась на фалангах спеціально зробленими перчатками які всмоктували у себе стільки фарби, що здавалось, це не костюм, а прірва. Цей костюм став не тільки технічно, але й на погляд важким. Ми хвилювалися, щоб рухи танцюючої фігури неперешкоджали, ані костюм,ані технічній конструкції.

Подача води була передана не тільки від кожного пальця з яких при рухах танцю било фонтаном 10 струменів води, а ще й із підніжжя тумби на якій стояла фігура.Потрібно було зробити так, щоб нічого не зашкодило передати характер цілісності композиції.  Але всі наші страхи почали розвіюватися, щойно все, що ми кілька тижнів робили, складалося одне до одного і перетворилося у щось суцільне і неймовірне. 

За кілька годин до початку «Сяйво фестивалю» ми почали одягати та наносити грим на наших героїв. І на очах почалася справжня магія. Це було у приміщенні школи. Всі образи скульптур почали жити своїм життям і все, що до цього не виходило, складалося саме собою і все це закручувалося у неймовірну атмосферу.

Живі статуї, вже давно стали головною цікавинкою багатьох свят та фестивалів.

Нам дуже подобається дивувати людей. Ми переконані що наш світ театрального мистецтва постійно потребує нових образів.
Як тільки у капелюсі, банці чи коробці перед ними задзеленчить монетка, казкові герої, загадкові королеви, давньогрецькі боги та інші статуї починають оживати.

2.1. Історія оригінального жанру

Для того, щоб зацікавити учнів створювати театр живих скульптур, ми звернулися до історії виникнення та розвитку цього мистецтва. А починалось все ізнезвичним вуличним мистецтвом, яке прийшло до нас із туристичних міст Іспанії, Італії та Франції. Зародився цей жанр наприкінці ХХ століття, у Барселоні, коли три міми придумали нову розвагу: вони гримірувались, завмирали в кумедних позах, а за кинуту до капелюха монету «оживали» і дякували якимось цікавим жестом. Ця атракція швидко увійшла в моду і стала візитною карткою багатьох туристичних центрів світу ще у 70-80-х роках минулого століття. І хоча цей жанр у своїх витоках сягає пантоміми, яка зародилася ще в Давній Греції, нині додалися нові технології – аквагрим і покриття костюмів металіком. Відтак сьогодні «живі скульптури» – обов’язкова родзинка усіх туристичних курортів, а, наприклад, у Барселоні вони практично цілодобово розважають гостей міста.

Відтак,  для вуличного мистецтва практично немає ніяких обмежень – будь-хто може оволодіти цим жанром.

2.2. Як навчитися бути живою скульптурою?

Даний вид мистецтва можна розглядати як синтез театрального, образотворчого мистецтва, скульптури. Живі статуї вдало вписуються у будь-який захід і є відмінним інструментом для залучення уваги аудиторії. Скульптура – це живі люди, які володіють мистецтвом акторської майстерності і призупинення руху. Передача образу за допомогою виразного жесту. Живі статуї втілюють безліч персонажів різних епох. На сьогодні у нашому театріаулівської школи живих скульптур приймають участь вже 20 учнів, більшість з яких не мають жодного театрального досвіду. Існує  і дитяча група  яка складається з учнів початкових класів. Взагалі молодші артисти у театрі виступають вже на одному рівні з дорослими.

Серед основних якостей, які потрібні «живій скульптурі», наші учасники відзначають артистизм, пунктуальність, терпіння, витримку. Але головне – потяг до цього і бажання навчитися чогось нового.

Насамперед потрібно навчитися уміти завмерти і не видавати себе ні очима, ні мімікою, уповільнити дихання, по-особливому  рухатися, адже фігура не є постійно статична, а має в певні моменти реагувати на людей. Тому потрібно ще бути пластичним, гнучким, навчитися правильно рухатися – в цьому жанрі існує кілька технік руху – механічні рухи або уповільнені пластичні.

Тумба, на якій стоїть «жива скульптура» – це імпровізована мініатюрна сцена, і кожен на ній повинен грати свою роль. Треба вживатись в образ, у якому працюєш, тому артистичність обов’язково має бути. І в будь-якому випадку треба вміти відчувати свого глядача, тримати з ним контакт, вести діалог, незалежно від того, чи то мала тумба, чи велика сцена.

У нас у школі є костюмерна і кожен учень може прийти і обрати собі новий образ, як він його відчуває. Так само і гурткові заняття, де учні  навчаються основам, а далі на основі свого образу учень робить свій.

На дев’ятій Міжнародній виставкі «Сучасні заклади освіти – 2018» та на Міжнародному Art Fest «Веремія» в місті Києвінаші учні актори показали себе справжнісінькими професіоналами. Як не було їм важко, ніхто не скиглив, терпіли все – і фарбу, яка не дихала, і незручне взуття, і години нерухомовсті в одній позі.Але що напевно можна сказати – ми отримали задоволення від цієї роботи, від нагород дипломами, сертифікатами та срібною медаллю, де презентували свої роботи 12 країн Євросоюзу.На фестивалі знайшли велику кількість друзів з Македонії, Ізраїлю, Азербайджану, Грузії.Це те, заради чого працюють справжні художники. Це ейфорія, такий собі відпочинок, від якого маємо задоволення. І чесно, залюбки б повторили, але вже трохи не так. Справжні художники ніколи не повторюються.

 Театр живих статуй поки новинка, тому у нашій колекції покищо невелика кількість образів, але ми можемо їх вдало демонструвати і дивувати публіку чарівністю і загадковістю.

 Висновки до розділу.Наш театр живих скульптур – це симбіоз театру, образотворчого мистецтва, режисури, хореографії, подіуму, фотомистецтва. Це прилучення до світу культури костюма через створення і постановку театралізованих вистав колекцій моделей одягу, що сприяє формуванню художнього смаку і соціальної адаптації підлітка. Діяльність Театру моди творча,виховує естетичний смак, вміння гармонійно поєднувати стиль, прагнення до творчої самореалізації.

Головні компоненти у роботі Театру – це краса, добро, фантазія, естетика. Театр моди ще молодий, тому його колекція нечисленна, але він вже встиг про себе заявити.

РОЗДІЛ ІІІ. Розробка роботи групи

«Ознайомлення з мистецтвом боді-фейс-арт»

(Керівник групи вчитель образотворчого мистецтва, художньої культури та інформатикиОльга Миколаївна Курило презентує роботу учениця 10 класу Яна Кушнір)

Художник і мольберт і полотно – картина звична. А от якщо у ролі останнього виступає жива людина – мистецтво перетворюється на справжнє шоу. Красу малюнків на людському тілі підготували учні під крівництвом вчителя образотворчого мистецтва, художньої культури та інформатики О. М. Курило на гурткових заняттяхта  фестивалях боді-арту.

3.1.  Аквагрим

Аквагрим – це сухий грим, який розводять водою і використовують для нанесення малюнків на обличчя і тіло.Шкіра дитини має певні особливості будови, через які є вразливою до хімічних, механічних, радіаційних і термічних подразників. Вона легко поглинає все, що на неї наносять: креми, мазі, інші косметичні засоби і навіть фарби.Тому фарби для аквагриму наносять на відкриті ділянки шкіри дитини: обличчя і руки, рідше – тулуб і ноги. Перш ніж майстер з нанесення аквагриму (далі – аквагример) розпочне роботу з дітьми, треба перевірити, якими фарбами він користується та чи дотримується санітарно-гігієнічних норм і правил безпеки життєдіяльності.

Потрібно використовувати стандартні сертифіковані фарби, спеціально призначені для аквагриму, безпечні для дітей. Аби визначити, чи якісні фарби які використовує аквагример, необхідно пересвідчитися, що до них є інструкція з описом складу та зазначенням виробника, а також сертифікат єдиної державної системи сертифікації в Україні для дітей віком від трьох років. Уважно ознайомившись із зазначеними документами, ви вбережете дітей від негативних наслідків застосування аквагриму. До того ж учням потрібно пояснювати таку необхідність та привчати їх до вміння обирати безпечний і якісний товар.

Виробники фарб для аквагриму додають до їхнього складу такі компоненти:

•      вазелін– не проникає в епідерміс, тому ефективно захищає шкіру;

•      парафін – є пом'якшувальним засобом;

•      гліцерин – зволожує шкіру і утримує вологу;

•      карбонат кальцію – є так званим мінеральним екраном, який запобігає потраплянню фарби глибоко в шкіру;

•      стеариловий спирт – забезпечує швидке висихання субстанції на шкірі;

•      бензоат натрію – консервант, зупиняє розмноження мікроорганізмів;

•      харчові барвники – додають яскравих відтінків кольорам.

Усі перераховані компоненти мають низький ступінь небезпеки, однак іноді все ж можуть спричинити алергійні реакції. Тому перед першим нанесенням аквагриму фарбу потрібно протестувати. Для цього змастіть фарбою шкіру дитини на внутрішній поверхні передпліччя і почекайте 5-10 хв. Якщо протягом цього часу стан шкіри не зміниться, виникнення алергійної реакції малоймовірне.Ознаками якісної фарби для аквагриму є те, що фарба швидко висихає, еластична, стійка та легко змивається водою.

Також необхідно звернути увагу учнів на те, що аквагример користується не лише фарбами, а й водою. Тому потрібно стежити за тим, щоб вода була чистою, а пензлі – помиті після малювання різними кольорами та перед нанесенням аквагриму наступній дитині.

Потрібно зазначити, що не можна використовувати деякі акрилові фарби, оскільки вониможуть спричиняти хімічні опіки, а також тому, що якщо акрилова фарба повністю висохла, розчинити її водою неможливо. Змити її можна лише за допомогою жорстких губок та абразивів. Саме тому після висихання акрилові фарби складно видалити зі шкіри.

Також не можна використовувати гуаш, оскільки ця фарба алергенна, сушить шкіру, може викликати неприємні відчуття і навіть хімічні опіки.

Порівняно з іншими фарбами акварель безпечніша. Однак для аквагриму використовувати її також не рекомендують. Адже вона, як і гуаш, може спричинити алергійні реакції, а ще сушить і стягує шкіру, тріскається. Аби не пошкодити шкіру дитини, рекомендують змивати акварельні малюнки не пізніше ніж через півтори години після нанесення. У сухому стані акварель покрита сіткою дрібних тріщин, її складно розвести водою до кремоподібного стану.

Аквагрим не рекомендовано нано­сити дітям із проявами респіраторної алергії і полінозу; тим, які мають хроніч­ні захворювання шкіри: атопічний дерма­тит, псоріаз, екзема тощо. Для дітей з таки­ми захворюваннями характерна змінена реактивність організму, обумовлена різни­ми імунними і неімунними механізмами. Тому в них можлива непередбачувана реак­ція на будь-які, навіть звичайні речі.

Слід також відмовитися від нанесення аквагриму, якщо на шкірі є вугрі, гнійни­ки, ранки, тріщинки, укуси комах.

За шкірних захворювань порушується гідроліпідна плівка, яка виконує роль захис­ного бар'єра. Тому у хворих дітей проникність шкіри значно підвищена. У такому разі навіть мінімальна кількість фарби може спровокува­ти бурхливу алергійну реакцію або призвести до інфікування шкірних покривів.

Нанесення аквагриму на шкіру – це для дітей насамперед забава, казкове перевтілення. Однак, запрошуючи аквагримера на дитяче свято, треба бути пильними і стежити за тим, щоб він не завдав шкоди здоров'ю дітей. 

3.2. Правила застосування аквагриму

1. Передусім пам'ятайте, що аквагрим можна наносити дітям віком від трьох років.
2. Попросіть в аквагримера для ознайомлення сертифікат єдиної державної системи сертифікації в Україні на фарби, які він використовує у роботі.
3. Звертайте увагу на чистоту робочого місця аквагримера. Він має користуватися чистою водою, ретельно мити й обробляти пензлі після кожного використання.
4. Не залишайте аквагрим на шкірі дитини довше трьох годин.
5. Змивайте аквагрим водою та дитячим милом або спеціальними дитячими засобами для вмивання.
6. Поясніть дитині, що не можна торкатися руками гриму, якщо фарби ще не висохли. Однак не слід лякати дитину можливими негативними наслідками, наприклад, словами на кшталт: «Якщо фарба ненароком потрапить до ротової порожнини, доведеться викликати лікаря». Ліпше скажіть, що торкнувшись руками до малюнка, вона може його зіпсувати.
7. Обов'язково протестуйте фарбу на шкірі в ділянці передпліччя у разі, якщо дитина схильна до алергійних реакцій.

Аквагрим – це фарби на водній основі, що спеціально розроблені косметичними компаніями. Вони не викликають подразнень на шкірі, не містять токсичних або шкідливих речовин. Малюнок, що наноситься на шкіру за допомогою цих фарб, легко змивається водою і відпирається від одягу. Плюс цієї фарби ще і в тому, що вона швидко висихає, еластична, не тріскається і має дуже яскраві насичені кольори. 

Це спеціальні фарби, нешкідливі для шкіри на водній основі. Цей варіант фарб можна застосовувати навіть для дітей. Продається аквагрим або, як звичайні художні фарби в баночках, або в сухому вигляді. В останньому випадку його потрібно розводити водою.

Якщо планується використовувати фарбу один- два рази на рік, то краще вибрати варіант з порошкоподібними фарбами, так як такий грим довше зберігається. Продається авквагрім в дитячих магазинах, в розважальних центрах і магазинах, що реалізують товари для театру.

Наноситься фарба за допомогою спонжа на очищену і зволожену шкіру. Якщо потрібно зробити мертво-бліду шкіру можна додати до білої фарби трохи блакитного або зеленого кольору. Наносити грим краще в два-три шари, наступний шар потрібно наносити після того, як попередній висох. Але оскільки грим сохне швидко, то макіяж багато часу не займе.

Ще один хороший варіант – це професійний грим, який застосовують театральні актори. Цей варіант фарби можна купити або в спеціалізованих магазинах, або замовити через інтернет.

Грим театральний має не водну, а жирову основу. Тому працювати з ним складніше, але зате ефект виходить набагато краще.

3.3. Правила роботи з гримом

• шкіру рекомендується попередньо добре очистити, бажано, використовувати скраб, тонік;

• потім потрібно накласти основу під макіяж або будь-який крем, можна використовувати дитячий крем або вазелін;

• грим потрібно наносити трохи вологою губкою, намагаючись накладати засіб рівно без пропусків і розлучень;

• після нанесення гриму, шкіру обов'язково потрібно припудрити розсипчастою білої абопрозорою пудрою, можна використовувати тальк, рисову муку.
• Зробити макіяж на Хеллоуїн можна з використанням саморобних фарб, які легко приготувати вдома за допомогою борошна, крохмалю та інших засобів. Щоб зробити таку фарбу потрібно змішати борошно або крохмаль з дитячим кремом, на три ложки сухого продукту потрібно брати чайну ложку крему і трохи води. Готове засіб наносять на шкіру губкою. Воно непогано лягає, але має недолік, після висихання борошно може почати обсипатися.

Висновки до розділу. У деяких містах, особливо невеликих, фарби для аквагриму відшукати буде проблематично. Відсутність в магазинах спеціального товару – не привід відмовлятися від ідеї, адже малюнки на обличчі для дітей – улюблена розвага на всіх дитячих вечірках. Отже, з чого робляться ці диво-фарби? Все, що нам знадобиться, – це звичайний дитячий крем, трохи крохмалю і різні харчові барвники. Візьміть одноразовий стаканчик або будь-яку іншу ємність, додайте 3 столові ложки крохмалю, потім влийте півтори ложки теплої води і додайте 10-15 г крему, ретельно перемішайте все, поки маса не стане однорідною. Тепер можна потроху додавати барвник. Цей спосіб дозволяє самостійно створювати потрібні відтінки. Навіть якщо ви вже придбали фарби, буде корисно знати рецепт, адже малюнки на обличчі для дітей – як приманка, завжди хочеться ще і ще, а фарби можуть закінчитися в самий розпал свята.

ВИСНОВКИ

Ось ми і закінчили коротке ознайомлення з методами і формами роботи фізики в допомозі мистецтву, зокрема фонтанів. Почули досить багато імен фізиків та їх законів. Заглибились  в історію створення фонтанів, живих скульптур та нанесення аквагриму. Однак для засвоєння всіх цих понять потрібна наполеглива праця. Потрібно постійно вчитися. До спілкування і вміння застосовувати закони фізики потрібно готовити себе, не тільки вивчаючи формули і закони але й вбирати в себе культуру свого народу і народів світу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бодіарт- різновиди натільного body art мистецтва :[Електронний ресурс]. – Режим доступу:https://abetkaland.in.ua/bodiart-riznovydy-natilnogo-body-art-mystetstva/
2. Бондаренко Г. С. Застосування інформаційно-комунікативних технологій на уроках біології / Г. С. Бондаренко // Біологія. – 2013. – № 26. – С. 2-13.
3. Зламанюк Л. Мотивація до навчання як умова розвитку творчого мислення учнів / Людмила Зламанюк // Біологія і хімія в сучасній школі. – 2013. –№ 2. – С. 10­13.
4. Зламанюк Л. Особливості професійної діяльності сучасного вчителя хімії /Л. Зламанюк //Біологія і хімія в школі. – 2011. – №3. – С. 18-20.
5. Скульптура. Типологія та основні композиційні закономірності монументально-декоративної скульптури в просторовому середовищі / В. Д. Гоголь. – Л. : Друкарські куншти, 2013. – 192 с.
6. Скульптура як вид мистецтва: [Електронний ресурс]. – Режим доступу:https://vuzlit.ru/472637/skulptura_mistetstva
7. Уроки фізики у 7 класі. Нова програма. Частина 2 / упоряд. Ю. П. Ломачинська. – Х. : Вид. група «Основа»,2015 – 125 с.
8. Фізика : підруч. для 7-го кл. загальноосвіт. навч. акл. / В. Г. Бар’яхтар, С. О. Довгий, Ф. Я.Божинова. – Харків : Ранок, 2015. – 268 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

                                                                                                                 Додаток Б

                                                                                                         Додаток В