«Стереотипи та їх роль у житті людини і суспільства. Гендерні стереотипи. Поняття дискримінації. Ксенофобія. Расизм. Упередження. Толерантність».

Про матеріал
Дана розробка містить досвід роботи з технологією "скетчноутинг". Після вивчення теми учні повинні усвідомити норми і принципи загальнолюдської моралі та моралі середовища, в якому вони живуть, важливість дотримання правових і моральних норм у повсякденній практиці, вміти оцінювати реалії суспільного буття, людських учинків, у тому числі нести відповідальність за власні.
Перегляд файлу

          Сіверський професійний ліцей

 

 

 

 

Методична розробка уроку

з курсу «Людина і світ»

на тему:  «Стереотипи та їх роль у житті людини і суспільства.

Гендерні стереотипи. Поняття дискримінації.

Ксенофобія. Расизм. Упередження. Толерантність»

 

 

Підготувала:

викладач суспільних дисциплін

Махник Анастасія Сергіївна

 

 

м. Сіверськ 2018 рік

Вступ

«Не навчайте дітей так, як навчали вас –

 вони народилися в інші часи»

 Конфуцій.

Цілі освіти. Потреба суспільства передавати свій досвід і знання підростаючим поколінням поставила  перед сучасним педагогом низку завдань, найголовнішим серед яких  є формування в учня особистого досвіду культури спілкування та співпраці в різних видах діяльності. Це допомогає пристосуватись до сучасних реалій життя. Але самовираження у творчих видах завдань неможливе без використання особистісно зорієнтованих сучасних освітніх технологій, які передбачають демократизацію, гуманізацію освіти, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня.

Нажаль, сьогодні, ми можемо бачити в деяких учнях нездатність до аналізу і самостійного осмислення знань,  неспроможність приймати незалежні рішення. Діти не вчаться мислити самі, звикають до того, що все дається в готовому вигляді. В цьому випадку на допомогу викладачеві приходять когнітивні технології. Вони  націлені на те, щоб підштовхнути учня на вчинення тих чи інших дій. З їх появою він стає  учасником всього навчального процесу. Відносини «учень-викладач» виходять на новий рівень.

  Актуальною в  питанні розвитку творчих здібностей учня, є технологія «скетчноутинг», яка дозволяє коротко та швидко фіксувати ідеї, з’єднувати їх, а потім презентувати візуально. Передбачається, що учень зможе запросто конспектувати тексти або усні тексти будь-якого рівня складності, зуміє робити тези, виявляти головні думки робіт, складати власні судження на основі  вивченого матеріалу.

Для презентації власного досвіду роботи з технологією «скетчноутинг», я обрала тему з суспільствознавчого  курсу «Людина і світ»: «Стереотипи та їх роль у житті людини і суспільства. Гендерні стереотипи. Поняття дискримінації. Ксенофобія. Расизм. Упередження. Толерантність».

Методичне обґрунтування теми. В епоху загальної глобалізації світу проблема морального виховання визначається, як одна з головних проблем сучасності. Обставини розвитку суспільства зумовили гостру потребу в людях, які мають стійкі  переконання та уміють відстоювати їх у реальних умовах. Тому перед державою в цілому та викладачем  зокрема стоїть першочергове завдання – формування ідеології громадянина, виховання загальнолюдських моральних цінностей й активної громадянської позиції учнів.

На всіх етапах розвитку суспільства мораль була важливим регулятором людської поведінки, людських відносин, а моральність - одним із критеріїв оцінки чеснот особистості. Тема «Стереотипи та їх роль у житті людини і суспільства. Гендерні стереотипи. Поняття дискримінації. Ксенофобія. Расизм. Упередження. Толерантність» допоможе учням зрозуміти сутність головних понять, подолати гендерні стереотипи, аналізувати їх вплив на життя людини, суспільну думку, оцінювати вплив традицій на виникнення пересудів, забобонів.

Після вивчення теми учні повинні усвідомити норми і принципи загальнолюдської моралі та моралі середовища, в якому вони живуть, важливість дотримання правових і моральних норм у повсякденній практиці, вміти оцінювати  реалії суспільного буття, людських учинків, у тому числі нести відповідальність за власні.

Основними завданнями методичної розробки є:

-  систематизувати  теоретичні відомості про когнітивні технології  навчання,  та їх вплив на інтелектуальні уміння учнів;

-  показати переваги технології «скетчноутинг» під час її використання в навчальному процесі;

-  розробити методику організації та проведення уроку з використанням когнітивної технології «скетчноутинг» з курсу «Людина і світ».

Методика проведення уроку. Прибічники когнітивного підходу вважають головним у навчанні розви­ток мислення та пам'яті учнів, інтелектуальних умінь, як-от: абстрагування, аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, оцінювання, теоретичні міркуван­ня, тобто таких, що дають можливість розв'язати висунуту проблему. 

Для кожного викладача важливо володіти тією сукупністю прийомів та засобів, за допомогою яких в учнів у процесі навчання виховується воля, виробляється зосередженість, виникає бажання вчитися, долати труднощі.

 Для проведення уроку я обрала форму -  випереджальний семінар. Тематичне семінарське заняття - є формою навчання, що дає змогу ефективно організувати самостійну роботу учнів з конкретної теми. При цьому учням надається можливість активно оперувати знаннями, здобутими на попередніх уроках, а також у і процесі самостійної роботи з рекомендованою літературою. Учні заздалегідь отримали випереджальні завдання, теми доповідей й рекомендовану літературу для домашнього опрацювання. Результати самостійної роботи можуть бути  оформлені у вигляді конспектів, доповідей або повідомлень. Також для ефективного засвоєння матеріалу я використовую такі методи як: «Дискусія», «Фішбоун».

Урок-семінар з теми «Стереотипи та їх роль у житті людини і суспільства. Гендерні стереотипи. Поняття дискримінації. Ксенофобія. Расизм. Упередження. Толерантність» складається з трьох головних компонентів:

1) постановка  проблеми (мета: формулювання питань для обговорення);

2) обговорення проблеми (мета: закріплення та вдосконалення знань);

3) підбиття підсумків (мета: узагальнення та систематизація знань).

Постановка проблеми здійснюється викладачем після організаційного моменту. Учні повинні зрозуміти актуальність і важливість теми, що розглядається.

  Обговорення питань теми проходить у вигляді семінарського заняття. Спікерами є учні. Моя роль полягає в організації дискутування іншими учнями з приводу  кожного питання. Також я контролюю виступи та узагальнюю їх на ватмані з допомогою технології скетчноутинг. Вона дозволяє швидко занотовувати головні тези, за рахунок того, що мозок обробляє ідеї у вербальному та візуальному режимах, застосовуючи одночасно зір та слух. Таким чином, інформація учнями  запам’ятовується легше й надійніше.

Для занотування інформації на ватмані я обрала лінійну модель скетчноутингу: скетч відображає інформацію по діагоналі, з верхнього лівого кута до нижнього правого кута сторінки (на зразок друкованої книги). Така подача інформації чітко структурована й подібна розповіді. Вона легко сприймається учнями. Якщо дана технологія використовується вперше, то під час підготовки до заняття  викладач повинен потренуватись створювати скетчі з обраної теми (Додаток А). Під час створення скетчів я використовувала такі базові елементи:

- заголовки (заголовок-тема розташований посередині);

- топографіку (терміни написані великим шрифтом, визначення - малим);

- малюнки (скетчі намальовані з використанням кола, рисок, ліній);

- стрілки, крапки ( стрілками з’єднані змістові блоки, крапкою - закінчуються).

Під час підбиття підсумків я коротко підсумовую наслідки роботи й виставляю оцінки, оголошуючи й обґрунтовуючи їх. Оцінюючи знання,  враховую роботу учня протягом усіх етапів уроку: відповіді під час опрацювання питань семінару, доповнення до розгорнутої відповіді учнів, вивчення та закріплення нової інформації. Впровадження поурочного балу в оцінюванні знань стимулює активну роботу учнів на всіх етапах уроку.

Учні досягнуть творчих результатів  тільки тоді, коли викладач буде усвідомлювати, що дитина постійно перебуває під тиском потоку інформації, яка впливає на її свідомість і почуття. У таких умовах скетч (нотатка, що об’єднала малюнок і текст) виявився надзвичайно простим і зрозумілим способом відтворення інформації та вираження власних думок та ідей.

 

 

 

 

План уроку:

 

I. Організаційний момент  (1 хв.).

ІІ. Постановка проблеми (3 хв.).

IІІ. Вивчення нового матеріалу. Обговорення проблеми.

- виступи доповідачів – 4-5 хв. (20 хв.) ;

- доповнення учнів – 3 хв. (9 хв.) ;

- висновок викладача, пояснення скетчу – 1-2 хв. ( 5 хв.).

IV. Підсумок уроку (5-7 хв.).

V. Домашнє завдання (1 хв.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: «Стереотипи та їх роль у житті людини і суспільства. Гендерні стереотипи. Поняття дискримінації. Ксенофобія. Расизм. Упередження. Толерантність».

Мета: розвивати готовність і потребу учнів до самопізнання і самореалізації своєї особистості; визначити сутність понять «стереотипи», «толерантність»; формувати вміння застосовувати знання з різних навчальних курсів і власного життєвого досвіду для розв’язання навчальних практичних завдань; сприяти формуванню в учнів активної життєвої позиції.

Завдання:

— сприяти виявленню учнями бар’єрів спілкування серед однолітків, власного  оточення;

— стимулювати учнів до аналізу проблемних життєвих  ситуацій та пошуку  способів  їх вирішення;

— визначити причини утворення інтолерантних суспільств;

— розвивати  на­вички толерантної поведінки в сучасному суспільстві.

Тип уроку:  випереджальний семінар.

Обладнання: підручник «Людина і світ» Т.В. Бакка, навчальні матеріали, стенд-ватман для скретчноутингу, маркери різних кольорів, стенд під фішбоун, презентація до теми, проектор, малюнки до теми, епіграф до уроку: «Не все однаково придатне для всіх» Римський поет Проперцій.

 

                                                                                        Хід уроку

I. Організаційний момент уроку.

Перевірка готовності групи до уроку. Матеріали виступів знаходяться у спікерів. На дошці написаний епіграф та розміщені малюнки. На проекторі зображена тема семінару (слайд 1) та мета (слайд 2).

ІІ. Постановка проблеми.

Доброго дня шановні учні. Сьогодні ми зібралися в цій аудиторії для обговорення актуальної для сучасності теми. Звертаю вашу увагу на проектор. Тема семінару: «Стереотипи та їх роль у житті людини і суспільства. Гендерні стереотипи. Поняття дискримінації. Ксенофобія. Расизм. Упередження. Толерантність».

Вашій увазі хочу представити чотири питання для обговорення (слайд 3):

1.  Роль стереотипів в житті суспільства. Забобони.

2. Гендерні стереотипи як вид дискримінації.

3. Толерантність у системі суспільних відносин.

4. Ксенофобія і расизм: антинаукові концепції чи спосіб захисту?

Ці питання  ознайомлять вас з основними складовими «піраміди ненависті» — забобонами і стереотипами, дискримінацією, насильством. Ви зможете навчитися розпізнавати їх у собі та інших, розуміти їх причини і шкоду, яку вони завдають суспільству і кожному з нас. Під час виступів доповідачів я буду за допомогою технології  скетчноутинг занотовувати тези виступу на ватмані. Ви можете занотовувати головне собі в робочий зошит. Швидше зорієнтуватися і вигадати скетчі вам допоможуть малюнки на дошці та проекторі.

Наша задача – навчитись аналізувати проблемні життєві  ситуації та знаходити  способи  їх вирішення; зрозуміти важливість дотримання правових і моральних норм у повсякденній практиці, давати оцінку людським учинкам, у тому числі нести відповідальність за власні.

IІІ. Обговорення проблеми.

Питання 1:  Роль стереотипів в житті суспільства. Забобон. (слайд 4)

Доповідач:

Стереотипи — це неправомочні узагальнення, які ми робимо з приводу тих, про кого ми мало знаємо. Людський мозок влаштований таким чином, що він постійно класифікує все, що зустрічає в реальності. Коли у нас не вистачає інформації про якийсь предмет, ми відносимо його до певної категорії і приписуємо йому певні якості. Стереотип, як готова схема сприйняття, дозволяє людині скоротити час реагування на мінливі умови навколишнього світу. Але в той же час, стереотип може перешкоджати виникненню нових думок і уявлень. У кожного народу, кожної нації є свої власні стереотипні уявлення про навколишній світ, про людей, про представників іншої культури. Так іноді ми вирішуємо, що «всі росіяни багато п’ють», а «всі підлітки пробували вживати наркотики».

Забобон — негативне ставлення до людини чи будь-якої групи людей, про яких ви насправді нічого не знаєте. Це ставлення формується на підставі не особистого знайомства з людиною, а думки (стереотипу) з приводу групи, до якої він належить. Забобони зазвичай з’являються у нас тому, що вже прийняті в тому суспільстві або групі, де ми перебуваємо. Існують різні види забобонів. Вони можуть бути пов’язані зі статтю, віком, національною приналежністю, прихильністю до певної релігії, походженням, рівнем доходу, сексуальною орієнтацією або інвалідністю людини.

Викладач: Чи є питання до доповідача?

Учні задають питання, або доповнюють відповідь.

Метод «Дискусія»:

Викладач:

1. Яку позитивну роль стереотипи відіграють у житті?

2. У чому негативна роль стереотипів та забобонів?

Узагальнення викладача: Отже, стереотип та забобон – поняття дуже схожі. На ватмані я зображаю визначення поняття стереотип у вигляді скетча (Додаток Б). Наприклад: різні думки про синій трикутник (явище, людину) об’єдную маркером, в результаті чого отримуємо установлену думку суспільства про трикутник (явище, людину).

Для узагальнення знань про поняття забобон пропоную всім виконати завдання «Залізничний експресс» (Додаток В). Подивіться на слайд зі списком (слайд 5). Питання звучить так: З ким із цих людей ви б найменше хотіли опинитися в одному купе поїзда?

 Учасники повинні визначити три найбільш небажаних для себе особи і три найбільш бажаних. Результати вибору записують до робочого зошита. Потім учні діляться  результатами свого вибору.

Обговорення:

1. Чи важко було зробити вибір?

2. Чому у різних учнів відповіді виявилися різними?

3. Чому іноді відповіді учнів збігалися?

4. Чи можемо ми щось зробити з нашими почуттями в таких випадках? А чи треба з ними щось робити?

Узагальнення викладача: подивіться на ватман. Для розуміння поняття «забобон» я зобразила його так:  смайлики з негативною суспільною думкою  щодо чорної кішки. В результаті, інша людина також складає негативний образ чорної кішки. А як зобразили тезу ви?

 Учні діляться своїми скетчами.

Питання 2. Гендерні стереотипи як вид дискримінації. (слайд 6)

Доповідач:

Гендерні стереотипи.  До 60-х рр. психічні або поведінкові властивості, котрі ймовірно відрізняють чоловіків від жінок, називали статевими властивостями або відмінностями. У сучасному розумінні термін ґендер був уведений  у науковий обіг американським психоаналітиком Робертом Столлером.

Гендер (англ. gender – стать, від лат. genus – рід) – стать, яку «приписали» даній людині від імені суспільства уповноважені на те органи, інакше – паспортна стать, або стать у документах.

Гендерні відмінності формуються у процесі соціалізації – навчання ролі чоловіків і жінок, який відбувається від перших днів народження до статевозрілого віку, і меншою мірою – пізніше. На це впливають сімейне виховання, школа, взаємодія з іншими дітьми та ігрова активність. Розуміння відмінностей між статями формується починаючи приблизно з двохрічного віку.

Гендерна система функціонує через ряд стереотипів – стандартних моделей поведінки, які напрацьовані у суспільстві і базуються на відповідному тлумаченні понять «чоловіче» і «жіноче». 

Чи є питання до доповідача або доповнення?

Учні задають питання, або доповнюють відповідь.

Запитання до группи:

Викладач: 1. Які ролі виконує людина? 

Відповіді учнів.

Подивіться на слайд 7.  Виділіть ролі, виконання яких залежить від статі. Учні називають, викладач занотовує в таблицю. Орієнтований вигляд таблиці:

 

Чоловічі ролі

Жіночі ролі

Чоловік

Дружина

Батько

Мати

Син

Дочка

Керівник

Домогосподарка

Шанувальник (коханець)

Коханка (утриманка)

Брат

Сестра

Друг

Подруга

 

Узагальнення викладача: тези, щодо гендерних стереотипів я зобразила у вигляді скетчів -  маленького хлопчика з автомобілем-іграшкою, та дівчинки, яка грає лялькою та кулькою (Додаток Г). Адже в суспільстві є думка, що тендітна дівчинка не може грати в м’яча, і є неприйнятним, якщо  хлопчик грає ляльками. Далі йде скетч про Роберта Столлера, що вперше ввів термін гендер, та зображення фігурок чоловіка і жінки, що пояснює думку суспільства щодо жіночих та чоловічих ролей (професій, занять, хобі).

Питання  3. Толерантність у системі суспільних відносин. (слайд 8)

Доповідач:

 Толерантність. Сучасна культурна людина — це не лише освічена людина. Цього замало. Це людина, що має почуття самоповаги і поважає оточуючих. Толерантність вважається ознакою високого духовного та інтелектуального розвитку індивідуума, групи людей, усього суспільства в цілому.

Генеральною конференцією ЮНЕСКО 1995 р. була прийнята Декларація толерантності. У своєму житті ми спілкуємося з представниками різних національностей, культур, світів, соціальних верств… тому треба вміти поважати культурні цінності як свого народу, так і представників іншої культури, релігії, навчитися знаходити точки дотикання». До того ж толерантність як якість особистості, допомагає людині адаптуватися в іншому середовищі до несподівано нових для нього умов життя. Люди, що не мають цієї якості, виявляють категоричність, нездатні до змін, яких вимагає від нас життя.

Значення слова «толерантність» у різних народів відчутно різниться:

іспанською це означає здатність визнавати відмінні від власних ідеї або думки;

французькою — ставлення, за якого допускається, що інші можуть думати чи діяти інакше, ніж ти сам;

англійською — готовність бути терпимим, поблажливим;

російською — здатність терпіти щось і від когось (бути витриманим, витривалим, стійким, вміти миритися з існуванням будь-чого і будь-кого).

Чому толерантність настільки актуальна в наш час? Тому, що ми часто чуємо такі слова, як «біженець», «жертва насильства», «екстремізм», «конфлікт», «агресія», «тероризм»; тому, що у підлітковому та молодіжному середовищі спостерігається катастрофічне поширення всіляких форм антигромадської поведінки; тому, що зростає кількість антигромадських молодіжних організацій радикального спрямування.

Викладач: Чи є запитання до доповідача?

Учні задають питання, доповнюють відповідь доповідача.

Запитання до аудиторії:

1. Яке з визначень вам імпонує найбільше?

2. Чи вважаєте ви себе толерантною особистістю?

Узагальнення викладача: отже, не існує абсолютно толерантних та абсолютно інтолерантних людей. Так само в сучасному світі немає прикладів абсолютно толерантних суспільств, оскільки людство так і не виробило імунітету проти інтолерантності. На ватмані толерантність я зобразила у формі квітки на пелюстках якої намальовані ріні групи людей. Моя думка – людина повинна до всіх відноситись з терпимістю та розумінням (Додаток Д).

Питання 4. Ксенофобія і расизм: антинаукові концепції чи спосіб захисту? (слайд 9)

Доповідач:

Ксенофобія (від грецьких слів (ксенос) — «чужинець», «незнайомець», та φοβος (фобос) — «страх») — неоднозначний темін на позначення певного стану людини, що виявляється у нав’язливому страху щодо чужинців чи просто чогось незнайомого або страх перед чужоземцями та ненависть до них.

Головним об’єктом ксенофобії завжди були незнайомці або чужинці (xenos — сторонні, іноземці). Причини тут прості: історично так склалося, що поява чужинців зазвичай не віщувало нічого доброго, оскільки всі вони претендували на поля і пасовища, на майно, на дружин. У кращому випадку їхній вплив був неруйнівним і нерідко змінював усталений спосіб життя.

Расизм у загальному випадку розглядають як одну із форм ксенофобії — віри в те, що об’єкт ворожості є чужим.

З точки зору біосоціології, ксенофобія є суспільною проекцією інстинкту самозбереження певної національно-економічної формації. Незначні прояви ксенофобії є цілком природними і нешкідливими для суспільства загалом, але таке твердження дехто піддає сумніву.

Расизм — світогляд, а також політичні теорії і практики, що ґрунтуються на расовій дискримінації, на уявленні про поділ людей на біологічно різні групи (раси) на основі видимих особливостей зовнішнього вигляду, як-от: колір шкіри, структура та колір волосся, риси обличчя, будова тіла тощо і різному ставленні до людей та їх спільнот залежно від їх приналежності до цих груп (рас).

Расова дискримінація означає будь-яке розрізнення, виняток, обмеження чи перевагу, засновані на ознаках раси, кольору шкіри, родового, національного чи етнічного походження, метою або наслідком яких є знищення або применшення прав людини та основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній чи будь-яких інших галузях суспільного життя.

Поняття «расової дискримінації» не застосовується до відмінностей, винятків, обмежень чи переваг, що їх держави-учасниці Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації проводять чи роблять між громадянами і негромадянами.

Викладач: Чи є запитання до доповідача, або доповнення до відповіді?

Учні задають питання, доповнюють відповідь.

Узагальнення викладача: Ксенофобія і расизм – явища, негативні для суспільства. Вони як губка притягують такі поняття  як конфлікт, тероризм, насильство… Ви повинні навчитися розрізняти їх, знаходити шляхи подолання проблеми що виникла. На ватмані я зобразила ксенофобію у формі чоловічків з посмішками, до яких хоче приєднатися незнайомець. Коли він підходить до них, посмішки на обличчях зникають, що характеризує їх негативне ставлення. З расизмом я асоціюю німецьку свастику, адже найяскравішим теоретиком і практиком расизму в історії був Адольф Гітлер (Додаток Е).

IV. Підсумок уроку. (слайд 10)

Для підведення підсумків сьогоднішнього  семінару я пропоную вам метод «Фішбоун».

Давайте разом визначимо проблему, яку нам довелося вирішити під час семінарського заняття.

Відповіді учнів: інтолерантне суспільство.

Будь ласка, на основі отриманих знань, запропонуйте причини, які впливають на формування інтолерантного суспільства.

Відповіді учнів: стереотипи, низький рівень культури, відсутність потреби в толерантності, ксенофобія, умови життя, расизм, безробіття.

Результати обговорення записуються на плакаті методом «Фішбоун» (Додаток Є).

Отже основна шкода від суспільних стереотипів в тому, що вони у суспільній свідомості зводять штучні кордони, і, відповідно, обмежують можливості для її діяльності виключно бажаними для суспільства варіантами. Будь-яке відкриття та винахід, взагалі, будь-яка принципово нова думка — це подолання якогось стереотипу; будь-яка творчість у рамках стереотипів неможлива.

V. Домашнє завдання. (слайд 10)

Опрацювати матеріал підручника § 9-13. Відповдати усно на запитання 1-4.

Завдання за варіантами:

І варіант: розробити правила спілкування в толерантному суспільстві;

ІІ варіант: намалювати соціальний плакат із закликами «Будьмо толерантними».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                 ДОДАТОК А

 

Підготовка до семінару з використанням технології «скетчноутинг».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Б

 

 

                        Скетч-конспект до  питання 1.  Роль стереотипів в житті суспільства. Забобони.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 ДОДАТОК В

Завдання  «Залізничний експрес».

Мета: виявити забобони в групі; усвідомити неминучість наявності упереджень і навчитися жити з ними. Вам знадобиться: список пасажирів.

Список:

- циганка;

- явний гомосексуаліст;

- скінхед;

- молодий чоловік, хворий на СНІД;

- неохайно вдягнена жінка з маленькою дитиною;

- кавказець-мусульманин;

- людина з села з великим мішком;

- африканський студент;

- підліток, схожий на наркомана;

- колишній ув’язнений;

- таджик у національному одязі;

-  міліціонер;

-  інвалід зі складеною коляскою;

- кришнаїт;

- китаєць, який споживає їжу з дивним запахом;

- людина, що говорить незрозумілою мовою.

 

 ДОДАТОК Г

                        Скетч-конспект до  питання 2. Гендерні стереотипи як вид дискримінації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Д

Скетч-конспект до  питання 3. Толерантність у системі суспільних відносин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Е

Скетч-конспект до  питання 4. Ксенофобія і расизм: антинаукові концепції чи спосіб захисту?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Є

 

 

                               Метод «Фішбоун».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Презентація до теми

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 слайд 1 слайд 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 слайд 3 слайд 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 слайд 5 слайд 6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 слайд 7  слайд 8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                         слайд 9 слайд 10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 слайд 11

 

Список використаної літератури

1.  Захарова І.Г. Інформаційні технології в освіті: Навч. посібник для студ. вищ. пед. навч. закладів. - М.: Видавничий центр «Академія», 2003. - 192 с.

2. Носенко Е.Л. До проблеми зміни освітньої парадигми // Педагогічний процес: теорія і практика. – К., 2002. – Вип.2. – С.77-80.

3.  Огляд книги П.Петровського, Н.Кутузова, Н.Любецького «Скрайбинг. Объяснить просто».- [Електронний ресурс]:  режим доступу до статті: http://anntre.livejournal.com/130640.html . (Дата звернення 21.03.2018).

4. Огляд статті Ігоря Назарова «Скетчноутинг – учимся визуализировать мысли».- [Електронний ресурс]: режим доступу до статті: https://www.shopolog.ru/metodichka/other/sketchnouting-uchimsya-vizualizirovat-mysli/. (Дата звернення 22.03.2018).

5. Огляд статті «Майк Роуди: Визуальные заметки. Иллюстрированное руководство по скетчноутингу».- [Електронний ресурс]: режим доступу до статті:  http://artlab.club/leffka/majk-roudi-vizualnye-zametki-illyustrirovannoe-rukovodstvo-po-sketchnoutingu.html. (Дата звернення 22.03.2018).

6. Огляд статті Нетрадиційні уроки.- [Електронний ресурс]: режим доступу до статті: konserq.ucoz.Ua. (Дата звернення 21.03.2018).

7. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. метод. посіб. - К.: Видавництво А.С.К., 2004. - 192 с.

8. Пультер С. До питання впровадження нових освітніх технологій у середній та вищій школі // Дивослово. – 2005. – №3. – 5 с.

9. Різні види нетрадиційних уроків. Дидактика. Навчальний посібник / І. В. Малафіїк –  К.: Кондор, 2009.–  406 c.

10. Трофімов Ю.Л., Рибалка В.В., Гончарук П. А. та ін. Психологія: Підручник / за ред. Ю.Л. Трофімова. – Київ.: Либідь, 2001. – 560 с.

doc
Додано
21 жовтня 2022
Переглядів
1946
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку