Стилістичне використання багатозначних слів та омонімів, синонімів, антонімів і паронімів в.

   Тема. Стилістичне використання багатозначних слів і омонімів, синонімів, антонімів і паронімів.

Мета: активізувати, узагальнити та систематизувати знання учнів про стилістичну помилку, про омоніми, синоніми, антоніми та пароніми; сформувати уявлення про лексико-стилістичні синоніми та їх види; збагачувати словниковий запас  учнів; розвивати культуру мовлення, удосконалювати усне та писемне мовлення; виховувати повагу до рідної мови.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань.

Хід уроку

І.   Організаційна частина

 Привітання.

  Перевірка присутності учнів.

ІІ. Актуалізація опорних знань

- Що називається стилістикою?

-Які стилі мовлення ви пам’ятаєте?

-Які ви памятаєте стилі мовлення?

- Що називається стилістичною нормою та помилкою?

-Чи існують слова більш ніж з одним лексичним значенням?

ІІІ. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань

IV. Процесуально-діяльнісний етап

Колективне опрацьовування матеріалу

Запишіть тему уроку

   Одне слово може мати кілька лексичних значень. Таке явище називають багатозначністю, або полісемією (від гр. poly  — багато і  sema  — знак).

 Багатозначні слова надають мові образності, виразності, гнучкості, розширюють її синонімічні можливості.

   Розрізняють пряме та переносне значення слова.

   Пряме значення слова здебільшого первинне, воно виникло разом зі словом, характеризується співвіднесеністю слова з  реаліями життя: золота каблучка.

   Слово в  переносному значенні  — назва образна, перенесена з  одних предметів і  явищ на інші: золоті руки, золота людина, золоті дні. Переносних значень слово може мати декілька.

-Який художній засіб в літературі виражається в переносному значенні?   А саме   золоте пора, міцна рука, горда душа.

   - Як ми з’ясовуємо чи в прямому чи в переносному значенні вжите слово? (мати вікно- чи відчинене або не мати уроку)

  Значення слова  — пряме чи переносне — установлюють у  словосполученні чи реченні, а точніше у контексті.

  Полісемія має великі стилістичні можливості.

В яких саме стилях на вашу думку?

 (особливо у худохному та публічистичному стилях.)                   

-Хто пам’ятає  визначення омонімів?

 Омоніми – це слова, однакові за звучанням, але різні за лексичним значенням (бал – оцінка успішності; бал – танцювальний вечір)

   Омоніми, у  яких звуковий склад збігається в  усіх граматичних формах, називають абсолютними (повними), вони завжди є  словами однієї частини мови.  Наприклад: бал  — вечір з  танцями і  бал  — одиниця виміру та цифрова оцінка успішності.

   Крім повних омонімів, існують омоніми неповні. До неповних омонімів відносять:

   Однакові за звучанням, проте відмінні (або частково відмінні) за лексичним значенням та вживанням слова двох різних мов називають міжмовними омонімами. Наприклад: укр. пильний (уважний)  — рос. пыльный (укритий пилом), укр. гора (значне підвищення над навколишньою місцевістю), болг. гора (ліс)

 - Як ви думаєте? Чи одне і теж саме  багатознчні слова та омоніми?     

      Різниця між багатозначністю слова і омонімією полягає в наступному:

• Значення багатозначних слів співвідносно з основним значенням вихідного слова, а омоніми не пов’язані між собою будь-яким загальним значенням;
• Багатозначні слова є однокорінними.  Омоніми мають різне коріння, що збігаються тільки за формою написання;
• До багатозначних слів можна підібрати загальний синонімічний ряд. Омоніми не мають спільних синонімів.

 - Хто може сказати, що таке  пароніми?

   Пароніми— слова, подібні за звучанням, але різні за значенням.

   Наприклад: абонемент (документ, що дає право на користування)  — абонент (той, хто користується абонементом); економний (ощадливий)  — економічний (стосується економіки).

Пароніми можуть бути:

• синонімами: капля  — крапля, тяжкий  — важкий;

• антонімами: емігрант  — іммігрант, прогрес  — регрес;

• однокореневими словами: музичний (інструмент, школа — музикальний(слух ,голос) організаційний  — організований;

•  близькими за звуковим складом словами: ефект  — афект, чисельний (перевага, різниця — численний(збори або зразки)

Звукова близькість паронімів призводить до сплутування їх у  мовленні, може спричинити непорозуміння між співрозмовниками.

   У текстах художнього й  публіцистичного стилів, в  усному розмовному мовленні пароніми вживають для створення гумористичного ефекту, який досягається через гру слів: Боріться або не беріться  До речі чиї це слова,  кого ми вичаємо на уроках літератури(Л.  Костенко).

   У науковому та офіційно-діловому стилях пароніми є  стилістично нейтральними. Незначна різниця у  вимові паронімів призводить до помилок, зокрема до сплутування слів. Щоб таких помилок не траплялося, слід уточнювати значення слова, звертаючись до словників.

-Хто пригадає визначення синонімів?

Синоніми (від гр. synonymos  — однойменний)  — слова, різні за звучанням і написанням, але однакові або близькі за значенням. Наприклад: небокрай, горизонт, виднокруг, крайнебо, небосхил, обрій, овид.

   Синоніми, які обмежені сферою вживання і  належать до конкретних стилів, називають стилістичними. Так, у  синонімічному ряді говорити, балакати, ректи, гарчати, гавкати перше слово стилістично нейтральне, друге  — розмовне, третє  — застаріле, урочисте, четверте  — розмовне з  відтінком зневаги, останнє  — вульгарне, ужите стосовно людини, яку зневажають.    

   Синоніми вживають для якнайточнішого висловлення думки в  певному контексті:

  • у текстах наукового стилю їх використовують для урізноманітнення викладу, уточнення, уникнення повторів;

  •  в офіційно-діловому стилі застосовують для пояснення та деталізації думок;

  • у публіцистичному й  особливо в  художньому стилях синоніми передають емоційно-експресивні відтінки значень і  оцінок.

Антоніми (гр. anti  — проти, onyma  — ім’я)  — слова з протилежним лексичним значенням: початок  — кінець, високий  — низький, рано  — пізно. Антоніми є  словами однієї частини мови.

  Як стилістичний засіб антоніми широко вживають у  публіцистичному та художньому стилях, увиразнюючи думку створенням протиставлення понять, предметів, явищ: Песиміст у  будь-якій ситуації передовсім бачить труднощі; оптиміст завжди бачить можливості (В.  Черчилль). Зневіра є, і  є надія, одвічна істина й  брехня (О.  Скопенко).

  У текстах офіційно-ділового та наукового стилів антонімів небагато, здебільшого антонімічні пари утворюють терміни: припливи  — відпливи, циклон  — антициклон, дедукція  — індукція, асиміляція  — дисиміляція, теза  — антитеза, конструктивний  — деструктивний, актуальний  — неактуальний.

Робота  у зошитах

V.Закріплення вивченого

1.Робота з онлан тренажером в програмі https://learningapps.org/home.php

2. Виконання тесту на платформі https://vseosvita.ua/

V. Підведення підсумків заняття

Мотивоване оцінювання учнів

VІ. Домашнє завдання:

Підручник Глозова О.П. Українська мова c.154-165, впр. 306