Стогін Шумських лісів

                                                                                                                                                                                                           Читаючи історію своєї рідної України , свого волелюбного народу, спостерігаю як нещадно вороги України нищили , вбивали , викорінювали із людських душ паростки усього українського: мову , культуру , церкву , нищили борців за вільну Україну, щоб знищити український національно- патріотичний рух.

Тож  у своїй статті хочу показати як боролись проти загонів УПА  на  Шумщині та Великодедеркальщині.

До квітня 1944 р. в Шумських лісах, сконцентрувалося близько 4000 повстанців. У цей же день відбувся бій між загонами УПА і військами НКВС в районі Борсуки-Борщівка. У результаті сутички загинуло 57 повстанців, 18 взято в полон. Однак, повстанські сили знищити не вдалося, і на протязі 11-12 квітня 1944 р. Борсуківський ліс обстрілювало 6 радянських танків.

У кінці квітня на початку травня 1944 р. відбувся бій між українськими партизанами і військами НКВС на кордоні Почаївського, Ланівецького, Кременецького районів Тернопільської обл., втрати повстанців становили близько 100 бійців.

Для зменшення матеріальної підтримки з боку місцевого населення ОУН-УПА, радянська влада приймає рішення збільшити

кількість здачі сільськогосподарської продукції на 10% з найбільш симпатизуючих повстанцям сіл Шумщини і Великодедеркальщини. 28 жовтня 1944 року на кордоні у Шумському  районі знищено загін УПА чисельністю 135 повстанців.   Було ліквідовано 21 повстанський загін та боївку.  Під час такої боротьби  загинули „Роман”  — курінний УПА, родом з Буковини, курінний „Гук”, він же „Морозенко”— Матвійчик Федір Васильович, родом з Велико-Дедеркальського району Тернопільської обл. У Велико-Дедеркальському районі діяли загони УПА „Нечая” та „Пилипа” загальною численністю близько 130 бійців. Боївка СБ „Славко”— нараховувала 12 повстанців в районі сіл Якимівні-Матвіївці. Кущова боївка „Карого”— 46 повстанців оперувала в районі сіл Загорці, Михайлівка. Боївка „Гната” нараховувала 16 бійців і дислокувалася в районі сіл Садки і  Биківці . 

На Шумщину прорвалась чота дивізії „Галичина” після битви під Бродами, під командуванням Щерби О. родом з с. Садки Шумського району. Він вступив в дивізію з метою отримання військової освіти. Під час боїв під Бродами з чотою перейшов у Шумські ліси і після перевірки був із загоном приєднаний до УПА, де отримав псевдо „Прач”, викрив і знешкодив спецбоївку НКВС-НКДБ, яка чинила безчинства проти місцевого населення і компрометувала український рух.

У 1948 році навіть в Почаївській лаврі діяла агентура МВС-МДБ під кодовою назвою „Лаврські”. З метою підриву соціально-економічної бази націоналістичного руху в краї, проводилась колективізація, в ході якої відбирали в селян землю, худобу , реманент , а люди без землі і худоби і засобів обробітку землі «добровільно» записувались  в колгоспи. А тих , хто не хотів колгоспного раю отримували тавро «куркуль» і дорогу в Сибір на каторгу. На протязі з січня- травня 1949 р в Велико-Дедеркальському краї ліквідували 8 повстанців, арештували 30 підпільників та їх однодумців.  За таких розкладів  український національно- патріотичний  рух на Великодедеркальщині і Шумщині  почав занепадати. На середину 50-их років ХХ століття він припинив свою діяльність у краї.

Тож вічна слава і блаженний спокій борцям за волю України, що віддали своє життя за правду, віру і волю свого багатостраждального народу.

ПЕТРО БОЙКО

, вчитель історії, священик ПЦУ