Педагогічні науки

Стьопіна Тетяна Миколаївна

Вчитель української мови та літератури

Комунальний заклад "Вільнянська спеціальна загальноосвітня

школа-інтернат" Запорізької обласної ради

СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НА

УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ: ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ТА ПРАКТИКИ

Анотація: у статті розглядаються стратегії формування соціокультурної компетентності на уроках української мови та літератури. Проаналізовано сучасні методи та підходи, спрямовані на розвиток у учнів розуміння національних цінностей, культурних традицій та етичних норм. Особлива увага приділяється інтерактивним технікам, проєктній діяльності та використанню художніх творів як засобу пізнання соціокультурного контексту. Наведено практичні рекомендації для вчителів щодо впровадження інноваційних практик у навчальний процес з метою формування цілісного світогляду та соціально активної позиції учнів.

Ключові слова: соціокультурна компетентність, українська мова, література, національні цінності, інтерактивні методи, проєктна діяльність, культурні традиції, світогляд, інноваційні практики.

Вступ. Формування соціокультурної компетентності учнів на уроках української мови та літератури є одним із головних завдань сучасної освіти. Соціокультурна компетентність включає в себе не лише знання про національні цінності, традиції, історію та культуру, але й здатність учнів аналізувати соціальні процеси, взаємодіяти у різних культурних контекстах та розвивати власну особистість. Уроки української мови та літератури надають унікальну можливість поглибити розуміння учнями багатства культурної спадщини, сформувати їхнє етичне мислення та сприяти розвитку патріотичної та соціально активної позиції.

   Одним із найефективніших методів формування соціокультурної компетентності є використання інтерактивних технік на уроках. Інтерактивні методи дозволяють створити живий та захоплюючий навчальний  процес,  у  якому  учні є  не  просто  пасивними  слухачами, а активними учасниками. Наприклад, дискусії на основі літературних творів допомагають учням осмислити морально-етичні проблеми, які висвітлюються у художній літературі. Обговорення таких творів, як “Кайдашева сім’я” Івана Нечуя-Левицького чи “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського, дозволяють дітям розглянути питання сімейних цінностей, взаємин між поколіннями та зв’язку людини з природою. У ході дискусій учні вчаться висловлювати власну думку, аргументувати її та поважати точку зору інших, що є важливими навичками у формуванні соціокультурної компетентності.

      Проєктна діяльність є ще одним ефективним інструментом розвитку соціокультурних знань та навичок учнів. У процесі виконання проєктів діти досліджують певну культурну або соціальну тему, вивчають літературні джерела, готують презентації та обговорюють результати своєї роботи. Наприклад, у рамках проєкту “Українські звичаї та обряди” учні можуть досліджувати традиції різних регіонів України, обирати теми для своїх міні-досліджень (наприклад, весільні обряди, святкування Різдва чи народні ремесла) та представити їх у вигляді презентації, виставки або навіть інсценізації. Такий підхід дозволяє не лише глибше зрозуміти культурну спадщину, але й розвиває у дітей навички пошуку та аналізу інформації, співпраці у групі та публічного виступу.

      Значну роль у формуванні соціокультурної компетентності відіграє робота з художніми творами. Література є потужним засобом пізнання людської природи, суспільних цінностей та культурних традицій. Читаючи та аналізуючи твори українських письменників, учні отримують можливість зрозуміти різноманітні аспекти національної культури, вникнути в історичні події та осмислити морально-етичні дилеми. Наприклад, аналізуючи поезію Тараса Шевченка, учні можуть розмірковувати над питаннями патріотизму, боротьби за свободу та людської гідності. Вчитель може запропонувати учням написати есе або провести дискусію на тему, що означає бути справжнім патріотом, які риси характеру є важливими для людини, що бореться за свою країну. Така діяльність сприяє розвитку в учнів критичного мислення та формує в них особисте ставлення до соціокультурних цінностей.

Інтерактивні завдання, пов’язані з українською мовою, також сприяють розвитку соціокультурної компетентності. Наприклад, аналіз фразеологізмів, прислів’їв, приказок, які є відображенням народної мудрості, допомагає учням зрозуміти глибину культурної спадщини українського народу. Завдання на створення власних висловів  або текстів, які б відображали певні культурні цінності, стимулюють творчість та вчать дітей висловлювати свої думки  відповідно до культурних норм.

Також можна використовувати мовні ігри, в яких учні вчаться застосовувати на практиці правила етикету, особливості спілкування в різних ситуаціях, що сприяє формуванню комунікативної компетентності.

     Важливим елементом формування соціокультурної компетентності є робота над формуванням у учнів навичок міжкультурного спілкування. Вивчення зарубіжної літератури та знайомство з культурами інших країн розширює світогляд учнів, допомагає їм усвідомити різноманіття культурних традицій та навчитися поважати інші культури. Порівняння української літератури та культури з зарубіжною, пошук спільних та відмінних рис у підходах до морально-етичних проблем дозволяє учням зрозуміти унікальність та багатогранність культурного простору.

      Для успішного впровадження стратегій формування соціокультурної компетентності вчителю важливо створити на уроці атмосферу відкритості та поваги до різних поглядів. Учні мають відчувати, що їхні думки цінні, а їхнє особисте ставлення до прочитаного є важливим. Застосування інтерактивних методів, проєктної діяльності та аналізу художніх творів робить уроки цікавими та змістовними, допомагає дітям розвивати свій світогляд, навчатися аналізувати та критично осмислювати соціокультурні явища.

        Таким чином, формування соціокультурної компетентності на уроках української мови та літератури є важливим компонентом сучасної освітньої діяльності. Використання інноваційних методів, таких як інтерактивні техніки, проєктна діяльність та робота з художніми творами, сприяє глибшому розумінню учнями національних цінностей, культурних традицій та морально-етичних норм. Завдяки цьому учні не лише поглиблюють свої знання, а й формують цілісний світогляд, розвивають соціально активну позицію та вміння взаємодіяти у культурному середовищі.

Література

1.Артюшина М. Сутність та особливості інноваційно-зорієнтованого підходу у сучасній школі // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. Умань, 2009. Ч. 3. С. 15–22.

2.Грабовська С. Л. Інтерактивне навчання у вузі: проблеми і перспективи / С. Л. Грабовська // Вісн. Львів. ун-ту. – 2007. – No 15. – С. 171– 176.

3.Карбованець О. Метод проектів – сучасна педагогічна технологія навчання освітніх закладів різних рівнів [Електронний ресурс] / О. Карбованець, Н. Куруц, Н. Голуб, А. Майорош. – Режим доступу: http://www.eduforme.org.

4.Освіта навпаки, або Першопрохідці-STEM [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pedpresa.ua/177304-osvita-navpaky-abopershoprohidtsi-stem.html.

5.Семеніхіна О. Про формування у майбутнього вчителя умінь унаочнювати навчальний матеріал засобами комп’ютерної візуалізації / О. В. Семеніхіна, М. Г. Друшляк, Д. С. Безуглий // Використання інноваційних технологій в процесі підготовки фахівців : ІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція, 28– 29 березня 2017 року. – Вінниця, 2017.