СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ, АБО НАРОДЖЕННЯ І ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

 Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти та науки Одеської міської ради

Одеське територіальне відділення МАН України

Районне  наукове товариство

Відділення: мовознавство

                                                                                Секція: українська мова 

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ, АБО НАРОДЖЕННЯ І ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

Одеса – 2019

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………..........5

Розділ1. Фразеологізм і слово…………………......................................8

1. «Хімічні»  сполуки у фразеології……………………………...8
2. Магія числа  у фразеологізмах……………………………......12
3. Назви тварин як компоненти у фразеологізмах …………….....17 
4.  Дендроніми  у фразеологізмах ……………………………....20

Розділ 2. Медіа фразеологія……………………………………………...24

Висновок……………………………………………………………………27

Список джерел та літератури………………………………....................29

Тези до науково-дослідницької роботи

«Структурно-семантичні елементи фразеологічних одиниць, або народження і життя українських фразеологізмів»

Тютюнник Ангеліни Анатоліївни,

учениці 10-А класу Одеського НВК «Надія»

Київського району м. Одеси

Науковий керівник – вчитель української мови та літератури Савицька В.А.

У даній роботі аналізуються фразеологізми, в яких головними компонентами виступають числа, назви тварин і рослин.

Об’єктом дослідження є фразеологічні звороти українського походження, головними компонентами в яких виступають числа, назви тварин і рослин, а предметом -  семантика і структура, етимологія фразеологічних одиниць.

Мета роботи: дослідити шляхи утворення фразеологічних одиниць,  висвітлити особливості фразеологізмів як невід’ємної частини українського мовознавчого фонду, здійснення їх комплексного аналізу, аналіз функціональних особливостей фразеологічних сполук в українській мові, їх значення в сучасному українському мовознавстві та в житті людини.

З поставленої мети випливають такі завдання: здійснити аналіз  утворення   фразеологічних сполук в українській мові; дослідити зміну семантичного значення одного й того ж слова у різних фразеологічних зворотах; з’ясувати значення фразеологізмів у сучасній українській мові та їх нерозривний  зв’язок  з життям людини. Актуальність роботи полягає у тому, що питанням утворення фразеологічних сполук не достатньо приділяється увага в сучасній лінгвістиці.

 Провівши аналіз утворення  фразеологічних одиниць, ми прийшли до висновків, що  фразеологічні звороти, які містять числа, назви тварин та рослин як головні компоненти фразеологічних одиниць, представляють собою великий прошарок в українській фразеології, часто вживаються в побуті, сприяють вираженню почуттів, реакцій, емоційного життя людини в цілому, допомагають сприяти і пізнати світ в цілому; завдяки фразеологізмам можна удосконалювати не тільки свій лексичний запас, а й вивчаючи походження фразеологічних зворотів, можна розширювати світогляд і збагачувати свої знання з історії, культури й традицій нашого народу, тому що фразеологізми є невід’ємною частиною людського життя, в яких закодовано буття людства.

Керівник ____________________________________(                       )

ВСТУП

Фразеологію вважають скарбницею мови, оскільки саме у фразеологізмах знаходить своє відображення історія народу, його культура та побут. Ніколи не треба нехтувати тим, що може прикрасити наше життя. У крилатих фразах не тільки краса, але й глибокий зміст – не випадково вони з’явилися на світ, їх народила людська фантазія й розум наших предків. Деякі з цих слів і фраз легкі та грайливі, інші примушують замислитися. У будь-якому випадку, ці слова й вирази збагачують нашу мову й не дають забути про багатство нашої рідної мови, тому ці слова й вирази, названі фразеологізмами,   посідають особливе місце серед інших одиниць української  мови, тому що виникли у зв’язку з потребою конкретизувати факт чи явище, яке названо словами. Фразеологія української мови формувалася протягом багатовікового історичного розвитку мовної творчості наших пращурів, їхніх відносин з іншими народами та їх культурами.  Відроджуючи події минувшини, фразеологізми нагадують  про звершення наших предків, засвідчують спостережливий талант українського народу.

Переважна більшість фразеологізмів, як і слів,  є за походженням питомо українськими. Серед них виділяють спільнослов’янські, спільно- східнослов’янські й власне українські.

До складу української фразеології входять усталені звороти, які зустрічаються в  інших мовах. Дуже часто ці вислови  поширені в багатьох мовах світу. Наприклад, фразеологізм носити воду решетом сприймається як одне ціле, хоча у склад виразу входить три слова: носити,вода, решето. Це усталені компоненти даного виразу, який означає робити щось даремно, безрезультатно. Наприклад, в німецькій мові є співзвучний вираз  Wasser ins  Meer tragen,що перекладається як носити воду в море[4, с.4]. Отже, український і німецький фразеологізми мають однакове значення, хоча різнять компонентами. Більшість фразеологізмів в українській мові з’явилася з різних джерел: українській мові широко використовуються фразеологізми античного походження: давньогрецькі, давньоримські, усталені звороти із західноєвропейських мов – німецької, французької, англійської, італійської та ін.

Основним, невичерпним джерелом української фразеології є наша мова, якій властива влучність та образність. Саме влучні, метафоричні вислови стають усталеними і поповнюють фразеологічні запаси мови. Ряд фразеологізмів є дотепними висловами з анекдотів, жартів та інших жанрів усної народної творчості. У фразеологізмах відображено спостереження людини за своїм оточенням, яке відображається у висловах, наприклад: розправляти крила, клацати зубами, задирати носа тощо [6].  

В українській фразеології віддзеркалюються найрізноманітніші сфери людського життя: його історія, культура, суспільні відносини, виробнича діяльність, морально-етичні норми, погляди, вірування, прагнення.

Етимологія багатьох фразеологізмів здається незрозумілою і загадковою. Наприклад, про досвідчену людину говорять собаку з’їв, а про незграбного у своїй справі  - зробив із лемеша швайка; про перебільшення чогось кажуть зробити з мухи слона; про задоволення – аж душа радіє тощо [6].

За походженням фразеологізми поділяють на прислів’я та приказки, крилаті вислови відомих людей, біблійні цитати, вирази античного походження, усталені фрази з анекдотів , жартів , фільмів тощо.

Цікаво, що фразеологізми за семантикою бувають антонімічні, омонімічні та синонімічні, наприклад: фразеологізми  аж у вухах вітер свище,конем не доженеш,семимильними кроками, одним махом, як на пожежу, з усіх ніг, на всіх парах, як стріла мають одне значення – дуже швидко, поспішаючи[6]. Це є синонімічні словосполучення, які складають синонімічний ряд. Більшість фразеологічних зворотів української мови становлять синонімічні ряди, наприклад: виходець з того світу, од вітру валиться, тільки душа в тілі, одна тінь залишилася, мов з хреста знятий – про людину, яка має хворобливий вигляд; виставляти кирпу, дерти кирпу, задирати голову, напустити пихи  - триматися гордовито; бити байдики, давати горобцям дулі, ганяти собак, не братися за холодну воду, клеїти дурня, годувати баглаї – ледарювати. Відповідно фразеологізми утворюють антонімічні пари – клеїти дурня – гнути спину (ледарювати – важко працювати), як бджіл у вулику – як кіт наплакав (багато – мало). Омонімічні фразеологізми мають однакові компоненти, які надають виразу різне лексичне значення, наприклад: дати чортів ( гостро критикувати кого-небудь) і  дати маху ( помилитися, зробити щось невлад) [6]. Фразеологізми мають спільне слово дати, але у поєднанні з іншими компонентами воно надає фразеологізмам різне лексичне значення.

Отже, фразеологізми в українській мові утворюються на основі вільних словосполучень, прислів’їв, окремих слів та слів іншомовного походження.

РОЗДІЛ 1

ФРАЗЕОЛОГІЗМ І СЛОВО

1.        «ХІМІЧНІ» СПОЛУКИ У ФРАЗЕОЛОГІЇ

Досліджуючи фразеологізми, ми  спостерігаємо , що немає жодної галузі людського життя, яка б не була схарактеризована фразеологічними зворотами. Мало того, вони  характеризують безпосередньо і стан самої людини: розумова діяльність, психічний стан, взаємини між людьми, фізичний стан тощо. Але цікавим є те, як утворюються самі фразеологізми, чому саме у таких поєднаннях закодовано те чи інше значення. Цим  саме   фразеологізми наближаються до слова. Те, що  фразеологічні одиниці можна замінити одним словом, свідчить про те, що фразеологічні звороти, як мовна одиниця, не належать до вільних словосполучень, а існують окремо в українській мові.

Коли ми розбирали  будову фразеологізмів, то бачили, що окремі слова у поєднанні з іншими словами утворюють абсолютно різні фразеологізми. Це, наприклад, як при поєднанні води ( H2О) з різними хімічними елементами: вода вступає в хімічні реакції з деякими металами (наприклад, з натрієм), бере участь у процесі фотосинтезу рослин тощо. Так і слово у поєднанні з іншими словами  створює «хімічну» сполуку фразеології  - фразеологічні звороти, що мають несхожі лексичні значення і характеризують людське життя в різних галузях.

Наприклад, верства келебердянська… Цей фразеологізм означає дуже високу на зріст людину. Синонімами  до цього фразеологізму є саженного росту, великий аж до неба, через хату перехилиться і моркву вирве. Якщо походження синонімічних фразеологізмів зрозуміло, навіть зворот саженного росту зрозуміло:сажень  - давньоруська одиниця вимірювання відстані, площі та об’єму; у ХVІІ ст. основною мірою був сажень, що дорівнював 2,16 метри [12]. А звідки ж верства келебердянська?  Відомо, що перші усталені українські фразеологізми прийшли до нас ще з давніх часів. Що ж означав цей вислів для наших предків? Як виявляється, є варіанти цього фразеологізму  -  верства чугуївська,верства пирятинська, верства мальована та ін. За Академічним словником української мови, верства – давня назва східнослов’янської міри великих віддалей, що становила 1,06 км., і вживалася до запровадження метричної системи. У переносному значенні про дуже високу людину. Христя… тілько ображено прошептала: - Чортова верства, і сорому йому немає [12]. Отже, ключовим компонентом у фразеологізмі є слово «верства», яке і вказує на зріст людини. А прикметники «келебердянська», «чугуївська», «пирятинська» походять від назв українських міст: Келеберда  - місто в Полтавські  області, яке виникло у ХVІІ ст., було сотенним містечком Полтавського полку;  Чугуїв  - місто у Харківській  області, виник у ХVІ ст.; Пирятин  - місто у Полтавській області, яке згадується ще у Лаврентіївському літописі під 1155 роком) [13]. Спостерігаючи за  хронологією виникнення міст, можна припустити, що первинним фразеологізмом було верства пирятинська. Отже, словом «верства»   з давніх часів наші предки називали високу людину, а келебердянська, пирятинська чи чугуївська вказувала , звідки ця людина. Згодом ця ознака набула переносного значення і стала фразеологізмом, але значення слово «верства» не втратило.

Простежимо, як зміниться значення слова «верства» у поєднання з іншими компонентами. Наприклад, фразеологізм  за сім верств пішки за штат кішки. На перший погляд вказівка йде на далеку відстань, але у поєднанні з компонентом «шмат кішки» фразеологізм набуває значення  - докладати багато зусиль, але даремно. А фразеологізм як семисотна верства  означає неприродно рівно, дуже виструнчено.

Розглянемо фразеологізм баляндраси точити. Ключовий компонент у фразеологізмі слово «баляндраси», що, по суті, вже  означає пусті веселі розповіді. Але у поєднання зі словом «точити» вже утворюється фразеологізм, який набуває значення  весело розмовляти, розповідати про щось. До речі, слово «точити» використано в декількох фразеологізмах. Яке значення набувають фразеологізми із словом «точити» - синонімічного чи омонімічного? Наприклад, фразеологізм точити ляси не тільки співзвучний з фразеологізмом баляндраси точити, але й має однакове значення. А ось слово «точити» у поєднанні зі словом «зуби» утворює фразеологізм точити зуби, що означає сердитися на когось або планувати ворожі дії проти кого-небудь: А мене теж, мабуть, не мине цюпа, бо банк уже точить на мене зуби, що не плачу довгів. 

А ось  поєднання слів «точити» і «ножа» взагалі утворюють як фразеологізм, так і вільне дієслівне словосполучення. Фразеологізм є синонімічним до фразеологізму точити зуби, бо так само означає сердитися на когось або готувати ворожі дії. А до фразеологізмів баляндраси точити і точити ляси цей фразеологізм є омонімічним.

Розглянемо ще один приклад  -  слово  «пускати» у поєднанні з різними словами. Слово «пускати» використовується в багатьох фразеологізмах: пускати бісики, пускати півня, пускати шпильки (стріли),слину пускати,бульки пускати,пустити гадючку, і на очі не пускати,і на поріг не пускати, пускати на вітер, пускати повз вуха,пустити в обіг, пустити в очі дим або пускати пилюку в очі, пустити у світ та ін. Слово «пускати» у поєднанні з іншими словами утворює близько тридцяти трьох фразеологізмів!

Простежимо, наприклад, яке значення набувають фразеологізми,  які  мають спільний компонент «пустити». Фразеологізм пускати бісики означає загравати з кимось, залицятись до когось:

Заїде [Еней] до Дідони в гості і буде там бенкетувать;

Полюбиться її він мосці і буде бісики пускать. (І.Котляревський)

Фразеологізм пускати шпильки означає говорити кому – небудь щось дошкульне або робити неприємне ущипливе зауваження: Інколи…його просто ґедзь нападав – і тоді він ставав нестерпучим, пускав Раїсі шпильки, глузував з її екзальтації.

Фразеологізм пускати півня взагалі цікавий. У поєднанні слів «пускати» і «півень» фразеологізм набуває значення фальшиво співати. А якщо до нього додати слово «червоного», тобто пускати червоного півня, то фразеологізм набуває значення підпалити що-небудь.

Отже, спираючись на розглянуті приклади, можна зробити висновок, що в українській фразеології одне і те ж слово у поєднанні з різними словами  утворює різні за лексичним значеннями фразеологізми. Ці фразеологізми можуть бути або синонімічними, або антонімічними.

2.        МАГІЯ ЧИСЕЛ У ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ

Числа завжди викликали інтерес наших пращурів, тому що саме вони вносили гармонію та порядок у все, що відбувалося в світі,який оточував наших предків. Числа червоною ниткою проходять крізь будь-яку культуру, систематизуючи інформацію , яка полегшує тим самим завдання передачі знань з покоління в покоління. Фантазія наших предків була безмежною на вигадки. Все, що вони бачили навколо себе відтворювали у слові. Тому поняття числа і фігури у фразеологізмах взяті не звідки-небудь, а зі світу, що оточував їх. Лічити предмети давні українці вчилися по пальцях рук. Тому фразеологізми найбільше увібрали у себе числа першої десятки: як дві краплі води,  п’яте колесо від воза,в один голос, одна нога тут – друга там тощо. Цікаво, що в українській фразеології більшість виразів мають числівник «три»: по три шкури дерти, скорчитися в три погибелі, у три погибелі, у три шиї, три чисниці до смерті, від горшка три вершка, заблукати у трьох соснах [6].

Зрозуміло, що числівники є складовими компонентами будь-якого стійкого словосполучення. А чи втрачає числівник сутність свого значення у складі фразеологізму? Наприклад, у виразі знати як свої п’ять пальців числівник «п’ять» не втрачає свого лексичного значення, бо на руці дійсно п’ять   пальців. А у фразеологізмі гнати в три шиї числівник втрачає своє конкретне значення, бо людина не має три шиї. Як кожне слово у стійкому словосполучення втрачає своє певне значення, так і значення числівника розчинається у фразеологізмі. Наприклад, вираз наговорити з три короби. Цікаво, що наговорити?  Зрозуміло, що це частина фразеологізму, який з часом втратив решту компонентів. А у фразеологізмі намолоти три мішки гречаної вовни числівник «три» втрачає своє значення, бо скільки мішків треба приготувати, щоб людина «намолотила» язиком щось? Тому ці фразеологізми характеризують людей, хто багато говорить, але все впусту. Цікаво, що у цьому фразеологізмі використовують різні числівники-компоненти: у різних варіантах використовуються числівники чотири, п’ять, шість, сім. Можливо, дотепність наших пращурів кількістю «намолочених» мішків характеризувала рівень балакучості людини.

У числівникових фразеологізмах властивості стійких словосполучень проявляються по-різному: деякі фактори сприяють взаємозаміні і одночасно обмежують варіантність. Більшість з них вказують на ідею нечисленності, малої кількості або на ідею перебільшення.

Найменше число – це нуль. В українській фразеології є небагато сполук з числом нуль: нуль без палички, нуль ціна, звести до нуля, почати з нуля.

Фразеологізми з числом 1:

Один в полі не воїн –

Муж та жона – одна сатана - 

Під один ранжир – нехтуючи індивідуальними рисами, байдуже

На одній ноті – за тим самим зразком, однаково

На один шталт – однакові, схожі

На одному подихові – легко, без труднощів

На одну понюшку – зовсім мало

Перша ластівка – початковий у прояві чого-небудь або кого-небудь

Перша рукавичка – чемпіон з боксу

Перша скрипка – основна роль у будь-якій справі

У більшості фразеологічних сполук число один не втрачає свого значення першості.

        Число два в українській фразеології в більшості сполук так само зберігає своє значення, наприклад:

 Два чоботи – пара – бути схожими між собою якимись рисами

 Дві сторони однієї медалі – невід’ємні складові частини чогось єдиного

Сидіти на двох стільцях – бажання зробити декілька справ одночасно

Покладений на обидві лопатки – переможений

 Цікаво, що подальші числівники-компоненти  більшою частино втрачають своє числове значення. Наприклад:

Фразеологізми з числівником-компонентом 3:

  по три шкури дерти –багато вимагати

 скорчитися в три погибелі – дуже боляче

 гнати у три шиї – гнати дуже грубо

 три чисниці до смерті – про когось дуже старого; безнадійно хворого

 від горшка три (два) вершка – про невисоку на зріст людину

 заблукати у трьох соснах – не спроможність розібратися в простій ситуації.

Фразеологізми з числівником – компонентом 4:

На всі чотири - куди тільки хто забажає, у всіх напрямках; навколо, кругом

Під три чорти  - виражає почуття незадоволення

В чотири ока – дуже уважно  пильнувати

 Своє семантичне значення у фразеологічних сполуках частково втрачають числівники п’ять і десять, в яких вони виступають ключовими компонентами. Наприклад, у фразеологізмі п’яте через десяте числівники абсолютно втратили своє числове значення, тому що цей зворот означає……. А ось у  фразеологізмі п’яте колесо від воза числівник п’ять зберіг своє числове значення і чітко вказує на кількість предмета. Історія цього фразеологізму цікава тим, що у воза завжди було чотири колеса. І вираз  п’яте колесо від воза виник як визначення чогось зайвого. Але сучасні водії обов’язково возять із собою запаскою п’яте колесо у багажнику і воно  не є  зайвим.

Числівник сім в українських фразеологізмах не втратив свого числового значення. Наприклад, семеро одного не чекають, сім п’ятниць на тиждень, сім разів відміряй, один відріж.   Вираз сім чудес світу  прийшов в українську фразеології з біблійних оповідань і означає……. У фразеологізмі сім смертних гріхів, який теж біблійного походження, числівник-компонент сім зберігає своє числове значення. 

 Цікаво, що в українському фразеологічному фонді ми знайшли тільки по одній  фразеологічній  сполуці  із числівникам  шість  і вісім - шосте чуття (цей вираз характеризує здатність інтуїтивно сприймати, вгадувати щось) і восьме чудо світу (щось унікальне, вражаюче). 

Числівник-компонент дев’ять так само мало використаний у фразеологічних сполуках. У фразеологізмі за тридев’ять земель (дуже далеко) він є частиною складного числівника-компонента, а основним компонентом він є у виразі дев’ятий вал. Цей вираз виник в результаті метафоризації словосполучення з конкретним значенням найбезпечнішою дев’ятою хвилею під час бурі. Означає цей фразеологізм найбільш бурхливий, сильний прояв чогось грізного.

Фразеологізми з іншими числовими компонентами представлені у таких фразеологізмах як за тридев’ять земель( дуже далеко), тридцять срібників (винагорода за зраду), знову двадцять п’ять ( про те й саме).

Отже, фразеологічні сполуки з числівниками  - це невід’ємний склад українського фонду фразеології. Ці стійкі словосполучення представляють собою важливу частину образного  уявлення наших предків  і  є специфікою культури українського народу, особливості його історичного розвитку, певного соціально-економічного ладу. 

3.        НАЗВИ ТВАРИН ЯК КОМПОНЕНТИ У ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ

Незвачаючи на те, що вивченню фразеологізмів, в яких    використано назви тварин  як основний компонент, приділяли багато уваги такі мовознавці як О.Потебня, М.Костомаров, П. Чубинський та ін., але розглядалися вони тільки у порівняльному значенні або досліджувалися вирази із використанням декількох компонентів-назв тварин.

 Фразеологізми з компонентами назвами тварин виникли в наслідок поєднання двох систем: над мовної і мовної. Надмовна система являє собою художній вимисел, фантазію, вигадку, які будуються на відображенні дійсності у слові і у відображенні за допомогою художніх засобів, а саме порівнянь. Наприклад, фразеологізм як миша у пастці означає розгублено, панічно. У цьому фразеологізмі використали саме образ миші, тому що це маленька беззахисна істота, яка у фразеологізмі є головним компонентом. Створюючи фраземи із використанням тварин, люди в першу чергу брали до уваги їх характер і  поведінку. Такі домашні тварини як кішка і собака з давніх-давен відігравали важливу роль у житті й побуті. Але у фразеологічних сполуках вони не завжди є позитивною ознакою чому-небудь або кого-небудь. Наприклад, фразеологізм як кішка з собакою характеризують людей , які весь час сваряться. Хоча в основу самого фразеологізму вкладено спостереження за цими двома тваринами. У народі існує поняття, що кішка з собакою не ладять, але в реальному житті більшою частиною це спростовується. Розглянемо ще декілька фразеологічних сполук.

 Заяча душа – про боягузливу людину. Головним компонентом цієї сполуки є заєць – тварина полохлива і беззахисна. 

 Хитрий лис – дуже хитрий,лукавий,підступний. Головним компонентом цього фразеологізму є лис – тварина хитра, підступна, обережна.

Що стосується таких тварин як заєць, лисиця, вовк, ведмідь, то їхні образи використано і в народних казках для характеристики людей відповідного характеру. Іван Франко використав образ лиса  у казці «Фарбований Лис», Леонід Глібов у байці «Щука» використав образ лисиці для зображення хитрої і підступної людини.

 У решті фразеологізмів люди використовували тварин повадки, яких більш-менш знали. В українських фразеологізмах найчастіше зустрічаються назви таких тварин як віл, кінь, півень, вовк, баран, птах, свиня та ін. Наприклад, знайся кінь з конем, а віл з волом; дивиться як баран на нові ворота,птах високого польоту, підкласти свиню, до перших півнів тощо[6]. Більшою частиною в українських фразеологізмах використано ключовими словами назви свійських тварин. 

Дуже цікава історія фразеологізму взяти бика за роги. Існує декілька варіантів виникнення цього стійкого словосполучення. Образ даного виразу випливає з уявлення про традиційні способи упокорення биків, відомих ще з давньогрецьких легенд. Щоб впоратися з сильною  некерованою твариною, необхідно було діяти швидко, активно, рішуче, стрімко, щоб самому не виявитися жертвою. Другий варіант виникнення фразеологізму приписують до орного ремесла. Раніше для обробки землі використовувалися бики, а не коні. Їх ставили на борозну, утримуючи роги мотузками й оглоблями. Коли тварина починала протидіяти, потрібно було швидко повертати його в заданий напрямок. Для управління биком треба було мати сміливість і рішучість. Тому фразеологізм взяти бика за роги  означає діяти рішуче, енергійно, починаючи з найголовнішого.

Отже, фразеологічні звороти, які містять назви тварин, представляють собою великий прошарок в українській фразеології, часто вживаються в побуті, сприяють вираженню почуттів, реакцій, емоційного життя людини в цілому, допомагають сприяти і пізнати світ в цілому.

4.        ДЕНДРОНІМИ У ФРАЗЕОЛОГІЇ

Все буття наших предків було пов’язано з господарською діяльністю та її видами: землеробством, тваринництвом, полюванням тощо. Зрештою феномен національного світобачення і світосприйняття був  відбитий у мові.

Ми розглянули групу фразеологізмів, де головним компонентом у стійких словосполученнях виступають назви тварин. Не менш цікавою є група фразеологізмів, де головними компонентами виступають назви росли, або дендроніми.

 Відображення природи, зокрема її рослинного світу, у фразеологічних образах пов’язане з традицією ще дохристиянських часів, коли людина вважала себе частиною природи, а саму природу персоніфікувала, вела з нею діалог. Релігійно-міфологічний світогляд людини розвивався поступово як антропологічний, набувши зрештою форми специфічного прийому-пояснення природи та її явищ через сферу побуту людини. Світ природи, репрезентований в українських фразеологізмах, характеризується як універсальністю, так і своєрідністю свідомістю національного сприйняття. Своєрідність полягає у виборі компонентного складу фразеологічних одиниць, у наділенні їх мовно-образною символікою еталона порівняння, оцінки, їх проекцією на контекст народної культури, звичаїв, прикмет.

Найшанованішим деревом у наших предків був дуб. З давніх-давен це дерево шанували наші пращури, вважаючи його світовим деревом, від якого почалося все живе на землі. Звідси дуб – символ світового прадерева, дерева життя, сонця; символ гордості й міці, сили, могутності, довговічності, цілісності, здоров’я: міцний як дуб; великий як дуб; високий як дуб; здоровий як дуб. На корогва запорожців були зображені гілля дуба. Але у деяких виразах значення дуба використовують принизливо, характеризуючи цим нерозумну людину характеризуючи нерозумну, повільно мислячу людину, нприклад: дубова голова; дуб дубом. Але позитивна оцінка розумових здібностей людини в українській етносвідомості реалізується у стійкому виразі не з дуба впасти – бути досить досвідченим, розумним або обізнаним у чомусь. Дуб також пов’язаний із поховальним ритуалом: у давні часи померлих ховали в зрізаних стовбурах великих дубів, із яких вибирали середину. Цей факт знайшов відображення у фразеологічних сполуках дати дуба або врізати дуба – померти, загинути: Я хоч і в тілі, при буряковому виді, але тихцем хворію і можу врізати дуба.

Не менш цікавим є символ берези в українських фразеологізмах, який символізує покарання: березова каша, березова припарка; дати березової каші; всипати березової каші; дати березової припарки; почесати березовим віником; перепасти березової каші; частувати березовою кашею. До речі, фразеологізм  березова каша зустрічається дуже рідко, хоча історія цього виразу дуже цікава. Ще за часів Київської Русі дітей навчав дяк. Важливою подією в житті учнів і їхніх батьків було закінчення визначеного періоду навчання, яке урочисто святкували: варили великий горщик смачної каші і відносили учням. Після уроків починався великий бенкет. Цей звичай протягом історії зазнав чималих змін, породивши таке слово як «однокашник», тобто товариш по навчанню. Однак не всі діти вчилися успішно. Щотижня дяк бив березовими різками ледарів, бешкетників або неслухняних дітей. Так народився вираз всипати березової каші: За погану поведінку на уроках батько всипав Івасю березової каші.

Інший символ дерево українців -  верба. В українських прислів’ях вербі надається шана, наприклад: верба водою живе, верба воду і береже. Але в українських фразеологізмах верба часто вказує на  негативну ознаку: золоті верби ростуть (золоте верб’я росте) - за що не візьметься, що не зробить, то все не так, зіпсує справу; вербу носити почав  - запив; як чорт до сухої верби – нахабно чіплятися, липнути; повиснути на вербі - заподіяти собі смерть; повіситися.      

Більшість фразеологізмів з компонентами-дендронами основані на якостях самих рослин. Наприклад, вираз міцний горішок характеризує людину зі складним характером; вираз одного поля ягоди – люди,схожі за своїми недоліками; гірше гіркої редьки (за гірку редьку, гіркої гірчиці, печеної редьки, перцю, полину і т. ін.) — у великій мірі, дуже сильно, надзвичайно; нестерпний.

Фразеологізм годувати гарбузами когось — жартівливе: відмовляти тому, хто сватається, однозначно пов’язаний із обрядом сватання. За давніми обрядами, якщо дівчина відмовляла тому, хто до неї сватається, вона давала йому гарбуза: Замість рушників Уляна винесла Стецькові гарбуза.

Також цікавими є решта фразеологізмів, де головним компонентом виступає городиння:

 Горох з капустою — що-небудь невпорядковане, нерозбірливе.

Груші на вербі — безглузда вигадка; щось неможливе.  

Де вже і перець не росте — дуже далеко, де важкі умови життя. Дати (всипати) березової каші — побити кого-небудь (перев. різками), суворо покаравши; дуже вилаяти, гостро покритикувати кого-небудь.

Дісталося перцю з квасом — хто-небудь зазнав багато горя, страждань, перебував у скрутному становищі.

Дісталося на горіхи — мати від кого-небудь покарання.

Отже, фразеологізми з компонентом-дендронімом – важливий складник фразеологічного  українського фонду, що відповідно являє собою важливу частину образної системи його мови. Аналіз стійких словосполучень свідчить про різноманітність апарату символів як їх структурно-семантичних елементів, що не тільки урізноманітнюють компонентний склад фразеологічних одиниць, а й слугують потужними етнокультурними маркерами україномовної картини світу.

РОЗДІЛ 2

МЕДІА ФРАЗЕОЛОГІЯ

Фразеологія сучасної української мови є тією галуззю мовознавства, що постійно привертає увагу дослідників, у ній найяскравіше виявляється національна специфіка мови, передається дух мови, яку витворив народ протягом віків. Виразні семантико-стилістичні якості фразеологізмів – їх образність, картинність, жива внутрішня форма – відсвіжують мовлення, роблять його невимушеним, соковитим, містким, дотепним і влучним, що й приваблює не тільки майстрів художнього слово, журналістів, публіцистів, а й пересічних українців. Фразеологізація синтаксичних одиниць спричинена дією в мові загальної тенденції до закріплення для загального використання готових синтаксичних побудов (зворотів), що найпридатніші до вираження життєво важливих понять. Характерною особливістю цього явища на синтаксичному рівні є те, що фразеологізація охоплює не слова, а схему речення. Проте чи достатньо обґрунтованими є критерії виокремлення фразеологізованих синтаксичних одиниць? Попри зусилля українських дослідників, національна фразеологія потребує ще більшої їхньої уваги, оскільки низка проблем, що стосуються визначення фразеологізму, його категоріальних ознак, диференціації цих мовних одиниць, типології, обсягу фразеології, фразеологізації синтаксичних одиниць, на розв’язання яких було спрямовано зусилля лінгвістів кількох століть, сьогодні не має одностайного розуміння.

Із розвитком технічного прогресу, а особливо із щоденним використанням медіапростору, фразеологізми активно використовуються в Інтернет –мережі. В Інтернет-комунікації особливе місце посідають нові фразеологічні звороти, що виникають у блогах, соціальних мережах, твіттер-репортажах. Мова в Інтернеті дещо спрощується, а тому фразеологізми можуть використовуватися як мовні скорочення та піддаватися стилістичній трансформації. На цьому окремо наголошує і С. Чемеркін, який досліджує екстра- та інтралінгвальні процеси в українській Інтернет-комунікації  
Отже, аналіз сучасних наукових праць слов’янської медіалінгвістики показує, що використання фразеологізмів у ЗМІ має велику практику. Тлумачення медійних фразеологізмів у медіалінгвістичній науці багатогранне та вказує на широкий стилістичний потенціал цих мовних одиниць у масовій комунікації. Це пояснюється передусім прагненням авторів актуалізувати активну позицію в тексті та емоційно впливати на реципієнта. Вживання фразеологізмів у структурі медіастатті має позитивне значення на розвиток медійного дискурсу загалом, адже саме фразеологія надає цікавості та різноманітності мові ЗМІ, а фразеологічна трансформація – образності та символізму. Тож, у теорії масової комунікації медійний фразеологізм – це не просто стала мовна одиниця, а ширше – певний концепт, експресивна універсалія, що надає медійному тексту додаткової емоційності. Фразеологізми охоплюють будь-яку галузь людського життя, пов’язану із родом діяльності або професією, наприклад:

• сільське господарство: прокласти першу борозну, орати переліг, перти плуга, де не посій, там і вродиться тощо;
• ковальське ремесло: брати в лещата, дати гарту, як ковальський міх, як молотком ударити тощо;
• рибальство: пійматися на гачок, заманити в свої сіті, битися як риба в сітях тощо;
• фінансово-торгівельні операції: зводити рахунки, акції ростуть, брати на свій рахунок, перший сорт, показувати товар лицем тощо;
• військова справа: брати на приціл, гострити меч, схрестити мечі, ламати списи, переходити в наступ, викликати вогонь на себе тощо;
• мореплавство: брати на буксир, без керма і вітрил, на повних вітрилах, пливти за течією, кинути якір, тримати курс, рятівне коло тощо;
• театрально-музична сфера: грати роль, грати першу скрипку, помінятись ролями, як по нотах, коронний номер, інша музика, у своєму репертуарі тощо.

Фразеологізми стосуються і перукарського мистецтва (стригти всіх під одну гребінку), кухарського (заварити кашу), навіть  багато фразеологізмів, які стосуються картярства: відкривати карти, сплутати карти, козир у руках, останній козир, робити ставку, іти ва-банк та ін.

Отже, завдяки фразеологізмам можна удосконалювати не тільки свій лексичний запас, а й вивчаючи походження фразеологічних зворотів, можна розширювати світогляд і збагачувати свої знання з історії, культури й традицій нашого народу, тому що фразеологізми є невід’ємною частиною людського життя, в яких закодовано буття людства.

ВИСНОВКИ

1. У ході дослідження ми проаналізували стан проблеми на сучасному етапі розвитку українського мовознавчого фонду. Дійшли висновку, що проблема дослідження утворення фразеологічних одиниць мало досліджена. Більшість мовознавців приділяють увагу джерелам, значенню та порівнянню українських фразеологізмів з фразеологічними зворотами в інших мовах.

2. В українській фразеології одне і те ж слово у поєднанні з різними словами  утворює різні за лексичним значеннями фразеологізми. Ці фразеологізми можуть бути або синонімічними, або антонімічними; фразеологічні звороти, які містять числа, назви тварин та рослин як головні компоненти фразеологічних одиниць, представляють собою великий прошарок в українській фразеології, часто вживаються в побуті, сприяють вираженню почуттів, реакцій, емоційного життя людини в цілому, допомагають сприяти і пізнати світ в цілому; завдяки фразеологізмам можна удосконалювати не тільки свій лексичний запас, а й вивчаючи походження фразеологічних зворотів, можна розширювати світогляд і збагачувати свої знання з історії, культури й традицій нашого народу, тому що фразеологізми є невід’ємною частиною людського життя, в яких закодовано буття людства.

  3.  Стійкі словосполучення постійно збагачують фонд сучасної української мови. Фразеологізми  - невід’ємний склад українського мовознавчого соціуму. Ці стійкі сполуки представляють собою важливу частину образної  системи української мови.

 4. Фразеологічні сполуки відображають у своїй семантичній структурі специфіку культури українського народу, особливості його історичного розвитку, певний соціально-економічний лад. «Хімічні» поєднання слів у фразеологізмах становлять цікавий матеріал, який дає нам можливість простежити, яким чином ці компоненти впливають на формування національно-культурної семантики. І на сьогодні питання взаємозв’язку національної культури і фразеології все ще залишається одним із найактуальніших питань у дослідженні фразеології української мови. Фразеологія прикрашає художнє мовлення, увиразнює зміст повідомлення, використовується для індивідуалізації мови героїв, створення певного історичного, національного та соціального колориту.

Здійснивши дану дослідницьку роботу, пропонуємо більше приділяти уваги до поглиблення теоретичного й практичного дослідження етимології  і семантики фразеологічних одиниць українського мовознавчого фонду.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТАЛІТЕРАТУРИ

1. «Актуальні проблеми філології та перекладознавства. – Випуск дев’ятий. – 2015 р.
2. Закувала зозуленька. Антологія української народної творчості: Пісні, прислів’я, загадки, скоромовки. – К.: Веселка, 1989. – 606 с.
3. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. – Українське видавництво, Мюнхен,1958. – 449с.
4. Путешествие в мир фразеологии: Пособие для учащихся ст.классов сред.школы, изучающих нем.яз. – М.: Просвещение, 1981. – 64 с., ил.
5. Ужченко В.Д. Народження і життя фразеологізм . – К.: Рад. шк., 1988. – 279 с.
6. Українська фольклористика. Словник-довідник / Укладання і загальна редакція Михайла Чорнопиского. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – 448 с.
7. «Фразеологічне багатство української  » , Леся  Комар: Молодь і ринок №12 (83), 2011
8. Швець А.О. Фразеологізми з компонентом-числівником в українській та польській мовах // Молодий вчений. Філологічні науки. – 2014. – № 9 (12), вересень. – С.80-82.
9. https://edera.gitbook.io/ed-era-book-ukr/frazeologya/slovnik_naiuzhivanshih_frazeologzmv https://nashe.com.ua/song/13101
10. https://dovidka.biz.ua/frazeologizmi-pro-tvarin-i-roslin/ https://naub.oa.edu.ua/2013/spetsyfika-florystychnoji-frazeolohiji-iz-komponentom-nazva-kvitky-na-materiali-anhlijskoji-frantsuzkoji-ta-ukrajinskoji-mov/ 
11. https://uamodna.com/articles/frazeologizmy-z-chyslivnykamy-dzherela-narodnoyi-ocinky/
12. http://sum.in.ua/s/verstva
13. https://uk.wikipedia.org/