Студентська революція "на граніті" .Розробка позаурочного заходу з історії України

                 Міністерство освіти та науки України

            Донецька обласна державна  адміністрація

    Маріупольський професійний машинобудівний ліцей

         «Студентська  революція  на граніті»:

                    до 30 –річчя  події

                                                                                Розробка

                                                                             відкритого заходу

                                                                             підготувала викладачка   

                                                                            суспільних предметів МПМЛ

                                                                            Циганчук Любов Олександрівна

            «Студентська  революція  на граніті»: до 30 –річчя  події.

Мета : розкрити  причини, початок, хід та наслідки студентської революції осені 1990 року, розкрити її значення для подальших подій в історії сучасної України;   виховувати почуття патріотизму учнівської молоді.

Обладнання:  кабінет відповідно прикрашений, комп’ютерне забезпечення,  презентації, проектор, відео сюжети,  плакати «Я голодую» та інше…

                        Вступне слово викладача

  Студентська революція на граніті «–це акція спротиву української студентської молоді в кінці 1990-х років минулого століття, подія, що започаткувала початок новітньої історії України…

Ведучий 1. 2 жовтня 1990 року, 30 років тому, в Києві, на майдані Жовтневої революції з`явились намети. Група студентів із київських та львівських вишів оголосила про голодування та висунула до влади свої вимоги.

Ведучий 2. За кілька днів наметове містечко розрослось до кількох сотень та кількох тисяч тих, хто щодня приєднувався до протестувальників. Молодь підтримали кияни.

       Посеред сцени, тим часом , учні із білими «Я голодую» та чорними    по`в’язками  сідають в купу разом  із синьо-жовтими прапорами.

Ведучий 1. Так починалась перша в новітній історії України широкомасштабна акція спротиву, яка дістала назву «Студентська революція на граніті».

Ведучий 2. Організаторами цієї акції виступили Українська студентська спілка, яку очолив Олесь Доній та студентське братство Львова, яке очолив Маркіян Іващишин.

Ведучий 1. Студентство з південного сходу України очолив Олег Барков, керівник УСС міста Дніпроджержинська (сучасний Покровськ, недалеко від Дніпра).

Ведучий 2. Ідея такого спротиву народилась ще на святкуванні п’ятсотріччя Запорізької Січі, а форму протесту запозичили у болгарських студентів, які в червні 1990 року оголосили голодування.

Ведучий 1. У березні 1990 року у Верховну Раду УРСР пройшли 115 представників національно – демократичних сил, на чию підтримку розраховували студенти.

Ведучий 2. Спочатку акція планувалась під стінами ВРУ, але там їх зустріли загони міліції, і тоді містечко стали влаштовувати на Майдані.137студентів голодували від одного до 12днів. Розганяти молодь міліція не наважувалась.

Ведучий 1. Вашій увазі спогади учасниці голодування Анжеліки Рудницької.

  На сцену виходить дівчинка з білою пов`язкою на голові і розповідає:

    «Вже тоді ми називали Майдан, територією вільною від комунізму. Це був час краху не тільки для юних революціонерів, а й для країни, яка вміє думати і дивитись у майбутнє. Це були стреси, хвороби, втрата свідомості, поїздки у лікарні, допити. А ще – це були єднання поколінь, зустрічі, знайомства з легендарними борцями за волю України. Це був початок того, що зараз ми святкуємо 24 серпня. І кому здається, що незалежність нам була дана просто так, той нічого не знає про історію своєї країни. Незалежність – це історія боротьби багатьох поколінь, котре усіляко замовчувалось колись комуністичною ідеологічною машиною».

Ведучий 2. Голодування тривало 16днів, але кардинально змінило обличчя тодішньої радянської України. До студентів приходили політики, дисиденти, діячі культури: Марія Бурмака, Ліна Костенко, Олесь Гончар та багато інших діячів.

Ведучий 1. Переломним стало 15жовтня 1990 року. В Києві було оголошено загальний студентський страйк. Студенти захоплювали приміщення вишів, а на Майдані зібралося близько 100тисяч людей. Вашій увазі спогади ще однієї учасниці голодування Людмили Гридковець: (із купи студентів, які розмістились  посеред сцени встає ще одна дівчинка з білою пов`язкою на лобі).

   «Коли ми штурмували ВРУ, я можливо, вперше злякалася, тому що цей тиск, коли на тебе напирають іззаду, і це протистояння міліції, коли ти розумієш, як у таких давках гинуть люди –це справді страшно. Але якби міліція нас не підтримала, нам би були кранти».

Ведучий 2. Студенти висунули 5 вимог: (із купи учнів підіймається один хлопець із білою пов`язкою на лобі і оголошує вимоги:

   «1.Дострокове припинення повноважень ВРУ та призначення нових виборів на багатопартійній основі восени 1991 року.

2.Відставка Голови Ради Міністрів СРСР Віталія Масола.

3.Прийняття закону про націоналізацію майна КПУ та ЛКСМУ.

4.Недопущення підписання нового союзного договору.

5.Повернення в Україну солдатів, які проходять строкову службу за межами держави і забезпечення проходження служби на території республіки юнакам подальших призовів».

 Ведучий 1. До Верховної Ради були запрошені лідери акції. Олесь Доній виступав за трибуною. 17 жовтня 1990 року Рада 317 голосами «за», 38 «проти» прийняла рішення про часткове задоволення вимог студентів. В.Масола –у відставку, а інші вимоги пообіцяли виконати по змозі.

Ведучий 2. На жаль, головне питання про розпуск Верховної Ради так і не було виконано. Сам Леонід Кравчук, згадуючи ті події, зізнався, що якби тоді виконали вимогу студентів, Україна б пішла зовсім іншим шляхом.

Ведучий 1. Дівчаткам заборонялось голодувати більше як 3 -4дні, вони мінялись. Вашій увазі ще одні спогади учасниці цих подій Ярини Скуратівської (виходить дівчинка в чорній пов`язці на лобі):

    «Ті, хто голодував носили білі пов`язки, а ми носили чорні. Моє завдання полягало в дегустації води, яку приносили  небайдужі до табору, бо ми боялись отруєння. То ж робота для нас була напружена: випити трохи воді і почекати. Нехай краще на мені. Згодом  налагодили  постачання гарячої  води із кав’ярень поблизу. Також в мої обов’язки входило спостереження за своїм  ярусом голодуючих, слідкування, аналіз почуття та настрою. За тими, хто голодував, пильно дивились не тільки ми. Біля табору завжди чергували машини швидкої допомоги».

Ведучий 2. Студентське голодування було першою та однією з найуспішніших політичних акцій, з якої почалася нова сторінка в історії України. Ще одна спроба повторити успіх була зроблена через 2 роки, з 6 по 23 жовтня 1992 року на Майдані студенти знову розбили наметове містечко.

Ведучий 1. Студенти вимагали відставки уряду та реформ. Акція завершилась частковою перемогою, відставкою уряду Вітольда Фокіна та обіцянками нового прем’єра Леоніда Кучми.

Ведучий 2.  Саме площа Жовтневої революції та подальші дії стали поштовхом до перейменування Площі Жовтневої революції на Майдан Незалежності. Офіційно це було закріплено в рішенні виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 26 серпня 1991 року за № 524.

            ( Демонструється  відео про студентську революцію).

                        Заключне слово викладача.