Створення особистісної траєкторії розвитку учнів початкової школи засобами диференційованого навчання

Створення особистісної траєкторії розвитку учнів початкової школи засобами диференційованого навчання.

Я вважаю, в наш час впровадження диференційованого та індивідуального підходу в навчанні супроводжується певними труднощами, породжує низку проблем, розвʼязати які сам вчитель не в змозі. Хоча спроби впровадження даного принципу дають одразу помітні позитивні результати. 

Мені зрозуміло, що навчання неможливо проводити без його диференціації і індивідуалізації, тому що на своєму досвіді сама пересвідчилась в важливості і обовʼязковості цього принципу. Я ще з перших днів знайомства з своїм класом одразу розпочинаю вчити індивідуальність кожного учня за допомогою спостереження за ним в спілкуванні, розмові з батьками учня. Пізнавши учня, ділю клас на 3 групи;

1. Мотивовані діти з високим рівнем самостійності та високими пізнавальними можливостям. 

2. Діти із середнім рівнем можливостей , які потребують у додатковій мотивації та підтримці.

3. Діти з високою потребою у додатковій підтримці вчителя.

В класі учні розрізняються за рівнем знань і рівнем розумового розвитку, здібностями, мірою активності і старанності. В своїй роботі з школярами різних груп дітей використовую різні форми передачі змісту завдань та різну міру допомоги.

У своїй практиці я пересвідчилась, що етап розвитку сучасної школи, все більшої уваги надавати диференційованому підходу до учнів, застосовуючи при цьому різні форми, засоби, методи роботи, враховувати при цьому індивідуальні особливості учня і це значно підвищує рівень успішності класу, пізнавальну активність, інтерес школярів.

Застосування диференційованого підходу я використовую на кожному етапі уроку. Дану структуру має будь який урок незалежно з якого предмету. Отже, диференційовані завдання використовую на всіх уроках у своїх класах. Із досвіду роботи я хочу поділитись принципами диференціації на деяких предметах в своїх класах.

В педагогіці як в медицині, головний принцип учительських дій «Не ушкодь дитині!». В його основі не тільки людяність, а й високий професіоналізм учителя особливо виразно це має виявлятись у здійсненні індивідуального підходу до всіх дітей незалежно від їх здібностей. У шкільній практиці індивідуальний підхід найчастіше знаходить вияв у врахуванні типових особливостей учнів.

Готуючись до уроку підбираю посильні для кожної групи завдання. Особливістю даного поділу є те, що учням не вказую на групу. Діти самі обирають завдання і не почуваються слабшими за інших. 

Диференційовані завдання давно відомий і ефективний засіб здійснення індивідуального підходу до організації навчальної діяльності. Їх застосування має бути систематичним і гнучким, відповідати змінам, які відбуваються у підготовці учнів.

Диференційовані завдання доцільно на різних етапах уроку, насамперед під час підготовки учнів до засвоєння складного нового матеріалу. Дослідження дидактичних умов підготовки молодших школярів до вивчення нового матеріалу показало, що основною формою цієї підготовки є завдання, спрямовані на ліквідацію прогалин у засвоєнні учнями опорного матеріалу або розширення чи поглиблення знань і вмінь, а також завдання, що формують і стимулюють уміння вчитись.

Загальновідомо, що діти швидко і якісно опираються на раніше засвоєне чи власний практичний досвід. Тому я їх обовʼязково готую до вивчення нового матеріалу. Адже легше не допустити неточності у сприйманні учнями того чи іншого поняття або правила, ніж потім її виправляти. Актуалізація опорних знань учнів буде тоді вдалою, коли точно окреслено питання, які треба відновити в памʼяті дітей, коли проведена короткотривала діагностика і за її результатами ліквідовувати прогалини шляхом диференційованих завдань. 

На етапі засвоєння нових знань диференційованим може бути процес первинного сприйняття і закріплення. Якщо вчасно допомогти слабкому учневі сприйняти новий матеріал, то вже на початку вивчення нової теми такий учень засвоїть необхідний мінімум знань. Приклад такої допомоги слабшим учням багаторазове пояснення і використання зразка (таб. 1.).

Таблиця 1

Багаторазове пояснення з використанням зразка

При такій формі роботи дітей на групи не ділю. Вони визначаються самі в ході пояснення. Завдання вчителя: знаючи досконально можливості свого класу, підібрати посильні варіанти. Прикладом допомоги слабшим учням може бути, багаторазове пояснення з поступовим ускладненням завдань для сильніших і зменшенням міри допомоги слабшим учням (таб.2).

Таблиця 2

Багаторазове пояснення з пступовим ускладненням завдань для сильніших і зменшенням міри допомоги слабшим учням

 Наприклад, на етапі закріплення вміння розв’язувати задачі певного виду самостійна робота учнів організовується так, як показано в таблиці.

За даною схемою можна побудувати роботу з опрацювання будь-якого виду задачі.

Я часто у своїй практиці розподіляю клас на три групи і відповідно до можливостей учнів кожної групи підбираю посильні їм завдання. Наприклад, у 3 класі для закріплення вміння підбирати споріднені (спільнокореневі) слова підбираю такі завдання

У другому класі учні мають можливість розширити свої знання про слово, його будову. Вводиться термін «споріднені» слова, «корінь» слова. Залежно від підготовленості учнів розбиваю тему на 5-6 уроків. 

1. Споріднені слова.

 2. Корінь слова. 

3. Спостереження за однаковим написанням коренів у споріднених словах. 

4. Добір споріднених слів та побудова з ними речень (розвиток мовлення).

 5. Знаходження кореня слова добором споріднених слів. 

На кожному уроці стисло записую найголовніше завдання, мету уроків. 

1. Що таке споріднені слова. 

2. Вчимося знаходити споріднені слова за спільною частиною. 

3. Вчимось виділяти корінь. 

Самостійно розпізнаємо корінь. 

Складні випадки розпізнавання кореня. Добираємо споріднені слова. 

І відповідно до цього проводжу кожен урок. З даним підходом можна познайомитись на прикладі уроку на тему «Споріднені слова». 

В кінці вивчення теми «Будова слова» проводжу діагностувальну роботу.

Формування навичок читання, вироблення виразного, швидкого, правильного, свідомого читання продовжується і під час підготовки учнями домашніх завдань. Тому на уроках читання потрібно їх також диференціовати, враховуючи особливості учнів. Ось, наприклад, такий перелік групових та індивідуальних домашніх завдань використала на уроках читання.

  Зразки індивідуальних та групових домашніх завдань з читання 

Якщо підсумувати все те, що було сказано і продемонстровано вище, а також врахувати загальний педагогічний досвід, то можна робити висновки, що впровадження даного принципу є ефективним і дає позитивні результати. Адже, завдяки тому, що враховуються індивідуальні особливості кожного учня, створюється ситуація успіху, що веде до позитивної навчальної мотивації та розвитку дитини.