Педагогічний досвід

учителя англійської мови

класного керівника 9-А класу

 КЗ «Маріупольська загальноосвітня школа I-IIIступенів№24                 Маріупольської міської ради Донецької області»

 

Русєвої Олени    Василівни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: «Створення системи духовно-ціннісного становлення дитини через траєкторію особистісної  маршрутизації у виховному процесі»

Учень – факел, який треба запалити.

                                                                                                                   Стародавня мудрість

Розвиток  незалежної української держави залежить від  багатьох факторів, один з яких є  виховання молодого покоління та залучення до джерел матеріальної та духовної культури українського народу, виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості, вшановування та збереження народних традицій, народних звичаїв і обрядів, виховання любові до Батьківщини, до рідної оселі, землі.

Ми є частинкою великого українського народу, який має свою славну історію, чарівну мову, багату культуру, видатних вчених і героїв. Сьогодні в умовах незалежності вкрай потрібно вивчати, розповсюджувати та нести правдиву історію про минуле і сучасне життя українського народу, його духовно-культурні і національні цінності, зберігати народні звичаї і традиції, бути патріотами своєї країни. Сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення світового порядку на планеті.

В основі методології реформування сучасної школи лежить гуманістична парадигма, яка передбачає створення досконалої педагогічної системи, що відповідає вимогам часу, потребам нового явища  «глобального громадянського суспільства» та становить сутність цивілізаційного процесу, в якому якісні знання та творчість – основні фактори прискорення соціально-економічного розвитку.

Актуальність поставленої проблеми зумовлюється  тим, що нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність, пробудження громадянської і громадської ініціативи, виникнення різних громадських рухів, розповсюдження волонтерської діяльності, які накладаються на технологічну і комунікативну глобалізацію, міграційні зміни всередині суспільства, ідентифікаційні процеси в особистісному розвитку кожного українця, відбуваються на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу.

Проблему національно-патріотичного виховання досліджували Б.Брилін, А.Воловик, В.Воловик, Ю.Жданович, А.Кузьмінський, В.Лупійчук, В.Омеляненко, І.Петрова, Г.Троцко, М.Фіцула, Н.Цимбалюк А.Цьось, В.Черних. Аналіз їх праць дозволив дійти висновку, що виховна діяльність здійснюється за різними напрямами: освітнім, громадянсько-соціальним, техніко-трудовим, спортивно-туристичним, санітарно-гігієнічним, природоохоронним, народознавчим, художньо-естетичним. Аналіз праць вітчизняних вчених (Т.Черніговець, Т.Гончар, М.Татаренко, Г.Шипота) виявив, що проблема гармонійного розвитку є багатоаспектною, вона потребує подальшої розробки та  посилення на сучасному етапі інтересу працівників освіти до виховних можливостей української народної педагогіки, до її виховного потенціалу.

На необхідності враховувати досвід української народної педагогіки, розумно поєднувати національне й загальнолюдське у процесі виховання молодого покоління наголошують Н.Струманський, М.Фіцула та ін., на використання засобів і методів народної педагогіки у формуванні національної свідомості, гуманістичного світосприймання у дітей та підлітків – П.Ігнатенко, В.Каюков, В.Кузь, І.Мартинюк, З.Сергійчук, М.Стельмахович, О.Степанов, В.Стрельчук, Б.Ступарик, Є.Сявавко.

   Власну виховну педагогічну систему вибудовую на наступних засадах,а саме:

•                 формування у учнів патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу,
•                 готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України,
•                 сприяння становленню країни як правової, демократичної, соціальної держави.

Головним завданням національно - патріотичного виховання є набуття молодим поколінням унікального соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури, міжнаціональних взаємин.

Гіпотеза досвіду полягає у тому, що індивідуальна траєкторія розвитку особистості є одним з головних чинників стимулювання загальної творчої активності не тільки в освітньому контексті, але  й в діяльнісному підході до   життя в контексті реальних потреб суспільства. Тому ідея досвіду полягає  у формуванні активної життєвої позиції засобами активізації діяльнісного підходу через творче самовираження особистості. Це дозволить сформувати громадянина-патріота України, активну, самодостатню особистість, яка готова до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, що сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави.

Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є привласнення ціннісних якостей, самовираження особистості через входження в систему «людина -  суспільство  - Всесвіт».

Ключовими завданнями реалізації  досвіду є:

утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України через активне залучення учнів до спільних виховних заходів та акцій;

- виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

 - усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю засобами проектної діяльності учнів;

- сприяння набуттю учнями патріотичного досвіду через залучення учнів до національно-патріотичних, культурно-виховних акцій, ігор та інших патріотичних заходів;

- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій через залучення до краєзнавчої та етнографічної діяльності;

- утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства засобами історичних досліджень, мистецьких заходів та акцій;

- культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи через залучення до участі у житті громади;

-формування мовленнєвої культури через освітні, мистецькі та дослідницькі дії .

 Ідея створення інтегративної системи виховної роботи, яка інтегрує певні предметні напрямки:  народознавство, музейна етнографія, фольклор, українська писемність, мова та література, культура, мистецтво, фізична культура, історія, художня культура та ін.., що  викликане   сучасними      освітніми тенденціями у суспільстві.

   Побудова виховної системи базується на інтеграції освітніх траєкторій учнів та ґрунтується на наступних підходах: диференційованому, особисто-орієнтованому, розвиваючому. Необхідно урахування не лише інди­відуальності учня, його здібностей, уподобань, а й усієї системи стосунків особистості з оточен­ням; оцінювання впливу цих стосунків на психіку дитини та її індивідуальні можливості . Тому, моделюючи траєкторію розвитку здібностей учня, перевагу надаю розвивальним технологіям. Результативність  буде тоді, коли сформовані ціннісні, культурні потреби на основі здібностей; коли є інтерес до осмисленої дії, підкріплений мотивацією, де учні в сумісному діяльнісно - творчому проекті зможуть самовиразитися, само реалізуватися .

Дидактичний підхід у виховній роботі дозволяє створити певну навчально - виховну ситуацію, яка б максимально розвивала задатки, навантажувала провідну здібність конкретної дитини та  ініціювала прояв творчих здібностей. Для цього розробляю спеціальні маршрути розвитку, орієнтовні схеми-плани індивідуального освітнього маршруту учня, тобто своєрідні траєкторії руху обдарованої дитини до успіху. Ці маршрутні напрямки дозволяють акцентувати увагу на певних сильних боках особистості (посилююча модель) або на слабких (коригуюча модель), посилюють сильні сторони, щоб компенсувати слабкі (компенсуюча модель). Таким чином розробляється своєрідна стратегія збагачення, яка дає дитині змогу в сере­довищі своїх однолітків розвивати творчі здібності на відпо­відному рівні. Плануючи роботу, враховую належну змістову наповненість  класних часів, зорієнтованість на сучасній реальній інформації та інтеграції різноманітних видів пошукової,  аналітичної, розвиваючої, творчої діяльності з урахуванням дистанційного супроводу творчих розробок учнів (проектна діяльність).

Ефективність організації виховної роботи з розвитку гармонічної особистості, активної творчої індивідуальності, активізації з виявлення творчих здібностей засобами побудови особистісної траєкторії розвитку  залежить від доцільно обраної дидактично - виховної мети, забезпечується використанням ефективних методичних форм, дієвих педагогічних засобів, а саме свідомого й цілеспрямованого впровадження  у зміст класних часів елементів різних предметів, різних видів культуро творчої,  мистецької, трудової, спортивної та ін.. діяльностей, тісної співпраці з батьками .

На технологічному рівні у власному арсеналі найбільшу ефективність при використанні мають інтерактивні, проектні технології, проблемного навчання, технології  критичного мислення, технологія педагогічної співпраці .  Наприклад,  завдання проектної технології дозволяють розвивати асоціативне мислення, творчу уяву, формувати полімистецькі, полікультурні асоціації: літературні, образотворчі, музичні, досліджувати  спільне  в різноманітті видів людської діяльності, екологічну культуру, формувати естетичне ставлення до життя, ціннісно - сенсове ставлення до труда.

  Інтерактивні технології міцно увійшли в педагогічний арсенал практично кожного вчителя, бо такі варіанти, як: кооперативне, колективно-групове навчання; симулятивне моделювання,  опрацювання дискусійних

питань та інші - сприяють інтенсифікації й оптимізації виховного процесу, дозволяють зробити повсякденну реальність більш цікавою, задіяти життєві ситуації на класних часах, конструювати стосунки в групі при спільній творчій, або трудовій діяльності, прагнути до діалогу не тільки в групі, але й з учителем, знаходити спільне розв’язання проблем, формувати й обґрунтовувати власну думку, дискутувати й аргументувати, поважати альтернативну думку.

У педагогічній практиці сформувалися певні інноваційні форми класних часів: «Літературна вітальня», «Бал улюблених героїв», «Арт-галерея», «Театральна майстерня», «Музичне  шоу», творча майстерня «Сайт за інтересами», «Кінофорум», «Трудова  майстерня», «Віртуальний музей»,  «Веб – квест за сторінками улюблених творів», «Шкільна газета», «Політичні дебати», «Шкільний  форум», «Літературний турнір», «Ігровий  портал», «Екологічна ліга» тощо.

При розробці класних часів інноваційної форми вкрай важливе місце посідає творча та дослідницька робота, що має  не тільки високий рівень корисної дії, а ефективна за результативністю. Широкий спектр обсягу матеріалу для підготовки до класного часу дозволяє розподілити обов’язки учасників з урахуванням їхніх уподобань, задатків, здібностей, задовольнити потребу в спілкуванні та бажанні само реалізуватися.

Учнівськє самоврядування дозволяє навчити основам демократичних відносин у класі, суспільстві, вчить керувати собою, своїм життям, колективом.

Видовищність демократичних сучасних форм потребує  толерантного спілкування, де відбувається удосконалення вмінь роботи з інформаційно – комунікаційними  технологіями, мультимедійними засобами, відбувається творча продуктивна самореалізація. Учні вчаться не тільки грамотно висловлюватися на хвилюючі теми, але й створювати певний продукт діяльності. Так учитель керує та корегує процес створення віртуальної арт-галереї де учні самостійно обирають жанри мистецтва художників, твори  яких на їхній погляд можуть розкрити запропоновану вчителем тему, розшукують історичну поліфонію для літературного твору, візуалізують героїв, досліджують середовище та умови подій  тощо. 

 Створення сайту, або веб - сторінки, або інтернет-блогу потребує не тільки пошуково-дослідницької роботи, а вміння толерантної поведінки по відношенню до уподобань, смаку опонентів, навичок спілкування на форумі, де учасники можуть висловлювати різні думки, але потрібно враховувати індивідуальні погляди, бо на форумі є певні критерії висловлювань, є заборона ганебних записів та іншого негативу.

Бал улюблених героїв за своєю демократичною формою дозволить мандрувати не тільки образами,  постатями митців, але й розкриє акторські та режисерські здібності, глибину проникнення в образний світ героїв, історичний простір та час. Шкільний портал за інтересами дозволяє систематизувати, узагальнити інформаційний матеріал, змоделювати глобальні підсумкові блоки, гуманізувати процес спілкування через залучення учнів до творчої діяльності на платформі. Останнім часом у учнів однією з улюблених форм  для узагальнюючого етапу вивчення теми став веб-квест. Особливістю цієї форми є вирішення проблемного завдання за допомогою інформаційних ресурсів Інтернету, яка потребує залучення елементів ділової гри, дослідницьких дій, міжпредметних зв’язків, взаємопроникнення індивідуальної та групової роботи, творчого підходу до кінцевого результату  веб-квесту: мультимедійного або веб – продукту.

Маршрутизація виховної системи

1. Історико – народознавчий, краєзнавчий маршрут націлений на усвідомлення учнями значення народних традицій, звичаїв, обрядів, досконалого володіння українською мовою,  проведення пошукової роботи, залучення кожного учня до активної творчості, національної самореалізації та самоідентифікації. Залучення до інтерпретації народних традицій у фольклорних святах, фестивалях, спільна творча діяльність через творчу самореалізацію найбільш дієво впливає на індивідуальне суб'єктивне ставлення людини до суспільних явищ, до системи наявних суспільних цінностей, що згодом при певних умовах трансформується у власні, суб'єктивно значущі ціннісні та моральні орієнтації особистості. На основі національних традицій формується український менталітет, культура міжнаціональних відносин.
2. Правовий маршрут має за мету формування у учнів правової культури громадянина України, що складається зі свідомого ставлення до своїх прав і обов'язків перед суспільством і державою, закріплених у Конституції України, формування глибокої поваги до законів і правил людського співжиття, готовності дотримуватися й виконувати їх вимоги, що виражають волю та інтереси народу, активної співучасті в управлінні державними справами, боротьби з порушниками законів, повагу до державної символіки, переконання в необхідності суворого дотримання законів, негативне ставлення до протиправних вчинків.
3. Козацько-лицарська реконструкція

Одним із важливих аспектів вибудовування траєкторії розвитку особистості є врахування провідної ролі української етнопедагогіки, яка ще в давні часи виховувала українську молодь гідними синами і дочками Вітчизни, захисниками духовної культури українського народу. Краєзнавчі дослідження, вивчення історії побуту своєї місцевості, вшанування традицій та звичаїв українського народу, створення шкільного етнографічного музею побуту української родини, етнографічні дослідницькі експедиції та подорожі, реконструкція народних звичаїв, традицій, обрядів створює духовну форму буття, створює умови пізнання глибинного значення символів народної культури.

4. Фізично-оздоровчий маршрут закладає один з базових чинників життєспроможності, бо він є складовою частиною загальної культури, на його основі цього будується повсякденне життя людини, бо здоров’є – одна з найвищих соціальних цінностей. Формування “фізичної культури особистості” включає широкий круг розумінь: відношення до свого здоров’я, до розвитку і збереженню можливостей свого організму, збереження і зміцнення їх життя, сприяння правильному режиму раціонального харчування, дотримання правил гігієни, вироблення корисних звичок.
5. Морально - етичний маршрут створює умови для впровадження високих моральних принципів та норм у повсякденне життя, розвиває вміння аналізувати свої бажання і вчинки, міркувати про явища моральності з позицій ідеалу, давати їм відповідну оцінку, впроваджує моральну свідомість за критеріями моральної культури, тобто вміння будувати свої відносини з іншими людьми на основі поваги, доброзичливості та принциповості, уваги, чуйності. Гуманістично-особистісна орієнтація виховання повертає нас до традиційних, невмирущих цінностей людського духу — триєдністю Істини, Добра і Краси.
6. Мистецький маршрут має за мету активізацію творчого потенціалу учнів через залучення до мистецької діяльності, освоєння культурно – мистецької спадщини, естетичного світогляду вихованців, участі в культурно-мистецьких заходах (святах, концертах та ін..), ініціювання пізнавального інтересу до мистецтва, формування мистецького смаку, розвиток творчих здібностей, самореалізація у творчої мистецької діяльності.
7. Екологічний маршрут спрямований на формування відповідального і дбайливого відношення до природи, що базується на екологічній свідомості уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки про стан природи, розумно взаємодіяти з нею, екологічній культурі, яка закріплюється в етичних нормах, звичаях, та  формується через участь учнів в масових громадських заходах (починаючи з суботників, доглядом за рослинами і тваринами, охорона природних об’єктів, природні дослідження, проведення Днів птахів, Днів лісу, Днів урожаю, різноманітні екологічні цільові акції).
8. Трудовий маршрут скорегований на формування у учнів почуття самовідповідальності, розуміння необхідності піклуватися про себе, розвиток підприємливості, ініціативність. Участь школярів у трудовій діяльності класу позитивно впливає на їх відношення до предметів шкільного обладнання, змінює їх поведінку, дисциплінує. Учні залучаються до ремонту навчального обладнання, підтримують порядок і чистоту в класах, шкільних майстернях, рекреаціях, на шкільному подвір'ї, вчаться працювати в колективі, цінувати працю дорослих, розвивається бережливе ставлення до створеного, тобто особистість виступає як діяч, творець, трудівник,  закладаються основи любові до праці, вміння й бажання працювати власними руками, сприяє залученню до посильної суспільно -  корисної діяльності на благо своєї країни.
9. Козацько-лицарська реконструкція – цікава форма самореалізації та само ідентифікації для учнів. Поглиблення знань про історію свого народу, про невмирущі національні традиції, які потрібно зберегти, примножити, задіяти у повсякденному житті як базисні людські цінності: віра, гідність, справедливість, нетерпимість до зла, милосердя, правда, мудрість, доброту, надію, свобода, прощення… все це відповідним чином переломлюється крізь призму основних національних, громадянських, сімейних, особистісних цінностей та спиратися на загальнолюдські ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності. Результативність виховної роботи свідчить, що:

-   зростає кількість  учнів,  які  мають  позитивну мотивацію до навчальної, творчої, суспільно-громадської діяльності;

- прослідковується позитивна динаміка рівня навчальних досягнень учнів;

- розширюється коло потреб у самореалізації та духовному самовдосконаленні учнів;

-  збільшується кількість учнів, які беруть участь у різноманітних творчих конкурсах.;

- успішне розв’язання проблем учнівського самоврядування в контексті сучасних соціально-виховних процесів допомагає реалізувати оптимальні варіанти взаємодії школи з дитиною, її соціальним оточенням, вирішення ряду завдань спільними зусиллями, що сприятиме розвитку самостійності й формуванню готовності учнів до виконання громадських та особистих обов’язків, а також самовдосконаленню та саморозвитку.

- публікації, авторські розробки, розробки навчально-дидактичного матеріалу створюють дидактичну базу не тільки для власної педагогічної діяльності, але й допомагають учителям – колегам удосконалювати навчальний процес.

   У межах проблеми досвіду створена система духовно-ціннісного становлення дитини через траєкторію особистісної маршрутизації у виховному процесі запроваджує:

- ефективне та доцільне   застосування сучасних технологічно-продуктивних методів і прийомів організації практично-творчої діяльності. Усе, що відбувається в соціумі, стає поштовхом для творчої ініціативи, розвитку творчих здібностей, потреби в активній діяльності   учнів   з   метою   розвитку   і становлення гармонійної   особистості;

- виховання активної життєвої позиції до проблем сучасного життя через життєву компетентність, здатність знаходити логічні та доцільні шляхи у вирішенні сучасних проблем, розвитку творчої ініціативи у соціумі;

-  організацію творчих інсталяцій, суспільно значущих акцій, дій, які дають учням можливість самостійно, в довільній формі брати участь у суспільному житті, що сприяють вихованню патріотичних почуттів, моральних та фізичних якостей, формують свідомого громадянина України.

      Різноманітні форми виховної роботи мають високи результати: а саме:

• перше місце в  традиційному святі «Козацькі розваги», «Ігри патріотів».

Участь класса в  різноманітних акціях «Милосердя», «Створи добро», «Від серця до серця»,  творчих виставках   «Золоті руки моєї мами», творчих вечорах родин,  «Мама, тато , я – спортивна сім’я», святах школи (День вчителя, святкові ранки, 8 Березня, вечір зустрічі з випускниками), акціях  сплотила колектив класу и дала можливість досягти перемоги у конкурсах.

 Проблеми, що визначилися в практичній діяльності, полягають у низькій мотивації, байдужості окремих учнів до спільних класних дій, недостатньої зацікавленості в реалізації власного творчого потенціалу та в пошуках шляхів самовизначення та самореалізації. Можливість вирішення труднощів - більш тісна співпраця школи та сім'ї, учителів у межах предметної інтеграції та взаємодії педагогічного колективу навчального закладу з громадою на суспільних засадах. Власний шлях навчання вибудовується кожним учнем у контексті сформованих у сім’ї та навколишньому середовищі потреб та забезпечує індивідуальну зону творчого розвитку учня.

       Але показовим результатом має бути сформоване вміння кожного учня реалізувати засвоєні знання, уміння, якості особистості, здібності у власній діяльності та виявлення готовності до використання набутих життєвих компетенцій у процесі самореалізації. Спроби самовираження й розкриття свого ставлення до життя покликані спрямовувати учнів на розвиток універсальних якостей творчої особистості з високими духовними потребами, ціннісними установами та загальнокультурними компетенціями, громадянина, який прагне свій творчий потенціал на благо своєї країни.

     Потреба у національній самоідентифікації закладає усвідомлення особистості своєї належності до певного етносу, нації, які мають свої особистісні риси, цінності, звичаї, пріоритети, традиції.Саме завдяки збереженню і продовженню традицій, корені яких сходять до давнини, став можливим підйом української культури та сучасне культурне відродження.

Одна Батьківщина, і двох не буває,

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває

Той долі не знайде в житті.