Сучасні освітні технології "Кластер", "Фішбоун" та "Кроссенс" на уроках фізики (9 клас)

Технології «Кластер», «Фішбоун» та «Кроссенс»

Кластер – прийом графічного моделювання інформації. Карта понять, створена учнем по заданій темі, яка робить наочними процеси мислення автора, при його заглибленні у пізнання і дослідження проблеми. Учень здійснює аналіз явища, розбиваючи ціле на складові характеристики, виявляючи головні якості і вторинні характеристики. Загальні вимоги:

• яскравість, читабельність, візуальний образ, повнота.
• «Серце» ідеї (кластеру) виділити  візуально; можна розташувати навколо віялом промені-відгалудження різних кольорів, які можна пронумерувати, щоб забезпечити логічну послідовність читання.
• Кластер, як прийом, може бути застосовано при вивченні нової теми, бути формою контролю, самостійної роботи, як творче завдання – звіт по темі, тощо.
• Кластер, як форма організації навчання, може бути запропонований як індивідуальна робота так і парі, групі учнів.

«Фішбоун» – прийом  розвитку критичного мислення. «Фішбоун» – метод вивчення,  порівняння, дослідження. Автором є  японський професор Кауро Ішікава. В процесі навчання прийом дозволяє «розділити» загальну проблемну тему на перелік причин і аргументів. Візуально (графічно) відтворення даного прийому виглядає як риб’ячий скелет, в голові якого записується проблема, верхній ряд кісток – фіксуються причини події, нижній – факти, аргументи, а у хвості розміщується висновок, що є результатом створеного графічного аналізу. Учень демонструє уміння визначати причинно-наслідкові зв’язки, логіку, обґрунтованість висновків. Прийом вимагає умінь аналітично працювати  з текстами, формує критичне мислення.

• Стала форма даного прийому моделювання інформації водночас і спрощує, і ускладнює завдання для учня. Проблема (голова) потребує розуміння причин проблеми (верхні кістки), добору до причин відповідних фактів – підтверджень (нижні кістки).
• Складність прийому у необхідності демонструвати логіку висновку, який повинен витікати з причин і фактів, який автор сам і добирає.
• Яскравий образ – заготовка фішбоуну – в певній мірі є фактором  психологічним (і приваблює, і заспокоює, і заохочує).
• Учитель, даючи фішбоун як домашнє завдання, має запропонувати учневі мінімум доступних джерел для успішного виконання, які виступатимуть підказками учневі.
• Фішбоун як складна форма роботи вимагає набуття досвіду, тому спочатку бажано застосовувати її як д/з, як роботу в парі-групі під час уроку перед тим як використовувати як форму контролю зну.

«Кроссенс»  – асоціативна головоломка нового покоління. Слово «кроссенс» означає  «перетин значень» і придумане за аналогією зі словом «кросворд», яке в перекладі з англійської мови  означає  «перетин слів».

Цей вид головоломки винайшли зарубіжні педагоги в 2002 році. Ідея  належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору педагогічних наук, філософу і художнику Володимиру Бусленко.  Ідея кроссенса проста, як і все геніальне. Це  асоціативний ланцюжок, що складається з дев'яти    картинок.

1    2    3               1    2    3

4    5    6                     8    9    4

7    8    9                     7    6    5

Зображення розташовують так, що кожна  картинка має зв'язок із попередньою і наступною,  а центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок. Завдання того, хто розгадує кроссенс – знайти асоціативний  зв'язок  між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками. Зв’язки в головоломці можуть бути і поверхневими, і глибокими.

9 клас. Кластер до уроку «Магнітні явища. Дослід Ерстеда. Магнітне поле»

9 клас. Фішбоун до уроку «Сила Ампера»

9 клас. Кластер до уроку «Магнітні властивості речовини»

9 клас. Фішбоун до уроку «Досліди Фар адея. Електромагнітна індукція»

9 клас. Кросен до теми «Світлові явища»

Відповідь:

1. Сонце – джерело світла.

2. Світло поширюється прямолінійно.

3. Якщо світло поширюється прямолінійно, то є місце місячному затемненню.

4. Місяць і єнот можуть відображатися, тобто світло відбивається.

5. Якщо світло відбивається, то воно може поглинатися живими істотами.

6. А живі істоти можуть бути джерелами світла.

7. Джерелом світла може бути і предмет створений людиною.

8. У світлофорі (предметі створеним людиною) світло проходить через скло, тобто відбувається закон заломлення

9. Яскравий приклад у природі заломлення світла – веселка.