Патріотичне виховання — виховання засобами шкільної географії та біології людини-громадянина, людини-патріота, основними рисами якої є національна самосвідомість, почуття любові до своєї Батьківщини, шанобливе ставлення до народних традицій, звичаїв, обрядів як ланки, що визначає духовну єдність поколінь, почуття громадянської й соціальної відповідальності, бажання поліпшити умови життя в рідній місцевості.
Максимальне використання виховного потенціалу шкільного краєзнавства. Реалізація цього завдання може відбуватися шляхом практичного вивчення особливостей природи, господарства й населення рідного краю в процесі організації активних форм навчальної діяльності учнів (практичних робіт на місцевості, екскурсій, експедицій, дослідницьких проектів та ін.); конкретизації теоретичних географічних знань прикладами своєї місцевості; орієнтації учнів на дослідну, су- спільно корисну діяльність у рідному краї за умов її інтеграції з наукою і місцевим виробництвом (наприклад, у темах з географії свого регіону в 8–9 класах та під час вивчення курсів за вибором «Географія рідного краю»).
Одним із напрямків патріотичного виховання на уроці біології є вивчення видового складу рослин, тварин, грибів і лишайників свого краю та їх значення. Хаменерій вузьколистий (іван-чай, який використовують для підробки китайського чаю). Золототисячник малий, який Древні греки називали кентаврою. В середні віки монахи розпустили чутку, що соком чудодійної рослини за сто золотих вони виліковують всі хвороби. Звідси і пішла назва центавріум (по-латинськи — сто— «центум» і золото— «аурум»). У нас цю рослину центурією.
Використання краєзнавчого матеріалу у викладанні природничих наук підводить учнів до глибшого розуміння навколишнього середовища і сприяє пробудженню поваги і любові до того місця, де вони народились і виросли. На початку місяця можна використати Прикмети місяця». Ось наприклад листопад: Листопад - вересня онук, жовтня – син, зими – рідний батечко». Додому можна задати знайти цікаві прикмети листопада. Діти це люблять, тому, що вони мають для цього поспілкуватися з старшими людьми у своїй родині.
На уроках біології доцільно використовувати такі елементи національної культури як народні перекази, легенди, оповіді, загадки, пісні, думи, прислів’я про рослин і тварин, які дійшли до нас із сивої давнини. У дітей це викликає почуття гордості за народ який міг створити такі прекрасні речі. За хатиною в садочку. У зеленому віночку. Та в червоних намистинках. Стоїть, наче молода.І збігаються всі діти,Щоб на неї поглядіти. За намисто кожен – смик!Та й укине за язик.
При вивченні теми «Рослини», варто приділити увагу рослинам-символам України – калині, вербі, дубу, тополі, маку, барвінку, чорнобривцям. Ефективним у цьому випадку буде використання проектної діяльності учнів. У мене це був проект «Посади калину коло двору», який був представлений на батьківських зборах . В селі було посаджено біля 15 кущів калини.
Патріотичне виховання передбачає формування в учнів знань, та уявлень про досягнення нашої країни в галузі науки, адже багато видатних вчених прославили Україну. При цьому завжди необхідно підкреслювати їхню приналежність до України, звертати увагу на внесок української науки в розвиток світової біологічної та географічної науки.
Його називали чарівником. Щоправда, цей титул йому не зовсім подобався. Адже тільки невтомною працею і великою вірою у свою справу Микола Феофанович Кащенко, видатний український зоолог, ботанік, ембріолог, досяг значних успіхів. Основну увагу він спрямував на вивчення і створення нового асортименту південних плодоягідних рослин, придатних для вирощування у північних областях України. Завдяки роботам М. Ф. Кащенка персик, абрикос тут стали звичайними рослинами. Теоретичні основи та практичні прийоми акліматизації, розроблені українським ученим, стали класичними і не втратили свого значення дотепер. Микола Феофанович Кащенко (1855–1935)
Відомий фундатор Національного ліхенологічного гербарію України, професор, доктоучений-ліхенолог1, р біологічних наук, член-кореспондент НАН України. Сьогодні важко переоцінити значення досліджень А. М. Окснера в таких напрямах науки, як флористика (наука про різноманітність рослинного світу, особливості розподілу рослин за географічними, кліматичними та екологічними факторами), систематика, філогенія лишайників (наука про походження та генетичні зв’язки біологічних груп, про їх спорідненість та подібність), ботанічна географія та фітоценологія (наука про рослинні угруповання, їх класифікацію та поширення на земній кулі). Альфред Миколайович Окснер(1898–1973)
Микола Миколайович Миклухо-Маклай – нащадок легендарних запорозьких козаків, видатний вчений, чиї наукові інтереси охоплювали етнографію, філософію, біологію та географію; був першим, хто науково довів біотичну повноцінність людей всіх націй і рас. Його наукові праці та висловлювання в пресі стали поштовхом до початку антирасової політики в світі. Миклухо-Маклай склав перший проект Загальної декларації прав людини.
Урок – дослідження 7 кл., « Природні зони помірного поясу материка Євразії» (розкриваються багатства природно – ресурсного потенціалу України, значення грунтово – рослинного покрову). Інтегрований урок прес – конференція 8 кл., « Земельні ресурси України» (виховувати господарське ставлення до земельних ресурсів нашої країни, почуття дбайливого господаря, любов і повагу до людей праці, соціальний оптимізм, впевненість у найближчих позитивних змінах у нашій державі). Урок «Легка промисловість України. Художні промисли» 9 кл.,( виховувати учня, який цінуватиме традиції декоративно – ужиткового мистецтва своєї держави). Національно - патріотичне виховання на уроках географії
Національно - патріотичне виховання на уроках географії Урок "Дослідження Єгора Ковалевського в Африці" - 7 клас. Урок «Людські раси. Дослідження М. М. Міклухо – Маклая» - 6 клас. Урок "Населення Північної Америки» - 7 клас. Уроки «Населення України та світу. Етнічний склад населення . Національний склад населення України. Етнічні групи» - 8 клас
Формування національно-патриотичного виховання на уроках географії в межах навчальної програми за допомогою вивчення наступних питань Тематичні питання: Що означає поняття «корінне населення України»?Які етнічні групи виділяють у складі населення України?Які національні меншини становлять значну частку у структурі національного складу населення України? Змістові питання: Коли сформувався основний український етнос?Як відбувалося заселення території сучасної України представниками інших національностей?Що розуміють під терміном « етнічна та етнографічна група»?Що розуміють під терміном «національна меншина»? Які характерні риси характеру, побуту , традиції мають мають представники етнічних груп та національних меншин України?В яких областях України сформувалися основні ареали проживання представників різних національностей?Які права мають Українпредставники інших народів в України відповідно до Конституції и?
На уроках географії в рамках формування національно – патриотичного виховання учні досліджують національний склад населення України та встановлюють, що Україна є поліетнічною країною, де проживають представники різних народів. Вивчають історію заселення території сучасної України, встановлюють основні ареали проживання різних народностей у її межах; виявляють відмінності у житті, побуті, культурі, мові українців відповідно до регіону проживання та історичних подій, що відбувалися на цій території. Уроки географії
Пріоритетними для учнів початкових класів є активні методи, що спрямовані на самостійний пошук істини та сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчостіСУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАЦІОНАЛЬНОГО-патріотичного виховання. Участь в шкільних масових заходах, акціях, конкурсах різного рівня Проведення виховних заходів класним керівником, вихователями. Творча співпраця батьків, дітей і педагогів. Ознайомлення з культурою та мистецтвом рідного краю, витоками народознавства під час навчально-виховних занять
Форми діяльностіВиставка малюнків. Екскурсія. Козацькі забави. Уявна подорож. Усний журнал. Родинне свято. Добродійна акція. Нумо, хлопціЗустріч з воїнами АТО “ Жива книга”Педагоги класу постійно спрямовують виховну роботу на виховання свідомого громадянина, гуманіста і патріота України, використовуючи інформаційно – комунікаційні технології.Інсценування. Творча діяльність. Творчі ігри. Розповідь з елементами демонстрації
При вивчені географії в рамках формування національно – патриотичного виховання учні мають усвідомити, що усі громадяни України мають рівні права, незалежно від їх національності; що всі громадяни України становлять єдиний український народ, пов’язаний спільним сьогоденням та готовий захищати власні інтереси.
Висновок. На уроках, засобами предметів географії та біології, можна простежити наявне розкриття взаємозв'язку між людиною і природою, виховання в дитини кращих моральних якостей: патріотизму, дружби, взаємодопомоги, людяності, чуйності, уміння переборювати труднощі і досягати поставленої мети, прагнення бути корисним суспільству, зробити і свій внесок у справу збереження і поліпшення природного оточення. Працюючи на уроках географії та біології з елементами національно – патриотичного виховання, учні розвивають свої здібності і творчу активність, у них виникає самоповага та оптимістичний настрій до життя; вони самостійно та критично мислять; поєднують навчання з творчим пошуком; розвивають організаторські здібності; складають власний план дій у нестандартних ситуаціях. Всі ці якості особливо потрібні молодій людині у майбутньому житті, адже нині в Україні відбувається становлення нової системи освіти, орієнтованої на вихід у світовий освітній простір.