Сучасні технології на уроках іноземної мови

Розвиток пізнавального інтересу на уроках іноземної мови шляхом використання інтерактивних технологій

Вступ

У контексті вивчення іноземної мови, проект - це діяльність учнів, під час якої розвиваються різні аспекти володіння мовою, тоб­то, аудіювання, читання, писемне мовлення, діалогічне та моноло­гічне мовлення інтегровано. Окрім цього, тут діє один із принципів комунікативного методу у вивчен­ні іноземної мови — головна ува­га приділяється не формі, а суті. А це означає, що діяльність учнів у більшій мірі концентрується на темі роботи, аніж на досягненні певних мовленнєвих цілей. Надз­вичайно важливою є роль, яку учні відіграють у виборі теми роботи, методів її виконання, складанні розкладу роботи та у створенні «кін­цевого продукту». Оскільки перед учнями не ставиться завдання про досягнення певних мовленнєвих цілей, і, тому, що учні зосереджують свої зусилля та увагу на досягненні поставленої мети, проектна робота надає їм можливість багаторазово використовувати уже набуті ними знання мови в майже природному контексті. Проект може виконува­тись за короткий термін, або бути продовженим і виконуватись годи­ну або дві протягом кількох тижнів.

Метод проектної роботи не може замінити собою інші методи нав­чання іноземної мови. Але він має багато плюсів, адже може бути використаний у роботі з учнями, які мають різні рівні мовної підго­товки, різний вік та різні здібності.

 

Основні категорії проектів

Існує багато проектів, які можуть виконуватись учнями з початко­вим рівнем володіння іноземною мовою.

Проекти поділяють на чотири основні категорії:

– інформаційні та пошукові про­екти;

– проект-опитування;

– організаційні та концертні про­екти;

– виробничі проекти.

Спонукаючи учнів вийти за межі класу, метод проектів допомагає подолати відстань між вивченням мови та її використанням. Він також є цінним для поглиблення комуні­кативних умінь, набутих дітьми на уроці. Учні стають відповідальними за своє навчання, тому самі, при потреби, звертаються до вчителя по допомогу.

Говорячи про мету та сутність про­ектної роботи, слід згадати про мотивацію учнів у вивченні іно­земної мови. Адже дуже часто існує невідповідність між тим, що діти вивчають і чого вони насправді по­требують. Саме цю проблему може вирішити проектна робота. Сучасні підходи до викладання та вивчення мови підкреслюють, що співробіт­ництво між учнями має мотивацій­ну природу. Такі підходи розвива­ють особистість. Чим сильніше діти захоплюються роботою, тим імовір­ніше, що вони отримають кінце­вий результат, тим більшу користь матимуть від її виконання. В цьому й полягає сенс проектної роботи. Адже зроблене належить їм. Вони самі вирішують, що будуть робити, яким чином будуть це виконувати і їм самим вирішувати, якою мовою спілкуватися. Вибір мовних струк­тур залежить від природи самого проекту. Однак роботу над проек­том слід спланувати, обговорити, а в кінці оцінити. Саме в цьому вчитель може надати учням необхідну допомогу. Учні нарешті отримують можливість використати набуті мовленнєві вміння у новій, реаль­ній та нестандартній ситуації.

Як тільки учні приступають до виконання проекту, вони захоплю­ються ним та починають відчува­ти відповідальність за усі важливі рішення, особливо за ті, що стосу­ються вибору теми, методів вирі­шення проблеми та того, яким має бути кінцевий продукт. Захоплення проектною роботою є дуже важли­вою її складовою. Надто часто учні, які навчаються іноземної мови за підручниками, погано володіють розмовними навичками, тому що звикли виконувати контрольовані вчителем вправи та не пов'язані із реальним життям завдання. Голов­ним у виконанні проектної робо­ти є особиста зацікавленість учнів. Вона примушує їх більш творчо використовувати мову, а також пог­либлювати свої знання про навко­лишній світ. Таку мету у вивченні мови можна назвати скоріше автен­тичною, аніж лінгвістичною.

Найбільш успішною робота над проектом буде тоді, коли учні будуть більше співпрацювати одне з одним, а втручання вчителя в процес пот­рібно звести до мінімуму. Спіль­ний кінцевий продукт, отриманий в результаті спільної праці, має набагато більшу вагу, аніж високі оцінки за нього або похвала вчителя. На певних етапах більшості проектних робіт є дуже важливим правильне вживання граматики, а також вико­ристання усіх мовленнєвих аспектів (приклад наведено в таблиці):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Важливою умовою у роботі над проектом є згода всіх учасників з тим, як має виглядати кінцевий продукт. Незалежно від форми про­екту цей кінцевий продукт має бути результатом виконання учнями різ­них завдань під час роботи над ним. В разі, якщо кінцевий продукт буде відсутній, вся робота над проектом не буде завершена і діяльність учнів не матиме сенсу.

Прикладами кінцевих продуктів можуть бути:

•    Альбом із творами та ілюстра­ціями;
•    письмовий звіт;
•    стіннівка;

•      радіо- або відео- програма;
•    класний куточок;
•    Web-site;
•    відеофільм;
•    виставка;
•    журнал;
•    костюм;
•    мультимедійна презентація;
•    публікація;
•    серія ілюстрацій;
•    словник англійського молодіж­ного сленгу.

 

Місце проектної роботи у про­грамі вивчення англійської мови

Типовий підручник англійської мови, особливо початкового або середнього рівнів, складається із:

• обумовленої   кількості   нової лексики;

•      необхідних лексико-граматич­них вправ;

• завдань для практичного засто­сування набутих навичок.

Якщо вищезгадані складові використовуються на одному чи кількох уроках, то вони в себе включають:

• структурні форми (граматика);

•      комунікативні форми;

          •      фонологічні форми (вимова);

                   •       лексичні форми (слова);

     •       аспекти мови.

Головною метою програми вивчен­ня іноземної мови є досягнення учнями обумовлених мовних умінь та навичок упродовж певного часу. Незважаючи на те, що навчання відбувається в рамках окреслених програмою та підручником, учні можуть працювати самостійно.

Типовими завданнями для само­стійної роботи є читання та писан­ня, парний діалог, групова дискусія, рольова гра. Такі вправи надають учням можливість вибирати найпотрібніші їм в даній ситуації мовні форми, не користуючись підручни­ком або підказками вчителя.

Більшість вчителів погодяться, що цей етап у вивченні англійської мови є обов'язковим. Такі вправи найбільш тісно пов'язані із реаль­ним життям, в якому учні планують використовувати іноземну мову.

Виконання проектної роботи мож­на розглядати як логічне розши­рення етапу виконання ситуацій­них вправ, яке спонукає учнів бра­ти відповідальність за вибір теми, методи роботи та кінцевий продукт. В цьому разі найкраще пропонува­ти учням братися за проекти після завершення опрацювання певного розділу підручника. Вивчена тема може стати найкращим матеріалом для короткострокового інтенсив­ного проекту, на який піде кіль­ка уроків англійської мови. Захист проектів на останньому уроці вив­чення теми слугуватиме підведен­ню підсумків засвоєного мовного матеріалу.

І, навпаки, вчитель може розгля­дати проектну діяльність як засіб, що доповнює підручник іноземної мови. В цьому разі найкраще вико­ристовувати довгостроковий про­ект.

Слід зазначити, що практика вико­ристання проектної роботи тільки після завершення вивчення теми може призвести до розуміння його учнями як розваги. А це знищує інтерес в учнів до проектної роботи та спричиняє девальвацію власне ідеї.

 

Організація роботи над проектом

Робота над проектом проходить в три етапи: початок в класі, вихід за межі класу, повернення назад до класу. На кожному із цих етапів учитель працює разом із учнями. Він грає роль консультанта, радни­ка і таким чином допомагає їм.

Початок роботи над проектом

Перед тим, як приступати до робо­ти слід вирішити, скільки часу буде відведено на роботу. Потім слід обговорити теми проектів, що можуть зацікавити виконавців. Якщо зацікавленість учнями в про­екті є очевидною, спонукайте учнів до дискусії про:

•    тематичну спрямованість про­екту;
•    методи роботи; формування груп;
•    графік роботи;
•    те, яким має бути кінцевий про­дукт.

Під час роботи над проектом

Коли всі рішення прийнято та учні захоплені виконанням групової роботи, учитель починає грати роль супроводжувача. Ця роль включає в себе:

•     готовність надавати доступ до різних джерел інформації;

     •       допомогу у використанні мови;

•    головування на зборах учасників проекту, де вони звітують про виконану групою роботу.

На завершальному етапі

Коли робота над проектом знахо­диться на завершальному етапі, вчитель повинен більш активно заглиблюватися в процес. На цьо­му етапі він виступає організатором і виконує функції:

•  організатора — активно вклю­чається в організацію виставки, написання кінцевого варіанта роботи

•     оцінювача — заохочує учнів до самооцінки їх проектних робіт й, одночасно сам чесно та об'єктивно оцінює учнівські роботи

Найскладнішим в процесі роботи над проектом є питання самостій­ності учнів у її виконанні. Очевид­но, що рівень їх самостійності зале­жить від багатьох факторів, а саме від:

•    вікових та індивідуальних особ­ливостей дітей;
•    їх попереднього досвіду в про­ектній діяльності;
•    складності вибраної теми про­екту;

                   •    характеру відносин в групі.

Адже розвиваюча кінцева мета в ро­боті над проектом прямо залежить від рівня самостійності її виконав­ців. Головною педагогічною метою кожного проекту є формування різних ключових компетенцій, під якими сучасна педагогіка розгля­дає комплексні якості особистості. Вони включають взаємопов'язані знання, _г вміння, цінності, а також готовність мобілізувати їх у необ­хідній ситуації.

Однак зовнішні компетенції прояв­ляються у формі вмінь. Саме тому метод проекту надає можливість сформувати найбільш важливі вміння та навички

Що отримують учні від проектної роботи

Проектна робота надає учням мож­ливість спілкуватись у реальній життєвій ситуації, що вимагає від них застосовувати та адаптувати вивчений мовний матеріал. Заці­кавленість вибором теми та проце­сом роботи над проектом підвищує їх мотивацію та інтерес до вивчення мови.

Проектна робота стимулює учнів із різними здібностями до співпраці над метою, що є однаково важли­вою для всіх учасників. Ті з них, хто має порівняно низький рівень володіння іноземною мовою, можуть застосувати інші свої талан­ти та здібності.

Вони можуть бути не менш цінни­ми для досягнення кінцевої мети проекту, аніж бездоганне володіння мовними аспектами або розуміння складних текстів. Більшість про­ектів можуть включати в себе такі нелінгвістичні завдання:

•    дизайн брошури, публікації, буклети, плакати;
•    оформлення виготовлення фотознімків, малюнків, гра­фіків, таблиць;
•    організація часу, розробка завдань;
•    використання відео- та фотока­мери, касетного та відеомагнітофона, комп'ютера для набору тексту.

Всі, хто має виконувати перерахо­вані вище завдання, будуть актив­ними учасниками процесу вико­ристання одержаних знань не тіль­ки з іноземної мови. Отже, менш підготовленим учням надається можливість здобути впевненість у своїх здібностях і, таким чином, покращити їх ставлення до вивчен­ня мови взагалі.

Для полегшення вивчення мову поділяють на складові — структури, словник, вимова, мовні аспекти. Робота над проектом створює при­родний контекст, в якому ці окремі складові можуть бути реінтегровані у свідомості учнів. Надзвичайно важливим є те, що в учнів вироб­ляється впевненість у своїх здібнос­тях використовувати іноземну мову в життєвих ситуаціях, поза уроком.

Неправильним є розуміння проект­ної роботи як методу, що просто дає можливість відшліфувати володін­ня мовою. У більшості проектів є етапи, на яких бездоганне володін­ня іноземною мовою необов'язко­ве для учасників. На етапах читан­ня, написання та усної презента­ції проекту чіткість та виразність у володінні мовою набуває неабия­кої ваги для успішної комунікації. Якщо кінцевим продуктом проек­ту є брошури, публікації, буклети, плакати або участь у концерті, тоді кожний учасник проектної роботи особисто зацікавлений висловлю­ватись грамотно та ефектно.

Оскільки використання методу проектної роботи у вивченні іно­земної мови передбачає самостій­ний вибір учнями цікавої для них теми, автономну роботу над завдан­ням та використання неформальної методології, в багатьох випадках вона може бути приємним різнови­дом позакласної роботи. Цей метод багатьма учнями сприймається як антидот до «системи». Деякі вчи­телі, що брали участь в оцінюванні проектних робіт, вважають, що най­важливішим набутком цього методу є те, що робота над ними дозволила учням відпочити від заорганізованого ритму процесу навчання.

Найбільшим набутком цього методу є його спрямованість на учня, який є головним замовником, організа­тором, виконавцем та представни­ком кінцевого продукту. Саме учень отримує найбільшу користь й задо­волення від своєї роботи.

В процесі проектної діяльності в уч­нів формуються загальні навчальні вміння та навички.

1. Рефлексивні вміння

•    Вміння осмислити завдання, для вирішення якого не достат­ньо знань.

•   Вміння відповідати на запи­тання: чого потрібно навчити­ся для вирішення поставленого завдання?

2. Пошукові вміння

• Вміння самостійно генерувати ідеї, тобто винаходити спосіб
дії, залучаючи знання із різних галузей.

•     Вміння самостійно знайти необхідну інформацію в інфор­маційному полі.

• Вміння подати запит про необ­хідну інформацію учителеві,
консультантові, спеціалістові.

•      Вміння знаходити кілька варіан­тів вирішення проблеми.

•      Вміння висувати гіпотези.

3. Навички самооцінки діяльності
4. Вміння та навички співпрацювати

•   вміння колективного плану­вання;

•    вміння взаємодіяти з різними партнерами;
•    вміння надавати взаємодопомо­гу в групі для вирішення спіль­них завдань;

•    навички ділового партнерсько­го спілкування;

• вміння знаходити та виправ­ляти помилки в роботі інших
учасників групи.

5. Менеджерські вміння та навички

•    Вміння   проектувати   процес (кінцевий продукт).

• Вміння планувати час, діяль­ність, ресурси.

•    Вміння приймати рішення та прогнозувати їх наслідки.

•    Навички аналізу власної діяль­ності (її хід та результати на певних відрізках).

6. Комунікаційні вміння:

•     Вміння ініціювати навчальну взаємодію із дорослими — всту­пати в діалог, запитувати і т. ін.

•     Вміння вести дискусію.

•     Вміння обстоювати власну точ­ку зору.

     • Вміння знаходити компроміс.

•    Навички брати інтерв'ю, про­водити усне опитування.

7. Презентаційні вміння та навички

•     Навички монологічного мов­лення.

•     Вміння впевнено поводитися під час виступу.

                    •     Артистичні вміння.

• Вміння використовувати різні засоби наочності під час висту­пу.
• Вміння відповідати на несподі­вані запитання.

Роль вчителя

Не втручання. Можливо, найваж­ливішою умовою для досягнення успіху в застосуванні методу проек­тів у вивченні іноземної мови є віра ічитєля у його (методу) ефектив­ність. Найголовніше, чого вчитель повинен навчитись сам, це не втручатись. Його керівна роль у процесі роботи над проектом полягає ось у чому: вчитель повинен визначити що його учні готові до самостійної праці, і не будуть ошукані, перевантажені, що правильно розуміють мету роботи, що серед них є справжній лідер. Адже у випадку відсут­ності перерахованих складових є очевидним виникнення проблеми. Учні можуть поставитись до роботи над проектом безвідповідально, і мета проекту вдосконалити володіння іноземною мовою та допомогти їм в соціальній адаптації не буде досягнута. Про те, як слід готувати учнів до роботи над проек­том, скажемо пізніше.

Виправлення помилок. Учням важ­ливо усвідомлювати свою конс­труктивну роль у процесі роботи над проектом. Саме тому учите­леві не слід виправляти зроблені учнями помилки, особливо на ран­ніх етапах роботи. Інакше подіб­не втручання вчителя змусить їх розглядати проектну діяльність як чергову вправу з іноземної мови. Щоб запобігти помилкам, можна застосувати метод взаємоперевір­ки — учні обмінюються письмо­вими роботами та вносять взаємні корекції. В процесі виконання такої вправи вчитель виконує роль довід­ника або словника. Добре зареко­мендував себе метод пред'явлення учням списку найбільш поширених помилок перед початком роботи над проектом. Звичайно, проект повинен бути виконаний бездоган­ною мовою, з використанням різно­манітних лексичних форм у їх пра­вильному поєднанні з позиції гра­матики, стилістики, послідовності викладення теми, інформативності і т. ін. Учні, імовірно, звернуться до вчителя по допомогу з виправлен­ням помилок адже вони самі будуть усвідомлювати, що правильне вжи­вання мови є надзвичайно важливе для досягнення ними комунікатив­ної мети та створення якісного кін­цевого продукту.

Створення умов. Проектна діяль­ність вимагає від вчителя створити умови для розширення, пізнаваль­них інтересів дітей, і на цій базі — надати їм можливість для самоос­віти в процесі практичного застосу­вання знань.

Саме тому вчитель повинен мати високий загальний рівень культу­ри, комплекс творчих здібностей, розвинену фантазію, яка допомо­же йому бути генератором роз­витку інтересів дитини, її творчо­го потенціалу. Авторитет вчителя тепер базується на здатності бути ініціатором цікавих починів. Попе­реду йде той, хто спонукає учнів до самостійної діяльності, хто надає поштовху їх винахідливості та кміт­ливості. Вчитель перестає бути «предметником» і стає педагогом широкого профілю.

Як саме вчитель повинен створю­вати умови для розвитку здібностей учнів в процесі проектної діяль­ності? Відповіддю на це питання буде список ролей, які грає вчитель в процесі керівництва проектом:

•   ентузіаст (мотивує, підтримує, спрямовує учнів);
•   спеціаліст (є носієм знань у декількох областях);
•   супроводжувач (організатор доступу до ресурсів, в т.ч. до інших  спеціалістів);
•   керівник (особливо у питаннях планування часу);
•   координатор всього групового процесу;
•   експерт (проводить чіткий аналіз результатів виконаної роботи).

Оформлення проектної папки

Як вже говорилось раніше, робо­та над проектом включає в себе детальне планування, розробку послідовності спільних дій групи, обговорення теми проекту, напи­сання змісту вивченої теми, роз­поділ ролей у групі, створення кін­цевого продукту і т. ін. Відобразити всю роботу проведену групою над темою проекту, в кінцевому про­дукті дуже проблематично. Особли­во це стосується ролі кожного члена групи.

Саме тому одним з перших кроків в роботі над проектом є ведення проектної папки; її ще називають портфоліо проекту. В ній фіксуєть­ся кожен крок, кожне спільно при­йняте рішення, інформація про діяльність кожного учасника робо­чого процесу.

Проектна папка — одна з обов'яз­кових складових проекту, що пред'являється на захисті (презен­тації) проекту.

Завдання папки на захисті — відоб­разити хід роботи проектної групи.

Крім того, грамотно складена про­ектна папка дозволяє:

•    чітко організувати роботу кож­ного учасника проектної групи;

•  стати    зручним    колектором інформації та довідником протягом всієї роботи над проек­том;

•    об'єктивно оцінити хід роботи над завершеним проектом;
•    скласти думку про особисті досягнення та ріст кожного учасника проекту упродовж його виконання;
•    зекономити час для пошуку інформації під час виконання близьких за темою проектів в майбутньому.

Склад проектної папки (портфоліо проекту):

               •  паспорт проекту;

•  плани виконання проекту та його окремих етапів;

                •  звіти групи про виконану роботу;

• вся зібрана інформація за темою проекту (ксерокопії та роздруків-ки із Інтернету);

                •  результати досліджень та аналізу;

• записи усіх ідей, гіпотез та рішень;
• звіти про наради, дискусії, «моз­кові штурми» проведені групою і т.ін.;
• короткий зміст усіх проблем, з якими зіткнулись проектанти, та способів їх вирішення;
• ескізи, креслення, замальовки макету майбутнього кінцевого продукту;
• матеріали для презентації (сце­нарій);
• інші робочі матеріали та чернетки групи.

Наповнюють проектну папку матеріалами всі члени групи. Інфор­мацію слід записувати коротко, у формі коротких анотацій, нота­ток.

В день презентації проектів оформ­лену папку необхідно пред'явити членам журі для оцінювання реаль­ного внеску в роботу над проектом кожного члена групи.

Оцінювання проектних робіт

Для того, щоб оцінити проектну роботу, необхідно виробити кри­терії, за якими вона буде оціню­ватись. Необхідно визначитись, чи буде включено самооцінювання учасників проекту, чи будуть при­суджуватись місця та номінації.

Проблеми з якими можна зіткну­тися під час оцінювання роботи можуть бути:

               • предметна компетентність журі

• всі учасники проектних робіт доклали зусиль, але не всі були нагороджені.

У такому випадку слід оголосити рейтингові оцінки всіх представле­них проектів, щоб усі проектанти знали свій підсумковий бал.

Критерії повинні оцінювати якість не презентації, а проекту в цілому. Отже, всі ці критерії необхідно ого­лосити учасникам заздалегідь.

Можливі такі критерії оцінювання проектів:

•  важливість теми проекту;
•  глибина вивчення проблеми;

              •  оригінальність запропонованих рішень;

• якість виконання продукту;
• виразність презентації;

           • оригінальність вирішення про­блеми.

Можливі проблеми

Багато вчителів погоджуються з тим, яку користь приносить проект­на робота в плані навчання інозем­ної мови. Але багатьох насторожують проблеми, пов'язані з організацією проекту та дисципліною учнів.

Давайте поглянемо, якою є потен­ційна користь від проекту:

• учні співпрацюють самостійно і без допомоги вчителя;
• робота над проектом відрізняєть­ся від звичної роботи на уроці;
• учні використовують автентичні вправи, метою яких є отримання кінцевого продукту;
• проектна робота забезпечує інтенсивне використання інозем­ної мови;
• учні використовують аспекти мови інтегровано в природному середовищі;

   • проект допомагає самоствердженню учнів.

Невже перераховані вище плю­си можуть переважити можливі недоліки в проектній роботі?

Але все ж проблеми існують.

Небезпека переоцінити результат проекту і недооцінити його процес

Це пов'язано з тим, що оцінюєть­ся презентація, а не процес робо­ти. Щоб оцінка була максимально об'єктивною, необхідно уважно віднестись до складання та аналі­зу портфоліо проекту. Грамотно складене портфоліо характеризує хід проекту, коли сам проект уже завершений.

Небезпека перетворення пошукового проекту в реферат

Необхідно вміти писати реферати. Але проектант повинен мати власну точку зору на проблему.

Проблема реалізації виховних завдань в ході проектної діяльності

Спробуємо порівняти. У тради­ційній системі навчання проблеми виховання розглядаються з інте­лектуального боку, і лиш потім — з емоційного. Моральні принципи необхідно зрозуміти. Згідно філосо­фії освіти, що грунтується на про­ектній діяльності, основні мораль­ні принципи — відповідальність, толерантність, вірність обов'язку — грунтуються на діяльності, вони повинні бути прожиті.

 

Висновки

Термін «проект» ще не зовсім зро­зумілий до кінця. Але вже видно, що це поняття багатогранне. Крім того, проект ефективний, перспек­тивний та невичерпний.

Проект — це метод навчання. Його можна використовувати при вив­ченні будь-якого предмета. Його можна застосувати на уроках та у позакласній роботі. Він орієнто­ваний на досягнення учнями мети, і тому є унікальним. Він формує дуже велику кількість вмінь та навичок, а тому є ефективним. Він формує досвід діяльності, отже він незамінний.

Проект (проектування) — це зміст навчання. Проектування може бути частиною навчального предмета. Проектування може бути й окре­мим навчальним предметом. Найсучасніші галузі людської діяль­ності - дизайн та РК - базуються на проектуванні. Проектуванням займаються вже не стільки техно­логи, скільки іміджмейкери та мар-кетологи. Тому проектування може стати основою профільних спец­курсів.

Проект — це форма організації нав­чального процесу. Повноцінний проект не «вписується» в уроки. Природа проекту та природа уро­ку - принципово різні. Проектна діяльність може стати альтернати­вою класно-урочного навчання. Майбутнє школи — в балансі аль­тернатив:

Проект — це особлива філосо­фія навчання. Філософія цілі та діяльності. Філософія результатів і досягнень. Філософія, яку прий­няла сьогоднішня школа, дозволяє органічно поєднати те, що немож­ливо поєднати: ціннісно-смислові і основи культури та процес діяль­ності соціалізації.