​ Сучасний етап розвитку соціальної​ географії в Україні та світі

Сучасний етап розвитку соціальноїгеографії в Україні та світі.

Соціальна географія постійно трансформується, змінюється як щодо головних фокусів дослідження, так і щодо методів і підходів. Змінюється як зміст «соціального», так і «географії», та «простору». Так, географічні дослідження «соціального» спершу були сконцентровані передусім навколо демографічних аспектів - народжуваності, смертності, статево-вікової, етнічної структури населення, расових відмінностей тощо. Проте поступово фокус змістився від вивчення соціально-демографічної структури до соціальних відносин в просторі, ролі індивідуумів у суспільстві, їх відношенні до соціальних структур та інституцій.останні роки в світі набуває поширення партисипативний підхід в соціальногеографічних дослідження х, що є відгуком на критику «продукування знань вченими для вчених». Даний підхід передбачає залучення до спільного виробництва знань тих,кого досліджують (наприклад, громадських активістів для вивчення соціальних рухів, протестних заходів чи партисипативного міського планування). Водночас відбувається переосмислення, розширення розуміння певних категорій, зокрема перехід від географічного вивчення бідності до дослідження благополуччя, добробуту, від вивчення захворюваності - до дослідження здоров’я.

шцілому можна визначити такі ключові фокуси сучасної соціальної~§ • •• • •географії в світі:• Географія соціальних проблем: дослідження поширення соціальних проблем, виявлення територій з підвищеною концентрацією, а також аналіз причин, що спричиняють ці проблеми.• 1 еографія соціальних відмінностей: дослідження соціального поділу за різними параметрами, такими як раса, етнічність, гендер, вік, стаття, стан здоров'я тощо.• Географія добробуту: дослідження матеріального та емоційного благополуччя, зокрема здоров'я, безпеки, ризиків, задоволення та страху.• 1 еографія соціальної справедливості: аналіз аспектів соціально-просторової нерівності та виключеності.• Дослідження впливу соціуму на соціальні відмінності та зміни на різних масштабах та в різних соціальних середовищах, включаючи побутові практики.

шсучасному етапі англо-американська соціальна географія сучасності включає різноманітні філософські школи:1. Позитивістська: полягає у вірі в об'єктивність наукового аналізу та формулювання законів на основі причинно-наслідкових зв'язків.. 1 уманістична (індивідуалістська): акцентує увагу на особистих світах людей та їхній вільній дії.3. Структуралістська: вважає, що розуміння структур можливе через конструювання теорій про "приховані" процеси. Франція та Японія, мають власні національні школи соціальної географії. На пострадянському просторі, соціальна географія ємолодою наукою через попередні ідеологічні перепони щодо наявності соціальних проблем та можливос тей і необхідності їх дослідження в радянські часи.

у" * v> • • % ,* • •• ~в ••• • • •• • •• "J •••Сучасний розвиток відомих теорій соціальної географії і регіональної соціальної географії в незалежній Україні пов язаний з іменами корифеїв суспільно-географічної науки: Ф. Заставного, М. Паламарчука, М. Пістуна, О. Шаблія, Я. Олійника, А. Степаненка, Я. Жупанського й інших вчених. У цей період активізується формування соціально-географічних шкіл, з-поміж яких найбільше вирізняються Львівська, Київська, Одеська та Харківська школи. Останнім часом активізувалося формування Кримської соціально-географічної школи. Враховуючи особливості соціально-економічного та геополітичного розвитку України, складність реформ, що в ній відбуваються, осо бливої актуальності набувають питання загострення та поширення соціальних проблем, розбудови соціальної сфери, соціальної інфраструктури в руслі забезпечення переходу до стійкого розвитку і інноваційного суспільства в цілому. Ці напрями лежать в предметно-об єктній області саме соціальної географії, атому вимагають термінового подальшого її розвитку з врахуванням надбань світової географічної науки і міждисциплінарних підходів.

За умови збереження і зміцнення наукового потенціалу соціальної географи, вона зможеуспішно виконувати нові соціальні замовлення, зокрема: дослідження просторово-часової організації суспільства у вимірах глобалізаціиних впливів; інноваційно-інвестиційного іміджу територій; розробку моделі і проведення соціальногеографічногорайонування для задач оптимізації ТОС і забезпечення оптимальних умов• • ^ ^ • • • життєдіяльності населення; участь в розробці стратегій розвитку регіонів, в основі яких- заходи з підвищення соціальної безпеки населення, підвищення рівня та якості життя;обґрунтування оптимальної системи розселення територій з відповідною європейськимстандартам, соціальною інфраструктурою та багато інших.