Сучасний учитель – інженер-конструктор

Сучасний учитель – інженер-конструктор

Дефіцит фахівців із технічних напрямків зумовив розвиток та вихід на перший план технічний тип освіти. Саме об’єднання природничих наук (Science), технологій (Technology), технічної творчості (Engineering), та математики (Mathematics) дало поштовх для розвитку даного напряму, а з ним і потребу в агентах впровадження - сучасних вчителях. Сучасний вчитель, яким він повинен бути? Яким напрямком він повинен вести за собою учнів? Над цим питанням замислились уряди багатьох країн.

Першим кроком стало зміна навчальних програм, а саме зробити їх більше STEM-орієнтованими. Учень став не споживачем, а замовником знань. Вчитель - своєрідним наставником, людиною, що допомагає пояснити, як використовувати потенціал кожної технології для власної користі й користі суспільства в цілому.

У 2015 році був підписаний Меморандум, який дозволив створити Коаліцію STEM-освіти в Україні. Коаліція сформувала ключові завдання STEM-освіти, найважливішими з яких є: профорієнтація, реалізація програм для впровадження інноваційних методів навчання у навчальних закладах [4].

Однією зі складних сучасних педагогічних, психологічних проблем є підготовка вчителя до роботи за STEM-програмами. Вчитель сучасної школи повинен стати вчителем-універсалом.

Хто такий STEM-педагог? Насамперед, активний розробник міждисциплінарних навчальних програм. На основі системи наукових знань і практичних навичок він має визначати зміст, обсяг і послідовність навчання, характер і ступінь інтеграції знань із різних гностичних полів, добирати методи, методики та стратегії, які забезпечать найбільш очікуваний педагогічний результат, а також постійно підвищувати рівень і розширювати зміст власної фахової підготовки. Вочевидь така діяльність не обмежується викладанням власного предмета. [1; 2]

Серед основних принципів компетентнісного підходу в освіті варто виділити: готовність STEM-учителя до успішного професійного життя, соціалізації у суспільстві, особистісного формування і розвитку; планування власних освітніх результатів та їх удосконалення; власна мотивація та відповідальність за результат самостійної діяльності

Також важливим є вміння педагога організувати навчальний процес як педагогічну взаємодію, що спрямована на розвиток особистості дитини, її підготовку до розв’язання завдань життєтворчості. [3]

Для того, щоб бути успішним у більшості сучасних професій, необхідна інтеграція максимальної кількості навичок. Але як підготувати до цього дітей, які навчаються за програмами, у яких максимально диференційоване вивчення навчальних предметів. Для ефективного розв’язання зазначеної проблеми одним з ефективних інструментів вважається STEM-освіта. Методика STEM-освіти дозволяє організувати проектну, навчально-дослідницьку діяльність в школі і поза нею, за формою змішаного навчання, і показати учням, як науковий метод може бути застосований у повсякденному житті. Дослідні проекти побудовані на ідеї навчання учнів із застосуванням міждисциплінарного і прикладного підходу.

Вагому роль в навчальному проєкті відіграє педагог-наставник, який окрім мети самого STEM-проєкту закладає педагогічну мету, що загалом полягає в оволодінні новими знаннями у процесі практичної діяльності. Під супроводом вчителя, у процесі виконання STEM-проєкту учні засвоюють технологію проєктної діяльності та методи дослідницького пошуку. Діяльність педагога пов’язана з формуванням STEM-компетентності, яку можуть набути учні в процесі STEM-проєкту, але водночас педагог сам потребує нових знань та навичок, пов’язаних із реалізацією STEM-напряму в освіті. Орієнтиром на цьому шляху можуть стати завдання, щодо організаційної діяльності педагога в STEM-проєкті:

– ознайомлення та впровадження ідей проєктно-орієнтованого навчання;

– організація дослідницької діяльності в межах STEM-проєкту;

– мотивація дітей до дослідницької, проєктної діяльності з метою оволодіння знаннями та практичними навичками в процесі її виконання;

– допомога у визначенні проблеми дослідження та постановки завдань;

– індивідуальна підтримка учасників проєкту при плануванні дій з його виконання;

– корегування задач відповідно до можливостей учасників і ресурсів, які можуть бути залучені;

– контроль результатів діяльності на кожному з етапів проєкту;

– консультування під час підбору методів дослідження;

– допомога в інформаційному пошуку та науковому консультуванні (пошук наукових консультантів) з проблематики проєкту та методів дослідження;

– контроль за дотриманням вимог під час виконання експериментальної діяльності учнів (дотримання техніки безпеки під час роботи з приладами або в спеціальних приміщеннях);

– допомога в обробці експериментальних даних, аналіз і коректні висновки за результатами;

– допомога в оформленні результатів STEM-проєкту;

– оцінка результатів діяльності кожного з учасників STEM-проєкту;

– допомога учасникам у формулюванні перспективних напрямів, які можуть стати дослідницькою проблемою наступних STEM-проєктів;

– підбір заходів, їх організація для представлення результатів STEM-проєкту;

– залучення учнів до конкурсів різного рівня (від шкільних до міжнародних), на яких можна представити результати власних досягнень, що мотивує до набуття суб’єктивно й об’єктивно нових знань;

– обмін практичним досвідом з організації STEM-проєктів.

Справедливо зазначити, що ми живемо у не зовсім "лінійному" світі, кожна секунда нашого життя пересікається з різними дисциплінами. Під час походу в кіно, купівлі чогось в магазині тощо. Дитина ж змушена сама зрозуміти як застосовувати ті чи інші знання у різних життєвих ситуаціях.

Цікавим є те, що під час STEM-уроків в центрі уваги знаходиться не вчитель, а практичне завдання, яке потрібно вирішити. Учні ж вчяться вирішувати це практичне завдання шляхом проб і помилок, а не вивчають "суху" теоретичну частину. Саме STEM-освіта вчить ще з шкільної парти вдало комбінувати отримані знання для вирішення реальних життєвих ситуацій. Як наслідок дитина виходить в дорослий світ набагато підготовленішою і не так сильно боїться проблем та труднощів.

STEM-освіта дозволяє вчителям наочніше пояснювати необхідний матеріал, тому що поруч з теорією діти відразу бачать як це виглядає в реальному житті. Дітям вчитись стає по справжньому цікаво. Як показує досвід, після таких уроків учні ще довго обговорюють між собою набуті знання.

Педагог, який застосовує в своїй роботі STEM-підхід має можливість виховати в дітях гнучкість та критичне, практично орієнтоване мислення. На перший план виходить здатність вчитись та сприймати зміни, а не самі знання, які нині стають застарілими з неймовірною швидкістю.

Саме це дає впевненість батькам у майбутньому їхніх дітей, адже після застосування STEM-викладання діти матимуть глибоке розуміння як жити у сучасному динамічному світі.

Список використаних джерел

1. Балик Н., Шмигер Г. Аспекти впровадження моделі навчання протягом життя у smart-університеті. Молодий вчений. -2017. – 4, С.347-350.
2. Балик Н.Р., Шмигер Г.П. Формування інформаційних та соціальних компетентностей студентів з метою їх професійної підготовки у педагогічному університеті. Науковий огляд. – 2016 – 1(22) – С. 14-21.
3. Збірник матеріалів Х ювілейних Всеукраїнських психолого-педагогічних читань, присвячених пам’яті доктора педагогічних наук, професора Федоришина Бориса Олексійовича / за ред. Н. В. Павлик. Київ: Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, 2020. 147 с.
4. Меморандум про створення Коаліції STEM-освіти [Електронний ресурс].