Сумщина у період України-Русі

Сумщина у перiод Русі-України. Приходько О. М., учитель КУ ССШ №9 м. Суми, Сумської області

План. Сiверяни у нашому краї. Лiтописнi мiста Сумщини. Князiвськi усобицi.«Слово о полку Iгоревiм». Батиєве нашестя та його наслiдки.

Проаналiзувавши карту, визначить, яке плем’я проживало на територiї сучасної Сумщини

Дослiдження сiверян. Макаренко Микола Омелянович ( 1877 — 1938) — український археолог і мистецтвознавець. Репресований та страчений через відмову підписати акт на знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря. Народився в селі Москалівка Роменського району Сумської області, дослiджував роменську археологiчну культуру, дав їй назву. Роскопки поселення даної культури поблизу с. Монастирище поблизу Ромен проводилися у 1906 та 1924 рр. Меморіальна дошка Макаренку М. О. на стіні Михайлівського Золотоверхого собору в Києві. Нестор-лiтописець. Скульптура роботи М. М. Антокольского. 1889 р.«По́вiсть минулих лiт»

Особливостi органiзацiї життя та побуту сiверян (за Нестором-лiтописцем) З «Повiстi минулих лiт».. А другі ж сіли на Десні, і по Сейму, і по Сулі і назвалися сіверянами. А радимичі, і вятичі, і сіверяни один обичай мали: жили вони в лісі, як ото всякий звір, їли все нечисте, і срамослів'я [було] в них перед батьками і перед невістками. І сходилися вони на ігрища, на пляси і на всякі бісівські пісні, і тут умикали жінок собі, з якою ото хто умовився. Мали ж вони по дві і по три жони. А коли хто вмирав - чинили вони тризну над ним, а потім розводили великий вогонь і, поклавши на вогонь мерця, спалювали [його]. А після цього, зібравши кості, вкладали [їх] у невеликий посуд і ставили на придорожньому стовпі, як [це] роблять вятичі й нині. Сей же обичай держали і кривичі, й інші погани, не відаючи закону Божого, бо творили вони самі собі закон. Васнецов В. М. Нестор-лiтописець Сiверяни у нашому краї представленi племенами волинцевської та роменської aрхеологiчних культур.

Порівняйте. Як зобразив нестор-літописець сіверян і полян. Так, поляни мали звичай своїх предків, тихий і лагідний, і поштивість до невісток своїх, і до сестер, і до матерів своїх, а невістки до свекрів своїх і до діверів велику пошану мали. І весільний звичай мали вони: не ходив жених по молоду, а приводили [її] ввечері; а на завтра приносили [для її родини те], що за неї дадуть

Поселення сiверян ( реконструкцiя)Славянский посёлок

Матерiальна культура. Знахiдки роменскої культури: I — наральник, 2 —серп, 3 — тесло, 4 — ложкарь, б — нiж, 6—7 — проколки, 8 — тигель, 9 — 10 — стрiли, 11 — браслет, 12 — височне кiльце (прототип радимичського), 13 — пiдвiска, 14 — перстень, 15—16 — глечики. Проаналiзувавши рештки матерiальної культури, визначить якi заняття та ремесла були поширенi у краї:

Матерiальна культура. Пiдвіска_роменскої_культури

Сiверяни та Київська русь. Повiсть минулих лiт. У РІК 6392 [884]. Пішов Олег на сіверян, і побідив сіверян, і наклав на них данину легку. І не велів він їм хозарам данину давати, сказавши: «Я їм противник, і вам нічого давати». Початок князювання Олега. Мiнiатюра з Радзивiлловского лiтопису (XV ст). Проаналiзуйте у який спосiб вiдбувалося формування Київської Русi

Лiтописнi мiста Сумщини. До складу Київської Русi входили землi Сумщини, вiдомо 80 древньоруських городищ та поселень. Teриторiя вздовж Сули, Ворскли та Псла вiдносилися до Переяславського князiвства, Присейм’я з Путивлем до Чернiгiвського, а згодом до Новгород-Сiверського князiвства. На Сумщинi виникли ряд лiтописних мiст- Ромни(1096), Путивль (1146), Вирь (1147), Попаш (1147), Глухiв (1152) , Заритий (1160), Воронеж (1177).

Лiтописнi мiста Сумщини. Путивль. Повiсть минулих лiт.1146 Псалом CXXXII, 1. Повiсть минулих лiт. І от, переступивши обоє хресну присягу, вони забули страх божий і послали [послів] до Ізяслава [Мстиславича]: «Ігор як тобі ото лихий був, так і нам обом. Держи-но його твердо!» І до Святослава [Ольговича] вони обоє послали [послів, і] сказали: «Піди із Новгорода до Путивля, а брата Ігоря облиш». Святослав же сказав: «Ні волості я [не] хочу, ні іншого чого, а тільки пустіте мені брата». Вони, однак, сказали: «Цілуй нам обом хреста, що не будеш ти просити [за] брата, ні його [не] визволиш, а волость держи»Путивль згадується уперше в Іпатіївському літописі у 1146 р., у зв'язку з міжусобною війною новгород-сіверських князів Святослава та Ігоря Ольговичів з чернігівськими князями Володимиром та Ізясловом Давидовичем. Проте сліди його заселення сягають IX — X століть. Площа у Путивлi. Eск. Iз декорацiї. К. О. Коровин

Лiтописнi мiста Сумщини. Путивль. У другій половині ХІІ століття і на початку ХІІІ століття місто було центром удільного князівства у володінні однієї з ліній чернігівських князів. Розташований на перехресті торговельних шляхів, Путивль відігравав важливу роль і був однією з фортець, що захищали Київську Русь від половців. Оспіваний у «Слові о полку Ігоревім». Саме тут, у Путивлі, Ярославна очікувала звісток про похід чоловіка Ігоря Святославовича «в поле незнаемое, половецкое». У 1186 р. фортеця була безуспішно обложена половцями. Мiнiатюра Радзивiловсxкого лiтопису. хv ст. Пам’ятник Ярославнi. М Путивль

«Слово о полку Iгоревiм» : Iсторична основа. Зброя XII ст. У 1185 р. у похiд проти половцiв, якi скористалися феодальними усобицями, щоб посилити натиск на Русь, виступили об’єднанi дружини новгород-сiверського князя Iгоря Святославовича, курського та трубчевського князя Всеволода, путивльського князя Володимира. Цей похiд завершився поразкою русичiв. Пiсля походу половецький князь Кза спалив укрiплення Путивля, а хан Кончак зруйнував Ромни та iншi фортецi вздовж Сули.

Слово о полку Iгоревiм. Н. К. Рерих «Похiд Iгоря». 1942 I. Глазунов. Князь Iгор. I. Глазунов. Ярославна.

Лiтописнi мiста Сумщини. Ромни. Перша сторiнка Лаврентiївського лiтопису у складi якої до нас дiйшло «Повчання» Володимира Мономаха.. У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців. Ромен згадується в «Повчанні дітям» князя Володимира Мономаха. Цей автобіографічний твір-заповіт дійшов до наших днів у єдиному списку, вміщеному в Лаврентіївському літописі серед матеріалів про події 1096 року. У «Повчанні» Ромен згадується у зв’язку з походом Володимира Мономаха 1113 року на половецьких ханів Аепу і Боняка, які зі своїми полчищами вдерлися на Посулля, але дізнавшись про наближення руського війська, втекли в степи. Мiнiатюра з Лаврентiївського лiтопису

Лiтописнi мiста Сумщини. Глухiв. Мiнiатюра з Лаврентiївського лiтопису. Будiвництво мiста Перша згадка про Глухiв як про місто Чернігівського князівства зустрічається в Іпатіївському літописі за 1152 рік. Непрямі історичні джерела (церковна література) згадують місто під 992 роком, коли було створено Чернігівську єпархію і Глухів ввійшов до її складу. Першими поселенцями тут були сіверяни, які в цих лісових та болотистих місцях залишили після себе Глухівське городище — VI-VIII ст. Першим відомим нам глухівським князем у 1247 році був Сімеон Михайлович, син чернігівського князя Михайла Всеволодовича. Глухівським князям належали великі землі між Глуховом і Новосілем, а також землі на північ від Новосіля.13-14. XII 1152 Ізяслав же Мстиславич, це почувши, послав [посла] до брата свого Ростислава і сказав йому: «Там, брате, у тебе, за волею божою, Новгород сильний, і Смоленськ. Тому, зібравшись, ти постережи ж землі своєї. Якщо Юрій піде на тебе, то я до тебе піду. А як він не піде до тебе, а помине твою волость, то піди ти сюди до мене». Тоді ж пішли з Юрієм ,— а не відмовили йому,— Ярославич Ростислав з браттям, і з рязанцями, і з муромцями, а також і половці — і Оперлюї, і Токсобичі, і весь половецький народ, скільки ото їх межи Волгою і Дніпром. І рушили вони туди, на Вятичі, і, отож, узяли їх там, [пішовши] на Мценськ. А звідти пішли вони на [городи] Спаш та на Глухів і тут стали.

Духовне життя краю у перiод Київської Русi. У Х-ХII ст. вiдбулися змiни- замiсть язичництва запроваджено християнство. Центром його у нашому краї став Чeрнiгiв, де в 992 роцi створено єпархiю. Згадайте яке значення має прийняття християнства. Про поширення писемностi свiдчать написи та букви на цеглi Путивльського храма та на пряслицях. У лiтописному описi про взяття Путивля у 1146 р.вiйськом Iзяслава Мстиславовича У перелiку здобичi переможцiв згадується Євангелiє та iншi книги. Радзивіллівський літопис. Мініатюра «Хрещення Володимира»

Батиєве нашестя. Пам’ятний знак жителям Путивля, що загинули у боротьбi з татаро-монгольскими загарбниками у серединi XIII ст.«Монгольске вiйско». Мiнiатюра зi «Зб. Iрника лiтописiв» Рашидаддiна. У жовтнi 1239 року монголо-татари пройшли нашим краєм. Переважна частина населених пунктiв була зруйнована, населення обкладено даниною. Двiчi у 1257 та 1275 рр. проводився перепис населення.

Використана література. Сумщина в історії України: навчальний посібник. - Суми: Мак. Ден, 2005. - 496 с. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — XVI+591 с. ISBN 5-308-00052-2https://www.ukrlib.com.ua/narod/printout.php?id=7&bookid=4https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9 C%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9 C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9 E%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8 F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87https://westudents.com.ua/glavy/31821-volintsevska-romenska-kulturi.htmlhttps://siver.com.ua/news/zhinka_avtor_slova_o_polku_igorevim/2010-05-22-4676

Дякую за увагу