Тематика проекту:
Автор проекту:
Нечипорук Олександр Ігорович
Керівник проекту:
Вітюк Тетяна Дмитрівна
Найменування навчального закладу:
Якушинецький ліцей
Вступ
1. Суржик у соціолінгвістичному вимірі.
1.1 Поняття «суржик», історія виникнення, причини його появи.
1.2 Ознаки суржикового мовлення. Суржикізми.
2. Суржик і культура мовлення.
2.1 Використання суржику в шкільному середовищі (анкетування).
2.2 Шляхи запобігання появи та подолання суржику в мовленні школяра.
Висновки
Список джерел інформації
Додатки
В Україні сталася ситуація, коли згідно з чинним законодавством Україна має одну державну мову, а фактично на її території цілком рівноправно й навіть з певною перевагою функціонує російська мова. На сьогоднішній день українська національна держава без чітко викарбуваних національних рис, без джерельно чистої мови.
Тож тема дослідницької роботи «Суржик як соціолінгвістичний феномен у шкільному середовищі» є актуальною, і вибрана не випадково. Вона продиктована, у першу чергу, тим, що суржик має свої особливості. Насторожує те, що суржик багатьма сприймаються як різновид усного мовлення, до того ж часто не дуже грамотного.
Суржик представляє науковий інтерес як мовне явище, яке належить до специфічної форми побутування мови в Україні, і цікавить мовознавців переважно з огляду на збереження норм української літературної мови. Дослідженням суржику займались мовознавці: Л.Масенко, О.Сербенська, В.Радчук та інші, які вважали, що суржик є відхиленням від норм однієї мови під впливом іншої.
Актуальність роботи зумовлена потребою дослідити суржик як феномен мовлення, що народжує комплекс національної меншовартості.
Мета роботи: з'ясувати особливості використання суржику і дослідити причини та наслідки існування у шкільному середовищі.
Мета передбачає розв’язання таких завдань:
Предмет дослідження: суржик як явище інтерференції.
Об’єкт дослідження: мовлення здобувачів освіти ліцею.
При написанні даної роботи застосовувалися такі методи наукового дослідження:
Теоретична значимість роботи обумовлена її метою та характером досліджуваного матеріалу, оскільки дослідження особливостей суржику дає уявлення, наскільки і яким чином вони впливають на загальну грамотність індивідуумів.
Практична цінність роботи полягає в можливості застосування отриманих результатів як теоретичного й практичного підґрунтя для здійснення окремих досліджень. Матеріали даної роботи можуть бути використаними на уроках української мови, позакласній і позашкільній діяльності. Дана робота складається зі вступу, двох розділів (з підрозділами), висновків, списку використаних джерел і додатків.
Мова є своєрідним живим організмом. Він зазнає безперервного розвитку, але так само постійно йому щось загрожує. Небезпечною для української мови впродовж тривалого часу була імперська політика русифікації. Тяжкими є її наслідки. Змішанням української та російської мов утворився суржик. Він став чи не найголовнішою проблемою української мови у ХХІ столітті.
Мовне явище «суржик» – специфічна форма мови, що активно функціонує в побуті українців.
Тлумачний словник української мови фіксує слово «суржик» у двох значеннях: 1. Суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса і т. ін.; борошно з такої суміші; 2. Елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно, без дотримання норм літературної мови; нечиста мова.
Таким чином, семантичне ядро цього поняттяпоєднує два елементи значення – змішування двох різних субстанцій і пониження якості утвореного внаслідок змішування продукту.
Влучне визначення суржику та пов’язаної з ним небезпеки тотального розмивання норм української літературної мови дав свого часу ще Борис Антоненко-Давидович у праці «Як ми говоримо». «Недобре, – зазначав письменник, – коли людина, не знаючи гаразд української чи російської мови плутає обидві ці мови, перемішує їхні слова, бере якийсь притаманний саме цій мові вислів і живосилом тягне його в іншу мову, оминаючи традиції класичної літератури й живу народну мову. Так створюється мовний покруч чи, як кажуть у нас, в Україні, суржик» [1, с. 19].
Подібне явище існує в багатьох мовах країн світу. У білоруській мові воно отримало назву «трасянка». У канадському варіанті французької мови — «жуаль» (фр. joual), поширений у провінції Квебек, з численними відхиленнями від франко-канадських фонетичних і граматичних норм та запозиченнями з англійської мови.
На Ямайці частина населення говорить на місцевому варіанті англійської з домішками мов західної Африки — патва. У Ніґерії є «ніґерійський піджин» (спрощена англійська із запозиченнями з мов йоруба й іґбо). У США подібне мовне явище — суміш іспанської та англійської, якою спілкуються вихідці з Латинської Америки — називають «спангліш» (англ. Spanglish, утворене від англійської назви двох мов Spanish і English). У німецькій цей феномен, коли має місце вживання англійських іменників та дієслів замість німецьких, іменується «денґлішем» (Denglish, утворене від Deutsch і English) [9].
Мовлення повинно відповідати загальноприйнятним, єдиним для всіх мовців нормам. Без цього не може бути взаєморозуміння людей, що перебувають у одній спільноті, державі, мають спільну культуру.
Мовознавці активно стали звертати увагу на цю проблему після проголошення незалежності України. Дослідниця Олександра Сербенська одна з перших, хто підтримувала та розвивала погляди Б. Антоненка-Давидовича «на субмову як здеградовану під тиском русифікації форму українського мовлення, підкресливши, крім лінгвістичного, психологічний аспект його негативного впливу на свідомість» [5].
Вивченням інтерферем (мовних елементів та різних засобів, що не відповідають літературній нормі) займалися провідні мовознавці (Н.Бабич, С.Караванський, Л.Масенко, М.Пентилюк, О.Пономарів, О.Сербенська та ін.). Вони виділяють різновиди суржику, визначають сфери його функціонування та аналізують його загальнокультурні та лінгвістичні ролі. Проте проблема вивчення суржику в контексті мовленнєвої культури потребує глибшого вивчення.
Як зазначає Лариса Масенко, мовознавець, соціолінгвіст і публіцист, що суржик – це мовна хвороба постколоніальної країни, це спадок, який ми дістали від попереднього періоду – це, власне, та форма змішаного мовлення, яка виникає внаслідок того, що російська витісняє українську мову, і виникає цей покруч.
Чимало науковців розглядають це явище як форму просторіччя. В.М.Труб кваліфікує суржик як форму просторіччя чи просто розмовної мови, яка утворюється в ситуації нерівноправної двомовності, що виявляється на фонетичному, граматичному, а найчастіше – на лексичному, внаслідок чого виникають суржикізми.
Змішування двох мовних систем розпочалося приблизно в кінці XVII - на початку XVIII ст. Історичні факти дозволяють виокремити такі причини виникнення суржику:
Л. Масенко у своїй праці «Мова і суспільство: Постколоніальний вимір виокремлює певні періоди розвитку й занепаду української мови на території сучасної України, що, як вважається, найкраще зображає мовні процеси в таких реаліях:
Мовний бар’єр між двома культурами - міською російською і сільською українською (рідною) – створювала також політика радянської влади, що була спрямована на утиск мов національних меншин. Влада тривалий час витісняла національну мову з українського комунікативного простору, формуючи тим самим міську пролетарську культуру, наслідки якої неможливо подолати й сьогодні. Російська мова набула поширення на значній території країни, передусім у промислових центрах Сходу та Півдня.
Наступною визначальною причиною виникнення суржику в Україні є особлива демографічна ситуація. Уже до середини XIX ст. в Україні внаслідок особливостей освоєння території, колонізаторської політики царської Росії й створення сприятливих умов для іноземних поселенців сформувалася строката етноструктура. Тут жили українці, росіяни, євреї, греки, татари, німці та представники інших народів.
За даними Київського міжнародного інституту соціології, суржиком спілкується від 11 до 18% усього населення України (тобто 5,1-8,3 млн. осіб). На мовному поєднанні російської та української мов спілкуються від 2,5% у Західній Україні, до максимального показника 21% в областях Лівобережної України; у південних і східних регіонах кількість носіїв суржику значно перевищує частку україномовного населення (на Півдні говорять суржиком 12,4%, українською – 5,2%, на Сході України використовують суржик 9,6%, а українською - 3,7%).
Суржик посів значне місце в молодіжній субкультурі. Це явище є частиною сьогоднішньої реальності, але кожному з нас потрібно уникати його застосування. Утворюється він шляхом стихійного засвоєння російської мови при безпосередніх контактах з її носіями, а не шляхом поступового опанування другої мови в процесі організованого навчання.
Спілкування суржиком значно спотворює інформацію, оскільки мовець у цьому випадку може вживати слово в лише йому відомому значенні та ще й у формі, яка не відповідає загальноприйнятим граматичним нормам. Отож порозумінню суржик не сприяє.
Анкетування проведено в листопаді 2019 року. Опитувані — здобувачі освіти 8-11 класів Іванівського ліцею № 2. Загальна вибірка становить — 37 учнів.
Метою дослідження було встановити, наскільки важливим для школярів є вибір мови спілкування, а також визначити домінуючу мову в спілкуванні у навчальному/робочому та приватному середовищі.
Анкету розроблено за зразком подібних досліджень, описаних у працях С. Соколової, Л. Масенко, М. Бовсуновської та інших науковців.(Додаток А)
Нижче проаналізуємо отримані відповіді на анкетні питання.
Респондентам запропоновано відповісти на декілька запитань із варіантами відповідей. (Додаток В)
Відповіді на перше питання «Яка Ваша рідна мова?», виявили, що майже для 36-ти осіб (97%) українська мова є рідною і один (3%) обрали варіант «інша».
На питання «Чи володієте ви рідною мовою?» 37 (100%) респондентів володіють, але під час розмови маю певні проблеми.
«Якою мовою говорите в родині?» лише 4 (11%) обрали українську мову; 4 (11%) – російську; 3 (8%) говорять в родині двома мовами, українською і російською; 24 (65%) респондентів зізналися, що в родині користуються суржиком; ще двоє (5%) - турецькою, азербайджанською.
Питання «Якою мовою розмовляєте на заняттях?» отримало наступні відповіді: українською говорять 27 (73%), 10 (27%) - суржиком, російською ніхто не розмовляє
А от друзям більшість пишуть повідомлення російською мовою, це видно з відповідей на наступне питання «Якою мовою ведете особисті переписки в соціальних мережах?»: українською – 3 (8%); російською – 20 (54%); українською і російською – 10 (27%); суржиком – 4 (11%).
«Якою мовою спілкуєтеся з друзями поза навчанням?»: українською – 5 (14%); російською – 5 (14%); і українською, і російською – 3 (8%); суржиком – 24 (65%).
У свою чергу, на питання «Чи хочете ви вдосконалити свою мову?» 5 (14%) опитаних зізналися, що їм не хочуть опановувати українську.
Аналіз анкети дає змогу стверджувати, що суржик займає вагоме місце в мовній поведінці здобувачів освіти. Підлітки здебільшого сприймають суржик як суміш української і російської мов, що виникає або через те, що людина не може «вирішити для себе, якою мовою спілкуватися їй зручно»
За результатами анкетування укладено словник всіх найбільш вживаних слів-суржиків мовлення здобувачів освіти Іванівського ліцею № 2. (Додаток Б)
Мо́вна но́рма — сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються в процесі спілкування. Головні ознаки мовної норми — унормованість, обов'язкова правильність, точність, логічність, чистота і ясність, доступність і доцільність [9].
Нерідко невміння правильно розмовляти може стати справжньою проблемою: по кар’єрних сходах просуватися важко, співрозмовника знайти нелегко, порозуміться взагалі нереально. Тренування потрібні не тільки для спортсменів. Навіть великі оратори не відразу ставали великими – вони йшли до цього семимильними кроками, багато працювали над собою і домоглися того, що мають.
Мовна культура є невід’ємною частиною кожного суспільства, кожної групи людей та особи. Показником мовного розвитку особистості є комунікативність, тобто здатність спілкуватися, зумовлена активним використанням засобів мови, вмінням сприймати та відтворювати зміст чужого висловлювання й продукувати власне.
Для досягнення школярів культури мовлення, виразності й багатства індивідуальної мови, рекомендую їм: виробити стійкі навички мовленнєвого самоконтролю й самоаналізу; не соромитися частіше заглядати в словники, правопис, посібники зі стилістики; постійно збагачуватися новими мовними засобами з різних сфери; читати хоч би періодично українську класичну й сучасну літературу та публіцистику, пресу з тим, щоб мати «на слуху» рівень розвитку сучасної української літературної мови; постійно бути уважним до своєї мови і мови найближчих осіб, дбати про автоматизм гарного мовлення; системно робити записи власних думок та спостережень; читати і записувати цікаві думки інших.
Ще одним із шляхів боротьби з мовним покручем у шкільному середовищі є робота над аналізом свого мовлення для виявлення суржикових слів. Безумовно, ефективною є також популяризація української мови за допомогою засобів масової інформації, залучення суспільства до акцій та заходів, які мають на меті підвищення рівня її використання.
Поради для цього ті ж що і для засвоєння будь-якої мови – по максимуму треба зануритися в україномовне середовище. Побільше слухати, читати, а саме головне спілкуватися українською мовою. Останнє є чи не найважливіше. Розглянемо детальніше все згадане.
1. Спілкування українською мовою– це те, що не може замінити ні читання, ні слухання. Лише активно спілкуючись ми якнайкраще засвоюємо лексику й вчимося говорити правильно. І це повинне бути не лише письмове інтернет-спілкування, а обов’язково живе, хоча б по телефону або по Скайпу. При цьому треба намагатися власне самим говорити чисто.
Потрібно домовитися з друзями, навіть якщо вони російськомовні, щоб вони виправляти вашу українську. Спочатку це може бути доволі важко й постійні виправлення можуть навіть викликати негативні емоції, але поступово здобудеться внутрішня цензора. Щоправда при цьому постає проблема словникового запасу. Все це можна вирішити за допомогою читання книг, газет і журналів українською, перегляду україномовних фільмів та слухання української музики.
2. Читання українських статей, газет, журналів. Якщо не до вподоби читання, то треба підшукувати літературу українською згідно смаків, навіть розважальну літературу чи газети або журнали, це також буде корисним. Тим самим можна поповнювати свій активний словниковий запас.
3. Перегляд україномовних фільмів – це хороший і легкий спосіб зануритися в мовне середовище. Під час пошуку в Інтернеті цікавого фільму використовуйте українську, поєднавши корисне з приємним.
4. Слухання української музики .
5. Користування українським програмним забезпеченням.
6. Корисними є також дописи в українських форумах та Вікіпедії, спілкування в різних українських гуртках та групах, де крім іншого можна завести доволі багато цікавих друзів і корисних зв’язків.
Дані поради можливо прості, але насправді доволі дієві. Також це дає можливість чітко формулювати й подавати думки в доступній для інших людей формі й тим самим, навіть, маніпулювати думками співрозмовників або спрямовувати їхні думки в потрібне русло, а це уже доволі потрібна якість для ділових людей сучасного світу.
Створення лінгвістами-викладачами навчальних посібників має допомогти учням оволодіти нормами української літературної мови, підвищити рівень мовленнєвої культури. Серед таких книжок, зокрема, заслуговує на увагу посібник за редакцією О. А. Сербенської «Антисуржик», підручник О. Д. Пономаріва «Культура слова: мовностилістичні поради», який уже неодноразово перевидавався.
Таким чином, можна зробити такі висновки: по-перше, у шкільному колективі існує розвинений суржик; по-друге, у повсякденному житті здобувачі освіти використовують (думають, спілкуються в сім’ї, у громадських місцях почергово або одночасно) і українську, і російську мови. Все це свідчить про двомовний баланс, що склався у суспільстві в цілому.
У ході дослідження особливостей використання суржику, причини та наслідки його існування у шкільному колективі були зроблені такі висновки.
Суржик - феномен не тільки мовної, а й - що незмірно важливіше й глобальніше - геополітичної стратегії. Це симптоматичний варіант відповіді на питання вибору України. Сучасна влада в державі принципово уникає відповідей на кардинальні геополітичні питання, зокрема щодо орієнтації на Росію чи Захід.
А оскільки російську експансію Україна відчуває на порядок сильніше, ніж американсько-європейську, то й реагує на неї податливістю мовної політики. Можна не проголошувати російську мову офіційною, як вимагають східні регіони, але просто-напросто широко й безборонно вживати її в офіційних сферах, що нині й маємо.
Дослідження мовного явища «суржик» показало, що мовлення підлітків позбавлене грамотності, оскільки використання суржику – це не літературний варіант мови, що порушує літературні норми та негативно впливає на соціум, мовлення та мислення людини (особливо в підлітковому віці).
У ході виконання роботи було проведено опитування 37 респондентів віком від 13 до 17 років з такими результатами: що більшість учнів у своєму спілкуванні використовують суржик, ставляться до нього лояльно, більше схильні підтримувати змішану мову в мовленні.
У ході проведеного дослідження виявлено, що проблема мовної культури завжди була, а сьогодні залишається особливо актуальною. Мовлення повинно відповідати загальноприйнятним, єдиним для усіх мовців нормам. Без цього не може бути взаєморозуміння та взаємодії людей – громадян своєї держави.
І тому мовлення кожної людини – це своєрідна візитівка, показник рівня її освіченості й культури. Усвідомлюючи це, кожен народ прагне вдосконалити й розвинути свою мову, кожен патріотичний уряд захищає мову свого народу, створює умови для її збагачення й очищення від чужих упливів.
Бабочка – Метелик
Бабушка – бабуся, бабця, бабуня
Багато чисельний, багаточислений – численний
Балувати – розпещувати
Банкрот – банкрут
Бастувати – страйкувати
Безвихідне становище – безпорадне становище
Без надобності – без потреби.
Безналічний – безготівковий.
Безопасний – безпечний.
Безпреривно – безперервно.
Безпрецендентний – безпрецедентний.
Бессрочний – безстроковий.
Бельйо – білизна.
Битком набитий – вщерть наповнений, переповнений.
Бігло ознайомитися – побіжно ознайомитися.
Бігло читати – швидко читати.
Біжучий рік – поточний рік.
Благополуччя – щастя, добробут, гаразд.
Благополучний – щасливий.
Блінчик – млинець.
Блюдечко – тарілочка.
Бодрий – бадьорий.
Болільщик, болільник – вболівальник.
Болтати язиком – теревенити, молоти язиком, плести.
Болтавня – балаканина.
Больниця – лікарня.
Больничний – лікарняний, в офіційному мовленні – листок
Непрацездатності.
Братський привіт – братерський привіт, але братська могила.
Брачний – шлюбний
Бритися – голитися
Брильянт – діамант
Брюки – штани
Бувший – колишній
Бувший у користуванні – уживаний
Будто – наче, мов, ніби, немов
Букашка – комашка, комашина
Булавка – шпилька
Бумага – папір
Буси – намисто, коралі
Бутила – пляшка
Варежка – Рукавичка.
Вася – Василько
Ввиду цього – через це
В двох словах – двома словами
В деякій мірі – деякою мірою
Ведучий інженер – провідний (інженер)
Велика – велетень
Венгерський – угорський
Венгрія – Угорщина
Вечером – ввечері
В залежності – залежно
Взамін – замість
В значній мірі – значною мірою
Взяточник – хабарник.
Виводи – висновки.
Видержка з протоколу – витяг з протоколу
Визивати – викликати
Визов – виклик
Виключатель – вимикач
Виключати світло – вимикати світло
Вийти зі скрутного становища – зарадити собі в скруті
Виключний – винятковий, надзвичайний
Вилка – виделка
Вині мати – виймати
Виносливий – витривалий
Винуватий – винний
Виписка з протоколу – витяг з протоколу
Вип'ялити очі – витріщити(вирячити, вилупити) очі
Висказуватися – висловлюватися
Вичеркувати – викреслювати
Віддихати – відпочивати
Відзив – відгук
Відказуватися – відмовлятися
Відкладний комір – виложистий, викладчастий, викладчатий,
Відкотний комір, комір із закоткою
Відклонити пропозицію – відхилити пропозицію
Відложити засідання – відкласти засідання
Відмінити – скасувати
Від несподіванки – з несподіванки
Відношення – в залежності від змісту: ставлення,
Стосунки, взаємини, відносність,
Відношення
Відповідно з постановою – відповідно до постанови
Відправна точка – початок
Від радості – з радості
Відсутність, відсутній – відсутній(про людей), брак,
Бракує(про речі)
Відщепенець – відступник
Відток – відплив
Від часу до часу – час від часу
Відчислення – відрахування
Відчитати за провину – вичитати (кому), вишпетити (кого),
Прочитати мораль
Відчитатися – прозвітувати
Вітя – Вітик
Вішалка – вішак
В його честь – на його честь
В кінці кінців – зрештою, врешті решт, кінець кінцем
Включати світло – вмикати світло
Вкругову – навколо, по колу
Вмішуватися - втручатися
Внештатний – позаштатний
Внедряти - впроваджувати
Водочний – горілчаний
Возраст – вік
Волни – хвилі
Волокита – тяганина
Воплощати – втілювати
Воротнік – комір
Воротнічок – комірець
Восємдесять – вісімдесять
Воспитувати – виховувати
В остаточному рахунку – у кінцевому підсумку
В певній мірі - певною мірою
В повній мірі – повною мірою
Вредний – шкідливий
Вроді – як, ніби, на зразок
Втратив свідомість – знепритомнів, зомлів (вмлів)
Гардеробщиця – Гардеробниця
Гвоздь – цвях
Главний – головний
Гладити (білизну) – прасувати (білизну)
Глазний – очний
Глиба – брила
Гнильйо – гниль, гнилизна
Говядина – яловичина, воловина
Головка – голівка
Головокружіння – запаморочення
Голольод – ожеледиця
Горбушка – окраєць, окрайчик, крайчик, цілушка
Горка – гірка
Горлишко – горлечко
Горнична – покоївка
Горніст – сурмач
Город – місто
Городський – міський
Горсть – жменя, пригоршня
Горшок – горщик
Госпіталь – шпиталь
Гостинниця – готель
Готовити – готувати
Градусник – термометр
Гражданський одяг – цивільний одяг
Гребішок – гребінчик
Гречневий – гречаний
Гриша – Грицько, Грицунь
Грудінка – грудинка
Гружчик – вантажник
Грузити – вантажити
Грузовик – вантажна машина, вантажівка
Грязний – брудний
Грязнуля – бруднуля, замазура
Грязь – бруд, болото
Гусиний – гусячий
Да – Так
Давати добро – схвалювати, підтримувати, погоджуватись,
Згоджуватись
Давлення кров'яне – тиск (кров'яний)
Даже – навіть
Дальнобойний – далекобійний
Даром – даремно (витрачати сили),
Задурно,безкоштовно (отримати річ)
Дважди – двічі, два рази
Два роки назад – два роки тому
Двоєчник, двойочник – двійкар або двієчник
Дворнік – двірник
Двухкомнатний – двокімнатний
Дебошир, дебоширство – бешкетник, бешкет
День за днем – день у день
Дєвочка – дівчина, дівчинка
Дєдушка – дудусь, дідуньо
Дєтська коляска – дитячий візок, візочок
Дєтська площадка – дитячий майданчик
Дєтський приют – дитячий будинок, сиротинець
Диван-кровать – диван-ліжко
Диву даєшся – не надивуєшся
Дира, дирка – діра, дірка
Диктовка – диктування
Дискутирувати – дискутувати
Дишло – дишель, дишля
Діватися – щезати, зникати
Дiтище – дитя, виплід, плід
Для вигляду – про (людське) око, для годиться
Для наглядності – для унаочнення (виразності)
Днєвальний – днювальний
Добавити – додати
Добавляти – додавати
Добавочний – додатковий
Довіреність – доручення
Довірчивий – довірливий
До востребовання – до запитання
Договоритися – домовитися, дійти згоди
Дозировка - дозування
Доказувати теорему – доводити теорему
Доклад – доповідь, повідомлення
Докладувати – доповідати
Долг – обов'язок
Долгосрочний – довгостроковий, довготерміновий
Должность – посада
Дома – вдома
До основання – вщент
Дорожка – доріжка, хідник
Доска – дошка
Досточка – дощинка, дощещка
До цих пір – досі
Дочурка – донечка
Дрожді – дріжді
Другим разом – іншим разом
Друг друга знати – один одного знати
Дружок – товариш або друзяка
Дрябла шкіра – в'яла шкіра
Дубльонка – шкірянка
Дьоргати - шарпати
Екіпіровщик - Екіпірувальник
Єдинодушно – Одностайно
Єжевіка – ожина
Єлє - ледве
Жалоба – Скарга
Жарений – смажений
Жарке – печення
Жати (на кнопки) – тиснути (на кнопки)
Жєлєзнодорожний – залізничний
Жєлєзнодорожник – залізничник
Желудок – шлунок
Жемчужний – перловий
Жемчуг – перли
Жесть – бляха
Жестяний – бляшаний
Жжога – печія
Живопис – малярство
Живописний – малярський, мальовничий
Жила площа – житлова площа
Женя – Євгенко
Жовтуха - жовтяниця
Жора – Юрко, Юрасик
Жулік - шахрай
Забастовка – Страйк
Забастовщик – страйкар
Забезпечити рішення – вирішити, розв'язати.
Забивчивий – забудькуватий
Забор – паркан (тин, огорожа)
За браком часу – через брак часу
Завернути в папір – загорнути в папір
Завидувати – заздрити
Зависть – заздрість
Завітний – заповітний
Завтрак – сніданок
Заготовщик – заготівельник
За границею – за кордоном
Заграничний – закордонний
Загружений – завантажений
Задіяти – залучити
Заказ – замовлення
Заказати – замовити
Заказний лист – рекомендований лист
Заключення – висновок, закінчення
Заключити договір – укласти угоду, підписати договір
Заключне слово – кінцеве (прикінцеве) слово
Закройщик – закрійник
Закрома – засіки
Закупочний – закупівельний
Заложити – закласти
Замешкатись – забаритись
Заніматися – займатися
За останній час – останнім часом
Запущений – занедбана людина, занехаяний садок,
Занедбані справи
Запчасті – запчастини
Засипати пізно – засинати пізно
Заслуговує уваги – вартий уваги
Заставляти - примушувати
Застінок – катівня
Захлопнути двері – зачинити (затріснути) двері
Зачот – залік
Заявитися – прийти, прибути
Зберкасса – ощадкаса
Зберкнижка – ощадкнижка
Зболтати – збовтати
Зборочний – складальний
Зверхплану – понад план
Звонити – дзвонити
Згідно наказу – відповідно до наказу
Згідно розпорядження – згідно з розпорядженням
Здавати собі відчит – здавати собі справи, всвідомлювати
Здавати іспит – складати іспит
Здача з суми – решта
Здійснити вплив – вплинути
З достоїнством – з гідністю
Землеробство – хліборобство, рільництво
Землероб – хлібороб, рільник, ратай
Земляніка – суниця
Зеркало – дзеркало
Зимній – зимовий
З кожним роком - щороку
З метою – для того, щоб щось зробити, щоб щось зробити
Злісний – затятий п'яниця, злісні шкідники(рослини,
Тварини)
Знати толк – розумітися, бути компетентним
Знімати квартиру – винаймати квартиру
Знобить - морозить
Зонт – парасоля
Зонтик – парасолька
З повинною – повинитись, признатись у провині
Зробити вигляд – удати , удавати
З усіх ніг – щодуху, з усієї сили
Ігровий – Гральний
Ігрушка – іграшка
Ізвращати – перекручувати (слово) , спотворювати (думку)
Іменно так – саме так
Іначе - інакше
Індюк – індик
Індюшка – індичка
Іноязичний – іншомовний
Інтелігент - інтелігент
Інтересувати – цікавити
Інциндент - інцидент
Інша справа – інша річ
Ісолнітєльний – виконавчий, сумлінний
Ітак – отже, таким
І так дальше – і так далі
Італьянський – італійський
Йожик – Їжачок
Йолка - ялинка
Кажеться – Здається
Каменщик – муляр, каменяр
Капля – крапля
Капризний – вередливий
Картофельний – картопляний
Картошка – картопля
Касатися – стосуватися (чогось), доторкатися (до чогось)
Касір - касир
Катя – Катруся
Качеля – гойдалка
Керосин – гас
Кидатися у вічі – впадати в очі
Кислород – кисень
Кладбище – кладовище, цвинтар
Клубніка – полуниця
Ключове (завдання) – головне, важливе (завдання)
Книжний – книжковий
Ковйор – килим
Коврижка – медяник
Коврова дорожка – килимова доріжка
Когті – кігті
Кожа – шкіра, шкура
Кожаний – шкіряний, шкуратяний
Кожанка – шкірянка
Кожний раз – щоразу
Колбаса – ковбаса
Колбасний – ковбасний
Колечко – перстеник, перстенець
Кольцо – перстень
Коля – Миколка
Командировка – відрядження
Компроментувати – компрометувати
Конкурентноспособний – конкурентноздатний,
Конкурентноспроможний
Константувати – констатувати
Коньки – ковзани
Копірка – калька
Корзина – кошик
Кормити – годувати
Кормушка – годівниця
Корочка – шкірочка
Косичка – кіска
Костний – кістковий
Кошельок – гаманець
Крановщик – кранівник
Красавіца – красуня
Красивий – гарний, чудовий, вродливий, гожий, пригожий,
Файний, красовитий,
Красити - фарбувати
Красний - красивий
Красунчик – красень
Креветочний – креветковий
Криса – щур
Криша – дах, покрівля
Кроватка – ліжечко
Кровать – ліжко
Кровельщик – покрівельник
Круглодобово – цілодобово
Кружевний – мережевний
Кружка – кухлик, горнятко
Крупний – великий, видатний, значний
Куда – куди
Кукла – лялька
Кукуруза – кукурудза
Кукурузник – кукурудзяний
Купля-продажа – купівля-продаж
Купляти – купувати
Куриний – курячий
Лагер – Табір
Ладоня – долоня
Лакомство – ласощі
Ландиш – конвалія
Лапонька – голубонька, ясонька
Лєзвіє – лезо, бритвочка
Лєнта – стрічка
Лєстнічна клєтка – сходова клітка
Лишати (слова) – позбавляти (слова)
Лишній – зайвий
Лівша – шульга, лівша
Лікарство – ліки
Лікйор – лікер
Лімітірований – лімітований
Лінтяй – ледар
Лісозаготівка – лісозаготівля
Лісополоса – лісосмуга
Ліфтьор – ліфтер
Лічити (хворого) – лікувати
Лічно – особисто
Лож – обман, неправда, лжа
Любий – будь-хто, будь-який, який-небудь,
Всякий,kожний, перший-ліпший
Любимець – улюбленець
Любимиця – улюблениця
Льготи - пільги
Любuй – всякий, будь-який, перший-ліпший,
Перший-кращий
Любимий – улюблений, коханий
Магазин – Крамниця, крамничка
Майський – травневий
Малиш – малий, малюк
Малолітка – малолітній
Мало-мальськи – хоч трохи
Мальчик с пальчик – хлопчик-мізинчик
Мальчуган – хлопчисько
Мастєр – майстер
Махонький – малесенький
Маша – Марійка
Мають місце випадки – не з'являються на заняття
Неявки на заняття
Мебель – меблі
Мебельник – меблевий
Медвідь - ведмідь
Металічний – металевий
Мєлоч – дрібні, дрібняки, копійки
Мєх – хутро
Міроприємства – заходи, справи
Мова йде – йдеться (про)
Молодожони – молодята, молоде подружжя
Морковка – морквина, морквинка
Морожене (ім.) – морозиво
Мраморний – мармуровий
Між тим – тим часом
Мішати (працювати) – заважати
Молодчина – молодець
Моча – сеча
Мочовий пузир – сечовий міхур
Мужський – чоловічий
Мусор – сміття
Мусорнік – смітник
М'який - м'який
Набор – Набір
Навик, навики – навичка, навички
На виду – навидноті, перед очима
На вкус – на смак
Навоз – гній
Наволочка – пошивка
Нагрузка – навантаження
Надвигатися – насуватися
На днях – цими днями
Надобність – потреба
Надоїдати – набридати, обридати, надокучувати
На дому – в дома
Надя – Надійка
На заключення - на закінчення, наприкінці, наостатку,
Підсумовуючи
На ісході – обмаль, трохи, мало
Наказати – покарати
Накінець – нарешті
Накладна плата – післяплата
Наладжений – налагоджений
Налог – податок
Намікати – натякати
Намітити – накреслити, запланувати
Нанести шкоди – завдати шкоди
Наоборот – навпаки
Напечатаний – надрукований
На поприщі – на ниві, на полі, на арені
Напор (води) – тиск
Направляти - скеровувати, звертати, спрямовувати
На проізвол судьби – напризволяще
На протязі – упродовж, протягом
Напряму – просто
Нарочно – навмисне
Наряд – вбрання
Насікомі – комахи
Насморк – нежить
Настольний – настільний
Настоювати (на своєму) – наполягати
Настояний – справжній (друг), теперішній (час)
Находити – знаходити
Не бачити вихід з – не дати собі раду в скрутному становищі
З цього становища
Невільно сказав – мимоволі сказав
Невпопад говорити – не до ладу (не до речі) говорити
Негодування – обурення
Не дивлячись на - незважаючи на
Недостаток – вада, хиба, недолік(нестача), огріх, прогріх,
Похибка, помилка, недоробок, ґанжа, ґандж
Не на жарт – не в жарт, неабияк
Не по собі – ніяково, незручно
Неприродний – непридатний
Не приходиться – не доводиться
Нерадивий працівник – недбалий працівник
Нерушимість – непорушність
Неудобно – незручно, не випадає
Нє – ні
Ногті – нігті
Ножка – ніжка
Ножниці – ножиці
Ноль – нуль
Носитель – носій
Носки – шкарпетки
Нуждатися – потребувати матеріальної допомоги, поради
Обжалувати – Оскаржити
Обезоружити – обеззброїти
Обіда – образа, кривда
Обідно – образливо, прикро
Обіжати - ображати, кривдити
Обільний – рясний, сильний, численний
Обіщати – обіцяти
Облако – хмара
Область – галузь (виробництва), сфера (науки)
Облачний – хмарний
Облегшити – полегшити
Облік кого-небудь – обличчя, образ, подоба, лик
Обслуга поштова – поштове обслуговування або обслужування
Одіяло – в залежності від матеріялу: ковдра, коц,
Ліжник, укривало
Одностайне схвалення дістала – присутні одностайно схвалили пропозицію
Пропозиція про прийняття до неухильно виконувати
Неухильного виконання
Обнаружити – виявити
Обнищання – зубожіння
Обої – шпалери
Обох, обоїм – обох, обом
Оболочка – оболонка
Обосновати – обґрунтувати
Оборудувати – обладнати
Обув – взуття
Обувний – взуттєвий
Обходчик – обхідник
Общественний – громадський
Об'ява – оголошення
Об'явити – оголосити
Об'яснити – пояснити
Овощний – овочевий
Ограбити – пограбувати
Огуречний – огірковий
Один в один – добірний
Одівати – одягати
Одіяло – ковдра
Одобрити – схвалити
Озаглавити – назвати
Оказати допомогу – надати допомогу
Оконний – віконний
Окрашено – пофарбовано
Опасний – небезпечний
Опинитися в дурнях – пошитися в дурні
Опознавальний – розпізнавальний
Опреділити – визначити
Опровергати – спростовувати
Осадки – опади
Осадок – осад
Освободится
Записаний
Inkognito
Рейтинг 501
Re: Анти-Суржик Словник
« Відповідь #1 : 02.01.2010 20:58:21 »
Part deux:
Падати в обморок – Непритомніти
Пайка – паяння
Пайщик – пайовик
Палочки – палички
Пальтішко – пальтечко
Папин – татів
Парикмахер – перукар
Парикмахерська – перукарня
Паспортистка – паспортистка
Пасти смертю хоробрих – полягти як герой
Паяльщиця – паяльщиця
Переводчик – перекладач
Перегружений – перевантажений (роботою), переповнений
(транспорт)
Перкличка – переклик
Переключатель – перемикач
Переписка (писання листів) – листування
Перерив – перерва
Переросход – перевитрата
Пересажувати – пересаджувати
Перетворювати в життя – перевтілювати в життя
Переучот – переоблік
Перехресток – роздоріжжя, перехрестя
Перечень – перелік
Перечислити – перелічити, перерахувати
Перчатка – рукавичка
Першим ділом – насамперед, передусім, щонайперше
Петя – Петро,Петрусь, Петрик
Печатати – друкувати
Печать – печатка
Печоночний – печінковий
Пирожок – пиріжок
Підготовити – підготувати
Піджолудочна желєза – підшлункова залоза
Підложити – підкласти
Піднос – таця
Підодіяльник – пішва
Підписатися на газету – передплатити газету
Підписка – передплата
Підрозділєніє – підрозділ
Під стать – до пари
Підчеркнути – підкреслити, наголосити
Підчинятися – пілягати, підкорятися
Пірожене – тістечко
Пісьмо – лист
Пітательний – поживний
Пішком – пішки
Планіровка – планування
Платочок - хусточка, хустинка
Плащ-палатка – плащ-накидка, плащ-намет
Плісіровка – плісе
Плодотворний – плідний
Плотник – тесляр
Площа (незабудоване місце, - майдан
Де сходиться кілька вулиць)
Побіда – перемога
Побідний – переможний
Побритися – поголитися
Повальний – суцільний, поголовний
Повар – кухар
Повариха – куховарка
Повернутися до свідомості – опритомніти (притомніти),
Прийти до тями, прийти до
Пам'яті, очуняти (очунятися),
Очутитися
Повинен бути направлений – треба направити
Повинуватися – коритися (кому), слухати (кого)
По відношенню – стосовно
Повістка денна – порядок денний
Повод – привід
Повредити – нашкодити
По всякому поводу – з усякого приводу
Погані порядки – безладдя (безлад), не підтримувати
Порядок, не пильнувати ладу
Пограничник – прикордонник
Подавляюща кількість – переважна кількість
Подарити – подарувати
Подарок – подарунок, гостинець
Подарочний – подарунковий
Подвинутись – посунутись
По дєшовкє – дешево
По ділам служби - у справах служби
Подорожати – подорожчати
Подоходний податок – податок з прибутку, прибутковий
Податок
По-другому – по-іншому
Пожилий – старшого віку, в літах
По закону – за законом
По замовленню – на замовлення
Позвати – покликати
Позвонити – подзвонити
Пока – поки, заки
Пока (прощання) – бувай, будь здоров
Показувати вигляд – давати взнаки
По крайній мірі – принаймні, щонайменше
Полднік – полуденок, підвечірок
Полка – полиця
Положити – покласти
Полоска – смужка, пасмо
Полотенце – рушник
Полочка – поличка
Получається – виходить, вдається
Получати – отримувати, одержувати, діставати
Получка – зарплата, платня
Польша – Польща
Поля капелюха – криси капелюха
Поля книги – береги книги
Помнити – пам'ятати
Понятно – зрозуміло
Попередити хворобу – запобігти хворобі, відвернути хворобу
Пополам – наполовину, по половині
По понеділкам – щопонеділка
По почті – поштою
Попугай – папуга
Попугайчик – папужка
Порівняно з – як порівняти з…, проти
Порчений – зіпсований
Порядком пропозиції – в порядку пропозиції
Поскользнутися – послизнутися, посковзнутися
Послідній – останній
Посне масло – олія
Поставляти – доставляти, постачати
Поставщик – постачальник
Посторонній – сторонній
Построїти – побудувати
Поступати – вступати (до вузу), чинити (благородно),
Надходити (про товар)
Посуда - посуд
Посьолок – селище
Потолок – стеля
Потрохи – нутрощі, телбухи
По формі – за формою
Похожий – схожий (на кого), подібний (до кого)
По цьому приводу – з цього приводу
Почасовий – погодинний
Почва – ґрунт
Почка – нирка
Почому – скільки коштує, по скільки
Почтальйон – листоноша, поштар
Почті – майже
Пощада – помилування
По якому питанню – у якій справі
Поясниця – поперек, крижі
Пояснююча записка – пояснювальна записка
Правити бал – порядкувати
Прака – виправлення
Предвидіти – передбачити
Предложення – пропозиція
Предохранітєль – запобіжник
Предписання – припис
Предсідатель – голова
Пред'явити – подати
Прежній – колишній, попередній
Преподавати – викладати
Прецендент – прецедент
Прибильний – прибутковий
Прибори – прилади
Приведи в порядок – упорядкуй, дай лад
Прививати – прищеплювати
Привичка – звичка
Пригати – скакати
Приглашати – запрошувати
Приговор – присуд, вирок
При допомозі – за допомогою
Признавати – визнавати
Признак – ознака
Призжати – приїжджати
Прийомний – приймальний
Прийомщик – приймальник
Приймати до відома – брати до відома
Приймати до уваги – брати до уваги
Приймати міри – вживати заходів
Приймати участь – брати участь
Прийняти заходи - вжити заходів
Прийняти участь - брати участь
Прийшла удача – пощастило, поталанило
Прийшлося – довелося
Приказ – наказ
Прикласти зусиль – докласти зусиль
Приміняти – застосувати
Примірний – орієнтовний, приблизний
Принімати – приймати
Приносити вибачення – просити вибачення, перепрошувати
Приносити шкоду – завдавати шкоди
Принуждати – примушувати, силувати
Принципіальний – принциповий
При порівнянні – як порівняти, порівнюючи, з порівняння
Прискорити погодження – погодити
Приступати (до чогось) – розпочинати (щось)
При таких умовах – за таких обставин, у таких обставинах
Приусадєбний – присадибний
Приходить на думку – спадає на думку
Приходиться працювати – доводиться працювати
Прихожа – передпокій
Прицеп – причіп
Приют – притулок
Прівєт – привіт, здоров (як вітання)
Приложеніє – додаток
Пробіли – прогалини
Пробка (до пляшки) – корок
Провіряти – перевіряти
Провода – дроти
Проводити боротьбу – боротися
Продавщиця – продавець
Продажа – продаж
Продвигатися – просуватися
Прожиточний – прожитковий
Проізводство – виробництво
Прораб – виконроб
Просипатися – прокидатися
Просквозити – протягнути
Прослойка – прошарок
Простиратися – тягнутися, сягати
Простіший простого – найпростіший, простісінький
Просто-напросто – просто, всього-на-всього, запросто
Просторний – просторий
Протирічити – суперечити
Профсоюз – профспілка
Прочий – інший
Прошлий – минулий
Прошу вашого дозволу про – прошу надати мені відпустку
Надання мені відпустки
Пуговичка – ґудзичок
Пустяк – дурниця (пусте)
Пчола – бджола
Пшонний – пшоняний
П'янка – пиятика, гульня, дудліж
Пятно – пляма
П'ятьорка – п'ятірка
Радувати око – Тішити око
Ранком – зранку, вранці
Рахувати, що… – вважати, гадати, думати, міркувати, що…
Регістратура – реєстратура
Регістрація – реєстрація
Регуліровщик – регулювальник
Редіска – редиска, редька
Резина – ґума
Ремень – ремінь
Ремешок – ремінець, ремінчик
Ремонтірувати – ремонтувати
Решотка – ґрати
Ржаний – житній
Рижий – рудий
Риночний – ринковий
Риск – ризик
Рискувати – ризикувати
Рицар – лицар
Ричаг – важіль
Рідко траплятися – зрідка траплятися
Річний транспорт – річковий транспорт
Рішаючий – вирішальний
Рішити задачу – розв'язати, вирішити задачу
Ровно - Рівне
Роговиця ока – рогівка ока
Роди – пологи
Родильний будинок – пологовий будинок
Рожениця – породілля
Розбалований – розпещений
Розвал – розпад
Розвернутий – розгорнутий
Розводящий ключ – розвідний ключ
Розжати – розтиснути, розтулити (руку), розціпити (зуби)
Роздається голос – розлягається, лунає голос
Роздягалка – роздягальня
Рознічна ціна – роздрібна ціна
Розовий – рожевий
Розпис – підпис
Розположення – розміщення
Розсосатися – розсмоктатися
Розсрочка – кредит
Розсуждати – розмірковувати
Раствор – розчин
Росходи – видатки, витрати
Рубашка – сорочка
Руководство – керівництво
Руль – кермо
Рядом – поряд, поруч
Саме важне – Найважливіше
Саме головне - найголовніше
Саме по собі – само собою
Сапожник – швець
Сахар – цукор
Сварщик – зварювальник
Свєта - Світланка
Сельодка – оселедець
Сиворотка – сироватка
Система налогів – система оподаткування
Скорняжний – кушнірський
Слідуючий – наступний, такий
Словом – одно слово, одним словом
Снабженець – постачальник
Сочний – соковитий
Сочуствувати – співчувати
Співпадати – збігатися
Співставляти – порвнювати, зіставляти
Співшукач (наукового звання) – пошукувач, здобувач
СПІД – СНІД
Сплошний – суцільний
Спорити – сперечатися, змагатися
Спортитися – зіпсуватися
Справа в тому – річ у тому ( у тім)
Справа тонка – справа делікатна
Справка – довідка
Справочний – довідковий
Средство – засіб, спосіб
Срок – строк
Ссуда – позичка, позика
Ставка (місячна) – оклад (місячний)
Стакан – склянка
Станочник – верстатник
Старйо – старе
Стєкло – скло
Стидно – соромно
Стіральний порошок – пральний порошок
Стірати – прати
Стірка – прання
Столова – їдальня
Стража – сторожа, варта
Страйкуючі – страйкарі
Странний – дивний
Страсть – пристрасть
Строїтєльний – будівельний
Строїтися в шеренгу – шикуватися в лаву
Стройка – будова, будівництво
Стройний – стрункий
Стул – стілець, крісло
Стульчик – стілець
Ступеньки – сходи
Судьба – доля
Суматоха – метушня, гармидер, біганина
Супруга – дружина, жінка
Супруги – подружжя
Суровий – суворий
Сустави – суглоби
Сутки – доба
Суточні – добові
Табельщиця – Табельниця
Тайно – таємно
Так як – тому що
Творог – сир
Творожний – сирний
Тезис – теза
Теряти – губити
Тетрадь – зошит, зшиток
Технічка – техпрацівниця
Тим не менше – однак, проте, а також
Тіпа – на зразок
Ткань - тканина
Товщиною – завтовшки
Тоже – також, теж
Ток - струм
Толкати – штовхати
Толковий – розумний, метикуватий
Торжества – урочистості
Торжественний – урочистий
Тормоз – гальмо
Тормозити – гальмувати
Тоска – туга, сум, нудьга
Тошнота – нудота
Требувати – вимагати
Трогати – торкати (пальцем), чіпати, зрушувати (з місця),
Зворушувати (до сліз)
Троїх, троїм – трьох, трьом
Тройка – трійка
Тряпка – ганчірка
Трьохкімнатний – трикімнатний
Трьохтомний – тритомний
Тьотя – тітка, тіточка
Убирати – Прибирати (кімнату), забирати (речі зі стола)
Уборщиця – прибиральниця
У вигляді кари – за кару
Увольнітєльний – відпускний
У всіх відношеннях – всіма сторонами
Угловий – кутовий
Угольник – кутик
Удалити – видалити, вирізати (гланди), вирвати (зуб),
Вивести(пляму)
Удача – успіх
Удачний – успішний, вдалий, удатний, щасливий
Удільна вага – питома вага
Удобний – зручний
Ужас – жах
Ужасно (подобається) – надзвичайно
Ужасно (виглядає) – жахливо
Ужин – вечеря
У залежності від – залежно від
Узнати – (в)пізнати(знайомого), дізнатися, довідатися
(про подію)
Укроп – кріп
Уксус – оцет
Умнік – розумник
Умоляти – благати
У найближчий час – найближчим часом
У найближчі дні – найближчими днями
Упаковочний – пакувальний
Уплатити – заплатити
У порівнянні з - як порівняти з…
Упрямий – впертий
У розстрочку – на виплат
У самий найближчий час – незабаром
Усе в порядку – усе гаразд, усе як слід
Уснути – заснути
Устав - статут
Установка (як предмет) – прилад, пристрій, устаткування
Установка (політична) – настанова, намір
Установлений – встановлений
Устарівший - застарілий
Устроїти – влаштувати, зробити
Устроїтись – влаштуватись
Устройство – влаштування (на роботу), пристрій, будова
(машини), лад, устрій (державний)
Уступка – поступка
Устя (ріки) – гирло (ріки)
Утка – качка
Утренній – ранковий
Утречком – зранку
Утрєнік (дитячий) – ранок (дитячий)
Утюг – праска
Ухожена дитина – доглянена (припильована) дитина
Уцінити – переоцінити
У цьому році – цього року
Участок – дільниця (виробничий підрозділ), ділянка (землі)
Учбовий - навчальний
Учот – облік
Учотчик – обліковець
Уют - затишок
Уютно - затишно
Факт на лице – Ось тобі й факт, незаперечний факт
Фамілія – прізвище
Фонар – ліхтар
Формовщик – формувальник
Форточка – кватирка
Фрезеровщик – фрезерувальник
Халатне ставлення – Недбале ставлення
Хватить – вистачить, годі, досить
Хлопнути дверима – гримнути, грюкнути дверима
Хлопотати – клопотатися
Хлопоти – турботи
Ходатайство – клопотання
Хозразчот – госпрозрахунок
Хотять – хочуть
Хранилище – сховище, сховок, схованка
Хранити – зберігати
Хрупкий – крихкий, ламкий
Хрусталь – кришталь
Хрустальний - кришталевий
Цвітний – Кольоровий (але цвітна капуста)
Цепочка – ланцюжок
Циплята – курчата
Часи – Годинник
Часікі – годинничок
Частний – приватний (магазин), частковий,
Окремий (випадок)
Чердак – горище
Черніка – чорниці
Чертьожник – кресляр
Четверть – чверть
Чесночний – часниковий
Чистої води обман – чистісінька брехня
Чолка – чубчик, гривка
Чугун – чавун
Чудак – дивак
Чудакуватий – дивакуватий
Чудний – чудовий, дивний
Чуть не – мало не
Чуть-чуть – ледь-ледь, трішки, трішечки, мало
Шагати – Крокувати
Шагом марш – кроком руш, ходом руш
Шаловливий – пустотливий, збиточний, нечемний
Шальна куля – дурна куля
Шарикова ручка – кулькова ручка
Шаром покоти – порожнісінько
Швидше всього – найшвидше
Шевелити мозгами – мізкувати, міркувати
Шестидесятник – шістдесятник
Шкаф – шафа
Шкурка – шкірка, шкуринка
Шліфовка – шліфування
Шліфовщик – шліфувальник
Шляпа – капелюх
Шпакльовщик – шпаклювальник
Штамповка – штампування
Штамповочний – штампувальний
Штик – багнет
Шуткувати – жартувати
Щасливчик – Щасливець
Щебйонка – щебінь
Щотка – щітка
Щотчик - лічильник
Юбка - Спідниця
Яблочний – Яблучний
Язва (шлунка) – виразка
Яїчко - яйце
Яїчний – яєчний
Як правило – як звичайно, як водиться, як заведено
Ярко – яскраво
Ящик - скринька
Записаний
Сторінок: 1
« попередня тема наступна тема »
eXplorer.lviv.ua »Форум »Всяке-Різне »Анти-Суржик Словник
SMF 2.0.11 | SMF © 2016, Simple Machines
←
Безопасний – безпечний.
Безпреривно – безперервно.
Безпрецендентний – безпрецедентний.
Бессрочний – безстроковий.
Бельйо – білизна.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|