Суспільне, господарське життя та побут в античних полісах на території України.

Тема.  Суспільне, господарське життя та побут в античних полісах на території України.

Мета: розглянути грецькі колонії, що виникли на території сучасної України; виділити фактори, що визначили успішний розвиток грецьких колоній; на основі раніше отриманих знань і опорних умінь у новій навчальній ситуації вчити учнів самостійно вирішувати проблемно-пізнавальні завдання, публічно представляти результати індивідуальної та колективної творчої діяльності, освоювати складніші способи вивчення історичного минулого; формувати та розвивати в учнів дослідницькі уміння, навички пошуково – дослідницької роботи (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати    аналітичне мислення; сприяти підвищенню особистої впевненості у кожного учасника проекту; забезпечити механізм розвитку критичного мислення дітей, уміння шукати шляхи  вирішення проблеми.; виховувати почуття любові до історії.

Очікувані результати: називати відомі міста-держави у Північному Причорномор’ї; давати характеристику суспільного, господарського та духовного життя міст-держав; усвідомити, що визначальну роль в успішному розвитку міст-колоній відіграло те, що  колоністи налагоджували з місцевим населенням добрі відносини, вели взаємовигідну торгівлю.

Тип уроку: урок формування предметних умінь і навичок учнів.

Форма проведення: практичне заняття.

Хід уроку

І.  Організаційний момент.

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

Вчитель.

Заснування міст-полісів у Північному Причорномор’ї (VII-V ст. до н.е.) було важливою складовою Великої грецької колонізації. Саме вони служили своєрідним мостом між античним світом і місцевими культурами скіфів і сарматів.

ІІІ. Актуалізація навчальної діяльності учнів.

Бесіда.

•        Пригадайте причини і час великої грецької колонізації.
•        Назвіть основні регіони великої грецької колонізації.
•        Пригадайте, які народи проживали у Північному Причорномор’ї у VІ-ІV ст. до н.е.

Метод «Торнадо».

Грецька колонізація сприяла поширенню грецької культури на території сусідніх народів.

Учитель поділяє клас на три групи. Перша група учнів має навести аргументи на захист певного твердження, інша група намагатиметься спростувати твердження. Завдання третьої групи полягає у формулюванні запитань з метою уточнення позиції кожної групи.

ІV. Виконання практичної частини уроку.

Робота в групах.

Група 1. Господарське життя в античних полісах Північного Причорномор’я.

– Прочитайте наведені фрагменти джерел, розгляньте зображення і складіть у зошиті план розповіді про господарське життя в античних полісах Північного Причорномор’я.

Із книги «Географія» давньогрецького географа й історика Страбона

...місто Феодосія – з родючою рівниною і гаванню, придатною навіть для сотні суден... Далі до Пантікапея йде родюча країна, уся ця земля багата на хліб... На схід від Пантікапея розміщено гавань і доки* приблизно для 30 кораблів...

Щодо Херсонеса, то за винятком гірської частини, вся його інша частина на морському березі до Феодосії становить рівнину з добрим ґрунтом і надзвичайно багату на хліб...

І в давнішні часи звідси возили хліб до еллінів, подібно до того, як солону рибу з Меотіди...

1 – археологічні знахідки з Ольвії;

2-3 – металеві вироби і скляний посуд, виготовлені ремісниками античних полісів Північного Причорномор’я

Док – споруда, призначена для спорудження та ремонту кораблів.

Із праці сучасного українського історика Сергія Крижицького

У V ст. до н.е. у Причорномор’ї розвивається сільське господарство, ремесла, внутрішня і зовнішня торгівля. Головними культурами були пшениця, ячмінь, просо, бобові, городина (цибуля, часник та ін.), садові культури.

Розвивалося також тваринництво. Розміщення поселень уздовж берегів, багатих на рибу, сприяло рибальству.

Із праці сучасного українського історика Наталії Яковенко

Географічно торговельні зв’язки підприємливих греків простягалися далеко вглиб до в колишніх територій: грецькі колоністи могли там придбати збіжжя, худобу, мед, віск, рибу, шкіри. З іншого боку, на замовлення знатних скіфів грецькі майстри виготовляли коштовні ювелірні прикраси, розписні амфори, посуд із зображенням сцен зі скіфського життя.

За даними Одеського музею нумізматики

У VI ст. до н.е. в Ольвії з’являються монети у вигляді «дельфінів» і «риб». Наприкінці цього ж століття починає випуск срібних монет Пантікапей. Наприкінці V-IV ст. до н.е. майже всі основні грецькі міста Північного Причорномор’я переходять до карбування власних монет із срібла та міді: Феодосія, Херсонес, Тіра, Ольвія і Пантікапей чеканять також і золоті монети.

Група 2. Суспільне життя полісів. Громадянська присяга херсонесців як  історичне джерело.

– Наведіть свідчення того, що суспільне життя грецьких полісів Північного Причорномор’я було подібним до материкової Греції. Складіть порівняльну таблицю.

Грецькі колонії були полісами. Переселенці приносили на новоосвоєні землі ті порядки, що існували в їхній метрополії. Ольвія та Херсонес розвивалися як демократичні республіки, Пантікапей – як аристократична (до утворення Боспорського царства). Населення міст-держав складалося з трьох основних верств: громадян, метеків і рабів.

Найвищими органами влади в причорноморських полісах були народні збори, у яких брали участь усі вільні громадяни-чоловіки.

Усі державні посади у причорноморських полісах були виборними, а урядовці – підзвітними перед народними зборами.

1 – головна вулиця Ольвії — ліворуч будівля суду, праворуч — вхід на храмову площу;

2 – агора в Ольвії (реконструкції С. Крижицького)

Надзвичайно цінним джерелом про державний устрій Херсонеса є присяга його громадян – напис на мармуровій плиті, знайдений при розкопках, який практично повністю зберігся до наших часів.

Опрацюйте документ за запитаннями:

•        Які території управлялися Херсонесом?
•        Яким був суспільний устрій Херсонеса (демократичний чи аристократичний)?
•        Про які права й обов’язки громадянина поліса йдеться в цьому уривку?
•        Що можна дізнатися із джерела про релігійне життя мешканців Херсонеса?

З присяги громадян Херсонеса

Клянуся Зевсом, Геєю, Геліосом, Дівою [богиня], богами й богинями олімпійськими, героями, що володіють містом, територією та укріпленими пунктами херсонесців.

Я буду однодумним щодо порятунку і свободи держави та громадян і не зраджу Херсонеса, Керкінітіди, Калос Лімена й інших укріплених пунктів і решти території, якою херсонесці управляють чи управляли.

Я не звалюватиму демократичного ладу й не дозволю цього тому, хто зраджує і звалює, й не потаю цього, але доведу до відома державних службових осіб.

Я ... не розголошуватиму нічого з потаємного ні елліну, ні варвару, що може зашкодити державі.

Я не даватиму або не прийматиму дарів на шкоду державі і громадянам.

Група 3. Духовне життя мешканців Північного Причорномор’я.

– Спираючись на документи, доведіть, що духовне життя грецьких полісів Північного Причорномор’я було різноманітним і подібним до материкової Греції. Складіть порівняльну таблицю.

З « Енциклопедії історії України»

Середній культурний рівень населення північно-причорноморських міст мало чим поступався рівню греків Середземномор’я. Цікавим свідченням масової писемності є приватні листи, вирізьблені на свинцевих пластинах. Мешканці Причорномор’я добре володіли лічбою, їхній календар мав 12 місяців по 30 і 29 днів, початок року припадав приблизно на середину липня.

Культура населення античних держав Північного Причорномор’я вплинула на життя скіфів, сарматів... Грецькі амфори, столовий посуд, прикраси увійшли в побут цих племен. Були запозичені в еллінів і певні прийоми архітектури та будівництва, ремесел, окремі елементи духовної культури. Нарешті, саме з Північного Причорномор’я, зокрема, з Херсонеса і Пантікапея, почалося проникнення на терени майбутньої України нової релігії – християнства.

З «Історії української культури»

Починаючи з 6-8 років, хлопчики вивчали грамоту, літературу, арифметику, музику, малювання. У віці 15-16 років юнаки займалися в гімнасіях. Найчастіше це була школа для заможної молоді, своєрідний осередок духовного життя, місце, де проводилися заняття, бесіди і дискусії, читалися поетичні твори. Традиційно в цих навчальних закладах проводилися спортивні і музичні змагання.

З праці сучасного українського історика Сергія Крижицького

Як відомо, в житті давніх греків значну роль відігравала релігія, яка пронизувала усі сфери їхнього життя – від політичного до приватного. Вівтарі були в адміністративних чи громадських спорудах, у житлових будинках. При цьому грецька релігія з її багатобожжям не пригнічувала людину, як це було в Єгипті. Її боги й обожнювані герої були цілком зрозумілі звичайній людині.

V. Узагальнення та систематизація знань учнів.

Узагальнююча бесіда.

•        Яку соціальну та політичну структуру мали античні міста Північного Причорномор’я?
•        Назвіть основні види господарської діяльності мешканців міст-держав.
•        Охарактеризуйте вірування та звичаї жителів міст-колоній.

Метод «Мозковий штурм  з використанням конвертів».

Групі учнів видається конверт з окремим проблемним питанням. За певний час їм потрібно на окремій картці письмово відповісти на проблемне питання, аргументувавши свою думку. Після цього конверт передається наступній групі, яка описує власний варіант бачення проблеми. Так в конверті опиняються картки всіх груп. Після опрацювання питань конверт передається в першу групу. Вона знайомиться зі змістом відповіді та узагальнює думки всього класу з цього питання.

Проблемні питання.

1. Поміркуйте, у чому херсонесці вбачали запоруку незалежності й процвітання свого міста.
2. Доведіть на прикладах, що господарство мешканців грецьких міст-держав Північного Причорномор'я та Криму було розвиненішим, ніж у кочових племен.
3. Доведіть, що мешканці грецьких колоній Північного Причорномор’я плекали
   духовні цінності античного світу.
4. Слово «гармонія» – грецького походження. У перекладі воно означає «злагодженість», «скріплення». Його вживають, наголошуючи на стрункій узгодженості частин єдиного цілого в житті й мистецтві, на відчутті міри. Чому саме цим словом іноді характеризують грецьку цивілізацію?

VІ. Підведення підсумку уроку.

Метод «Незакінчене речення».

Продовжіть речення:

«Сьогодні я дізнався (дізналася)…, навчився (навчилася)…я думаю, що...».

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати текст §

Складіть (і запишіть) коротке повідомлення (3-4 речення), у якому громадянин Херсонеса інформує інших громадян на народних зборах про події в материковій Греції або в якійсь іншій країні IV-II ст. до н. е.