Суспільно-політичний рух у 70 – 90-х рр. ХІХ ст.

Тема уроку. Суспільно-політичний рух у 70 – 90-х рр. ХІХ ст.

Мета уроку: показати основні напрями суспільно-політичного життя в Україні в                              другій половині ХІХ ст., з’ясувати роль у формуванні національної                                                         самосвідомості українців на прикладі видатних діячів суспільно-політичного                                           життя України другої половини ХІХст.; формувати вміння аналізувати                                           розвиток українського національного руху, удосконалювати роботу з                                                         таблицями, розвивати критичне мислення; виховувати шанобливе ставлення                             до діячів українського національного руху.

Тип уроку: засвоєння  нових знань, умінь та навичок.

     Хід уроку

 І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань учнів

1. Історична розминка

Дати визначення поняттям: „шовінізм”, „ національна ідея”, „товарне виробництво”, „хлопомани”, громади”.

2. Відомо, що у ІІ пол. 50-х рр. ХІХ ст. Петербург перетворюється на провідний центр українського руху в Україні. Доведіть це за допомогою історичних фактів.
3. Назвіть мету діяльності громадівського руху в Україні.
4. Який характер мав журнал „Основа” ?
5. Назвіть час діяльності Київської громади та її провідників.
6. Чим була спричинена поява Валуєвського циркуляру?
7. Даючи оцінку Валуєвському циркуляру, Володимир Дорошенко писав: „Цим лютим законом уряд хотів замкнути рота українському народові, зробити з нього безсловесного раба”. Що  цим хотів сказати український історик?

 ІІІ. Оголошення теми, завдань, очікуваних результатів уроку

 Тема уроку „Суспільно-політичний рух у 70 – 90-х рр.. ХІХст. в Наддніпрянській Україні”.

• Що дасть нам вивчення цієї теми?
• Про що хотіли детальніше дізнатись на уроці?

ІV. Вивчення нового матеріалу

 Політична ситуація була вкрай складна, посилились репресії російського царизму: у 1862р. активних членів кількох громад було заарештовано, припинено діяльність „Основи”.

 Чи можна  вважати, що через це суспільно-політичний рух на Україні припиниться?

 Самостійна робота за підручником

 Опрацювати відповідний текс підручника і дати відповіді на запитання.

1. Коли було відновлено громадівський рух?
2. Яке значення мало відновлення громадівського руху?

 Робота в групах

 Які організації та ЗМІ брали участь у суспільно-політичному русі, ми дізнаємось після роботи в групах.

 1 група. Київська громада

 Завдання

1. Охарактеризувати склад громади.
2. Визначити сферу діяльність громад.

 2 група. Діяльність Південно-Західного товариства Російського географічного товариства

 Завдання

1. Охарактеризувати склад учасників.
2. Розказати про форми роботи.

 3 група. Створення газети „Київський телеграф”

З’ясувати тематику публікацій газети.

 „Коло ідей”

 Визначити по пунктах роль організацій та газети у суспільно-політичному русі у 70-90-х рр. ХІХ ст.

 Прогнозована діяльність

 Якою б могла бути реакція російського царизму на активізацію суспільно-політичного руху на Україні на початку 70-х рр.?

 Діяльність громад та Південно-Західного відділу Російського географічного товариства на теренах України привернула увагу проросійськи налаштованих діячів, які знову почали писати в Петербург доноси про зростання „українського сепаратизму”. Найбільше зусиль для дискредитації українського руху доклав полтавський поміщик, високий урядовець Київського генерал-губернаторства М.Юзефович. Зрештою, на ці повідомлення звернув увагу Олександр ІІ. У серпні 1875р. було створено спеціальну комісію, яка повинна виробити низку засобів боротьби проти українофільської діяльності. Комісія працювала майже рік і дійшла висновку, що „допустити окрему літературу на простонародному українському наріччі означало б закласти тривку основу для переконання в можливості відокремлення, хоча б і в далекому майбутньому, України від Росії”

 М.Юзефович склав проект законодавчого документа про повну заборону українського письменства і подав його 18 травня 1876р., на підпис царю Олександру ІІ, який у цей час перебував у німецькому місті Емс. Цей документ отримав назву „Емський указ”.

 Робота з документом

 Опрацюйте документ „Заборона друкувати і ввозити з-за кордону книги українською мовою (1876). Урядовий указ”.

1. Розкрийте основні положення Емського указу 1876р.
2. Порівняйте Емський указ (1876) з Валуєвським циркуляром (1863). Зробіть висновки.
3. Які наслідки для суспільно-політичного життя в Україні мав Емський указ?

 Згідно з Емським указом , було ліквідовано Південно-Західний відділ Російського географічного товариства.   Окремий пункт цього указу стосувався персонально        М.Драгоманова й П.Чубинського, яким було заборонено жити в Україні.

  Отже, Емський указ 1876р. був тяжким ударом як для науки,так і для українського руху в цілому. 1881 р. до раніше дозволених для друкування українською могвою творів додали словники, але друкувати дозволялося лише російською мовою, то дозвіл на них мала право губернська влада.

1892р. цензорам нагадали про недопустимість схвалення до друку українського перекладу будь-якого російського твору. 1894р. повторили застереження про заборону імпорту українських книжок. 1895 р. вийшла заборона на друкування українських дитячих чи

танок. Назву ”Україна” було замінено  на „Малоросія”.

 Емський указ діяв до революції 1905-1907рр.,але формально так і не був скасований.

 Отже, Емський указ мав серйозні наслідки для українського руху. Він обмежував засоби, за допомогою яких можна було впливати на пробудження національної свідомості українського народу; стримував розвиток  української культури, призвів до дезорганізації на певний час українського руху  в Україні, але не на його припинення.

 Українські громади завжди мали у своєму складі більш поміркований, так і рішуче налаштованих членів. У 70-80-х рр. ХІХст. відбувається радикалізація громадівської молоді, її вже не задовольняла суто культурницька діяльність старшого покоління. Певний вплив на молодих громадівців справила самовіддана боротьба проти царизму російських радикалів і польських революціонерів. На тлі цієї боротьби діяльність старших громадівців здавалася застарілою  і безперспективною. До рішучих дій їх підштовхувало  ознайомлення з творами Михайла Драгоманова і західних політичних мислителів. Молодь почала відокремлюватись і створювати власні об’єднання, які одержали  назву „молоді громади”. Поява молодих громад надала українському визвольному руху нового імпульсу. Такою організацією було „Братство тарасівців”.

  Складання таблиці

 „Діяльність Братства тарасівців”

 Повідомлення учнів

„ Михайло Драгоманов – визначний вчений і суспільно-політичний діяч свого часу”.

1.                Проаналізуйте думку М. Драгоманова про право українського народу на національне самовизначення у федеративній державі. Як вам вважаєте, чи прогресивною була ця ідея для українців останньої чверті ХІХ ст.
2.                Чому на вашу думку, таких людей як М. Драгоманов, називають „сіль землі”?

 V. Узагальнення і систематизація знань

 „Вільне письмо”

 Завдання

 Висловити свою думку щодо діяльності учасників суспільно-політичного руху у 70-90-х рр. ХІХст.

 Рефлексія „Сьогодні на уроці”

VІ. Підсумок уроку

 На початку 70-х ХІХ ст. українська інтелігенція почала відновлювати діяльність громад. 1873р. громадівці заснували Історичне товариство „Нестора–Літописця”. Через деякий час заснували Південо-Західний відділ Російського географічного товариства. Друкованим органом Київської громади стала газета „Київський телеграф”. Як і раніше, громадівці не вели політичної діяльності. Однак аполітизм і культурницька діяльність не  врятували громадівський рух. У 1876р. Емський указ завдав удару по визвольному руху, проте український рух не був знищений. Важливим його етапом стала закордонна діяльність М.Драгоманова, який організував у Відні, а згодом і Женеві видання пропагандистської і наукової літератури українською мовою.

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати §28.

Скласти політичний портрет М. Драгоманова.