Презентація "Суспільно-політичний рух в УКраїні в другій половині ХІХст."

Український національно-визвольний рух в 1860-1890рр. ХІХ ст.( Надніпрянська Україна і Західна Україна)

Наклад журналу в різний час становив від 800 до 1000 примірників. Усього вийшло 12 номерів у 1861 р. та десять — у 1862 р. Зрештою відсутність коштів змусила припинити видання «Основи».

Володимир Антонович (1830(1834)—1908) серед українських діячів другої половини XIX ст. був надзвичайно яскравою постаттю: історик, археолог, етнограф, археограф; засновник народницької школи в українській історичній науці; головний редактор тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві (1863—1880 рр.); із 1878 р. — професор російської історії Київського університету; із 1881 р. — голова Історичного товариства Нестора - літописця, один із засновників і лідерів київської «української громади»; автор багатьох історичних і публіцистичних праць. Незважаючи на всю неоднозначність свого життя, він залишався вірним тим словам, що завершували його твір «Моя сповідь»: «сподіваюсь, що працею і любов'ю заслужу коли-небудь, що українці визнають мене сином свого народу, оскільки я все готовий розділити з ним».

Київська громада 1861 р.

Услід за київською «Українською громадою» були організовані громади в Чернігові, Вінниці, Катеринославі, Катеринодарі на Кубані, Одесі, Полтаві, Харкові, а також у Москві. Вони розширювали мережу недільних шкіл, доки їхня кількість в Україні не наблизилася до сотні. Також громадівці займалися видавничою діяльністю. Так, у Чернігові виходив тижневик «Чернігівський листок». Його видавцем і редактором був відомий поет-байкар Леонід Глібов. Леонід Глібов

Польське повстання 1863-1864рр. Польське повстання 1863—1864 рр. У 1863—1864 рр. Правобережна Україна стала одним із районів, де розгорталися події останнього в XIX ст. польського національно-визвольного повстання. Його головною метою проголошувалося здобуття національної незалежності Польщі та проведення реформ. Більшість керівників повстання виступала за відновлення Польщі в кордонах 1772 р., тобто до поділів Речі Посполитої. Стосовно соціальних реформ чіткості також не було. Невизначеність, зрештою, мала негативні наслідки: українські селяни та діячі українського руху не підтримали повстання.

Закінчи фразу ….?1. Поразка в Кримській війні, “ Київська козаччина ”, “ Похід у Таврію за волею ” змусили Олександра ІІ …Реформа 1861 р. надала селянам ….. і ……Самою демократичною реформою була …. Внаслідок ліквідації кріпосного права а)завершився …. б) відбувся … в)виникають ….5. Реформа 1861 р. не виправдала …..

Громадівський рух в 70-90рр. ХІХ ст.- другий етап українського національного рухуІ етап - кінець 50-хрр. - 60рр. ХІХ ст. був представлений : С-ПКПр. У. Громада -

План.1. Валуєвський циркуляр( 1863р.).2. Стара київська громада і її діяльність.3. Південно-Західний відділ імператорського Російського географічного товариства (І. Р. Г. Т.).4. Михайло Драгоманов.5. Емський указ ( 1876р.).6. Молоді громади. Братство тарасівців. Чому Валуєвський циркуляр і Емський указ називають найчорнішими сторінками в історії української мови?

Валуєвський циркуляр - липень, 1863р.таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва до територіальних цензурних комітетів, в якому наказувалося призупинити видання значної частини книг, написаних «малоросійською», тобто українською мовою. Згідно з указом заборонялась публікація релігійних, навчальних і освітніх книг, однак дозволялась публікація художньої літератури. “ …малоросійської мови не має, не було і не може бути ”червень 1862р.- були закриті недільні школи

Стара Київська громада - кінець 60-х р. початок 70-х . ХІХ ст. Стара́ грома́да — (1870р.) організація української інтелігенції у Києві, займалася громадською, культурною та просвітницькою діяльністю, діяла до 1876, коли була заборонена Емським указом. Серед членів «Старої громади» були Володимир Антонович, Тадей Рильський, Павло Житецький, Микола Лисенко, Михайло Старицький, Павло Чубинський, Володимир Страшкевич В центрі І. Нечуй -Левицький

Діяльність Старої громади відкриття колегії Галагана1873р. - історичне товариство Нестора Літописця ( В. Антонович)1873р. - Південно - Західній відділ імператорського Російського географічного товариства( П. Чубинський)1875 р. - газета “ Киевский телеграф ”Софія Русова згадувала : “…входила невелика кількість осіб, але які то все видатні люди були в цій так званій пізніше Старій Громаді, — і на полі науки, і на полі мистецтва.»

Південно-Західний відділ імператорського Російського географічного товариства

“ Емський указ ” - одна з найчорніших сторінок в історії української мови

1876 М. Драгоманов створив у Женеві громадсько-політичний збірник «Громада». Було видано 5 томів збірника. Головна тема «Громади» — дати якнайбільше матеріалів для вивчення України і її народу, його духовних починань і прагнення до свободи і рівності серед світової спільноти. Головні ідеї М. Драгоманова : демократизм федералізм культурництво еволюційність громадівський соціалізм

Девіз. Не ми будемо, коли Вкраїні волі й долі не здобудемо!Дата заснування1891 Типполітична організація. Члени~100 Положенняукраїнський націоналізм, федералізм. Адресагол. центри: Харків, Київ. Тарасівці, Братство (Братерство) тарасівців — таємна політична організація, створена в Полтаві 1891 р. Її учасники дали клятву на могилі Кобзаря. Програма – “ Кредо молодих українців ”І. Липа, Б. Грінченко, М. Міхновський, В. Боровик…

1243561. Друкований орган Київської громади 1874–1875 рр. «__ телеграф».а) Львівський б) Волинський в) Харківський г) Київський2. Російський цар — автор Емського указу?а) Іван ІІІ б) Олександр ІІ в) Микола ІІ г) Катерина ІІ3. В якому році було видано Валуєвський циркуляр?а) 1893 році б) 1863 році в) 1789 році г) 1873 році4. У якому році було скасовано кріпацтво в підросійській Україні?а) 1848 році б) 1850 році в) 1888 році г) 1861 році 5. Яку таємну організацію створили у 1891 р. харківські такиївські студенти Іван Липа, Микола Байздренко, Михайло. Базькевич і Віталій Боровик?а) Руська трійця б) Українське братство в) Основа г) Братство тарасівці6. Які міста поєднала перша залізниця в Наддніпрянській Україні?а) Одесу і Балту б) Київ і Одесув) Одесу і Харків; г) Катеринослав і Ромни. Перевірочні тести

7. Дайте визначення термінів:Інтелігенція — це _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 8. Які з тверджень стосуються Володимира Антоновича?1. Видавець першого українського часопису «Громада». 2. Під час роботи в Київській археографічній комісії підготував до видання 9 томів «Архіву Південно- Західної Росії». 3. Радикальні політичні погляди спричинили його розрив з Київською громадою. 4. Лідер та ідейний натхненник Київської громади протягом усього її існування. 5. Науковий наставник учених-істориків, зокрема М. Грушевського. 6. Відповідно до Емського указу був змушений залишити Україну. 7. Започаткував систематичні археологічні дослідження на території України, ставши родоначальником вітчизняної археології. 8. автор статті “ Моя сповідь”9. Вставте пропущені слова

10. Установіть відповідність між портретами історичних діячів та їхніми іменами. А) Володимир Антонович 1-___; 2-___; 3-___; 4-___,Б) Михайло Драгоманов. В) Микола Костомаров. Г) Павло Чубинський. Д) Борис Грінченко

Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях в другій половині ХІХ ст.

Політика “ Нова ера ” - 1890-1894рр.

Олександр Барвінський Душею нової організації народовців став Олександр Барвінський (1847-1926). Він народився в с. Шляхтинцях на Тернопільщині в родині священика. Вищу освіту здобув у Львівському університеті, співпрацював з українськими періодичними виданнями «Правда», «Мета», «Русь», «Русалка». Займався педагогічною діяльністю, тривалий час був членом Крайової шкільної ради, у 90-х роках очолював Українське педагогічне товариство. Одночасно О. Барвінський працював заступником голови товариства «Просвіта». Із 1886 р. видавав «Руську історичну бібліотеку» (24 томи). Протягом 1892-1897 pp. очолював Наукове товариство імені Т. Шевченка. Брав активну участь у громадсько-політичному житті, у різні роки був депутатом віденського парламенту й галицького сейму. Це був юрист із досконалим знанням економічних і соціальних питань, яскравий публіцист, людина, сповнена енергії та відданості громадській справі.

Під тиском Київської громади на галицьких народовців і віденського уряду на польських політиків, галичани пішли на компроміс, який полягав у тому, що українці отримають кілька місць у парламенті, уряд надасть допомогу українським культурним установам: здійснить осучаснення учительських семінарій, відкриє третю українську гімназію, збільшить кількість українських кафедр у Львівському університеті, започаткує кафедру української історії, визнає український правопис, запровадить українські написи на всіх державних установах, залізницях, поштових скриньках і т. п. У свою чергу, українці обіцяли підтримувати політику австрійського уряду, піти на поступки польській шляхті. Компроміс було укладено 25 листопада 1890 р. лідерами галицьких народовців і тогочасним намісником Галичини графом Казимиром Бадені, який представляв польську сторону. Олександр Кониський Нова ера - (1890-1894рр.)

Народовці поширювали твори Т. Шевченка, «Буковинська трійця» Юрій Федькович, Сидір і Григорій Воробкевичі. Позиції народовців посилило відкриття у 1875 р. Чернівецького університету, багато викладачів вихідці з Галичини, Степан Смаль-Стоцький – професор університету, лідер народовців.1885 р. Юрій Федькович почав видання української газети «Буковина». 1875 р. – відкриття Чернівецького університету

Тестові завдання 1. Найбільший вплив на формування національної свідомості української інтелігенціїСхідної Галичини в др. пол. ХІХ ст. справила : А) політика царського уряду до української мови. Б)поезія Т. Шевченка В) концепція історії М. Грушевського Г) придушення революції 1848-1849рр.2. Чим була зумовлена масова трудова еміграція українців наприкінці ХІХ ст.. А) аграрним перенаселенням українських земель Б) прагнення російського та австрійського урядів позбутися українців В) нерозвиненість міського життя на українських землях Г)одвічне прагнення до нових пригод і відкриттів.3. Відкриття кафедри української історії у Львівському університеті,перетворення Літературного товариства ім. Т. Шевченка на Наукове з державною субсидією стало наслідком : А)реформ Марії Терезії і Йосипа ІІ Б) революції 1848-1849рр. В) політики “ нова ера ”Г) революції 1905-1907рр.4. Яка течія в українському русі на західноукраїнських землях стала домінуючоюнаприкінці ХІХ ст. А) москвофільська Б) старорусинська В) радикальна Г) народовська

5. У якому році у Львові було створено першу “ Просвіту ”А) 1849р. Б) 1868р. В) 1875р. Г) 1892р.6. Яку кооперативну організацію було засновано у Галичині в 1883р. В. Нагірним А) “ Просвіта ” Б) “ Дністер ” В) “ Народна торгівля ” Г) “ Маслосоюз ”7. Найбільш розвинутою галуззю промисловості на західноукраїнських землях в др. пол. ХІХ ст. була: А) лісопильна Б) нафтодобувна В) соляна Г) металургійна 8. Кому належать слова : “ Краще загинути у великому російському морі , а ніж в австрійському болоті ”А) народовцям Б) радикалам В) москвофілам Г) громадівцям9. “ Пораненим братом ” українства – М. Драгоманов , через домінування москвофілів, назвав регіон : А) Східної Галичини Б) Північної Буковини В) Закарпаття Г) Наддніпрянської України10. Встановити відповідність між назвами організацій і датами : Наукове товариство ім. Т. Шевченка А)1848р. Літературне товариство ім. Т. Шевченка Б) 1861р.“ Просвіта ” В) 1892р.“ Руська бесіда ” Г) 1873р. Д) 1868р.

11. Встановити хронологічну послідовність подій : А)” Нова ера ” в українсько-польських відносинах Б) Утворення у Львові товариства “ Руська трійця “В)Заснування Чернівецького університету Г)Створення “ Просвіти ”12. Які поняття і терміни належать до історії західноукраїнських земель другої половини ХІХ ст.( 3)москвофіли 2 воєнні поселення 3 громадівський рух 4 кріпацтво 5 сервітути 6 народники 7 народовці

Радикальний рух в Галичині . Утворення політичних партій

Політичні партії на західноукраїнських землях в др. пол. ХІХ ст.І. Франко. М. Грушевський груденьжовтень. Переважала самостійницька тенденція в національно-визвольному політичному русі.

Практичне заняття. Порівняльна характеристика національно-визвольного руху Наддніпрянській Україні та Західній Україні в другій пол. ХІХ ст.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Запитання для порівняння Національно-визвольний рух в Наддніпрянській УкраїніНаціонально-визвольний рух в Західній Україні1. До складу якої держави входили українські землі2. Назвіть основні течії 3. Мета 4. Лідери 5. Діяльність 6. Політичні партії 7. Ставлення урядів Росії та Австро-Угорщини. Використовуємо матеріал § 16-17, § 21-22